Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (10)

Ой дівки, я сьогодні мала такий релаксЗабила на все, і влаштувала собі день тільки для себеКупила собі масочку якусь освіжаючу для обличчя, нові тіні та книгу з багато-обіцяючою назвою"МОЖЛИВО ВСЕ". Коротше кажучи день вдався. Нерви заспокоєні, хороший настрій повернувся. Завтра то все випробую

 

Майже таке саме собі влаштувала. Тіко маршрутки всьо зіпсули

Рудий нині волочився

Вирішила після роботи махнути у Ватсонс, що у ВАМі на Хмельницького. Креми закінчуються, ще й знижка на Макс Фактор. Для того діла на пів години раніше чухнула з роботи. І тих пів години я стратила в очікуванні маршрутки. Чес слово, певно за той час пішки би догребла. Прикупилась, ще й парфуми "лєві" хапнула і почухала назад.
Дівчата, то був жах. Водій якийсь смиканий, маршруткою кидало, я падала на людей, душно і смердючо. Я вже забула про той "кайф", бо на роботу пішки тягаюсь. Десіть мінут...
Найгірше було, коли я чіплялась руками за поручні, чи як їх там називають, оті металеві штукитримачки в маршрутці. Сукня підскакувала. А там синтетична підкладка, яка від тої духоти задиралась під сукенкою і в ітогє прилипла десь в районі поясниці. Вийшла я з той маршрутки і йду. Гонорово йду. Але та прилипша перекручена підкладка не дає мені спокою. Полізла в корчі обсмикувати, з корчів якась баба вийшла.
Вийшла з маршрутки, скочила на базарчик по буряк. І почухала домів на своїх двох.
Розслабилась, коли діставала ті коробочки з торбинки і розставляла в шафці.
Хочу відпочити. І певно так і зроблю, коли бухгалтер вийде з відпустки. В голові така каша, що я вже чудити починаю. Ще й зашмаркана знову. Не знаю як, але відпочити мушу. Рудий товчеться з дачою

то ж треба було всратися, за перепрошенням, і на старість років придумати собі забавку

- то його проблєми. А мої нерви дорожчі, пра?
Не скучайте. Колись прийду.
Ваша ДВ

 

Не люблю писати в "Вихвалянки" та і немає чим але маленька врочистість і ювілей для нашої сім'ї є сьогодні. Отже, рівно 10 років тому ми створили нашу сімейку. З чим один одного вже привітали). Курсуємо далі

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

Частіше приходь
В мене проза і врочистість і все перемішане.
Поки п*ю кавусю - трохи вам напишу.
1 вересня пролетіло як три хвилини. Три божевільні хвилини.
Тут повернутись щоб сфоткатись, тут забігти в 1 клас до Даніка, одним оком глянути в 4 клас до Артемка, затритматись на пів хвилинки в свій підготовчий клас.
Вчора вже було спокійніше. Першачки мої, тобто дітки, яких я минулого року готувала до школи, а цього роки вони вже першачки, самі бігали до мене в гості на кожній перерві. Це так приємно. Всі обіймались, один наперед одного розповідали що вони на уроці робили, що малювали, що вчили. Кажу їм - мацьопики мої, а вони - Наталя Зіновіївна, ну ми вже не мацьопики, ми вже першачки! Отак. Мені сльози покотились, бо для мене вони і в 11 класі будуть мацьопиками... Люблю їх сильно-сильно...

А цього року все починається з початку. Знову маленькі дітки, знову я і "вчителька", і "вихорапелька", і "цьоця", і як тільки малишня мене не називає
Такі вони ще маленькі, такі до всього цікаві і водночас сором*язливі )))
Словом - я люблю свою роботу

 

ооо мої мене колись кликали і "англійська тьотя", і "чіча"(тобто teacher у їх інтерпретації), і дехто помилково міг сказати "мама"

цього року 1вересневе свято мене оминуло. на роботу ще не час, а К йде в садок тільки 5го числа. тому помаленьку готуємося.
сьогодні нетипова субота, бо півдня не вдома і зараз нічого не роблю. нічка була ужас, Кві ревіла несвоїм голосом, певно зуби... зранку я була зомбі, тож муж трохи забавив малишню, а я спала... тоді шопінг з сестрою і ось я вдома і треба щось смачненьке зготувати і спекти. дітки сплять-це плюс, але Катруся спить в мене на руках-це мінус. тому зависаю туті наклацаю трохи однією рукою))
якийсь такий шалений період в мене зараз. звісно, мабуть я сама до цього доклалася

як каже коханий - "ти забагато на себе береш"

, але краще так, ніж сидіти в прозовому домашньому "болоті" і депресувати-скучати. так, я втомлююся, не встигаю і не висипаюся. але я вчуся новому, дізнаюся багато цікавого, вдосконалюю себе врешті решт. цей вересень принесе багато змін в наше життя. побачимо як воно буде. вірю, що все буде класно
гарних усім вихідних!

 

Я сьогодні цілий день товчусь вдома. Як ніколи. Завжди на вихідних кудись їдемо. То ж сьогодні вийняток. Готую їсти, прибираю, гортаю сторінки в неті, бавлюсь з дітьми.

От як про мене написали. Я буду вчитись новій професії, паралельно освоювати ще кілька нових напрямів роботи. Трохи страшно виходити зі звичної зони комфорту, але відчуваю, що мені це потрібно.

 

Виходити зі звичної зони комфорту час від часу потрібно всім. Теж відчуваю таку потребу. Але трохи пізніше, бо енергія та ідеї наразі вичерпані і то все виглядає як цей смайлик. Тому мені наразі підійде більше комфорт, а там побачимо. Може в новій книзі які ідеї почерпну. Бо автор написав у передмові, що як його поради не спрацюють, то можна ту книгу спалити. Хм...

 

вітаю!

а ми - сьогодні і 11 років. Думала, на який подаруночок з цієї нагоди натякнути чоловіку. Пішла шукати, як називається така річниця.. а знайшла таке цікаве.

Сталеве весілля: 11 років
Цікаво, але у старовину на Русі справжніми подружжям вважалися чоловік і дружина, які прожили в злагоді 11 років, тоді вони мали повне право сказати, що пройшли і вогонь, і воду, і мідні труби. Перший рік - це всього лише підготовка до спільного життя, перші випробування, перші спільні прикрості і радості. По закінченні цього року подружжя повинно прожити ще 10 років - лише тоді вони дізнаються, що таке шлюб, це свого роду випробувальний термін для молодої сім'ї.

Сталеве весілля підтверджує, що союз став непорушним і міцним, адже сталь дуже міцна. Незважаючи на те, що сталь сама по собі неприваблива, після обробки вона перетворюється і стає блискучою, притягує погляди. Так і союз робиться міцніше і прекрасніше, якщо чоловік і дружина рука об руку проходять через випробування, уготовані їм долею.

Отака у нас сьогодні врочистість))

 

@Kvitneva дякую.)
Прийміть і Ви вітання. В тлумаченні сказано все дуже гарно, додати можу лиш, щоб не одних 11 ще були!

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

В мене сьогодні був день релаксу, знайшла якесь спокійне кіно, така вся в передчутті, і тут мені так зіпсули нерви, що я прям не можу заспокоїтись. Колотить не по дєтскі. Скільки за мною ще будуть ходити привиди з минулого? Ну і фільм вже став не цікавий. Дивлюсь і думаю тільки про ту дурну розмову....

 

а в мене - напрягу. Коли вже ті городи і урожаї скінчаться? В листопаді? Я вже "холодна". щосуботи марш-брасок в село, а в неділю - обробка-переробка. От і в суботу назбирали яблук, фасолі - сьогодні муж в моїх батьків яблука переробляв: сік чавили і різали на сушеню... а я вдома - фасольку теребила...

бідні мої пальці

.
Ще м зла: завтра мала має йти на ДН до коліжанки, а подарунок ще не куплений... завтра, тобто сьогодні зранку малого в ерго - і гони по магазинах....
З тої злості помила посуд

так щоб не на мужа, а на щось інше, корисне перевести енергію

, ванну і здійснила свою 1,5 річну мрію! ПОЛЕЖАЛА ГОДИНУ В ВАННІ !!! І ніхто не мамкав, не нив і мене не смикав... Оооо, це відчуття...як я за ним скучила....
То виходить що: в мене ніч релаксу?
Всі вже напевне сплять. Так що Бадьорого всім Ранку і чудового тижня!.

 

Вчора в нас був останній теплий день... І ми використали його на повну. Закрили вчора купальний сезон. Вірніше вчора його закрили діти, а ми ще раніше, бо у воду лізти вже не хотіли, слабаки. А дітиська наші востаннє цього року натішились водичкою. А потім ще витовклись у пісочку, на гірках та гойдалках, натопались ніжками, розбили нашій фрау скляний декор на клумбі і пішли голодні та змучені, але щасливі додому. Дітки заснули ще у сьомій годинні, чого не було вже добрих півтора місяця. І ми з моїм коханим чоловіком змогли спокійно повечеряти і навіть подивитися фільм)
А сьогодні я, яскравий представник Сов, встала ні світ, ні зоря, ще перед шостою і поїхала в супермаркет за дитячим одягом. І чому ті австріяки так рано встають? Під супермаркетом вже була черга, як я приїхала. А всередині вже всі хапали все, що бачили. Добре, що я змогла вибрати моїм зайцям речі одного кольору (що вкрай важко) і розміру) і врочистість на сьогодні: мої дітки на осінь мають купку речей

демі курточки (легесенькі та голубенькі, як я люблю, трішки темніші за мою таку ж саму ), костюмчики на дощик із флісовою підкладкою (я розраховую їх і на зиму, щоб бавитись в нашому зимовому болоті та калюжах), бодіки дві пари, та колготки))) а мама має дощовик у вигляді тренчу темно синього) навіть татові перепали робочі штани)))

Проза: сьогодні мене чекає багато миття та прибирання...
І ще... Я зрозуміла, що осіннє тепло я люблю більше за літо. Сонячні осінні дні несуть в собі такий спокій та затишок і так нагадують мені про мій дім, кінець літа, збори до школи, копання картоплі...о, як би я зараз позбирала ті сухенькі круглячки...мамині помідори і салат лише з них... Чомусь саме ця пора асоціюється мені із таким далеким, але таким рідним домом. Закриваю очі і здається, що, відкривши їх, я побачу наш будинок, мамині клумби... Як я за цим скучила...
На диво австрійська погоді тішить теплом. Пам'ятаю дві минулі, особливо першу нашу осінь тут, коли за туманом нічого не було видно, холод та мряка пригнічували так, що хотілось зібрати речі і втекти назад додому... Тепер я знаю, що міняти місце проживання треба або навесні або ж хоча б у хорошу погоду)))
Ех, щось я забалакалася, записалася... Багато букв...
Усім хорошого теплого осіннього тижня) ловіть останні промінчики літа та милуйтеся зеленню, бо в нас дерева підступно швидко починають жовтіти....

Надіслано від мого Redmi Note 3, використовуючи Tapatalk

 

+1. Обожнюю бабине літо і кольорові дерева. Мій улюблений осінній релакс - десь в Карпатах в готелі, завернутися в плед, сісти на балконі і милуватися різнобарвним лісом.
Початок тижня щонайменше багатообіцяючий - отримала 2 несподіваних подаруночки.
З першим все просто і ясно

- яцелюблю Але все одно, як той кіт, що виліз на сало - кричала "чо ж так мало"
А от другий мене здивував

Впіймав чоловік в КК на фікусі біля ескалатора і притащив мені. Я його боюсь, а той ходить тішиться: посадив в 3 літрову банку, наклав патичків, ходить мухи ловить - годує, ім"я придумує Короч, впав в дитинство.
Робочий тиждень почався вчора зранку. І сьогодні через той дощ всі плани пішли наперекосяк - то тут не вигружають, то там не грузять, бо дощ заважає
Треба придумати якесь меню на 2-3 дні. А мені щось лінь, через погоду мабуть якась така розлізла. Певно будуть пельмені від @jalla
Зато чемно помила підлоги на 1 поверсі.
Вишивка моя по-тихенько сунеться
Затишного всім вечора і цікавих несподіванок

 

Погодка шепче...невиспана я, проснулась в 5 ранку від жахливого запаху. Надворі такий смог, що нема чим дихнути. Закриєш вікна, то так не смердить, але дихати теж нема чим...що це за ф..гня???

 

Ооо ми теж проснулись від смороду, так горілим чути що жах.
Сиджу над кавкою і намагаюсь дихати нею )) так би з горнятком і йшла з дому.

 

А я рятуюся чайком малиновим...певно організм не маючи чистого повітря хоче хоча б рідиною очиститись... жах, що то робиться таке?вже не вперше такий запах чую, але щоб настільки???

 

Аналогічно. Для цього запарила чай з м"ятою.... думала, що у сусідів холодець пригорів . А то на весь Львів така кака-бека...
Погода така осіння. Конкретно осіння. Якось хочеться призупинитися, подумати...

призупинитися а не тормозити

.
Якась я нині романтично-загадкова. Чай випила. Пора йти обнімати-цілувати свого солодкого сонного синочка.
Одягнемося тепленько - і гуляти!

 

Та смог смердить так що просто.... Каву попила і зараз сиджу дивлюсь фільм Якщо свекруха -монстр поки малий спить, заодно заряд позитиву на день при такій погодці. Щось настрою зовсім немає.... Якась хандра((((
Але треба брати себе в руки і йти щось робити, з малим гуляти... Всім гарного дня!

 

Після трьох тижнів в садочку малюк прийшов додому з температурою 39,2. Горло червоне, чекаємо лікаркуНічка була весела, постійно температуру міряла, але зараз він "бодрячком", що не може не тішити. Жаліється на горло, але попри це апетит має хороший. Сподіваюсь, що це просто віруска і ми обійдемось теплим питтям
Яну в школу завела, зараз куняю над кавоюА Владусь мені книжки носить і тицькає пальцем, щоб я читала. А ще мене чекає замочене прання, немитий посуд, приготування їжі і вологе прибиранняДобре, що хоч Яну чоловік забере зі школи
Ех, не хворійте, а я йду чайок малому колотити

 

І в нас смердит , я просто звірію, поприбивала б тих паліів всякого сміття і полів, рагуляки такі. Ну невже не можна присудити ім по три місяці громадських робіт?. Подовбали б с.лочі трохи лід на вулицях, то, дивися, на другий рік так прибирати вже б не хотілося. На одеській трасі взагалі величезне ДТП сталося через сильну задимленісь, люди загинули, кілька машин згоріло, казали, що посадять тих паліів, але щось не чути.
Зла і агресивна я сьогодні. Прокинулася вночі від смороду, позакривала вікна, повключала
всі витяжки. Зранку далі той сморід, гуляти не пішли, малий в хаті нудиться. Зла я.