Чудо в нашому житті

Тема у розділі 'Філософські та релігійні посиденьки', створена користувачем Zorica, 2 Березень 2013.

  1. Zorica

    Zorica Member

    Хочемо поділитися з Вами історією зцілення нашої донечки. ЇЇ звати Яринка, їй 7 місяців, зараз це весела жвава дитинка з прекрасною усмішкою на всі чотири зуба :girl_tender:

    Але...

    З нового 2013 року у віці 5-ти місяців у Яринки почалися судоми. Приступ складався із серії судом, що тривали 1 секунду і повторювались від 2-3 до 20-ти раз. Ми звертались до найкращих дитячих неврологів Львова та Києва, зробили усі можливі аналізи та дослідження. Висновок один – ЕПІЛЕПСІЯ невідомої етіології… Жодних вагомих причин виникнення цього захворювання лікарі не визначили, до 5-ти місяців дитина прекрасно розвивалась, була спокійною. Для нас це був, м'яко кажучи, шок. Нам призначили проти епілептичний препарат (Депакін), протягом 2-х тижнів прийому небуло жодних результатів, після чергового збільшення дози наступило погіршення. Призначили додатковий препарат (Кеппра), який також бажаного результату не дав. Приступи починалися від одного в день і протягом місяця досягли 5-6 в добу та ставали інтенсивнішими. Наступним кроком, на думку лікарів, повинен був бути курс гормональної терапії.

    Весь цей час ми не переставали молитись та просити Бога і всіх Святих зцілення для нашої дитинки, кожен раз коли були в церкві просили священників помолитись над Яринкою, їздили в с.Глиняни до чудотворного образу Розп'яття в церкві Успення Пресвятої Діви Марії і планували вівдвідати не одне святе місце. Але були і такі моменти, коли я була готова звертатися будь до кого, хто б мені дав хоч краплю надії на видужання (народні "цілителі" і т.д.), Слава Богу втрималась від спокуси. Дитині ставало гірше, і, практично у момент відчаю, перед тим як нас мали госпіталізувати для гормонотерапії, до нас потрапила інформація про те, що до Львова завітав о.Ян Білецький. Ми вирішили піти до нього на молитву. Отець правив та читав молитви в монастирі Сестер Св.Йосифа. Отець Ян – надзвичайно світла, добра і виняткова людина. Ми відвідали його молитви 5 раз. Після другого візиту у Яринки не було приступів цілий день, лише 3 вночі (середньої важкості), після третього візиту – 2 нічних приступи, після четвертого – один приступ вночі, а після п’ятого відвідування молитви - вже майже місяць у дитини небуло ЖОДНОГО приступу! Ми були у лікуючого лікаря (зав. Дитячої неврології на Орлика ), а також у кількох інших, які консультували нас раніше (Назаров, Свинаренко),- їх подиву не було меж. Прокоментувати з точки зору медицини таке раптова покращення вони не могли, такеж абсолютне зцілення нам підтвердила електроенцефалограма (жодної піл-хвилі протягом всього дослідження), лікар, побачивши наш попередній результат,- розвела руками!

    Кілька днів тому чоловік ходив в монастир сестер Святого Йосифа щоб засвідчити зцілення донечки і настоятелька подала йому великий зошит формату А4, списаний майже наполовину. Там були свідчення і подяки людей котрим поміг Господь Бог через молитви о.Яна.

    Ми безмежно вдячні Господу Богу за таку ласку, за таке неймовірне ЧУДО, яке Він сотворив для нас! Слава Тобі Господи, Слава!!!

    Знаєте, завжди здається, що чудо в наш час практично неможливе, сумніви і скептицизм переборюють віру в такі речі, а ще я завжди думала, що, якщо колись таке і може статись, то точно не з нами, а «десь, колись...» і з дуже побожними людьми. Я хотіла створити цю тему, щоб поділитися з вами нашою радістю, подякувати Богу і, можливо хтось з вас, прочитавши нашу історію, повірить у чудо або укріпить свою віру.

    Ще хочу подякувати за молитви, підтримку і допомогу всім нашим друзям, особлива подяка Bogdanka, LadyLand i Ligymunka ми дуже цінуємо вашу небайдужість і допомогу :)

    P.S. У мене є всі документи, аналізи, заключення лікарів і т.д., якщо комусь будуть цікаві докази – пишіть, все викладу.


    Я впевнена, що багатьом з нас Бог дарував різні ласки, у нашому житті часто трапляються великі та малі чуда, ПОДІЛІТЬСЯ цим з іншими !
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Зе бест! Зе бест! x 3
  2. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Ох, чудо стається, бо Бог про нас дбає, навіть коли нам здається, що це не так. У мене нещодавно таке враження, що вся свідомість перевернулась і я ніби по-іншому повірила в силу і опіку Бога, тому точно треба вірити до кінця і молитися, бо Бог милосердний.
     
  3. kabucha

    kabucha Well-Known Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Вчора зі мною сталося чудо інакше я назвати не можу.Замовник привозить мені роботу додому ,а вчора дзвонить і просить щоб я забрала роботу на дворі бо він дуже спішить,а я якраз йшла з малими із школи .Біля себе в мене зошит і конверт з 1040гр(гроші збирала на 8 березня в школу).Замовник привіз багато роботи і я запхала її в сумку а зверху зошит з грошами.Прийшла до хати поставила сумку і пішла давати дітям їсти,десь через годину чоловік просить дати ручку я в сумку ,а там ні зошита ні грошей -одним словом я загубила чужі гроші.В мене істерика бо зараз для нас це накладно.Мала каже що помолиться ,щоб знайшлися гроші ,а я дура кажу що нічо не поможе.Напилася заспокійливого і займаюся самопоїданням тут дзвінок в двері чоловік каже мене ,я виходжу ,стоїть жінка з дитиною і питає чи я не загубила зошит ,віддає зошит і гроші всі до єдиної копійки.Може для когось це не чудо а для мене велике чудо . Бог ще раз показав* що не можливо в людей ,в Бога все можливо*
     
    • Подобається Подобається x 3
  4. vikad

    vikad New Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Є ще порядні люди...
    Я дуже радію, коли чую такі історії. Сьогодення настільки прибиває. Такі історії допомагають повірити, що є ще багато людей, які люблять інших людей, а не лише себе. Дякую за історію.
     
  5. Zorica

    Zorica Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Молодець доця! :) Діти реально ближчі до Бога, вони ще не зіпсуті настільки побутом.

    Знаєте, я колись вважала що у Бога потрібно щось просити тільки у крайніх випадках, ну або просити здоров"я. А один наш знайомий священник навів нам колись приклад. Він певний період в церкві посеред дня бачив чоловіка, що усердно молився, одного разу підійшов до нього і спитав що у нього сталось і чого він у Бога просить. Той відповів, що у нього немає роботи, просить у Бога здоров"я. Отець сказав, що якщо у тебе нічого не болить, здоровий, то Бог вже тебе давно почув, проси у Бога роботи, проси достатку і йди ту роботу шукай, бо в церкві робота сама не знайдеться, Бог тебе направить. От він через тиждень вже прийшов дякувати за пораду, бо знайшов добру роботу "випадково" :)
    Я це до того, що потрібно не боятись просити в Бога те, що нам дійсно потрібно в даний момент, будь то здоров"я чи гроші чи місце на парковці, Він все почує. Для мене це було колись дивно, а зараз прошу за посередництвом Св. Йосифа чи Св.Юди Тадея навіть вирішення дрібних побутових проблем і кожного разу дивуюсь, бо працює! :)
     
  6. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Хочу поділитися чудом, яке отримала від Бога за посередництвом св.Йосифа.

    Вже багато років в місяці березні молюся щодня розважання до св.Йосифа і прошу заступитися перед Богом в певній потребі. Минулого року я була дуже виснажена, двоє маленьких дітей на грудному вигодовуванні( синочкові було 4 місяці, донечці 1 рік і 4 місяці) + робота + "гори " домашньої праці. Цілий березень я просила св.Йосифа, щоб заступився за мене перед Богом, щоб мені відновилися сили. Весь місяць березень я почувалася зле, були дні, що я навіть на прогулянку з дітьми не могла вийти, все робив чоловік - мусів давати раду і мені і дітям, бо нам було дуже важливо зберегти грудне вигодовування, бо це єдине, що мама не може дати дитинці в майбутньому... Вже почався квітень , а я і далі почувалася зле, але довіряла Богові свою втому і виснаження.
    Пам"ятаю що вже десь 3 чи 4 квітня була записана до стоматолога, чоловік забрав дітей в парк, щоб я хоч трошки полежала, щоб мати силу поїхати до стоматолога ( бо чулася зле ). То неможливо описати словами, бо то було чудо - я закуталася в коцик і хотіла щось трошки почитати, щоб не думати про те як почуваюся. Тут відчула легкий "подув вітру" і мені повернулися сили - це неймовірні відчуття їх не опишеш словами. Поки чоловік повернувся з дітьми я відпуцувала хату, загрузила пральку, зварила зупку і сила не зменшувалася.
    Дякую доброму Богові, що не допустив в моє серце розчарування, а св.Йосифові за заступництво.
    Я мала ще декілька чуд від св.Йосифа про які напишу трохи згодом, але чудо відновлення сили для мене найбільше.
     
    • Подобається Подобається x 3
    • мімімі мімімі x 2
  7. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Маю дуже велике чудо від Бога за посередництвом св.Шарбеля.

    Приїхала моя мама до мене в гості. Щось її дуже свербіла спина і вона просить подивитися, що там таке їй вискочило. Дивлюся, а то якісь відросток розміром , як розрізана навпіл маленьке зернятко фасолі, навколо стержня росте волосся. Я налякалася, бо такого ще не бачила. Телефоную колєжанці, вона сімейний лікар педіатр + має велику практику. Вона мене заспокоює, що то бородавка "НЕВУС ", не дуже приємна штука, але не є небезпечна, якщо не турбує і не травмувати. Питаю, чи може відпасти сама, то відповідає, що медицина таких фактів не знає або вирізати або випалювати. Я ще їй кажу, що є ще один спосіб-чудо Боже . В мене мама хворіла багато років, то будь- які обстеження для неї є проблемою, бо страх + згадки минулого.
    Я два рази змастила миром св.Шарбеля бородавку з молитвою : " Ісусе, будь ласка, зціли мою маму від бородавки, будь ласка. "
    Вчора мама знову просить змастити, бо дуже свербить, я дивлюся, а бородавка відпала. Відразу дякую Богові, а тоді телефоную колєжанці- для неї, як для лікаря ще більше чудо, як для нас.
    Я дуже вірила, що Бог допоможе. Колись в церкві в селі, де я народилася були мощі св.Шарбеля. В моєї колєжанки в синочка була бородавка яка росла на бороді, дитина вже два рази здирала, їх направляли в онколікарню, бо бородавка росла більшою. То священник, який приїхав зі Львова і мирував малого, то казав мастити миром бородавку і відпаде, показав плямку на носі , що багато років мав там велику бородавку, а мастив миром і тепер лиш плямка нагадує про чудо Боже. Колєжанка мастила і бородавка відпала і більше не росла. Моя віра була підкріплена чудами, про які я знала раніше. Дякую Тобі , добрий Боже !
     
    • Подобається Подобається x 2
  8. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Вчора відпроваджувала свою маму на поїзд, то вона мені пригадала ще одне чудо, яке мала на початку весни.

    В лютому мама була в мене чистила рибу і загнала кістку під ніготь, а так як в той день від"їжджала і квапилася на поїзд, то витягнула бігом, ранку не обробила, частина кісточки лишилася і вже вдома палець затвердів, зробився нарив, що мама тільки не робила ніц не помагало. Палець почав сильно поколювати і боліти. Прийшла до хірурга - направили, щоб різати і почистити. Мама дуже того боїться, бо після пологів мала чиряк на долоні, то розрізали, потім вся рука була спухла, ще багато років боліла. То мама дійшла до аптеки по ліки, розвернулася і втекла додому. В неділю священник роздавав людям, які були на Сл.Божій по стеблині барвінку, з якого плели віночок на плащаницю минулого року і казав, що добре прикладати до хворих місць. То мама запарила барвінок і в тій воді потримала палець. В той же день вийшов гній і перестав боліти.
    Важливо вірити, що Бог зцілює в наш час і не забувати ділитися своїми чудами, щоби додавати віри іншим людям. :girl_tender:
     
    • Подобається Подобається x 1
    • мімімі мімімі x 1
  9. Fleshka

    Fleshka Well-Known Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Не можу знайти собі місця від вчорашнього вечора. Пів ночі не спала через думки і емоції.
    Вчора Бозя сотворила справжнє чудо - врятувала мого синулю.
    Він дуркуючи, йшов задом наперед і не помітив ями, глибиною 2,5 метри. Отак задом і полетів вниз з отої висоти. Чоловік почув тільки крик "татоооо" при падінні.
    Вони мені коли це розказували, я плакала... внизу бетон. Ромчик ввечері розповідав, як він падав, як злякався і як Бог його захистив. Я і зараз не можу вкласти емоції, знаю, що лялі в животику не в користь ті переживання, але гормони беруть своє. Великим дивом він не те що не розбився, а й не поламав собі нічого. Тільки царапинки на ніжці і біля шиї.
    Ангелик зберіг мою дитинку.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  10. Apelsynka

    Apelsynka Well-Known Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Прочитала і теж згадала одне гарне чудо) колись зимою спускалась сходами, а вони були всі в льодовій кірці. послизнулась і почала падати, і бачу, що ну ніяк не втримаюсь. так перелякалась, думала щось зломаю. але не впала, а ніби мене хтось взяв і на рівні ноги поставив))) подякувала своєму ангелу-охоронцю і пішла далі, але правда мене потім добрих 5 чи 10 хв аж трясло від переляку
     
  11. koza

    koza Active Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Доброго дня!
    Пишу до Вас відносно о.Яна Білецького. Чи маєте про нього якусь інформацію: № телефону, чи можливі відвідини ним Львова чи інших міст? Після Вашого допису прочитала про нього і дуже вже він мені припав до душі, та й допомога потрібна
    Дякую.
     
  12. Gorda

    Gorda Well-Known Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Мені також дуже потрібна ця інформація про о. Яна Білецького. Можливо хтось щось знає.
     
  13. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Може спробуйте дізнатися в монастирі Сестер Св.Йосифа, може вони мають якісь контактні телефони

    Єдине що знайшла, то що Отець Ян Білецький живе в Севастополі, служить в костелі Святого Климента Римського. Він один з одинадцяти священиків Кримської єпархії католицької церкви..
     
  14. Zorica

    Zorica Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Дівчатка, вибачте, не завжди заходжу в темку, відіслала всім ПП з інформацією якою володію :)
     
  15. Vyshenjka

    Vyshenjka Щаслива мамуся

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Закінчивши навчання в університеті, я зайнялася пошуком роботи. Я телефонувала по оголошеннях, відправляла резюме, намагалася знайти роботу через знайомих, але всі мої спроби були безуспішними. І тут в мене з'явилася можливість побувати у Почаївській Лаврі. Помолившись до Чудотворної ікони Божої Матері, я попросила в неї заступництва і допомоги у пошуку роботи. Через декілька днів мені зателефонували і запросили на співбесіду. Незважаючи на те, що в мене не було на той момент досвіду роботи по спеціальності і високі вимоги до кандидатів на цю вакансію, мене взяли на роботу. Я познайомилася з хорошими людьми, які стали моїми друзями, я успішно там працюю вже 5 років. І дякую Матері Божій за це чудо.
     
    • Подобається Подобається x 1
  16. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Це чудо, яким хочуть поділитися з вами мої діти. Вони ще не вміють писати, не знають, що таке дівочі посиденьки, але мають чисте серце і велику віру. Недавно моя донечка побачила в дівчинки самокат і з того дня щодня просила мене і чоловіка купити їй самокат. Так як зараз в нас непростий фінансовий час, то купівля двох самокатів не обговорювалася навіть на літній період. Одного вечора на молитві питаю донечку про що вона хоче попросити Ісуса, а у відповідь : " Ісусе, будь ласка, поможи татові і мамі заробити гроші на самокат " . Синочок, який на рік молодший і ще не розумів що таке самокат, приєднався - Ісусику оцу овер (хочу ровер )

    Наступного дня подзвонив мій молодший брат і сказав, що передав гроші для дітей 500 грн, щоб я для них купила щось файного.

    Можливо для когось це не буде чудом, але для нашої родини є. Сьогодні мої діти, як побачили самокати після сну, то бігли до ікони зі словами: Ісусику дякуємо:girl_in_love::girl_in_love::girl_in_love:
    Вже дві години ганяють по хаті, малий видає одну єдину фразу :"маю самокат " :girl_tender:
     
    • Подобається Подобається x 1
  17. Monopoliya

    Monopoliya Well-Known Member

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    ніколи не думала, що писатиму в цій темі, бо чудеса чомусь відбуваються з "знайомими знайомих", про які часто чула але ніколи не бачила :)
    Але зараз буду писати про чудо, що сталось частково тепер і в моєму житті)
    В моєї коліжанки мами виявили лікарі рак. При цьому, не на початковій стадії, а вже коли були метастази (якщо я в силу своєї некомпетентності пишу некоректні лікарські терміни - звиняйте).. Чоловік жінки її возив у лікарню щодня, щодня лікарі намагались побороти хворобу. Возила маму і коліжанка, яка жартувала ще, що її на той час 6-місячна дитина виросте в машині в кріслі, бо вона їздила з дому на Чорновола, до батьків за місто - в лікарню і так по кілька разів на день.
    Наші лікарі, звісно, не подарунок, як і лікарні, обладнання.
    Через якийсь час (бл.4-5 міс.) наші лікарі сказали, що далі буде, як Бог дасть і що рак то є рак, тому нічого не обіцяли і прогнозів не давали.
    Жінку відвезли цього понеділка в Польщу, щоб там змогли лікарі забезпечити потрібний догляд.
    Я коли почула про цю біду - старалась щоразу, коли молилась - не забувати і про маму коліжанки та всю їх сім*ю. Молилась до св.Антонія, писала в храмі "прохання" за її здоров*я. п.Надя, що в костелі забирала ті всі наші папірці з проханнями - вже мене пам*ятала :) а хто знайомий з п.Надією, мабуть, знає, наскільки прискіпливо вона відносилась до тих записочок,кожну перечитувала, виправляла...
    Так от! Сьогодні я дзвонила до своєї коліжанки, батьки вже приїхали з Польщі, а там лікарі, зробивш потрібні аналізи, їй сказали, що зараз нічого прогресуючого немає, хвороба не розвивається,все гарно зажило і подальшого лікування не потрібно, лише 1 раз в 3 міс. робити "для себе"о УЗД і томографію (якщо я вірно запам*ятала).
    Я точно знаю, що допоміг у цьому св.Антоній!!
    І я відразу хотіла піти в церкву, подякувати і розказати приємну новину п.Надії. Але згадала, що п.Надії 14 березня не стало.. вона раптово померла. їй було 68 років, вона мала чудовий світлий розум, купу сил та енергії. Вона була завжди красива, я думала, що їй і 55 немає ще. Вона допомогла тисячі дівчатам, які постійно до неї приходили за порадою. Нехай душа її спочиває з миром та Богом!
     
    • Подобається Подобається x 1
  18. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Щойно розмовляла з Марією , мамою солдата Михайла, якого 2 дні тому перекинули літаком до Луганська. Сьогодні Михайло з товаришами повертається до Львова живим і здоровим. Два дні хлопці стояли на блокпостах і патрулювали м.Луганськ .

    Спільна молитва дівчат і багатьох моїх друзів зробила ЧУДО - Бог оберігав Михайла і його товаришів http://posydenky.lvivport.com/showpost.php?p=1883991&postcount=1028

    Дякую Тобі Господи !!!
     
    • Подобається Подобається x 1
  19. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Сьогодні з зони АТО прийшов в відпустку Василько, який тепер для мене, як рідний брат

    Розповідав про війну стримано, без пафосу. Він десантник, тому завжди на передовій. Каже, що в АТО зрозумів і відчув, що БОГ - найсильніша броня і захист, що багато разів був за крок від смерті...
    Я всім серцем дякую Богові, що він повернувся живим, хоч це лише відпустка, але вірю що ще трошки і війна закінчиться.
    До чудесної опіки Бога над ним хочу описати два випадки. Один раз під час обстрілу були зруйновані всі будинки окрім двох останніх, в яких в підвалах були солдати, машина на подвір"ї згоріла вщент, а Бог їх охоронив.
    Другий випадок, коли під час наступу потрапили в засідку під обстріл, сепаратисти влучили в двигун БТР, поряд з ним два поранених, один вбитий, а Василь залишився живим !!!
    Господи, дякую Тобі !!!
     
    • Подобається Подобається x 1
  20. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Чудо в нашому житті

    Ірина Голуб- рідна сестра Парасюка
    Володя живий! Разом з хлопцями проривались з оточення, але Володя отримав осколкове поранення в голову і потрапив в полон до терористів. Пробув в полоні 2 дні. Казав, що неодноразово прощався з життям, бо днрівці знали, що він був в Іловайську і шукали його. Це диво, що його просто не впізнали.
    Сьогодні з хлопцями вирвались з полону і вже зараз перебувають в безпечному місці. Не знаю детально, що і як, головне, що Володя живий. Зараз ми в дорозі до Дніпропетровська.

    P.S. Додам від себе. Українці, Ви чудові! Дякую усім, хто всі ці дні молився разом з нами, хто підтримував і вірив, що все буде добре і Володя повернеться живим.
    Дякую!
    Господи, дякую Тобі !!!
     
    • Подобається Подобається x 1