Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Кожного наступного дня мої діти починають прокидатися щораз раніше і раніше, бояться пропустити момент, коли татко тишком-нишком вибігає з дому на роботу тому на сон в мене залишається мало часу, скоро буду спати так само мало, як Наполеон і ще там всякі
Кава на мене вже не діє, де взяти бадьорий настрій... скільки всього вже від ранку зроблено, але зовсім на автопілоті, може так до вечора я все ж прокинуся .
Прогулянка сьогодні була якась лінива - під будинком і то тільки годину, зате дітки поспали сьогодні одночасно, що не може не тішити.
Деякі люди намагалися сьогодні зруйнувати мої плани, але я виявила, що вже таки дуже добре вмію казати "Ні", якщо не маю бажання щось робити. Візит до стоматолога довелося відкласти, а я вже не дочекаюся, бо дуже не люблю отаких незавершених справ.
Проза-прозою...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

А ви знаєте, з чого почався мій день? з шампанського і букета червоних троянд)) більше нічого не напишу і буду тихенько тішитись, щоб не наврочити))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

якби ж мій муж був зареєстрований тут на форумі, певне ж би зразу пішов жалітись в тему про флірт.
ох, що я вам скажу, суцільна врочистість:
1. ми відбули районні змагання
2. я вихідна до понеділка
3. нарешті вигуляла свого зеленого капелюха
ну і те, що мене трішки гризе - ну що я можу сказати коли до тебе підходить чоловік, який за шкалою краси від 1 до 10 займає майже 9, мило усміхається і просить допомогти. і я ж можу допомогти, бо для того я там і сиділа. а він підходив до мене майже що 10 хвилин, постійно щось питаючи. нямка просто. або ж інший, на 8,5 за шкалою буде. і то ж приємно так. не стільки їх присутність, скільки адекватні жарти без пошлості, якими славляться мої колеги. ах, якби не вони, мій день би не був суцільною врочистістю. цьомки всім форумляночками і гарного вечора

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Незважаючи на те, що нині просто шалений день, зранку репетиція, потім довгі збори з директором щодо змін в регуляміні, які ні до чого знову не привели, бо кожному щось буде не так. Потім зустріч з іншим моїм директором, який мене втішив педагогічною радою наступного тижня. Після того візит у лікаря , який ще й добряче затримався. І ото тепер сиджу п'ю чай з улюбленим тортиком, за годину ще одна репетиція починається, а я всерівно дуже щаслива сьогодні. Бо ж скільки треба людині для щастя? Щирі слова, приємні події і гарна погода, в душі зокрема.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

У мене враження, що сьогодні субота.
Їсти наварила, поприбирала, речі перескладала (зимові в чемодани, літні з чемоданів).
От, що означає вихідний серед тижня. Але то проза...
Бо я так давно чекала вихідних, так мріяла про "час для себе" тоді. коли працювала 2 годин в добу, 6 разів в тиждень (а часто і 7).
А зараз маю вільний час...і що? Хочу працювати! Я кар'єрний маньяк, професійно залежна
І як то зробити, об була гармонія...Єх...
Йду готуватись до завтра, бо завтра знову трудобудні, то врочистість
І знаю, що завтра мріятиму про те, щоб бути дома, лежати на дивані і пити какао з зефірками.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ото вчора був такий собі "дівішнік" або як дехто каже компанія п"яних подруг. Гарно посиділи
А так себе почуваю зараз :wacko1:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Я захворіла... При чому найгірший з варіантів - застуда. Для мене це весь комплекс з температури, болю в горлі, нежиті і закладеного вуха (поки що одного). Лягала спати просто виснажена, а проснулась через 12 год повністю розбита. Це жах. Коханий на роботі, з ліків майже нічого нема (ми рідко хворіємо), тому п'ю карпатський вітамінний чай і їм мед. Добре, що чоловік сьогодні не має зариматися на роботі, бо я зовсім не маю сил їхати в аптеку. Спробую нарешті щось поїсти, хоча апетит зовсім відсутній. Ех, і погода паскудна. Мала на сьогодні купу справ. Буду пробувати вирішити по телефону.
Мораль - нема чого їздити з відкритими вікнами

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Шо то вчора було...
Навіть не знаю куди писати, в "жилєтку" смішно, в філософські посиденьки- дивно, в тему про злодіїв- геть кумедно, тому пишу сюди.

Але для початку попереджаю, з зором у мене все гаразд, з пам"яттю бувають трафунки, але не до такої степені, чоловік мій любить поїсти і інколи бреханути, але це геть не той випадок.)

І так вчорашня ситуація. Замовила форумлянка у мене вареники, але попросила не заморожувати, а зварити і підсушити. Добре, не питання...) Зліпила я ті вареники, зварила, викинула на велику дерев"яну дошку, щоб підсушилися і почала діток вкладати спати. Ще питав чоловік чи можна поскладати, я заперечила, бо вони мені видавались засвіжими, щоб не злиплись, сказала, що маленького присплю і піду поскладаю сама. Присипляючи Андрійка я заснула, чоловік заснув ше швидше мене. Встаю через дві години, згадую про вареники. Виходжу в кухню, а вареників на дошці нема... Дошка стоїть пуста. Подумала спочатку шо муж все таки поскладав, а я не чула, питаю його, каже не брав. Ладно, всяке може бути, може де бідаця лунатизмом почав страждати.))) Дивлюсь в холодильник- нема. Шарю по кухні нема. Встає чоловік, шукаємо двоє- нема. Дошка є, стоїть на тому ж самому місці, а вареників десь так штук 70-80 кудись випарувалось. Ну, то ж не голка!
Вирішили ми вже самі себе перевірити, подивитись чи є вся посуда на місці, бо навіть якби хтось з нас зійшов з розуму і стався з нами конкретний провал в пам»яті, то всерівно поскладав би вареники в якийсь баняк, чи миску і не було б чогось з посуди. Але переглянувши все, виявилось, що посуда присутня вся.
І того від 2-ї години і майже до самого ранку ми шукали ті вареники. Під кінець вже заглядували в такі місця, що смішно і сказати... А вареники як в воду канули.
Перевіряли двері- закриті на замок, вікно на глухо зачинене теж, звірів в хаті не маєм...)

І того тепер я жахливо не виспана, наново робила те замовлення в пів 6-ї ранку, аби нікого не підвести, бо тут якась така ситуація шо і не сильно є шо пояснити… Загалом трудно і дивно. Не то містика, не то злодії.:confused: Але щоб злодії ніц не взяли, тільки вареники згребли? Чи якийсь варениковий барабашка…:confused:
Ото ситуація.

А і ще по середині кухні ми знайшли чоловіка зарядне, розрізане на три частини і розсипані документи. В вечір точно цього не було, бо маю звичку прибирати кухню перед сном, то вчора я як завше все попідмітала і протерла ганчіркою. Тієї заряди і документів точно не було на підлозі.

Ото трафунок. Сказати, що я в шоці- це нічого не сказати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

ого, нічого собі. Мені аж самій лячно стало. Що ж то таке могло бути, і нашо йому вареники??? ну і + збитки наробило...дивина, та й годі.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

то якийсь вареничний маньяк барабашка. Але якщо він впер аж 70 вареників, то зараз десь по закутках можна пошукати- від такої к-ті точно "попа злиплася" і він ходити не може-відсипається.

Жанно, а у вас перший поверх?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Жанна, шукайте дірку через яку до вас приходив щур. До речі, зараз у Львові труять по підвалам іх. До нас вже приходили із санстанціі.
Ми мали аналогічну історію колись. Тільки заселились в квартиру. Будинок був ще не повністю заселений. Мама наліпила сотню пельменів і залишила іх на столі. Вкладаючи брата заснула сама. А коли вночі вийшла на кухню то офігіла бо не знайшла пельменів. На підлозі були сліди від лапок в муці які вели під мийку. Там була дірка. Криса по вентиляційній шахті піднялась на 8-й ! поверх. Позбавились іі лише коли мама напхала в діру битого скла і іі зацементували.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

вирішила таки настрочити кілька слів про свою прозу\врочистість.
отже проза - лежить і "дивиться" на мене купа прасування. але, думаю, ще полежить ще кілька днів, бо нині точно не буду мати коли прасувати, а завтра раненько вирушаємо в Карпати. і це ВЕЛИКА ВРОЧИСТІСТЬ тому ще сьогодні мене чекають збори в дорогу. треба продумати,які речі брати для малечі і для себе і ще збігати в мазагин по зелень\овочі на салатик до шашлика
ще одна ВРОЧИСТІСТЬ я сьогодні виспалася доня спала більш-менш нормально,отже надіюся,що наші зуби вже повилазили і дадуть нам трохи перепочити, бо останній тиждень

а може 2

мали такі гастролі...

взагалі в нас ті зубчики, то якийсь безперервний процес. як почалися в 3,5місяців і так дотепер вже маємо 6, а може 7. не знаю точно, бо не дає добре подивитися

і ще одна врочистість -забрали з пошти посилку з лашками для нашої К. які ж вони файні оті манюні сукені. буде в нас модна дівчинка

тепер молюся, щоб на вихідних була гарна погода. бо інтернет прогнози не дуже тішать. але я йому "нє вєрю"(с)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Ой, насмішили, чесне слово.
Ми з Андрійком нині пів дня шукаємо того барабашку, я на двох, Андрій на чотирьох))) і ніде такого не наблюдаєм.

Ага, перший, але з тих вищих, під нами ще підвал такий, шо вікна чуть не на рівні першого поверху.

Ой, не думаю, або ж то був якийсь дууууже вихований і акуратний щур, бо абсолютно ніяких слідів за собою не залишив. Ще й та дошка стояла на мисці і якби щур там "господарив", то дошку б точно перекинув.
І шоб стирити аж 70-80 вареників і всі до одного, ще й так акуратно- то на грані фантастики. Хіба яка зграя щурів і то мені шось дуже сумнівно...
То шось не то, дівчата.
На разі чоловік поміняв замки, казав що нині буде ночувати на кухі.
Продовження детективу слідує...:ninja:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Нагадали мені за щурів- я також вже думала за "Барабашку", тоді взагалі багато за нього говорилося.
Я ще тоді вчилася на 4 курсі, мій хлопець поїхав на вихідні додому, а я вирішила в тишині повчитися.
Ото приходжу я додому з пар, світла нема до 8 чи 9 години, зайшла в квартиру в темноті, і сиджу при свічці.
Тут чую- на кухні всякі підозрілі звуки, виделки, тарілки "звуки" подають- чесне слово, думала, що зі мною не все в порядку.Серце з грудей чуть не вилетіло.
Але ввімкнули світло, я пішла на кухню- звуки припинилися. Лягаючи спати, закрила в спальню двері.
Зранку прокидаюся, йду в ванну, і бачу на підвіконнику в кухні щура. Я ще так швидко ніколи не милася, вдягнулася і поїхала до батьків.Щурів я страшенно бриджуся і боюся( вони стільки хворіб переносять). А в неділю ми з хлопцем старалися того щура вигнати. А та зараза вже зробила собі гніздо у вітальні- накрав газет з сміття, колоски стояли у вазі, забрав собі під диван, якісь обгризки їжі, лушпиння.
Таки вигнали ми його на загальний коридор, а потім він сам погнав на вулицю. Вже пізніше, коли кухню всю вимивали, знайшли за холодильником ще один" склад". Бр-р:.
Тому, в "Барабашку" я більше не вірю.
В мене зараз історії з тваринами продовжуються. Моя машина зараз ще стоїть на вулиці- доставляєм бруківку, з минулого четверга машина повністю обка..на. Ну, думаю, пташок в нас багато, але чому саме на мою, і чому біля дзеркал. Виявляється є в нас тут горобець, який на себе весь час милується в дзеркалі. Отак сидить і сидить. Дивиться, тулиться, дзьобиком по своєму відображенні стукає.Нарцис!
Залежність у нього така. Закриваю тепер дзеркала, то, як мушу їхати, і знімаю мішки, горобець просто кидається до них, і ще летить за мною декілька метрів:khomyak:. Таке, напевно, не лікується.
Посадила собі город- заєць приходить кожного ранку- згриз мені салат, моркву і троянду.
В туї шпаки звили собі гніздо, висиділи малих шпаченят, і тепер сваряться кожен раз зі мною, коли попри гніздо йду. Навіть троянди через них не хочу кропити, щоб не потруїлися. Не могли собі місця десь високо на дереві знайти?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

не обов"язково дірку. У батьків колись щуренко через унітаз приходив. Брр

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Не втопився там?

І так, дзвонили ми до господаря квартири, розповіли ситуацію про зміну замків і причину. Він відповів, що то мабуть алкаші з 2-го поверху (є там така сімейка) приходили. Пояснив чому.

Колись, коли у нього жили студенти якісь там, вони тусили з тими алкашами і сусіди навіть говорили, що ті до них лазили і відкривали квартиру своїм ключем. Тому цілком можливо, що у них ті ключі і залишились. А поскільки вони щось таке серйозніше тирити бояться, бо міліція і все таке, тому могли собі вкрасти щось з закуски. Як господар це сказав, чоловік запримітив, що зникла пляшка горілки не допита, що залишилась з ДН малого. Вина не чіпали...)) Певно заслабоньке...

Сказати, що я в шоці- це нічого не сказати...
Від верхього замка в чоловіка нещодавно зламався ключ і тому ми десь так з тижні два, закриваєм тільки на нижній, тому певно хтось з них підгледів і цим скористався.
Колись, коли заселялись сюди тут була підключена сигналізація, але ми попросили її зняти, бо трохи обтяжливо було платити.
От таке... в голові в мене якийсь хаос. Зара треба переварити ту всю інформацію, бо мною аж теліпає.
Вже би ліпше то був щур!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Вже є, як є. Основне, що чоловік замок змінив !!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Напитись, плакати і жілати себе не получилось. Бо Танятка не дала. Но! Всьо єсчьо впєрєді. Завтра нап"юсь, буду плакати і жаліти себе. Так що копайте мене нині або п/з.
Яке то все непередбачуване. Замість прози прийшла врочистість на рівному місці. Мо, все налагодиться і я знайду душевний спокій?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

а 70-80 вареників підготували?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (6)

Після вчорашнього скандалу з мужом, проснулась - ніяка. І хоч Коханий приготував сніданок, настрій був нікудишній. На роботі весь день проза, як погода, але потім я мала мегаврочистість - зустріч з Любочкою! Як я відпочила! То суперврочистість! Ділюсь гарним настроєм. Кому скільки?