Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 А я вважаю це не просто абсурдним, але і ознакою обмеженості людини. Бо то треба бути дуже впевненою в своїх правоті, щоб так очно і заочно робити висновки в кого що в сім'ї і чому хтось від когось пішов. Мінусувати можете мені скільки влізе. Тапки, чоботи і т.д. - вже ловлю. Про пасує чи не пасує - ну не в усіх культ обручки. А шо дєлать? Я цілком щаслива з своїм чоловіком, не важливо чи є на наших пальцях шматки металу.
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 Вони є не більше, ніж метал. Все інше - в голові або в серці.
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 Ну не зовсім, то все-таки посвячений метал. Але пов"язувати долю сім"ї з носінням\відсутністю обручки на пальці таки трохи по-дитячому Я обручку ношу, просто мені так спокійніше, що не загубиться, бо в нас якось так, що кожна річ має своє місце, але чомусь ті місця постійно різні
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 Зайшла сюди, і задумалась. Ношу обручку завжди, як і чоловік. Вона для мене є символом любові. Ось зараз чоловік далеко, але в нас на пальцях є ніби щось одне на двох. Вони у нас дуже простенькі та тоненькі, але для мене це дуже важливо, бо не хочу сприймати її як прикрасу. Для прикрас маю іншу руку))) А ще цей перстень показує мені, чи не забагато я їм))). Зараз маю вагу як в час одруження, то і перстень вільно сидить. Але в кінці зими він мені сигналізує, що вже скоро весна, і треба переходити з булочок на овочі. Ну це все жарти, але для мене обручка є символічною. І ще згадалось. Чоловік колись йшов та махав рукою, а потім як зачепиться за паркан, ледь палець не відірвав та не втратив свідомість. Але навіть думки не мав зняти. Та і рана зажила просто на очах. Казав потім, що то я його смикнула, бо якраз щось там таке собі думав не дуже))).
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 Мої дідусь і бабуся прожили 65 років в шлюбі. Я зовсім випадково дізналася, що вони офіційно одружилися у досить старшому віці, зацікавило, чому бабуся підписувалася до 88 року дівочим прізвищем. Дідусеві в"язниці, табори, війна.. якось не до того було.. Більшої любові я не бачила, ніж між ними. Любові, тепла одне до одного і до всіх. Обручок не носили, хоча мали (мої батьки зняли обручки теж років після 40). Що з"єднає Бог на небесах, то не роз"єднається на землі) Ой, тато каже, що в мене Санта-Барбара в голові сталася) Одружені були його батьки)) Бабця просто на своєму прізвищі була) Але обручок все одно не носили
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 Це вибір кожного - носити чи не носити. І відношення до багатьох речей у нас всіх різне. Але я якась більш косервативна (не маю на увазі правильніша))), тому для мене обручки - важливо. І кожен раз як чоловік йде - я мушу глянути у вікно та помахати, провести очима. Для когось - дурня, для мене "мусить бути"))). Як обручка, як цьомки на ніч, як "Надобраніч", як "Добрий ранок!". Це ж теж не життєстверджуючі речі, без них також життя чудове, і люди люблять один одного. Ось в мене так, і кожен вибирає щось для себе. Вже в голові від того Майдану така рана, що хочеться на щось переключитись, бо дома ніц не роблю, тільки за тим всім слідкую. Діти і я хворі, а мені все байдуже, якось усе інакше. Тому тут строчу про обручки)))))))))))))))) ---------- Додано в 22:04 ---------- Попередній допис був написаний в 21:55 ---------- Ще хочу додати, що шлюб - це якраз найважливіше. А от офіційно одружитись для мене діло десяте. Зараз багато людей віку моїх батьків (55-65 років) не мають шлюбу, бо тоді було не модно, заборонено, не важливо тощо. Мої дідусь та бабуся по маминій лінії були якраз одружені, але без шлюбу. І вже перед самою смертю бабусі вони взяли шлюб, в той день моя улюблена бабуся була найщасливіша - вона так довго того чекала. Така собі наречена у 70 років)))). А який був щасливий дідусь! І вже після смерті бабусі (вона мала рак, і дуже швидко "згоріла"), ця думка про шлюб, і про те, що вони будуть після смерті разом, його страшенно гріла)))). І відносно їх обручок - то були прості вервечки на палець, навіть не срібні. Дідусь потім завжди той перстень знімав та так до грудей прикладав. Для нього це була моя бабуся. І не дай Боже він її десь клав і не міг знайти. Були підключені усі!!!
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 повний брєд!!!! якби ж було все так просто-типу обручка виступає в ролі показника стосунків в сім"ї- все у нас гуд, значить носимо, не всьо альо- знімаємо...але все ще набагато простіше - кожен робить, як йому зручно, і слава Богові, що парам, які не носять обручки з якихось своїх причин на нормальні відносини в сім"ї це не впливає...я не ношу її купу років, і не носила майже, тому що, не вдягаю ніколи ніяких прикрас на пальці, не люблю... то тільки з цього робити висновок про відносини в моїй сім"ї :khomyak:??? а маю хорошого знайомого, який постійно її носить, ще й з гравіруванням дешещіпатєльним і живе на два фронти...
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 і ми не носимо. хіба як "в люди" йдемо, то одягаємо. чоловікові вона незручна, бо через кісточку вона ледь проходить, а на самому пальці занадто вільна і стукає по мишці цілий день. а я дійсно перед весіллям створила собі культ обручки. і носила її не знімаючи. потім зняла через вагітність. на другий день після пологів попросила мені її в пологовий привезти. носила кілька тижнів, але через те, що вона широка, з"явилося під нею подразнення і попрілість. зняла і вже не ношу. розумію, що то освячена річ, символ. але ніколи не думала, що обручка виступатиме барометром сімейних відносин.
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 Є традиція надягання обручки нареченим нареченій під час шлюбної церемонії або весілля ---------- Додано в 23:41 ---------- Попередній допис був написаний в 23:38 ---------- На жаль, з плином часу весільна обручка дещо втратила свою значущість та величність, і опинилась в одному ряду з речами, що просто символізують давні звичаї. Тим не менш, вона все ще залишається добрим нагадуванням про подію, що тісно поєднала життя двох людей. І нехай ваше подружнє кохання, як і дорогоцінний метал ваших обручок, стає з часом тільки ціннішим!
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 Власне це і обговорюєм, що як зручніше, як подобається, так люди і роблять. А не хто не носить - той якийсь не такий сім"янин. В мене теж час від часу з"являється попрілість, але обручка не дуже широка. Знімаю її на пару днів, все гоїться - тоді вдіваю. Коли була вагітна, носила обручку на ланцюжку на шиї, може і смішно то виглядало, але я відчувала потребу знати, що вона при мені. Зараз вже менше в мене пієтету до неї, але коли не погляну - то одразу згадується момент під час шлюбу, коли нам священник одягає обручки, і якось так зразу тепло і затишно, особливо коли чоловіка в той момент поруч немає, дуже гріє...
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 Про це якраз і йдеться, що для когось це просто традиція "бо так треба", а для когось духовний символ, не прикраса, який хочеться мати при собі. Ще раз кажу - то особисто справа кожного носити її чи ні, скільки сімей - стільки поглядів і ставлення до того чи іншого питання, і питання обручок не найважливіше, і думка у кожного своя.
Відповідь: Обручки я знімаю обручку, коли готую щось з мясного фаршу. Якщо після того забуду надіти - на вулиці чуюсь як гола
Відповідь: Обручки та як для кого. І плин часу тут ні до чого. Індивідуальне відношення до речей (колись думаєте всі поголовно носили обручки?). Наприклад цей допис ще раз це підтверджує Я паралельно відношуся до того чи носить людина обручку чи ні, неодноразово було тут згадано, хто яке значення надає цьогому перстенику. Єдине, що не зовсім розумію тих людей, які одягають обручку, коли виходть "в люди чи до родини". Якась трохи показуха виглядає. Родина й так знає, що ви подружжя (чи одружений/одружена), а для чужих людей хіба? Ну або ж одягають її не як обручку, а як прикрасу. Для мене особисто - це не прикраса і ношу її постійно, але якщо одягаю срібний набір (що буває не так часто), то спокійно можу зняти золоту обручку (тепер трохи жалію, що не купили обручки з білого та червоного золота, дуже люблю таке поєднання)., але постійно чогось бракує на безіменному пальці
Відповідь: Обручки І я знімаю коли на кухні готую, чи прибираю. Обручка в мене як символ, талісман, а не "прикраса". Моя обручка проста класична, з золота. Це точно! Якось лицемірно "я собі не ношу, але "для людей треба вбрати", кому таке потрібно?
Відповідь: Питання, на які давно хочеться знайти відповідь-2 І на свому лишилась і під час вагітності не носила (ну бо добряче набрала що мусила вже на 6-му міс. зняти). Певно теж треба йти грустіть. А вдягнула аж через 1,5 міс зі скрипом (ледь на палець насадила) на хрестини, бож дорога родина *нє паймьот*. Чоловік часто знімає по роботі і зпбуває назад вдягнути (краще хай так аніж палець відірве, як вище писалось)... І священники ніби ніц немають проти ні до того з чого обручка зроблена, ні до того що людина її знімає/не носить. Якщо будете питатись думки священослужителя, думаю, в першу чергу він перепитає по якій причині знімається, чи немає там важливіших причин (бо і таке можливо). Дівчата, як на мене, праві: святість і таїнство шлюбу в серці і в ділах. Аж ніяк не в обручці. Як подумати.. Дівчата, а чого ж ви в хустинах тоді не ходите повсяк день? Адже шлюб взяли, голову покрили...
Відповідь: Обручки гм.. а мій чоловік лишився би без пальця, якби не обручка.. носимо двоє, завжди, ось уже 11,5 років. На 10-ту річницю шлюбу придбали нові, посвятили в церкві і носимо. Старі зберігаєм на пам"ять про величний день, і про любов, яка звела нас докупи... Я знімала на 9-му місяці, мала набряки, обручка реально тиснула, але я носила її завжди з собою, на ланцюжку. Так і народжувала - медальйон з Божою Матір"ю і обручка зі мною. На виписку змогла вдягнути.
Відповідь: Обручки Також хотіла носити на ланцюжку але боялась, що ланцюжок випадково порветься і обручка загубиться. Мені подобається носити обручку, для мене то таки символ, приємно, вона мені не заважає і тд. Та я розумію тих хто не носить постійно або постійно не носить))))
