хі. Роман в 5,5 важить 17,8 кг. І в велокрісло влазить і в автомобільне, те що до 3-х років. Щодо їзди по місту, по проїжджій частині йому на окремому транспорті - ні в якому разі. В селі, на дачі до озера - прошу дуже.
.. В 5 р. до 15 ледве дотягнули. Трошки дрібніші, але є і менші дівчатка від нас. І в дитяче автомобільне менше теж нормально влазимо ( хоча виглядає , що вже не довго- якраз ідеально зараз по верхньому положенню підголовника).
Це інтервал Жовтанської маршрутки великої та комфортної. А так маршрутки ходять кожні 5 хв. І чому це нереальна відстань, 10 хв з дитиною важко йти? --- дописи об"єднано, Mar 13, 2015 --- Знаєте хто хоче знайти проблеми, то знайде їх усюди. Це з тої опери про наших друзів, які живуть в 1 кімнаті 4-ро чоловік. І коли я їм говорила продавайте і давайте з нами, то їх лякали зміни ,і вони казали " та ти шо, де ми тим будемо займатися" А я займалася всю вагітність, продавала/купувала/ремонти ,на 8-му місяці плитку сама возила, все драяла прибирала ,в роддом поїхала з Нової лінії/епіцентру, і далі з новонародженою дитиною кожен день сюди приїджала ( 8 ранку) драяла, провітрювала, мила і їхала назад в ( 21-00) і нічого. Я веду до того, що в кожного своє бачення, і комусь ой, як не легко щось міняти в житті, і такі люди завжди будуть бачити все погане. Тепер ті ж друзі приїджають до нас і чухають одне місце, хотіли рипнутися ,але долар тепер командує. Тому я не бачу абсолютно ніяких проблем, звісно є села,де я б ніколи не ризикнула купити там житло , ті ж Вислобоки, точно такі самі котеджі, трохи блище до Львова ,але там нема НІЧОГО, до маршрутки добрих 4 км, тому Ременів, наше все))) особливо для донечки. Якби мені пропонували навіть 4-хкімнатну квартиру у Львові в хорошому районі ,не погодилась би.
не важко але довго) ну і важко, якщо дощ чи спека, якщо дитина втомлена, якщо візок вже не актуальний а пішки дитина йти не хоче/втомилась і т.д. А якщо дітей більше то це все в рази "приємніше і легше"
Ну погоджуюсь, а у Львові що не так? Коли ,наприклад,треба на базар сходити, за продуктами, за комунальні заплатити, чи по справах поїхати, те саме. Дощ чи спека, дитина втомлена буде будь де, за містом чи в місті.
у Львові це все вирішується на значно коротших відстанях і затратах часу. Але ж мова не Львів, а проте що такі відстані і затрати часу це не є аж так легко впринципі. Звикнути можна, пристосуватись можна, але все одно це накладно.
Мені було накладніше у Львові, магазини були набагато далі, ніж тут ,а про зупинку взагалі мовчу, до неї дійти далеко + маршрутки з Ашану вічно переповнені. Тут значно легше ,магазин з польськими товарами, завжди замовляю речі для малої привозять під ніс, жіночка яка займається Амвеєм, теж під ніс, ну і речі першої необхідності теж під боком. Маючи 2 машини, я всеодно беру малу в ерго, і по справах.
а я б з задоволенням мала квартиру у Львові, а на вихідні приїздила б за місто на дачу)) мене реально заграло возити кожен день дітей в садочок і школу. Добре, що є можливість утримувати машину. А як нема. то що? маршрутка раз на годину, і на нашій зупинці в неї вже частина людей не влазить. Через місяць мене чекає нове добирання - робота. Громадським транспортом півтори години в одну сторону, машиною - дорого. Зараз маю ділему звільнятись чи ні, було б поряд, навіть не думала б, виходила на роботу
Та тут нема про що спорити, і один одному доказувати, бо кожен вирішує як йому зручно. Бо комусь накладно 10 хв. пішки йти, тому їде 2-3 хв. маршруткою, а комусь навпаки накладно заплатити за маршрутку, якщо можна 10 хв пішки пройтись. І я вважаю, якщо сім"я переїжджає жити за місто, то розуміє і приймає як належне, що треба возити дитину на навчання, їздити на закупи і т.п. і витрачати на це більше часу. Хоча це питання спірне, бо, наприклад, з мого села 30 км до Львова, маршрутка довозить швидше, ніж я часом доїжджаю з кінця Личаківської до центру. Ну а хто не хоче возитись, то живе у місці і має все "під боком". Я вот везу малого маршруткою аж на Привокзальну на гурток з Тракту, бо мені там подобається, незважаючи на то, що біля нас є різні гуртки. Часу займає маршруткою 20-40 хв. в одну сторону. І нічо , діти звикли возитись туда-сюда. В школу ми будемо ходити пішки, бо прямої маршрутки нема, по часу займає 20-30 хв. (хоч є і ближче школа, до якої йти 10 хв.). --- дописи об"єднано, Mar 13, 2015 --- думаю, що є , але просто хочеться дитину водити в кращу школу ніж у сільську(приміську). Ну принаймі я б так робила і возила би.
Дуже важливо щоб садок і школа були біля дому чи роботи. Бо возити то дійсно сильно харить. Ми от в мами пів року живемо на Сихові, а дочку на Наукову в садок возимо. То жах, я вже дні рахую, коли додому повернусь. А ще й теперішня вартість пального, той садок золотий виходить. Ми серйозно задумувались над житлом за містом і за ці пів року доїздів передумали. Щодо шкіл за містом. Вони дуже відрізняються від львівських. Якщо хочеться, щоб дитина своїм розумом здобувала освіту, треба дати їй сильний старт. А в цьому далеко не останню роль відіграє толковий педагог, який дасть того чарівного пенделя, прив'є любов до навчання. Сільські школи м'яко кажучи слабші за міські. Я б не хотіла дитину давати в таку школу.
Я вже раніше писала. що свою дитину теж би не дала у сільську школу. Але на території котеджного містечка будується приватна англомовна школа, туди свою дитину готова віддати, тим більше якщо в цей час піду у другий декрет. ( так принаймі планую)
+100 скажу навіть так "кожна жаба своє болото хвалить" я теж недавно переїхала за місто, і я дуже задоволена, бо нарешті можу реалізувати тут багато своїх мрій родом ще з дитинства. А от з тим, що чим в кращій школі буде вчитись дитина, тим вона стане успішнішою в майбутньому, я не можу погодитись - тут море інших факторів теж впливають.
Ага, ми як переїжджали за місто, то чоловік казав, що я побиваюся так, ніби він мене в Карпати на найвищу гору вивозить. Не скажу, що я прижилась за рік, але позитивних моментів досить багато. Я- 100% дитя асфальту і балконів. І трамвай для мене замість ранкового ку-ку-ріку. Чи мені добре тут, за містом? дуже добре! Чи хочу я жити в місті? Дуже хочу! Але на недавню пропозицію чоловіка- продати будинок, бо я хочу міста- відреагувала неочікувано для себе:" ти, що вар*ят? НІКАГДА! От така я "загадочная"- сама себе не розумію.
Ха, точно в нас така ж балачка була але десь рік, після заселення в будинок(просто я мріяла про такий осбняк в місті, ги ги). Я нажилася в тому бетоноасфальті- вспомню-вздрогну тепер. Кожному своє і люди як жили в місті і за містом(поняття розтяжне), так і живуть, і жити будуть))
до Винник. колись возила ще далі, щоб біля роботи садочок був, але потім пішла в другий декрет і довоз став м"ягко кажучі напряжним пс. - в мене не будинок, а квартира за містом)) так що, подвір"я я не маю)
За містом класно! То з життям на поверсі не порівняєш. А дитину ви ж всерівно возитимете в садок, якщо захочете, щоб вона ходила саме в той садок, в який ви хочете, те саме і про школу. Мене свого часу возили з Сихова до школи коло Краківського, бо хотіли, щоб я саме в ту школу ходила, і так було з половиною моїх однокласників. Так що тут клопоту нема.
Звісно, що нема. Кожен сам для себе вирішує як йому краще. Але іншу точку зору цікаво послухати. Бо отак дивишся лиш з свого боку, але ж завжди є і інша сторона медалі. Можна до всього пристосуватись, моя мрія жити за містом. Але оте добирання. Особливо якщо житло це пункт А, робота чоловіка - Б, моя - В, садок - Г, школа - Д. І все це в різних районах. І як тут встигнути, зкомбінувати, щоб ще й ніхто нікуди не спізнився А якщо ще й гуртки якісь дітям, собі заняття спортом... Короч, важко то все і будь мудрим...
