Квартирне питання, чи де ми живемо?

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

то причім тут передмістя? Діти і в місті так само потребують бути вдома, поїсти і спати Одарочка, шукайт плюси у вашому розташуванні, бо не можна так жити десь і настільки не любити того, морально важко для самого себе.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

якщо вже так за дітей, то де таки дітям краще у квартирі чи у власному будинку і з подвіря і повітрям? а то діти-діти, а думка просто важко мені бо дитину треба...

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Один знаю! І все..

має значення ось що: чи можна пішки дійти, чи треба їхати. Якось годину пішки з двома дітьми не дуже, правда, треба транспорта? А от півгодини, двадцять хвилин - вполнє приємлімо, погрузився одним у візочок, другим за руцю і тьоп-тьоп.

важко, але плюсів не знахожу ((( приймні зараз.

які можуть бути плюси, у вівторок, я з ранку сіла за кермо в 8-30, відвезла старшого до школи, чоловіка на зупинку, з малим повернулися в 9-30, в 12-00 мені треба виїздити, бо на 13-30 малювання, в 15-30 воно закінчується, менший зі мною, відповідно в машині якщо погана погода, і на дитмайданчику якщо добра, при тому, що в нього режим спати з 12-00 до 15-00 (((, в середу і п"ятницю, ранок такий самий, тільки забирю я дитину зі школи в 17-00 годуюю його в машині, і відвожу на танці, 18-00 - 19-30, молодший зі мною, як завжди.

я не мала нічого проти наших Чишок, поки не посиділа рік в декреті, потім я буквально завила вовком, ще через пів року почалися з"являтись нові мешканці з дітьми, але інтереси м"яко кажучі різні, тобто побавитись, трохи поспілкуватись можна, але слухати хто скільки пив та бульби викопав - ні Думаю, мені булоб легше, якби було з ким лишати дітей, або ходила не одна маршрутка раз на годину, а ще дві якихось та трамвай з тролейбусом
Це, до речі, прэлесць центру. Це моя думка)))

---------- Додано в 22:22 ---------- Попередній допис був написаний в 22:21 ----------

на вихідних у батьків ваших за містом, а серед тижня в місті, серед цивілізації )))

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Я теж такої думки. І то не тільки дітям добре але і батькам, і бабусям.

Можна нескромно запитати як ви в ті Чишки попали і чи маєте бажання звідти переїхати?

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Я також за життя з дітьми в місті. Живемо в Зимній Воді і я вже втомилася з тою їздою-добиранням. В нас двоє дітей - 10 р. і 3 р. Щоранку встаю о 6.30, годую їх двох, збираю, саджу в машину і везу старшого в школу на 8.30 і меншу в садочок. А так, якби жили в місті, малий би сам ішов в школу, а ми б спокійно збиралися і йшли в садочок.
Добре,що син вже старший, то додому вертається сам на маршрутці. І то мені його шкода, що він стоїть і чекає ту маршрутку...а зимою ще й холодно. Все думаю - от як добре було, коли ми жили біля школи, 10 хвилин і дитина дома.
Щодо гуртків - син ходить 3 рази на тиждень на плавання. То я мушу з роботи за ним вертатися в Зимну Воду, щоб завезти на плавання.
І то ще меншу треба буде на якісь танці записати.
Все-таки, коли все під боком - це великий плюс.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

коли діти "візочкового" віку- їм краще у власному подвір ї у власному будинку. І їм ще все-рівно, де той будинок знаходиться. Коли діти старшого віку- їм у будні краще у квартирі ( чи у будинку у межах міста), бо це вже прив язано до навчання і добирання щодня, як мінімум двічі. А в п ятницю увечері і на вихідні- краще в будиночку за містом. Ну і на канікулах добре за містом. Але це все при умові . коли є така альтернатива. А коли є будинок лише за містом, тоді вибору немає. Тоді уся сім я, включаючи дітей, живе у залежності від наявності певної кількості одиниць автомобілів на кожного дорослого члена сім ї, у залежності від графіку навчання-розвивання дітей і підтасування робочого графіку батьків під цей режим; у залежності від погодних умов ( бо коли "раптово" настає зима, і в місті важко транспортом добратися, а з передмістя маршруткою ( чи навіть якщо дороги вночі засипало в вони у селі ще не розчищені-нероз їжджені, а у вас авто- малолітражка, яка грузне у тому всьому)- узагалі часом ну дуже екстремально ( у деякі дні просто невиїзні).

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Мені подобається коли сім`я живе у власному будиночку де є зелена травичка, чисте повітря, можна і басейн , бісєдку, і обовязково - дитячий майданчик: качеля, пісочниця.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

жіночко залишайте машину і беріть візочок)поки долізеш на вул Галицьку відкриєш для себе ще пару аналогічних майданчиків як на Галицькій, а як заїдеш в гості то і Кільцевійїх зустрінеш)

це село чи місто?нормальні школи садочки гуртки магазини є ?

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

от ми в центрі живемо, і не така вже це прєлєсть: гуляти з малим хіба в парку Франка, який затиснутий між загазованими вулицями, всюди авто, часом пройти пішки, а не те що візком нереально, так машини "вдало" паркують. Загальна загазованість - я 10 років до того жила в селі, тому відчуваю різницю. Всюди добратись легко - це плюс, можливо оціню це, коли малий підросте, але не зараз. Ні я, ні чоловік не любимо людних, шумних місць, тому центром майже не гуляємо, частіше тікаємо де тихіше і свіжіше. У всьому свої плюси і мінуси.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Для мене найкращим варіантом є село, бо я народилась і виросла в селі (вже згадувані Чишки), і на даний момент ще проживаю в селі, але буду змінювати на Львів причиною тому діти (садочки, школи, гуртки) - важкувато як тут писали вище з дзєцком одне 1 друге 4 по маршрутках туди сюди (власного авта немає), і те що будинок в якому ми проживаєм трохи замалий на дві сім'ї.
Ще коли не було в нас діток ми з чоловіком жили 9-ти поверховій панельці, де сусідів чути, ціли божий день (перші дні це був кошмар), + опалення включають коли ти вже з холоду доходиш, та купа різних нюансів.
А в селі відкрив двері і дитина вже бавиться, свій майданчик, басейн, ягоди -фрукти все своє, та й плані людей якось простіше, принаймі сусідів. А тещо там продукти купити 2 рази поїздки на Шувар чи Метро, і все ок! Діткам молочне беру в знайомої жіночки в якій впевнена на всі 100%. От тепер похоладало включила опалення, діти бавляться і не мерзнуть.
Тому виходом є підняття дозвілля в селі, та з тим великі проблеми (принаймі в Чишках) це я точно знаю, комуж потрібний той геморой - потрібно ж виділяти приміщення, так це ж будуть якісь провірки, і так дальше, а так тиць миць - рука руку миє і на тому все.....

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

ну нам було не принципово де жити, на що грошей вистачило, те і купили.

Іпотеку під забудову не давали, тому шукали будиночок, а потім зрозуміли, що навіть на однушку в місті не тягнем, ну і купили трьошку поза містом.

я поки долізу на галицьку, треба буде розвертатись і лізти назад...

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

У нас постало питання на майбутнє, коли з"явиться дитинка: чи жити з батьками в 3-кімнатній (більше місця, допомагатимуть) і купити авто чи далі жити у своїй 1-кім самим

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Це вам так здається бо у вас ситуація інакша. З Рясне, наприклад, на гуртки їздити потрібно. Повторюсь, що я живу на Шевченка близько центру. І так, в центр нерідко ми пішки разом ходимо. І в парк костюшка і на левандівку в парк і ще на краківський-привокзальний ринок можемо дійти. Тільки чого це мені коштує. От 30хв. туди, нагулятись-находитиь по справам і 30хв назад моя старша дитина переважно вже супроводжує в кращому випадку ниттям "змучився, візьми мене на руки". А менший теж з візка-рюкзака вже вилазить бо ногами іти хоче. І вертатись нам вгору. І ще коли ми ходимо з візочком то в мене потім дуже печуть натерті руки. А якщо сісти з дітьми в маршрутку то старший вирубується моментально. І як і де ми зможемо поїсти в той час я теж обдумую - чи булки-банани-кефіри чи якась піцерія. І мені теж потрібно думати куди з меншим податись на час гуртків старшого. І от я наприклад дуже розраховувала на трамвай 7-ку, а він взагалі невідомо коли ходити буде.
І ще от цей варіант квартира в місті в будні і будинок за містом на вихідні, мені виглядає класним для батьків. А якщо дитина років від 12 в будні зайнята навчанням-гуртками то скоріш за все час на друзів-гуляння залишається на вихідні.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

я так підозрюю, що тим хто живе в центрі хочеться тиші, спокою, природи і повітря, а тим хто живе на цьому повітрі хочеться цивілізації )))))
Добре там де нас нема. Але я б казала новобудова в зеленому р-ні )))

а однокімнатна поряд з батьками не получається? так щоб і поряд і окремо)))

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

лише самим!

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Купити собі кондиціонера і ставити на обігрів. Ляпота.

---------- Додано в 15:06 ---------- Попередній допис був написаний в 15:02 ----------

Та не правда)). Я ось в центрі виросла, потім жила в різних частинах Львова. І таки подумую над половиною особняка у Львові. Ну не цікаво мені наразі в отій тиші, спокої, природі і повітрі. Може колись, під старість. Хто зна, хто зна..
Кому шо)).

---------- Додано в 15:07 ---------- Попередній допис був написаний в 15:06 ----------

Переїхати на перші пів року? Хороша практика при першій дитині+вічно зайнятому чоловіку.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Руками і ногами "за", щоб самим.
Люди на квартири від батьків уматують, щоб жити окремо, а у вас своя однокімнатна. Я б навіть не думала.)

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

нехай батьки приходять в однокімнатну раз на день, щось поможуть, і назад...

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

для мене тут навіть без варіантів- виключно самим.

все відносно. Я на такий варіант теж не погодилася ( батьки пропонували). Бо все-таки, навіть якщо чоловік постійно зайнятий, все-рівно краще одному. Як свідчить практика, дуже часто при такому варіанті, бабуся-дідусь так активно допомагають молодим ( особливо порадами), при тому, що чоловік і так відчуває себе не зовсім зручно ( бо живе у зятях), що врешті-решт, молодий тато починає себе відчувати біля своєї ж дитини зайвим. Ну і тихенько все більше часу проводить "на роботі" ( чи узагалі живе окремо у тій же однушці). Якщо вже дуже потрібна допомога батьків, то краще попросити маму чи тата інколи приходити до вас в однушку ( хоча, по правді, живучі в однокімнатній квартирі, ну скільки там тої допомоги потрібно з однією дитиною? Скільки там того прибирання? Хіба погуляти, щоб мама відпочила за той час чи їсти допомогти підварити, поки знов-таки мама або гуляє з малюком або відпочиває).

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Село. Недалеко від нас є три магазини, де елементарне купити можна. Шкіл і гуртків нормальних нема. Хто має можливість, той возить дітей до Львова.