Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Моя сьогоднішня врочість, то кавова прогулянка в центрі! правда, погодка не дала находитися, надивитися на кавове свято, але пиття кави під накрапання дощику, це теж виявилося дуже круто)) вернулися додому і чую, що мене чекає проза - готування, прасування, ну, але то таке))
усім гарних вихідних!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Насичений емоціями і подіями день позаду.
На кухі затишно пахне свіжим хлібом, дім виблискує чистотою. Прості, буденні врочистості.
І лише ноги та руки втомлено натякають на прозу.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

я в шоці:khomyak: Була сьогодні в центрі, бродила по сувенірних крамничках на площі Ринок і не бачила нічого. Я НЕ ПОМІТИЛА фестиваль кави в центрі. Мабуть дійсно перегружена моя голова занадто. Є радість: я з квитком, але звичайно не без проблеми. Бронювала в понеділок і сказала, що прийду в суботу і викуплю. Прийшла, а броні чомусь немає: менеджер клянеться, що бронювала, а Льот її скасував з не зрозумілої нікому причини. В мене був шок, ціна знову на 1000 більша, але варіантів то немає. Є, але не до Львова - до Києва. Капець. Купила, але такий осад... Далі поскакала на Рогатинців в Наш формат по светри від хейдей. Оля ж не дурна, вона завжди передзвонить і спитає, чи те, що їй треба є. Сказали, що все є і приходьте. Прийшла і шо? А нічо, з того, що мені треба нема нічо А треба було мені один светер, з рукавами де калина намальвана, сірий розміру М,4 светри з тризубом у вигляді жар-птиці: 2 чорних розміру L і сірий М і ХS, чоловічий з тризубом ХL. З 6 позицій не було жодної. Вже як не пре, то не пре. Пішла шукати по центру з надією, що може десь ще є. Тепер знаю - немає. Була там десь зо 2 години і фестивалю кавового не бачила. Далі пішла на Джерельну. Там вже було все супер. Обміняла чоловікову печатку (він її ніколи не носив і носити не буде, провалялася вже майже 10 років. Я давно на неї "покушалася", а тут така нагода на ланцюжок і медальйончик для похресниці і кульчики собі. Ще мені 100 грн залишку віддали Далі змокла 1 раз. Але купила крижму, костюмчик вишитий для хрещення і таку гарнезну сукню для малої до ресторану. Змокла 2 раз поки дійшла до маршрутки

маршрутками не їжджу дуже давно, чоловік всюди відвозить, не знаю, що куди їде після тої чудесної зміни маршрутів. Поки знайшла маршрутку, як їде на Привокзальну, згадала всі погані слова

. Купила собі нову заготовку сорочки Змокла 3 раз. Знов знайшла потрібний транспорт. Забрала з Цуму готову постіль . Купила собі шампанське. Настрій був, якийсь змішаний: і зла, і задоволена, і мокра, і змучена. Тому для того, щоб повернути його в напрямок "повністю задоволена" - купила шампейн. Забрав мене муж з Цуму до дому. Трохи хатньої роботи - фактично цілий день мене не було, то тут революція. Зараз вбрала нові кульчики, налию собі шампусік і сідаю до вишивання. Поки не закінчу клатч до сорочки заборонено братися.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я сьогодні мала врочистість! Так так! Саме її. Зранку відправила чоловіка на роботу, попила кави з мамуською, погудували М. і ми пішли в трьох на ринок. Закупили харчів, купила М. піжамку теплу, але не для спання, а для того щоб в хаті ходив. Бо скоро вже буде холодно в хаті, плюс ми на першому поверсі живем. Прийшли додомку, поїли і почапала з синочком в Сільпо. Купила сьомгу і форель для мацьопки. Прийшли додому, змооокли... я зготувала рибку, а мій хлопчик її не хоче їсти, каже: "Бє!". А потім почалося прибирання. Поприбирала у всій квартирі, чоловік допоміг пропилесосити. Дала хлопцям ням-нямку. Покупала їх. І повкладала спати, і до Вас.
А зараз Ви подумаєте: Ну і де та врочистість?
А вона таки є! Врочистість: то є поприбирана на глянц квартира! Люблю бути в чистоті
Фух! Здається все...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

у вухах навушники і там чути типу : "поохоовалии москаля краай дорогиии!..." така собі, піднімаюча настрій пісенька, дуже романтична))

Я сьогодні мега супер гуспудині, накрутила 2 банки помідорів.
та ні, не 20, а 2 ( дві, ту, цвай, дос)
навіть маю виправдання такому поступку : по перше я ніколи, у свому довгому житті, не робила маринованих ні помідорів , ні вупше ніякого овоча, крім квашеного, по друге - треба ж на перший зуб спробувати, що то за " помідори під снігом", а вже на другий зуб робити трохи більшу порцію.
А ше, ооо,я таке смачне робила сьогодні...
( поки далі пісенька звучить, то я вам розповім)
Отже : робите бешамель, але дуже густий, а потім робите з того кльоцки і в кляр, а потім в сухарики, і обсмажуєте. Але то вже дообре.. Але не похудальне, ні.
завтра розкажу детальніше, якщо кого цікавить
а в навушниках :" скорострільная, самозарядная..."

треба щось дійсно романтичного , на ніч, послухати..

А, взагалі, гарний був день. Напрацювалася, з сім"єю натовклася ( позитивно), з подругою зустрілася, по магазинам пробіглася, дощу не помітила ( щось там падало на голову, але мені то було не в голові ).
навіть дивно , що вже перша, а сил як на шосту вечора.
Йду , відпочину, щоб неділенька була не менш позитивна

Отакого побігаймідорчика зустріли на базарі:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза у мене, поки що, сьогодні. Вчора отравилася серйозно, ввечері рвала десь 4 год. була біла, як стіна, сильно морозило і болів живіт, сьогодні зеленого кольору, але вже принаймні нічого не болить, тільки світ крутиться і обезсиленість. На їжу дивитись поки що не можу, п'ю зелені чайочки і радію, що сьогодні вихідний день і не треба йти на роботу.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза - Сашка з метою створення піни вилив пів-банки мого улюбленого гелю з ароматом лаванди від Ів Роше...А щоб я не помітила, долив до решти води ...
Знову шкільний тиждень, та ще й з дощами..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

100 днів до Нового року!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Зараз буду пити щоденно-небуденну кавку. День починається! Люблю місцями понеділки. Моя робота - то моя врочистість.
Сьогодні проза була в чергах в поліклініці. Людоньки, як то далеко нам до цивілізації Але здали малюку кров

мама, тримай мене за руку!!! я боюся!! То не боляче, але.. я боюся!!

отримали урочисто довідку, але й далі кашляє(

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Радію, що при такій погоді, сьогодні я вихідна і мала змогу повалятись в ліжку, бо вчора чоловік зтушкував кілограм свинини в пиві з чорносливом, тож мені тільки картопельку відварити або посмажити залишилось. Має прийти товаришка в гості після обіду, то буду мати компанію, а ввечері чоловіка обіцяла підстригти, а загалом відпочиваю сьогодні!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Заплакані вікна)) подивилась на вулицю і згадались слова з гарної пісні. Загалом- проза, врочистість була вчора, у свекрухи було дн. гарно посиділи маленькою компанією. А на сьогодні лише харчові плани, супвареникивідбивні. Ааа, чому не придумали якусь чарівну паличку, щоб так РАЗ- і робота зроблена)) а то вже голова ламається, чим би хлопців нагодувати. Йду заварю собі кавуськи, поставлю капусту варитися на гостру, та й щось буду робити. тааак не хочеться, лягла б під ковдрочку і носа б не показувала. Але ж так ніззя.. ееех..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Врочистіть- нам подарували вісім мішків картолплі. Проза- я не уявляю де то подіти. Треба чистити підвал, але зараз ше тільки тим бракувало займатись. І знову вся кухня чимось завалена. То були палатки, дощовики і купа воєнного спорядження. Тільки трохи розгребла, зробила не можливе, бо кудись то все пристроїла, як зараз картопля валяється прямо під ногами. Бррр!:8:

Зато вчора ми дуже файно і гучно всі відгуляли на празнику на Сихові, обійшли всю дорогу чоловікову родину і приплентались додому пізно в вечері, ситі,і щасливі.)). Я правда на підборах з непривички чуть не вбилася, але то не рахується)), зато вражень набралась купу. Якось вже забулося як то отак в повному складі сім"ї кудись вибратись.
А потім була проза. Планували з чоловіком таке собі трошки продовження бенкету)), посидіти, попити подарованого італійського винця, під якийсь гарний фільмець, так Андрійко нам дав такооого шпрайцу, що ми реально забули за все на світі.

Будився кожних 20 хв, кричав диким криком, вже ні циця, ні ношення не допомагали і так аж до 4-ї ранку. В 4-ій ми всі нарешті поснули як вбиті, але врезультаті Андрійко спав до пів 12-ї, а нам з чоловіком хіба сірники в очі запихати, щоб якось отой день перебути.

Я вранці лупанула дві кави, бо очі нагло не хотіли відкриватись на повну)), відвела малого в садок і пішла на пошуки осіннього взуття. І так по всіх взуттєвих магазинах, секондах, стоках, "єврошопах", Краківський і все то в купі взяте- одне суцільне розстройство.

Краківський ширпотреб конкретний, таке враження що до першого ліпшого дощу те взуття доноситься. Секонди зіпсувалися на ніц.От не розумію як можна кидати в ящик на продаж взуття, яке реально проситься хіба вже тільки до смітнику. І ще й ціни у них там тепер зашкалюють.

А все решта геть мені зараз не по кишені. Одним словом повернулась розстроєна, розчарована і без взуття.
На разі чоловік пішов з маленьким гуляти, а в мене в планах чекати майстрів і варити їсти...

А завтра дуже відповідальний і тривожний день, їде чоловік в госпіталь на провірку. Що буде далі я навіть боюсь загадувати... В суботу у них закінчується відпустка...
Сорі, що закінчую на сумній ноті. Тимнеменш, усім файного дня і вдалого початку робочого тижня!)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я мушу пхатись надвір, хочу чи не хочу...Ще до 13.00 пів-біди - я встигла з меншим купу справ, а коли вже забрала старшого зі школи й відправила його на плавання, то тааак капітально змокла!..Взяла парасолю Саші й дощовик Марку, а собі дулю з маком. Треба було бачити, як я летіла під тим проливним дощем додому...100 років так не бігала, серце просто вискакувало з грудей. Ніби й близько, але водночас по нашому кострубатому асфальті забіг з візочком на середні дистанцію - то є щось. Я купу негарних слів сказала подумки .

А на Кідстафі не дивились?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ех! Поліклініка, як я тебе ненавиджу!......
Лікарям поф*г на тебе, чи зле тобі, чи добре. Тільки чекають коли б то хтось $ їм всунув.
Зла і недобра! Всьо.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а я сьогодні флюорографію мала йти робити на Руській, дзвонила пів години в реєстратуру - постійно зайнято, таки не дзвонилась, та й не пішла.
Бо мучили сумніви чи флюорографія приймають з 8год., а чи з 10 год. і чи потрібно направлення від терапевта чи з реєстратури, так я думала гадала, поки не подивилась на погоду за вікном, відразу плани змінились,

а хто знає, що до чого, то шепніть в карму, буду вдячна.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

в мене сьогодні теж подібне вийшло. тільки малий у слінгу, почалася гроза, донечка у дощовику, то майже не змокла, а я парасолю навіть не пробувала відкривати, бо полетіла би з нею як Мері Попінс
зате мені той дощ видався таким літнім а не холодним, осіннім. я ж вже писала, що не хочу ще прощатися з літом )))
проза - то завести вранці донечку на заняття, меншому вічно не щастить - тільки прокинувся, відразу в слінг і погнали.
далі неймовірно багато встигла переробити домашніх справ: пересадила деякі квіточки, що давно вже збиралася робити, поставила і вивісила 2 прання, приготувала обід, помила, прибрала (то тільки мені так вічно здається, що після вихідних прибирання вдома суттєво більше, ніж завжди?)
далі знову синочка в слінг, побігли за сестричкою, встигли прогулятися без дощику і навіть вкінці змокнути.
попереду ще багато справ, домашнє завдання донечки (підкралося несподівано вже й до нас, ще не школярів). побавитися, зустріти татка з роботи, якщо пощастить, то й погуляти.
а якщо пощастить ще більше, то знову сісти до вишивання, бо вже рік, як я почала собі вишиванку і ніяк не завершу... (вічно є щось терміновіше...)

---------- Додано в 17:08 ---------- Попередній допис був написаний в 17:04 ----------

та най собі чекають хіба від того в них в голові знань чи досвіду збільшиться?
не звертайте уваги, "сигнали" про $ можна просто ігнорувати. я вже багато років так роблю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я теж проігнорила. Просто питаєш в лікаря про розшифровку ЕКГ, подивилась на гаманець, який теребив синочок, а тоді каже іди до педіатра свого. Я їй: то ж Ви розшифровуєте їх. Вона на мене косо глянула: просто занадто частий пульс, дві останніх хвильки мені не довподоби. І всьо! То лікар?
Мені знов зле стало. Я з сином на руках ледь вийшла з кабінету. Подзвонила до чоловіка, щоб він нас забрав. Добре що зміг (був поруч).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І ми з донею сьогодні висиділися в поліклініці. Чи то після вихідних, чи від такої погоди, але людей було багато. А в поліклініці повний завал, педіатра немає вже цілий місяць, якщо не більше. Якби прийшлося, то навіть нема до кого звернутися. Зі всіх працівників на своїх місцях тільки головний лікар і дівчинка, яка в аптеці працює, а усіх інших приходиться виловлювати.
Завтра знову чекає мене похід до стоматолога. Вже не можу дочекатися, бо та тимчасова пломба щось дуже мене муляє.
А ще сьогодні замовили собі мультиварку, казали до кінця тижня має бути, чекаємо.
Дзвонив чоловік, вже збирається додому, пішла готувати вечерю.
Всім гарного вечора!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Щось вранці сьогодні руки не доходять до кавки. Зараз вже буду гріти, а то вже не те.
Така погода нельотна за вікном, що іншої прози вже й не потрібно. Запахло осінню. В мене дома можна відкривати філіал лазарету. Всі з соплями, кашлями, хворим горлом. Лише я, як Атлант, тримаю всю господарку на своїх мужніх плечах
Врочистістю стали неймовірні, моднючі джинсики, куплені мацьопству на секонді. Дивлюся на них і тішуся. 20гривень - і радості повні штани

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я вже четвертий день сама вдома, згадалися старі часи . Мама дзвонить щодня і наказує мені з хати не виходити, бо їй чомусь здається, що саме як мій чоловік поїхав, то мене хтось надворі штовхне, я підслизнуся і ще купу всього. Так ніби до того я лиш з чоловіком ходила :D. Погода нині просто жахлива, дощ, сіро, вітер.. Я на ніч повідкривала всі вікна , а зранку в хаті 17 градусів, зато спати було дуже добре. В перший же день своєї одинокості вдома я замовила нам хороше пухове одіяло і собі сковорідку хорошу керамічну-не можна мене залишати, бо то все так.. Правда раніше я собі одягу би замовила, а тепер щось хочеться корисного для нас купити. І от вже чекаю кур'єра, а сама не знаю, що то він принесе . Нині має приїхати до мене тато і що я з ним буду робити, я уявлення не маю.. В таку погоду ні до озера, нікуди взагалі не хочеться, треба щось видумувати..