Пропозиція руки і серця....

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Сніжна, мені дуже заважало, бо нічо таке навантаження + в якійсь мірі період бюрократіі на факультеті, деколи побут заморожувався до невизначеного часу

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Багато залежить від того, де вчиться і як
Далеко не кожен чоловік спокійно сприйме, що дружина лягає пів 4, а встає пів 6, бо має 4 листа креслень А1 зробити на здачу Мій досі не розуміє цієї картинки, хоча саме вона найкраще відображала мою реальність (зрозуміють лише користувачі AutoCAD) Тому... кожна ситуація унікальна

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Ну чоловык же знає, що бере студентку в дружини? Та і побутові речі ( звісно, якщо до того все не було на плечах мами) в сім ї не є аж чимось надзвичайним. Їсти зварити і прибрати? Зрештою, не знаю- мені нічого не заважало організуватися - і підробляти, і навчатися,і з 19 років поринути у сімейне життя. У мене сестричка заміж вийшла в 20 років ,будучи студенткою, на 5 курсі диплом захищала- чоловік в парку поруч з візочком гуляв . А у друзів донька на 3 курсі народила і навіть на заочне не переводилася ( хоч її батьки агітували, бо молоді живуть окремо і няньок в них немає) - домовилася за вільне відвідування+ встигає ще контрольні за чоловіка писати ( бо він працює і ще паралельно на заочному навчається). Хоча, коли є маленькі дітки- навчатися дійсно складно. А коли це молода сім я, яка складається лиш з двох дорослих і самостійних людей- то що би заважало? Інша справа, коли одружуються в той час, коли не готові до сімейного життя. Тоді навчання- є тим "приводом", чому "ні" або "не зараз"

---------- Додано в 23:35 ---------- Попередній допис був написаний в 23:32 ----------

навчалася в Універі Франка на юрфаці ( бюджет). Червоний диплом (не знаю, що таке жодної копійки оплачувати будь-який іспит чи залік). У друзів доня на журналістиці в Універі- теж сама встигає ( але дівчинка дійсно дуже толкова)

а він одружувався не на студентці?

---------- Додано в 23:40 ---------- Попередній допис був написаний в 23:35 ----------

суть в принципі не в навчанні, а в тому, що чи дійсно людина хоче заміж саме зараз. Бо банально- навіть на ваших вищенаведених прикладах, якщо ви дійсно хотіли заміж і саме за цього чоловіка, це ж не стало вам завадою ( важко чи ні суміщати - це вже інше питання).

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Та це ж дуже все індивідуально... От Ви швидко стали самостійною, а дівчина вагається не просто так Є сумнів..

Він одружувався зі Мною, а не з студентським квитком
Ну от... про це я і писала. Питання в абсолютній недотичності наших спеціальностей. Його навчання було книжковим, а моє - креслення і лабораторії. Тому спочатку і було нерозуміння мого режиму навчання. Просто зовсім інші світи

Є багато нюансів і різних історій, але якщо є сумніви - варто почекати. Це моя така думка

---------- Додано в 01:44 ---------- Попередній допис був написаний в 01:43 ----------

Було б бажання....

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Приєднуюсь. До закінчення навчання не хотіла навіть думати про створення сім"ї. На останньому курсі вже працювала. Довелося переходити на індивідуальний план навчання, кожного понеділка їздила здавати все, що вчилося-проходилося протягом тижня.
Весілля було після випускного.

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

а я про що? Про те саме-

бо все-решта- це лише підстави виправдання сумніву ( навчання, робота, батьки не те скажуть і т.п...). ТОбто я про те ж одразу і писала- коли дійсно відчуваєш, що "пора", не виникає питання відкладання сім ї на 2-3 роки після прийнятої пропозиції. БО то реально все так як вже Флейм вже гарно написала виходить- молодий чоловік вже качає свої права як на дружину, батьки і родичі в " пріятном томлєнії-ожиданії", а дівчина взагалі той час толком і зрозуміти не може чому все так стало і що з тим всім робити в наступні очікувальні роки

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Щодо навчання, то в нас може 3% на курсі і сусідніх працювало, ( на моєму потоці навіть таких і не згадаю) іто в основному по родичах, де не було особливих вимог, то швидше практика в них була
Ніхто нам не вірив, що дійсно не маєм часу на ще щось, але статистика говорить краще за людей
Умови були найперш важкі психологічно, боялись вилетіти, з потоку молодшого на 2 роки вигнали якось 20% народу безвозвратно) який побут, на йогуртах жили, час від часу звізди рахували по ночах, для початку сімейного життя не найкращі умови
Сніжна, з того часу як ви вчилися багато змінилося))) не один раз була ситуація типу талон бо під час екзамену комп глюкнув, і подібного купа
Між іншим на мому курсі до 4 курсу були аж 2 вагітні, іто не планували знаю
З одною я сиділа на апеляціі щодо екзамену, то вона кричала на когось в телефон, що мусиш побути з дитиною, бо інакше матиму талон
То шось не дуже риємні умови, щоб на них погоджуватись добровільно

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Написала багато, але стерла...
До автора.
Якщо вагаєтесь - не поспішайте. Вчіться, працюйте, відпочивайте з подругами, насолоджуйтесь студентським життям і романтичними побаченнями з коханим. Правильне рішення прийде саме і вчасно

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

А факультет журналістики до речі не порівняти, в мене подруга взагалі на більшість пар не ходила, бо вона бачте працює, розказувала що тільки одна виклалачка возмущалася
В нас би таке не пройшло ні за яких умов)
одним словом, згідна з Сешат, навчання різне, умови різні

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Я теж такої думки, що варто закінчити навчання, влаштуватись на першу роботу, а тоді одружуватись. Виходити заміж треба, коли стаєш повністю самостійною від батьків. Інакше виходить, від одного "годувальника" переходиш до другого (чоловіка) і так і не відчуєш себе самостійною людиною. Сім'я -це супер, але поспішати з цим не варто

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

та якось і зараз уже ось тільки закінчили і сестрички і діти навчаються уже моїх друзів . Від життя не відстала- не переживайте, не така вже і древня . В мої часи було те саме, і кілька років тому- теж( можете не вірити)- і просто були різні студенти (-ки), от і все. А ні, різниця була- в бібліотеках сиділи, бо нет був лімітований і шалено дорогий . І комп мало хто міг собі дозволити .Кожне покоління має свої труднощі. Так що немає чим "мірятися". І то взагалі злісний оффтоп. Суть не в навчанні, а в тому, що готовий чи ні. І від цього відштовхується. Вище вже все написала.Працювати по 12-14 годин на добу теж після вузу і поєднувати сім ю теж не легше. Але це ж не стримує тих, хто дійсно зустрів свою половинку і готовий одружитися.Є сумніви- значить не час.

п.с. всьо, втікаю з тої дискусії, бо то уже в проблему "отцов и детей " перешло

---------- Додано в 01:14 ---------- Попередній допис був написаний в 01:12 ----------

100%. час сам все на свої місця розставить

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Сніжна, не бачу вашого повідомлення через глюки форуму, хіба кусочок в згадуваннях в темах)))

та якось і зараз уже ось тільки закінчили і сестрички і діти навчаються уже моїх друзів . Від життя не відстала- не переживайте, не така вже і древня . В мої часи було те саме, і кілька років тому- теж( можете не вірити)- і просто були різні..

.
я не мала на увазі, що ви древня))), я просто знаю який час ви застали
і також думаю що якраз ви і досить так вкурсі що де діється)))
просто навіть спілкуючись на конференціях зі студентами з інших вузів, була в шоці, вони як з Європи, а ми як з Союзу)))
але так, всім по-різному дається, одні більше собі раду дають, встигають, інші менше, але й умови теж не у всіх одинакові
в мене знайомий десь років 10 як закінчив, оболтус такий, мав купу шляхів як вирішувати проблеми, що виникли, тому навіть не вважає що важко було))
і купа таких нюансів є, їх реально некоректно описувати, одним словом у всіх свої відносини з владою)
п.с. а, тепер вже побачила все повідомлення))))

а щодо авторки теми, ну я розумію про що тут всі говорять, але як на мене то ще стандартна ситуація, що коли хлопець робить пропозицію вчасно чи завчасно, то дівчина дуууумає ,а може то зараааано... а от коли би він ще потягнув з рік-два, то вже або думала-чекала-хотіла, або навіть піднімала то питання, залежно від характеру і стосунків)))

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Ми одружились вже коли я працювала, і то тому, що зустріла свого чоловіка вже після закінчення вузу. Зустріла б раніше і почула б пропозицію- ні на мить би не сумнівалась. Головне чи це "ваша" людина, і чи він готовий брати на себе відповідальність. І теж маю знайомих що одружились в інститутах, і все склалось добре в них, та й можна одружитись будучи вже на таких роботах , що вільного часу теж майже не буде.

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Ми все-таки вирішили одружитися в 2015 році,осінню. Коханий був у мене на НР дома,сказав це біля всієї моєї родини.Батькам дуже важко ,так як я найменша і остання дочка віддавати заміж,питали чи ми добре подумали,чи готові...я так просто подумала..якшо я хочу бути з ним,то яка різниця коли і для чого втікати від труднощів..

Не знаю.мене терзають сумніви досі,бо я не впевнена що готова вже і цього хочу,але я не буду це знати поки не спробую.
Жити разом? Ми жили певний час в нього(зараз інколи лишаюся), і за кордоном,я знаю його звички,знаю його,о цікаво чи вживеться з моїми батьками..це інша історія,бо батьки дуже хочуть щоб я з ними жила,бо в нас троьохповерхова хата,не хочуть батьки в старості самі там лишатися.(+кваритира у львові в хлопця,буде хоч де жити ще))

Я працюю і вчуся,тому і роздумувала,чи витягну це все...

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

як у вас є окреме помешкання, то спробуйте все-таки своє подружнє життя починати окремо від батьків. Коли батькам вже дійсно буде потрібна допомога- переїдете. А так- молода сім я все-таки має жити окремо. Тим більше, що є всі для цього вже готові можливості. Якими б чудовими не були батьки, але нюанси при спільному житті завжди виникають.

---------- Додано в 18:39 ---------- Попередній допис був написаний в 18:36 ----------

хм, але ж сім я- це не тестер. Як укладати шлюб, коли ти не впевнений і з установкою "треба спробувати, а там побачу"? Тоді просто до весілля живіть разом не періодично, а постійно. Бо періодичне "підживання" і щоденне тривале буденне- це дві великі різниці.А там будете бачити.

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Можливо,деякий час будемо жити після весілля,але я не можу жити в однокімнатній квартирі після такого великого помешкання.Мені важко.І наречений каже,що готовий жити і допомагати у всьому батькам) Тому будемо бачити. А до весілля жити,я не можу ,трохи інше у нашої сім'ї виховання.Якшо лишаюся в нього то на день не більше)

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

Я ніколи не зможу лишити батьків і піти від них,і мій хлопець про це знає і готовий до життя з ними.Занадто багато вони для мене зробили і роблять щоб так зробити,мені просто добре з ними от і все) Сподіваюсь вживемося разом з ними і все буде добре.

 

Відповідь: Пропозиція руки і серця....

глянула на нік, ржала а як щодо "с милым рай в шалаше"?)))

в основному після одруження хочеться бути вдвох, щоб ніхто не заважав
ну але то все відносно, ще може все помінятися в поглядах