У нас все починалось за схожим сценарієм. Я працювала, у чоловіка була часткова зайнятість - працював 1-3 години на добу. Приходила додому, а вдома нема що їсти, брудно. Злилась страшенно, скандалила. Думала, що у мене найгірший чоловік егоїст) А потім стала розумнішою) Тепер чоловік працює десь по пів дня. Я на роботі проводжу менше часу, ніж раніше Коли ми разом вдома, то все робимо разом або ділимо обов"язки Коли я на роботі, то складаю чоловіку to do list (йому вони подобаються) або просто наказую що він має зробити до мого приходу (звичайно що не загружаю його по самі помідори)) 1-2 завдання). У рідких випадках не робить Декілька разів забувала сказати чи думала, що сам здогадається - ага, понадіялась, дурочка))
Девочки! Ну раз такая пьянка и мужчину нельзя переделать, то поверьте у него стока своих обязанностей можно найти, что он и не рад будет)) первая и самая главная - зарабатывать так чтобы было и на жилье и на еду и на развлечения))
Дякую дівчатка за Ваші відгуки. Приємно читати, що є чоловіки, які цінують і поважають своїх дружин, допомагають їм. Надіюсь і у нас в майбутньому так буде. Не хочеться, щоб світлі, щирі почуття затьмарились побутовими справами. Та зараз дуже важко з цим. З побаченого в житті і прочитаного складається враження, що у жінки якесь вроджене відчуття відповідальності, обов"язку. Жінка сама знає, що вона мусить, що їй треба, що має бути зроблено,без нагадувань. Принаймі у мене так. Я не можу спокійно відпочивати, якщо є купа незроблених справ, мене це мучить. Хіба як приходжу дуже втомлена, тоді нічого не мучить) За чоловіками я такого не помічала. Принаймі за своїм коханим.
Ви мені вибачте, але, можливо, причина ще й в тому, що підсвідомо ви самі вважаєте то своїми обов"язками? Навіть написали так... --- дописи об"єднано, Jul 31, 2015 --- А хоч щось він вважає своїм обов"язком?
Ну в нього все по бажанню)), не думаю що вважає хоч щось своїм обов"язком, але добре що хоч просьби часом виконує, знову ж таки по бажанню. А воно то рідко виникає, так що і виховання дається взнаки, і відношення до жінки, все-все.
Ви так пишете, ніби Ваш чоловік Вас не цінує і не поважає. Впевнена, що це не так, інакше Ви б не жили разом. Тому відставити песимізм, і з гарним настроєм працювати над стосунками. В першу чергу треба усвідомити - побутові справи - це обов"язкова складова нашого життя. Не завжди стосунки - це цілунки/квіти/ресторани. І в подоланні життєвих (в т.ч. побутових) труднощів якраз і проявляється уся сила І крім того, що над собою мусить попрацювати Ваш майбутній чоловік, у Вас теж є потреба попрацювати з оцим: Від того, що Ви, змучена, після важкого робочого дня, будете з образою господарити, краще нікому не стане. От тому я виступаю "за" спільний побут до одруження. Він дає парі багато різних можливостей.
а спробуйте трошки змінити своє ставлення до ситуації - лежить там той посуд немитий - ну і хай лежить, а то через нього Ви і себе зморите і чоловіка понервуєте дорогі господиньки, не накидайтесь на мене з докорами. Помиєте його завтра, а сьогодні ввечері замовте їжу з доставкою додому, притуліться до чоловіка і подивіться хороший фільм, або просто повечеряйте замовленими стравами з бокалом вина-коньяку-лікеру-ну можна пива
А що для вас "Світлі щирі почуття"? Секс, гарні слова, похід в кіно, квіти, ресторан.... Тобто він каже "люблю", а ти попідмітай, він робить тобі оргазм -- а ти зупи навари, він веде тебе в кіно, а ти... (зрештою, як то він в кіно тебе заведе, якщо він не заробляє...) Наше життя -- це 90 відсотків "битовуха", а в декого і 99, і лише оті кілька відсотків (я маю на увазі в часововму еквіваленті) -- це секс, кіно, квіти, ресторан. А "світлі і щирі почуття" повинні йти паралельно із битовухою. Якщо ви на кухні не даєте собі ради разом -- то і жити ви навряд чи будете. Ну хіба що він
Судя по всему у вас самое начало ваших отношений, и в таком случае мне вообще странно такое отношение вашего мужчины к вам, потому как в самом начале очень хочется делать и помогать своему партнеру во всем и всегда)) А чтобы светлые чувства преобладали над бытом, надо этот быт решить так, чтобы он не бесил и не отнимал столько ваших физических и моральных сил. И вообще, отношения, это каторжный труд ДВОИХ , а не одного. Иначе в топку такие отношения. Пошла поцелую моего мужа, который пока я работала, погулял с дитем, сходил на рынок, и приготовил обед))
у мене колись був такий "пунктик". Поки мене то не задвбало саму. Але я не намагалася перевиховати чоловіка. Перевиховувала себе - у багатьох речах, в тому числі, і у відношенні до тих речей. І виявилося, що чоловік чудово вміє і їсти зварити, і прибрати і ще купа всього. ТОму при потребі- може усе. Колись у нього була така робота, що вдома хіба по 5-6 годин вночі бував. Було би дивним його запрягати при цьому до баняків і підлог.Тоді він мав обов язком забезпечувати продуктами ( стратегічними, за поточними і я могла з дитиною перейтися). Ну і заробляв на мамонта Зараз- у нас в обох приблизно однакова завантаженість. Багато часу працюємо з дому. Розподіл обов язків інший- він може і вечерю приготувати ( хай це будуть не лєгуміни, але відварити макарони чи картоплю, запекти м ясо і зробити салат- цілком і цілком), і на базар ( поки я сплю сходить, і посуд може помити. Єдине, чого не любить і не робить- підлоги не миє. Тобто зараз виходимо з того- у кого яка в який день завантаженість. Комусь треба більше попрацювати- тоді менше домашнім обов язкам приділяється. І якщо мені треба працювати- я можу в нього попросити зробити "те і те". А якщо у нього більша завантаженість- я його не напрягаю в такі дні.А взагалі до побуту легше стала відноситися. Мене уже не лякає невимита сіюмінутно підлога в кухні. І якщо сьогодні мені лінь ( або немає можливості) готувати лєгуміни, а друга половинка теж не хоче цього робити- ОК, все сімейство тоді буде їсти "попрощє", що готується за 20 хвилин і з того, що в холодильнику є. --- дописи об"єднано, Jul 31, 2015 --- інколи навпаки- працює від зворотнього. У мене є знайома сім я, де чоловік узагалі нічим не переймався. А в сім ї- 4 дітей. І все на мамі. То коли син з тої четвірки діток виріс- вні навпаки у своїй сім ї практично усю жіночу роботу перейняв. Бо казав, що йму завжди було шкода маму і жіночу працю. Тому і прав, і їсти готував, і прибирав, і за дітьми дивився. Правда, не все там теж так радужно було, бо при такій завантаженості чоловіка домашніми справами, фінансове забезпечення сім ї лягло на плечі жінки. І врешті -решт то їй набридло . Ну бо у жінки все-таки інше призначення, ніж роками за мамонтами бігати
Мій муж вже місяць чекає, коли до мене прийде муза і я спечу йому пляцок))) А муза щось зовсім не приходить. Бо я ніц не повинна робити, бо то є мій обов'язок, а лише за наяви натхнення. Посуду можна помити завтра зранку як з вечора нема сили чи бажання. Сьогодні поки я гуляла з малою, муж прийшов на обід, після якого вимив гору посуди, яку я залишила "на потім" і приготував продукти до вечері. Повернувшись я подумки йому подякувала, бо і не просила про це і ніц би не сталося якби він лишив ту посуду мені. Я якось простіше ставлюсь до того всього рутинного))). За 8 років разом я йому іжу під ніс підносила декілька разів, а сніданків не готувала ні разу, хоч він би дуже був не проти, але поки не працюю і волію поспати подовше. В нас питання чистоти, то більше по лініі чоловіка, його то більше бентежить, мені певні безпорядки в межах норми не заваджають от і не роблю собі трагедіі. Просто в якийсь момент зрозуміла, що важливо жити в гармоніі із собою))), замучилась, нема настрою, значить відпочиваю, або роблю те, до чого лежить душа в той момент, а як не лежить, то всі чекають поки до мами муза прийде)).
Дівчина не написала: "Мій хлопець - альфонс, чи то пак тунеядець (адже це може бути зовсім не так, може у нього сезонна робота тощо). Людину турбує те, що хлопець не допомагає в хатніх справах. Зв"язку не бачу, а Ви? Чи наявність роботи/бізнесу автоматично звільняє чоловіка від допомоги по господарству?
Мій чоловік суперсько вихований мамою (може того, що рано втратив тата) - він і вікна їй допомагав мити, і підлоги натирати...тобто мав своє коло обов"язків. Зараз теж навіть коли компанія десь разом відпочиває і мужчини після їжі позакидають ноги і пиво пити - він не гребує підійти і допомогти, або он на роботі на канапки порізати. Хоча не подумайте, він у мене справжній мужчина - такий, що "нє танцуєт" багато у чому. Тому мені пощастило. І хоч вікон вдома не мив мій ні разу...але якесь коло обов"зків - ну те що зазавичай робить він - в нас є. Але попри мою з дитинства збережену настановку "в суботу - прибирання" чи щось таке...ми теж собі часом дозволяємо розслабитись,а деколи можемо трохи і поз...тись в тій хаті . Потім разом розгрібаємо. Мені так подобається власне оцей допуск- от коли просто "впадляк" і ніхто не тисне. Я можу довший час щось зовсім просте готувати і ніколи слова не почую критики, навіть може піти і щось замутити сам - картоплю там в духовці спекти з салком. Оця потенційна можливість бути не зобов"язаною мене психологічно дуже "освіжає".
А я бачу --- дописи об"єднано, Jul 31, 2015 --- Я такого не писала ніде. Тому попрошу свої здогадки до моїх слів не приплітати. Дівчина написала на форумі і я маю право запитати. Вона, якщо захоче, то відповість
переконати, яка ви будете щаслива, як він ван поможе, чи щось зробить. І усміxатися на всі 32, заxвалити, що краще за нього ніxто не зробе, і який він у вас молодчинка, молодець. Результат прийде не скоро але прийде.
