шрам - прикраса чи проблема?

В мене всі шрами м'які, то була переконана, що вони і повинні такими бути. Але, може, той твердий бугорок від того, що шкіра зрослася без швів. Якщо вагаєтеся, то все ж зверніться до лікаря.
І в мене шрамів багато. Найбільше дискомфорту зараз завдає довгий шрам на руці (16 см. від плеча до ліктя) від операції після перелому, ще й край титанової пластини видно крізь шкіру біля ліктя. І в ширину той шрам трохи розійшовся, бо реабілітація розпочалася ще до того, як зняли шви. І коли ту пластину будуть виймати, то зроблять ще один розріз і, відповідно, ще 1 шрам. Загалом видно його тільки в теплу пору року і найпроблемніше тепер вдягнути якусь святкову сукню без рукавів.
Трохи помітний "смайлик" на шиї (після операції на щитоподібній залозі). А ще є 2 невеликі шрами в важкодоступних місцях - від апендециту і на тазі (брали фрагмент кістки для пересадки).

 

А сама рана добре заживала? Бо у мене було, що навіть маленькі поранення, якщо інфікуються, + якщо місце таке, що близько до суглобу, до кістки, то спочатку це такі трохи запалені бугорки (вже як рана затягнулась, але всередині ніби не зажило), дуже довго може триматися, потім то все біліє, а об'ємність сходить дуже довго.
Але може якась маленька гематомка? Воно прощупується ніби окремо від шкіри?
Я специфіки утворення і взагалі характерної картини для такого не знаю, але буває, що після травм залишаються гематоми, які не розсмоктуються самостійно.

 

Ні, не окремо. Він не мякий, а твердий. В мене тепер вже взагалі таке враження, що воно так було і до рани: такий оцей лобний бугорок один більший за інший. Ну бо в іншої дитини таке зауважила. Там чуть-чуть, навіть міліметра немає, ну але видно випуклість -- і в того, що без рани, і в тієї, що рана була. Просто раніше не зауважувала. То кальцій, певно, треба пропити. Якраз ортопед саме цим двом дітям його приписав: бо ребра стирчать і ноги х-подібні. Я не бачу ні ребер стирчачих, і ноги нормальні, і ортопеду я не сильно довіряю і у дію кальцію не вірю.... Але, певно, таки подаю.

 

Ідентична ситуація, тільки не з дитиною, а зі мною Майже рік тому теж так розсікла чоло до металевого кутника. Крові капля, зажило швидко, хіба боліло від сили удару, Думала всяке, навіть, що щось в черепі змістилось. Так і дотепер на дотик ніби маленька шишка.

Надіслано від мого SM-G361H, використовуючи Tapatalk