Квартирне питання, чи де ми живемо?

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

А в мене свій варіант дивитись по обстановці. Тобто не ціленаправлено шукати лише двокімнатну з ремонтом, а розглядати декілька варіантів - 3 кім. з ремонтом і без, бо з вторинного житла повірте, деколи з ремонтом і без ремонту можуть ненабагато вдрізнятись у ціні, або невеличкий будиночок за містом може бути за ціною квартири, бо комусь треба терміново продавати. Маю приклад знайомих, які продали чудову 3кім. з суперовим ремонтом і вмонтованими меблями за ціною середньої 2кім.,

бо треба було грошей, щоб докінчити особняк і до зими переїхати в нього.

Наскільки я розумію - час у вас є, жити також є де, отже можна почекати підходящого варіанту, до того ж однокімнатні квартири, яку ви плануєте продавати найбільше користуються попитом.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

наймудріший варіант! свіже повітря - то не якийсь-там поверх...
а машиною можна в різні напрямки від Львова... вибирайте, ті, де хороша дорога - щоби машина не товклася...(Київська траса, Городок)

а ремонт - то таке... якщо продають з ремонтом, то не значить, що там не треба вкладати... Гарний вигляд не значить повна функціональність...
Зрештою, ремонти ніколи не закінчуються...

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

форумчанка не помітила, що я Луцька а не Львівська пані, а я її зрозуміла

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Я б обрала будиночок на околицях міста або в найближчих селах. Ківерці мені подобаються Там родичі звели собі будиночок, красота...
Квартиру 2 чи 3 кімнатну з ремонтом однозначно ні. Краще перебути у батьків і зробити ремонт за своїм смаком. Якщо квартира пуста і ремонт майстри робитимуть, це максимум-максимум пів року часу займе.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

я колись теж так думала. Але коли дитина вже ходить у школу+ гуртки + не завжди є можливість забрати ( тобто дитині треб самій добратися), то це є проблематично. От навіть банально: сполучення із Солонки хіба погане? чи із Сокільник? Але маршруткою вранці добратися до Львова з дитиною дуже проблематично.А якщо дитина мусит після школи в обід сама добратися назад? Поки дитина мала- то це просто супер. Але коли вона підростає, то хіба і тато і мама мають мати кожен по автівці+ у кожного має бути підлаштований графік "під дитину". Або візьму інше сполучення: Зимна Вода-Оброшино. Ніби і маршрутки ходять постійно. Але мама нашого однокласника ( як живуть у цьому напрямі) говорить, що коли батько не на машині, щоб вранці завіз до Львова, то їм добиратися досить проблематично. А коли немає можливості тому ж батькові забрати дитину зі школи, а мама ще на роботі, то узагалі катастрофа. Тому що добиратися з дитиною увечері у "ближні села" маршруткою ( навіть де супер сполучення), коли усі їдуть з роботи-це практично нереально. А якщо ще і зима сніжна, як була цьогоріч, то часами просто не приїжджали до школи. якщо не було змоги комусь на авто довезти. А тепер ще додати до цього гуртки. А якщо у сім ї не одна, а кілька дітей?

моя перукарка живе у Сокільниках. Коли внук був маленький. то тих діток навколо було достатньо. А зараз, коли він пішов до школи, то вона розповідає, що влітку йому досить сумно. Бо тих 2-3 сусідських дітей-однолітків йому явно замало.Плюс школа додалася.Тому син переїхав наразі із сім єю до до міської квартири,а на вихідні- приїжджають за місто.

Тому, я за власну квартиру без ремонту ( за умови. що немає можливості купити хоча б якихось півособнячка у межах міста). Бо будинок за містом це прекрасно, але або як додаток до міської квартири, або як варіант житла із супутніми умовами ( більш ніж одна машина на сім ю і т.п.)

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

воно то так , але ця ж проблема є і в місті Ви коли небудь пробували з 8 до 9:30 запхатись в маршрутку біля верхнього шувару? І не пробуйте, не запхаєтесь

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Скажу з власного досвіду проживання і у багатоквартирному будинку і у приватному особняку.
Я за цивілізацію та варіант в). Зараз, живучи, здавалося б і у місті, але водночас і поза ним, я з превеликим задоволенням повернулася б у квартиру.
Плюси власного будинку:
+ сусіди не грюкають, не стукають і не заважають. Хоча, інколи як сусід розпалить багаття, то і дихати немає чим;
+ є багато місця та своя власна територія;
+ можливість утримання нехай і маленького, проте свого, домашнього городу;
+ для мами з малесенькою дитиною дуже зручно, однозначно!

приклад: коли я бавила похресника 1,3р., заколисала у візку, завезла на задній двір, і дитина довше спить і я можу "шуміти" в хаті

.
Мінуси власного будинку:
- завжди-завжди! знайдеться яка не будь робота

чи то тільки в мене так?

- важко дати всьому лад, якщо всі працюють/вчаться, а хочеться і за городом доглянути і за садом;
- проблеми з доїздом. Можливо не усюди, але враховуючи відгуки різних людей, це суттєво. Звісно, якщо є машина у кожного члена сім'ї та можливість керування нею, тоді це не рахується;
- слабо розвинена інфраструктура: знайти місце, де б самій ходити чи записати дитину досить важко.
Звісно, вибирати Вам, тому удачі!

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

я б вибрала цей. Бо зараз живемо за містом і маємо машину. Дитину в школу відвези-привези + гуртки, добре я ще в декреті, а як вийду? Гуртки припиняться, бо малий ще не буде достатньо самостійний, щоб самому після школи йти на доволі велику відстань на танці. Возити всіх до Львова і влаштувати коло своєї роботи? А жити в місті, у великій квартирі де все поряд - саме те))) як на мене )))

як би ж в 2005 році у мене було трохи більше досвіду, я б за місто не виїхала

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

а свіже повітря, діти постійно надворі? Я також раніше була 100% міська і вважала, що так перебуваєш у вирі життя-все поряд, але тепер дедалі більше розумію, що маючи машину то взагалі не проблема. А таки своє подвір'я для дітей, спокій від машин і шуму-то є просто супер. А ритм життя ж можна якось підпорядкувати під розклад сім"ї.
Просто треба для себе зрозуміти, що важливіше? Мати можливість легко добратися будь-куди, чи мати тишу і спокій, коли приїжджаєш з шумного міста. Я багато нарікала на Брюховичі, ну бо в мене нема машини, без неї реально проблема веееличезна з добиранням. Але зато завжди, коли тільки виходила з маршрутки, моя голова ніби звільнялася від чогось-тихо, спокійно (то після шумного центру Львова) і реально завжди відчувала, що можу вдихнути свіже повітря, воно там навіть пахло по-особливому.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

КОЛИ? Я постійно в розвозах-роз"їздах, то молодший постійно в машині, а не на свіжому повітрі. А якщо є нагода вийти - то бавитись хіба з патиками, нема ні майданчиків, нічого, дорога, болото, пилюка... (я живу не у власному, а у декілька квартирному будинку)

подвір"я є, але там ходють курочки-гусочки, а дітям зовсім нема де побавитись.

Маю я машину, так я можу в місто на роботу вибиратись без проблем, а дитячі школа-гуртки-дитсадок? Коли я ще не була в декреті, ми їздили в 6-30 виїздили з дому з трирічною дитиною!!! (я вставала в 5-30, малий вставав в 6-й) щоб потрапити на 8му в садок. Коли появилась машина - стали виїздити в 7-й.
Впринципі жити за містом мене влаштовує, але не з малими дітьми.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Одарочка у тебе ж не власне подвіря а всеодно спільне.
В тата особняк-це красота! Сітка поколу, закрив всі ходи-виходи і все! Пісочниця, качелі, ровери, електромашини-літом я там кайфую. Головне забрати всі ріжучі-колючі предмети

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Сучасним дітям вже то повітря і двір з певного віку не особливо потрібне, вони хочуть друзів, розваг і міста. То не наше покоління вже.

Ну з такими темпами купівлі машин і розростання міста, за кілька років Львів, чи інші великі міста перетворяться в Київ по проблемності корків і добирання. В Києві хоч метро є, а в нас? Мої родичі в Києві мають машину, але добираються на метро Тому за містом жити добре, коли діти виросли, сам вже не працюєш. Кур-гусей розводиш. Толку з того "заміста", якщо працююча людина весь день на роботі + діти + гуртки. Я краще в парк сходжу, чи що...
Ну і не варто з Сиховом рівняти. До сихова, при потребі пішки дійти можна. До ближніх сіл - вряд. Хіба всім мати по машині (з дитиною включно), щоб ніхто не був лімітований "забиранням".
П.С. Я за особнячок в місті, з двориком...

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Почитала я дівчата ваші відгуки про свій будинок і замислилась... ми тільки купили в Винниках, як каже чоловік, через 5 років то буде центр Львова я не хотіла в селах, бо була б прив'язана до села. А от Винники мені здалося середнім варіантом. До Оперного рівно 30 хвилин маршруткою, дай Бог буде машина - буде краще. Поки дитинка мала, є дійсно своє подвір'я,за то і радіємо. Але роботи там... вай вай вай...Плюс в Винниках є 4 школи, кажуть що там нема гарних дитячих гуртків, але може років через 5, коли треба буде, то щось відкриють Ну і ціни... у Львові за ту суму, що ми купили маленький будинок, нам пропонували хрущовку після "бабулі". так що треба шукати варіанти. Я, як дівчинка квартирна, трохи боюся того будинку, ще поки живемо на зйомі, там ремонт робимо.... буду звикати.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Може то і смішно виглядатиме і по дитячому, але напишу про нас. Я дуже раділа коли ми жили на зйомному будинку (всі ті привілеї повітря, свого городу і т.д.). Одного разу коли прийшлось залишитись самій (чоловік у відрядженні) то було так страшно, що словами не передати. А треба було ночувати самій дві ночі то я на другу ніч ночувала на роботі. І от коли чоловіку до батьків поїхати помогти чи щось то оті залишання були дуже важкими, то когось просила приїхати то сама кудись просилась. Зараз на квартирі в мене і долі страху не має. Бо то я відчуваю кругом життя (то сусіди щось виясняють, то за іншою стінкою чути дітей і т.д.). А та тишина в будинку мене дуже лякала. Я навіть не уявляла що я проживши 17 років в будинку буду боятись жити у будинку. То хіба велика родина (баба-дідо на першому поверсі а діти на другому чи щось таке). А от самому в великому будинку то не для мене.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Моя мечта віднедавна.
Правда мені тре пів особнячка. Бо

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

так-так, і не рівняй ))) мені до школи тре машиною, а тобі і пішки можна ))) Особняк в місті...дуже багато роботи там треба, а от квартира в новобудові, з підземним паркінгом, великим подвір"ям з дитмайданчиком, школа в 15хв, садок в 10-ти...оце файно))))

---------- Додано в 21:42 ---------- Попередній допис був написаний в 21:33 ----------

мені мій так само казав в 2005му....

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

та я вас прошу, які гуси? Передмістя, то зовсім не такі села, які мають бути, зрештою не знаю як Винники, але Брюховичі мера Львова вибирають на виборах, тобто це фактично Львів, віддалений . в Європі взагалі дуууж зараз популярно жити за містом власне, всі тільки так хочуть жити, а не товктися в квартирі, тут такі котеджі будиночки, що просто мммм... Ми часом на роверах як їздимо, то я тільки головою кручу в різні сторони, так воно класно-спокій, краса і місце для відпочинку і спокою. І парк парком, але то не до порівняння, я жила на Окуневського, то фактично центр-пр.Чорновола-700-річчя, то провітрити хату було страшенною проблемою, що би я не робила, протяги на всю хату, ніц не допомагало. В Брюховичах повітря має аромат-свіжість. Для психічного спокою і заспокоєння на щодень після роботи це дуже потрібно. Я зовсім не є пристрасною сторонницею життя за містом, знали би ви скільки я провела колись розмов зі своїми, що я хочу жити в місті, де є вир життя, де я поряд до всього. Але тепер розумію, що проблема в одному-відсутність автівки.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

мені от цікаво, а що в селах тих же Винниках або зимна вода нема школи, гуртків? а що дитину треба кожного дня возити на гуртки? ми от теж подумовуємо про будинок за містом, але там де є і школа і садок, але стільки негативних дописів, що аж засумнівалася. Я ііз чоловіком особнякові діти, не квартирні, то для мене квартира - це суцільні мінуси і ті вічні епопеї із сусідами, гіршого нема.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Та є і школа, і садік і пару гуртків. Але вибір у місті гуртків, шкіл і садіків то не порівняти. А як виявиться у дитини талантище і треба буде кожного дня возити наприклад. А як тоді з меншою бути? Теж везти в машині і чекати старшу?
Ще раз повторюсь в особняку добре жити з батьками. Залишив меншу на дві годинки і поїхав з старшою.

А епопеї можуть і бути за містом не гірші ніж у місті. Зі свіжого нашого. Щось там сусід копав,щось перекопав залишились без води. На те щоб налагодити пішло досить часу і не мало нервів. Упало дерево іншого сусіда на проводи, сиділи тиждень без світла. Про нерви і виясняння по інстанціях хто то має робити уже мовчу. Та й у темі сусіди теж є дописи про "гарні відносини" між сусідами особняків.