Пропозиція руки і серця....

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

круте освідчення! молодець!

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Мені цей день запам'ятався на все життя
Одного звичного вечора ми прийшли додому...Я вирішила прийняти ванну.
Поки я ніжилась у піні, коханий обставив всю кімнату свічечками, на столі серце зі свічок, мартіні, мої улюблені цукерки...Включив нашу улюблену пісню. Коли я вийшла з ванни, дуже здивувалась, але про освідчення навіть не подумала. Коханий запросив мене потанцювати, а в кінці став на коліно і витяг маленьку коробочку! Для мене це було таким мінімальним приємним шоком.Я одразу заплакала і погодилась. А на другий день понесли зменшувати колечко, бо виявилось трошки завеликим. І відтоді я його ніколи не знімаю.
От таке в мене романтичне КОХАННЯЧКО.

Яка ж різниця яке колечко, яка коробочка, як сказав? Та кожен хлопець нервує і переживає коли робить такий крок!
У мого також голос тремтів, але то навіть мило, бо справді сказано з душею і великою любов'ю.
І не дивно що вдруге ваш хлопець не наважився запропонувати.
Не ображайтесь, але мені здається що якщо є почуття, то абсолютно не важливо який перстень і яка коробочка. А те що не наважувався промовити, можна зрозуміти. Напевно любить і переживає.

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Може наші хлопці брати? В мене було майже ідентичне освідчення. Ми тоді ще зустрічались і жили в різних містах. Я приїхала до нього, тільки з поїзда і зразу в ванну. Вихожу а скрізь свічки, накритий стіл, коханий сам приготував вечерю, грає романтична музика. Він в костюмі а я в рушнику . Я спочатку подумала що буде просто романтична вечеря, томущо ми про одруження перед цим взагалі не говорили, але потім коли він став на одне коліно і витягнув коробочку в мене зразу потекли сльози і я сказала так. На наступний день також понесли зменшувати. Зараз не можу його носити бо йде на нього якась алергія, так шкода, воно таке гарне, я такого ще ніде не бачила, а головне в мене з ним такі теплі спогади. Зараз інколи його виймаю, дивлюсь і згадую

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

не втрималась, вибачайте вже...комусь хочеться від пропозиції, ніжності, тремтливих моментів, а комусь, щоб прийшов, на ліжко кинув, перстень зверху, крізь зуби цвиркнув. То як кому...або романтично,або брутал...

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

http://www.youtube.com/watch?v=UcrQWp5eUB4

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

OxankaF, дивлюсь і аж сама плачу. Класне освідчення!

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Знаєте, я б теж добре подумав перед тим, як вдруге освідчуватись особі, для якої форма важливіша від суті. Людина з Вами все життя хотіла провести, а Вам то перстеник банальний, то хлопець тремтів Хоча, не осуджую, може він й справді не вартий Вас.
Я теж тремтів. По-перше, було зимно, а по-друге - хвилювався. Але моя дружина все правильно зінтерпретувала.

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Не всі такі. Вам просто знайти треба такого, аби не тремтів.

Справді, краще.

Думаєте, не відчуває, що причина не та, котру Ви озвучили?

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

гм... дійсно якось дисонує слово "коханий" із таким ставленням... Дуже сумно.

А мені мій "улюгенький" освідчився також на мій ДН. А перед тим такі "трюки" виробляв, щоб я не здогадалась (хоча я "заднім мостом чула" щось шо-то-не-то ) - ніби то бавився моїм перстениками...., один забув віддати, поміряв його штангенциркулем ....
І потім запросив мадаму (себто мене ) на "коктейль" і подарував коробочку цукерок, а з-під центральної виглядала червона стрічечка - там був прив"язаний перстеник!! ЦЕ не було супер-кіношно чи як...але найкраще

До речі, я завше любила мати купу всяких перстенів - люблю оце діло - і до кожного "прикиду" добирала окремо...але від наших заручин невід"ємна частина мене - це заручальний перстень (ну і тепер обручка) - тепер усе підбираю під них , бо не одягти не можу

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

тут такі романтичні освідчення описують, що й не знаю чи варто писати як в нас це було. та все ж. ми з коханим жили в різних містах, та й два роки до весілля він взагалі був в іншій країні. тож за ті два роки ми бачились "вживу" тричі, решта "побачень" було по skype

романтика ще та, але раніше і того не було

І от чекала я на освідчення в його перший приїзд - марно. Ну думаю, що ж наступного разу буде (а наступний раз був через півроку після першого

тобто через рік як він поїхав

). Приїхав він до мене, вечір, сидимо собі на кухні, про любов говоримо, а він в мене й питається, чи я його настільки люблю, щоб стати його дружиною (підготовка значить). Я й запитую чи це пропозиція. Каже, що ні. Та й я відповідати не стала. А на другий день "на том же месте в тот же час" запитує те саме. Ну я запитання у відповідь. Він каже, що так, пропозиція. А я йому: "Ну і що ти собі таке вигадав? Як я буду онукам розповідати, що ти мені пропозицію зробив у перервах між поцілунками вночі на кухні? Не піде. От зранку ми їдемо в Умань

поїздка була запланована ще до того, як він наважився

ти мені там і повтори своє запитання. А я ще подумаю, що відповісти". Словом в Умані, в Софієвці він все ж таки овторив запитання на Острові Любові. Хоч по великому рахунку і не потрібно було, бо і він і я розуміли що до певної міри це просто формальність. А колечко він подарував мені вже пізніше. Коли настпуного разу приїхав до мене вже зі своїми батьками до моєї мами про весілля говорити. Тоді він мені - колечко, а я йому - вишиванку. Ну ніби як заручини.
І нехай не було квітів, свічок і музики. Я для себе зрозуміла одне, головне не те як освідчуються, а головне як потім люди живуть, які почуття пов"язують людей. Так, хочеться бути королевою, хочеть романтики і квітів. Але якщо квіти будуть кожного дня, то вони перестануть бути романтикою, а стануть буднями. А так... Мені є що згадати, чоловікові також. я знаю, що він не образився на мене, бо й я не образилась на нього за "тренування перед освідченням".
А те що чоловіки хвилюються не менше жінок - це правда. Бо й для них важливо, щоб кохана людина відповіла "ТАК". І пропозицію вони переважно роблять, коли впевнені на 100%, що їм не відмовлять. А страх і ризик завжди є. І не варто осуджувати їх, якщо "мямлять, тримтять і хвилюються". Вони ж люди і їм це притаманно.

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Я й сама ледве стримувала сльози (бо дивилась на роботі). Освідчення дуже оригінальне і романтичне

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

А мій день освідчення був без квітів і коробочки, але не менш романтичний.

Почався він звичайно. Я приїхала з хрестин, які були в іншому місті, до Львова, втомлена і занадто легко одіта. А коханий мій причепився, аби я вийшла в центрі, шоб піти погуляти. Ну я не була в захваті від такої перспективи, але, з горем пополам, погодилася. Закралася в мене якась підозра щодо причин таких вмовлянь
Погуляли ми по площі Ринок, пішли в гарний ресторан. Нічого особливого, ми часто таке робимо. Ну я думаю, що напевно в тому ресторані буде щось казати, а він - ніц. Вийшли ми звідти, та й пішли на маршрутку їхати додому. Ну я змерзла і вже починаю нервуватись, нащо то було так вмовляти мене погуляти. Їхали в маршрутці, майже не розмовляли - він такий задуманий, і я з поганим настроєм.

Ну проводить мене додому та й напрошується на чай зайти, який він зроду не хотів пити. Ну думаю, здурів нині, через той чай на маршрутку не встигне - буде на таксі додому їхати (а то на різних кінцях міста).
Заходимо до хати. В коридорі кулька з гелієм прив"язана, і нашкрябано фломастером "я в шафі". Ну я в шоці. А він каже "оооо то певно коханець якийсь" )))
Ну дивлюся я в шафу, а там ще одна, і написано "хтось загубився в лісі кульок". Заходжу в кімнату - а там справді ліс - вся стеля в гелієвих кульках. А на одній (після пошуків я таки виявила на якій саме) - колечко прив"язане. Ну на мене з того приводу чогось напав дикий сміх, що не могла зупинитись))))))
Ну він сам і відв"язав, і тремтячим голосом все сказав (хоч на радіо пропрацював трохи часу), і я відразу сказала своє "хіхіхіхі я згідна хіхіхіхі".
Ну розсмішили мене ті кульки не на жарт.

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

я ще під враженнями!
пропозиція руки і серця відбулася нещодавно. скажу зразу, що я щось передчувала, але дуже сильно боялася цього моменту.
спочатку коханий запросив мене у ресторан, де була романтична вечеря при свічках. потім вирішив поїхати на оглядовий майданчик біля ВЗ (мотивував тим, що ми там вже давно не були), ми собі там гарненько стояли, розглядали місто, про щось говорили. аж тут він каже, що забув для мене подарунок і пішов до машини. і я зрозуміла, що це ВОНО! далі вже я, як в тумані, і згадую все, як про казку, як про сон... пропозиція посеред майданчика, за нами спостерігали багацько людей, 29 метрових червоних троянд (ми почали зустрічатися 29 числа), слова коханого і каблучка - просто неймовірної краси перстень з діамантом... в мене сльози, слово "так" і ще якийсь незрозумілий набір слів. коханий вже аж сам не міг стримуватися, бо дуже-дуже переживав, аж потім відчув величезне полегшення

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

А я вже ніби й усвідомлюю, що освдчення відбулось і не віриться водночас. Ми зустрічаємось майже 4 роки, але тема весілля завжди була табу і це мене просто виводило з себе! Тепер і сама розумію, що добре, що все сталось саме зараз, а не раніше. А було освідчення в найкращому місці, яке тільки можна придумати - на Канарах, в ресторанчику на березі океану, з колечком з діамантом, а найголовніше від щирого серця Неймовірно щаслива.

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Розкажу і свою історію. Одного літнього дощового вечора захотілось мені влаштувати коханому сюрприз (чула було в нього таке бажання кулінарне), наробила млинців, гарно оформила це все діло і подала з червоною ікрою. Такий вже був щасливий він з того всього) Була гроза, інтернет не працював і ми так і не подивились фільм, який я теж було запланувала, тому включили музику і їли прямо біля компютера. І тут він каже: Маю для тебе сюрприз! і зник в сусідній кімнаті. Я нічого не підозрювала навіть, бо зустрічались ми до того всього півроку. Прийшов мій коханий до мене з коробкою ням-ням!!! цукерок! (які я дуже люблю, всякі різні, з лікером, з кавою, з горішками ух!), дарує мені цукерки і каже: я кохаю тебе і хочу щоб все наше життя було таким солодким і смачним як ці цукерки! Став на коліно і сказав: Чи станеш ти моєю дружиною? Такого схвильованого я його ще не бачила. Я стала поряд з ним на коліна і обійняла, якраз заграла наша улюблена пісня. Ми обоє плакали хвилин 5, я аж забула про найважливіше!!! і він питає: то як, ти так і не відповіла?! ти згодна? а я й кажу: так! звичайно! я твоя!
Той вечір я памятатиму все життя. Хотіла я зробити сюрприз, а зробили ми взамні сюрпризи. Живемо солодко, не зважаючи на різні гіркі кавові неприємності) І вірю, що так і буде завжди!

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

А в мене простеньке було освідчення, зате яке бажанне: мій майбутній чоловік запропонував поїхати з ним на море..я одразу ж згодилася, оскільки ні разу там не була. На морі все було прекрасно: гарно відпочивалося, кожного вечора ходили на море, коли людей вже небуло і говорили про що завгодно..але коли вже був останній такий вечір, мій коханий запропонував мені руку і серце, а коли я відповіла що згідна, то побачила у небі червоного небесного ліхтарика у вигляді сердечка...мені було приємно, а на душі так романтично) Запамятається мені перша поїздка на море!!!)))

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Ну розкажу і я про свій незабутній день.
Прокидаюсь я вранці, а мені в постіль коханий приносить так звану фуршетну тарілку з фруктами і цукорками. Так гарно прикрасив і до того так смачно було. Я звісно подякувала і пішла на роботу. А він в ті дні брав тиждневу відпустку. По обіді приходить до мене на роботу і приносить здоровенного ведмедя. Я звісно :eek: і втішилась, але не уявляю як я зайду з тим ведмедем в кабінет де працюють серйозні люди. Та й питаю до чого те все дійство, бо не розумію. А він і каже: - 39 місяців як ми зустрічаємось!!!. Порахувала, справді збігається, до того ж він математик, числа любить. Але ж ніколи ми таких дат не святкували, та й на 3 роки зустрічань просто чемно посиділи в рестораньчику і все.
Після роботи знову зайшов за мною. Ведмедя лишила на роботі під столом, заникала щоб ніхто не випитував.
Пішли ми в ресторан,

Казав що хотів іти на каток, але побоявся що при катанні колечко згубить

чемно в ресторанчику посиділи як нічого не було, забрали ведмедя і пішли додому. В дома принарядився файно, я питаю навіщо, а він знову відмазку каже:-Придивляюсь в чому буду святкувати Новий рік. Мене відповідь задовільнила. І тут він повертається і освідчується мені, в мене :khomyak: , а в душі , ну звісно що я погодилась. А ще в мене коханий так все гарно і чуйно вміє говорити!!!

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

У нас було все просто Спочатку це був звичний, нічим не примітний день - в суботу, після базару та хатнього прибирання, коханий запропонував піти прогулятися на Високий замок. Я погодилася. Абсолютно нічого не підозрювала Дорогою купив мені троянди (мовляв, щоб знимкувати мене з ними - дуже любить то діло). Влаштував мені невелику фотосесію Коли пожалілася, що вже втомилася ходити, з великими труднощами знайшли вільну лавочку

(це ж ВЗ влітку - купа людей)

. І от сидимо, а я думаю, що то коханий так мовчить, хоч завжди балакучий дуже. Видно, що дуже хвилювався, а я не могла зрозуіти, чому. І ось він нарешті заговорив, так схвильовано... Пам"ятаю кожне його слово (бо говорив він загалом небагато). Звісно, я відповіла "так", а потім ще довго сиділа мовчки, бо була в шоці і не могла вимовити ні слова, а він раз у раз перепитував, що зі мною таке, чи все добре... І подарував каблучку, дуже гарну, з діамантом - цього я взагалі не чекала...
Для мене освідчення було несподіванкою, бо хоч і зустрічаємося 3,5 роки, і все йде до весілля, але я думала, що це станеться пізніше Така щаслива була в той день!
Ех, а тепер стільки весільних клопотів попереду...

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

замислилась, як я буду розповідати...
мене коханий спитав просто звичайного вихідного дня: хочеш бути моєю дружиною? я ясно що - сказала "так". Він сказав - "ну то будь" потім говорили про інше..
і 2 тижні про ту розмову ніхто не згадував, я вже думала, чи не наснилось. Ну а за 2 тижні він прийшов до мене додому з пляшкою вина і відерком морозива. І попросив у моїх батьків моєї руки - так офіційно, все по формі. І швиденько зорганізували весілля, за 2 місяці одружились. Досі важко повірити, що ми разом, я така щаслива!!!

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Не знаю сміятися чи плакати читаючи історії...
Прийшов з роботи, затримався мене не попередивши, я їсти дала, а сама в кімнаті вишиваю, він заходить і каже "Коли женитися будемо?". Я коли злосна така на язика гостра... коротше кажучи все в гумор звели.
Після того ще декілька разів поверталися до цієї розмови, а так як для мене це питання болюче вже (живемо разом рік і всі родичі при кожній розмові допитуються коли вже весілля та діти) то сказала, що коли вирішить остаточно нехай бере мене, паспорти і везе до рагсу.
Прийшов з роботи та каже "Я подумав, ти така гарна, кращої не знайти, чого я тобі голову морочу, в п"ятницю поїдемо заяву подавати".
Отакий в мене романтик.

ПиСи: на його захист додам, він коли з роботи іде через "джунглі" приносить мені жменьку суничок. Це так мімішно, обожнюю його