Відповідь: А яка Ви невістка?... В нас та схема не прижилась- до моїх їхати далі, того 6-го, після роботи, в далеку дорогу їхати і ми б тоді вечеряли після 22-ї... Тому Різдво у свекрухи. Але це не стримує чоловіка за 2 тижні до Пасхи починати нити: "йой, та то ми на Пасху ще ніколи в мене не були..."
Відповідь: А яка Ви невістка?... Читаю і думаю, дівчата, як то нам з чоловіком повезло, що наші батьки на відстані 200 метрів одні від одних живуть)). Ми на святвечір йдемо спочатку до одних, потім до других. До кого йти спочатку вирішується в останню мить, тобто в кого скоріше родина за стіл збирається туди і йдемо, а потім через годинки дві йдемо до інших батьків, а потім з колядою можемо зустрітися і всі разом)). Слава Богу, ніхто ні на кого не ображається..
Відповідь: А яка Ви невістка?... У нас для чоловіка Різдво - то святе, тому на Святвечір ми їдемо до нього. На другі різдвяні свята до моїх. А от на Пасху то вже я відвоювала, щоб було по моєму, ми їдемо до моєї бабусі, туди ж мої батьки приїжджають. Деколи ще звідти з батьками до чоловікових їдемо усі разом. Щодо яка я невістка? Чоловікова мама (не люблю слова свекруха, якесь воно мені сердите дуже хороша людина і в силу того, як ми приїжджаємо раз на місяць стараюсь у чомусь допомогти їй, якось розважити. Мабуть, я ніколи не забуду як вона одразу прийняла мене у їхню сім'ю і як би я не відносилась до певних нюансів у їхній родині, за оце тепло і відкритість, з якою вона з самого початку мене зустріла, я дуже її поважаю, шкодую і по своєму люблю. А оцінку мені нехай вона виставляє
Відповідь: А яка Ви невістка?... У нас, напевне найпростіший випадок) У мене вдома святкується католицьке різдво 24 грудня а на 06 січня вже йдемо до батьків чоловіка. Єдине, що Великдень раз на кілька років співпадає...
Відповідь: А яка Ви невістка?... в мене ще простіший у мене вечерю готує лише свекруха. А взагалі, я подумала і вирішила. Що звісно, і традицій багато хто дотримується неідеально, і багато чого. Але от я всього 7й раз в житті святкую Різдво. І це таке прекрасне таємниче свято... піст, молитва, сімейна вечеря, кутя... я так мріяла про це і не буду придиратись до дрібниць. Зрештою, те, що в мене в душі - найголовніше. А в душі радість, що і в мене теж є це свято.
Відповідь: А яка Ви невістка?... А ваша сім'я ніколи не святкувала Різдво? І ваша мама з ким тоді на Святвечір є? В мене теж з гостюванням скалось само так, що Святий вечір проводимо в моєї мами, мені подобається, і їй приємно. Брат з дружиною йде до її батьків (там у її тата якраз ДН тоді), а я не можу особливо гостювати в чоловікових батьків, бо маю сильнєйшу алергію на їх песика, а так то люблю в них побути, свекруха дуже смачно готує, але за 15-20 хвилин починаю сильно пчихати, а далі починається задишка та ін. (алергіки мене зрозуміють). Тож заходимо туди обовязково, але не надовго (через мене), всі гостинцями обмінюємось.
Відповідь: А яка Ви невістка?... коли ми у Львові на Різдво, то свекруха запрошує до себе - і ми тоді всі разом. фактично - ні. Ні Різдво, ні Великдень
Відповідь: А яка Ви невістка?... А чому так? Батьки атеїсти? А ваші бабусі? Старше покоління зазвичай тримає і передає традиції таких свят. В нас бабуся поки була жива то все готувала, мама і ми допомагали, а тепер вже мама готує, а я трохи допомагаю (за одно вчуся тих рецептів).
Відповідь: А яка Ви невістка?... я знала тільки одну бабусю, бачила її десь по пару тижнів на рік. іншу бачила лічені рази в житті. Обидва дідусі були атеїстами. У моїх батьків традицій святкування не було. моя мама не атеїстка, але.. ну от так якось а я тих традицій так хотіла! Вперше побачила, як в реалі виглядає Вечеря, - на Водохреще. Мій тоді-ще-не-чоловік запросив мене в гості того вечора. Я поставилась до того відповідально, підготувалась - щедрівок навчилась. Було просто чарівно, і я помріяла, що колись і в нас буде так само... ---------- Додано в 20:03 ---------- Попередній допис був написаний в 19:58 ---------- я напекла нині завиванців з маком. Колись здавалось, що то китайська грамота а тепео лежать випечені, точно смачні В мене свекруха ще і кухар міжнародного рівня, то я в неї взагалі щоразу на мастеркласи потрапляю
Відповідь: А яка Ви невістка?... То добре, що тепер, вже в своїй сім'ї ви організовуєте ці свята, і для дітей то будуть незабутні спогади Памятаю, як "за совєтів" ми з бабцею ходили святити Паску, і все-таки вдома люди і ці традиції берегли, і дітей старались похрестити. Сьогодні з тим простіше, на щастя.
Відповідь: А яка Ви невістка?... Сьогодні певно найгірша. Почалося все з того, що вчора розмовляла з мамою (чоловіковою) і вона сказала, що везе її дочка (Галя) до Львова. Ну бо завжди вечеряли (свекруха і чоловікова сестра з сином) в нас і плакалася, що нічого не приготувала на вечерю ( та ніколи не готувала). 12 років тому попала до них на вечерю і була шокована. Чоловік все розказує про традиції і бла-бла-бла, але нічого традиційного ніколи не бачила. Останні 9 років завжди вечеряють в нас. Чоловікова сестра в 40 років жодного разу не зготувала вечерю, ну і на Паску теж нічого. Але я не до того. Сьогодні ввечері знову дзвонить (знають всі, що вечеряємо в нас) і стогне, що нічого не зробила, хіба може зробить вінігрет. А що ще зробити і т.д. Може вареників з картоплею наліпить. Пояснюю: мамо, в мене вже картопля на вареники готова; капуста зварена, зараз просмажу з морквою і цибулькою, гриби на вушка зварені і теж ставлю смажитися. Як буду ліпити з капустою і вушка, то і з картоплею зроблю. Не мастіть собі голови. Вона стогнала, стогнала, кажу добре, як так хочете щось зробити і, наголосила, якщо все в хаті є (Галя тільки переїхала недавно на нову квартиру і не впевнена, що має муку і бритванки) то спечіть хліб. О, каже добре, вже роблю. За годину дзвонить Галя: який ти хочеш хліб, давай я куплю, бо мама влаштувала істерику, що треба купити борошно, дріжджі і форми. Я в ауті, кажу вона ж тут стогнала, що нічого не кажуть їй робити. Ну поговорили - замяли. За пів години прилітає чоловік з воплями: чого ви обі на маму наїхали, одна щось хоче, а друга кричить, що нічого робити не треба. Послала всіх розбиратися між собою.
Відповідь: А яка Ви невістка?... Це називається "зіпсований телефон", плюс кожен щосб своє перекрутив і перебільшив на свій манер, в результаті - хотілось як краще, а вийшло як завжди. Старайтесь не нервуватись, на таке свято думаю всі будуть в відповідному настрої, а ви покажете як дбаєте про батьків, і хочете тільки добра. І на другий раз навіть не просіть нічого пекти, робити, нехай то буде не ваша ініціатива, ви ж свого боку підтримаєте мамині починання.
ооо, это очень сложная тема, у меня иногда аж зубы скрипят, но нужно мило улыбаться, многое раздражает, а жить с чужими родителями вообще аут, я думаю, что мужу тоже было бы сложно жить с тещей и тестем))
