Я дуже розумію ваші відчуття, колись у дитинстві я довго не могла зрозуміти чому моя баба мене не любить, я була маленька і добре усвідомлювала що їй внуки не цікаві, її не цікавило ні що ми робим ні як вчимось, не дарувала подарунків ніколи, а різницю відчувала дуже добре бо мала дідуся і хоча він жив далеко так сильно любив внуків що то просто неможливо передати і річ не в подарунках а в відношенні ( зараз аж сльози навертаються як його згадую бо дуже-дуже люблю і сумую за ним), але в певний момент я зрозуміла що вона також нас любила, просто не вміла це показувати, її життя було дуже тяжке і виявляти оту любов вона просто не навчилась(( Ви вчіть синочка любити свою бабусю і дідуся незважаючи ні на що! це дуже важливо і нехай зараз бабуся ваша цього не розуміє то з часом відношення може змінитись... А на рахунок що бабусі усюди водять внуків то це ви ясно ідеалізуєте)) у мене чудові бабусі і дідусь ( в чоловіка батько давно помер то є тільки мій батько), ми їздим вгості, вони час від часу глядять його коли маю дуже невідкладні справи ( візит до лікаря в основному інколи просто на годинку мама приїжджає), але часу щоб водити його десь на жаль не мають, бо працюють ще і живуть далеко, я стараюсь справлятись якось сама, спробую віддати в садок і вийти на роботу, хоч поки не знаю де буде малий якщо захворіє і чи захочуть мене взяти з трирічною дитиною кудись...
@Svjatkova, ви напевно дуже ніжна натура і сприймаєте все близько до серця. В нас взагалі бабусі з дідусями лише по скайпу. Розраховуєм завжди і у всьому лише на себе. Дитина бачила одну бабу двічі вживу, а іншу лише раз. І нічого їй не бракує. Бачить як інших бабусі забирають з садку, а її забирає мама. І мені чомусь навпаки завжди було шкода діток, яких бабусі забирають. Одного разу прийшла за донечкою, вона до мене з обіймами і хлопчик, якого бабця забирає теж мені на шию кинувся. Мені чогось так шкода стало ту дитину...хоча бабуся в нього чудова, але видно як він сумує за мамою, яка цілий день змушена на роботі проводити.
Згадалося мені, як як перед школою в садочку був випускний. Хлопчик з яким в нас буда взаємна симпатія дуже переживав, що в мене немає бабусі до якої можна поїхати на літо. То він запропонував поїхати з ним до його бабусі )))) В сина є бабуся і дідусь лише з моєї сторони. Чоловікові батьки померли, коли йому був 1 рік. Мої батьки мають 5 внуків. У виховання не втручаються. Просто їх люблять всіх, а діти це дуже відчувають.
Бабусів з дідусями вже не перевиховаєш, не навчиш любити онуків, то друге покоління, яке не вміє висловлювати свої почуття
Дівчата, я вже немаю сили з тими бабами і дідами... Малому 1.3 і їсть він в мене майже все, в межах розумного Стараюсь солодкого і всякого хімічного не давати. Але ж є баба і дідо, які думають, що такій дитині вже все можна. То печеням, вафельками годують, то ті йогурти хімічні, то всякі пиріжки жарені на олії! То просто капєц...я вже сварюсь з ними, що я йому такого не даю..хоть би що...недоходить! Кажу що це некорисно, шкідливо ще для нього, у відповідь, що я йому взагалі корисного не даю, то мої зупки, кашки, домашні йогурти то не корисно для них... Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
Колись на різвяні свята мої батьки хотіли дати моїй 1,5 дитині ковбаски, цукерки . Я їм у відповідь казала, що нам ще рано таке їсти, ще ШКТ повністю несформоване і таку хімію їсти... на що мої казали, що я ніц дитині не даю, всі діти то їдять, а моя навіть цукерка не попробує. Я казала, що в неї ще все життя попереду, ще все встигне спробувати. Відчепились
Я своїй відповіла приблизно те ж саме, то вона зі мною вже місяць не розмовляє, мол сама нічого не розуміє і старших не слухає. Всі діти їдять, а вона шо дивитись має?
ой,дівчата,ніяк мені з голови не йде,сьогодні свекор вдарив синочка по пальцях за те,що виплюнув їжу і розмазував по столі,я навіть толком не встигла зрозуміти,що робиться,він в нас після інсульту,тому скандалити не хотіла,змовчала,але тепер перечитала тему і зрозуміла,що не варто було...але які мені аргументи наводити,якщо вони свято впевнені,що виховати можна тільки по дупі,ремнем і т.п. Ще й чоловік це підтримує,йому ще якось поюснюю, а старшим людям як пояснити,і це ще тільки починається його вередування...сижу, і так чогось мені обідно...
В мого двойорідного брата таке було, тесть вдарив малого, то брат сказав жінці все ми всі ідемо, всі забралися і пішли. Бо не пасувало в їх домі робили скандал, потім питався, чому тоді і пояснили...Бачте, коли би таке сталося з моєю малечею, я би серйозно поговорила з чоловіком, тоді би вже говорила, що мою дитинку НІХТО бити не буде, і мені начхати в кого там які погляди на виховання, чи то дід чи тато.Тому що не вони зищикували своїм життям і здоров'ям, коли виношували і родили дитину, хочуть впроваджувати свої методи виховання нехай самі собі народять, а ту дитину нікому бити не можна.Плюс тато, ти вперто виховуєш раба, який нічого не зможе добитися в тому житті тобто прогинатися силі і терпіти фізичну наругу, несправедливу наругу, бо то дитина, така поведінка є звичайною, тобто дитину вдарили за то що вона дитина....Але Вам таке порадити не можу, бо то дуже наоднозначний спосіб....Дивіться самі.
Наша бабуся ніяк не могла заспокоїтись чого то ми ходимо в садок до обіда , а з нового року не ходимо взагалі то в неї шок . Дитина обов'язково має знати багато віршиків .
@javorivchanka, я спершу думала видалити свій попередній пост, бо не до кінця він мені подобається, але лишаю, бо там все ж таки багато правди. А тепер як на мене дієві поради, знаєте чому Вам зараз обідно, бо Ви не захистили своє дитя в ситуації де повелися з нею жорстоко і несправедливо, що робити? Зробити висновки, і вибудувати стосунки зі всіма, які мають хоч яке відношення до виховання дитини, так, щоб більше такого не повторилося,створивши правила, рамки в яких вони можуть діяти. По-перше, маєте донести що вони мають слухатися саме Вас, а не виходити зі свого досвіду, або абстрактного бачення правильного виховання дітей. БО Я ВЖЕ ПИСАЛА ЧОМУ, І ПРОСТО БО ВИ МАМА. Крапка, впринципі будь-якій нормальній людині цього мало би бути достатньо. Кажіть не мовчіть , побачили щось не так, на майбутнє більше ніколи не бийте дитину, коли вам не подобається, що вам щось зіпсують вдомі, и будемо їсти вдома....а бити дитину я нікому не позволю. Встановлюйте правила, бо коли нема чітких меж, або верніше вони не окреслені Вами, всі будуть їх порушувати, бо скільки людей стільки думок, особливо в питанні виховання дітей.
@iragonzales дякую вам, що відгукнулися. Саме так думаю, що через те, що не змогла захистити, а синочок потім так плакав( ще коли синочку було 5-6 міс і вередував, то вже тоді батьки чоловіка казали, що треба по дупі, а я говорила їм, що ніхто не має права його бити навіть наводила приклади зі свого життя, що це зовсім недієво, а знаю дитину, яку не били, а говорили з нею, і цілком послушна виросла, але бачу, що їм це були пусті слова, думають, що якщо вони не долучаться, то не знати хто з нього виросте з моїм вихованням... ех так хочеться жити окремо, але наразі це неможливо
Навіть у домі чоловіка у Вас є своя територія, яка не порушується свекрами наприклад кімната?Можливо Вам треба робити так щоб свекор якомога менше мав доступ до онука, годуєте тільки Ви, переодягаєте тільки Ви, гуляєте тільки Ви....Коли, пропонуватиме допомогу, відмовляйте, аргументуючи, що він не стримується при маленькій дитині і дозволяє собі бити малюка, який апріорі слабший і не може дати здачу.....І не мовчіть, коли таке виникатиме, вступайтеся за малюка, хай дитина знає, що так не можна і що він не один є хтось хто його захистить...Інколи щоб когось переконати один раз сказати то замало, а свою дитину Ви зобов'язані захистити, а не дивитися мовчки на агресію до своєї дитини....щоб потім Вас не спитали, як ти мама могла...Просувайте думку, що дитину бити не можна, читайте статті чоловіку, свекрусі, свекру...і прстійно то повторюйте, до теми і без теми,не провокуючи конфлікт, а легко просуваючи ту тезу...А наскільки людина конфліктна, зла, вперта свекор?
впертий дуже,тепер ще на фоні хвороби страшно нервовий,неагресивний,та в загальному щирий,добрий,просто ота його впертість і віра в правильність свого виховання,бо я ж так двох виростив...та я весь час з сином,хіба коли в туалет,чи одяг розвішати,то можу попросити,і то здебільшого бабцю...а от обідаємо ми всі разом,то тут вже створюється конфлікт,бо синок любить все розкидати,і хліб може кинути,мені це також не довподоби,але я стараюсь спокійно пояснити,а свекор вважає,що дитина в такому віці слова не ро3уміє,а фізична сила в самраз(
Старайтесь обмежити спілкування дитини з свекрами. Я йшла годувати малу, коли точно знала, що нікого не буде на кухні або йшли їсти в кімнату. Ми теж живем всі на купу і мені страшно не подобається як хтось сварити дитину в моїй присутності, типу виховують. Сваритись і пояснювати, що об стінку битись, бо вони так виховували дітей, краще вийти і перечекати в іншій кімнаті.
@javorivchanka міняйте традиції, бачите в що то виливається, а розкиданий хліб, то така дурниця, в мене мала така сама як Ваш хлопчик, то вік такий, все цікаво, руки в їжу запхати, по собі розмазати, нові тактильні відчуття, так дітки пізнають світ, моя вчора розбила тарілку з їжею, нічого я сама поприбирала, дитину помила, ділов то)))))). Я не пропагую вседозволеність в вихованні дітей, моя дитина знає не можна, але робити то можна легко, поцілувавши дитину, а можна завалити по пальцях....Вашого свекра інсульт не повинен виправдовувати, чи він став неадекватний?тоді тим більше дитину цому не давати!!!Дитина не винна в його життєвих ситуаціях, тому він не має право свою агресію зганяти на немовляті, баззахисному, бо як на мене то зганяння агресії, яку він виправдовує вихованням! Не хочете дискутувати на ту тему зі свекром, не давайте дитину, а дитина у Вас нехай їстиме в інші години по невідомій вам причині.
@svoybox та @iragonzales дякую за поради) хвороба свекра більш тут впливає на те, що мені всі кажуть не сперечатися з ним, бо йому не можна нервуватися а так то тільки мова в нього погіршилася і рука не дуже чітко працює і ще одне, думаю про майбутнє, а оскільки в нас нема садочка, а працюю(-ала) у Львові, то після декрету основний час буде проводити з ними, тому хочу закласти якусь базу.
@javorivchanka, дещо складна то ситуація, зважаючи на стан здоров'я свекра. Насправді, підвищена збудливість, образливість, гостра реакція - є наслідками інсульту, тож людина трохи міняється. І розуміючи, що сильно понервувавши можна отримати новий інсульт, абсолютно розумію рідних, які стараються його від цього оберігати. Звертайтесь до свого чоловіка - аргументовано і спокійно, може до свекрухи, він дослухається до їхньої думки?
і я стараюсь, хоч сама дуже нервова, але він таким і до інсульту був....Я поговорила з свекрухою, щоб йому донесла, вбила двох зайців, заодно і їй ненавязливо пояснила свою точку зору, а далі побачимо...
