Ваше ставлення до ЕКЗ

Скажіть будь-ласка на якому контретно етапі ЕКЗ відбувається вбивство? Особисто я вважаю гріхом свідоме знищення ембріонів. Від Бога дійсно залежить все, але який вихід у пар з діагнозом невиліковне безпліддя(спричинене генетичними відхиленнями)?

 

тоді я не розумію, що Вас так обурює в тій статті? З чим Ви не погоджуєтесь? Якщо Ви не заперечуєте, що йде мова про вбивство дітей...., і Ви вважаєте, що це не нормально...називаєте мене "тематичним тролем"... І що до статті, то це не "цьотка або баба сказала", а дійсно лікар.. А щодо печального посту, то який він має бути? Веселим? Типу "так, я за екз. Це круто за енною спробою ви МОЖЕ зможете завагітніти при тому повбиваєте трохи своїх дітей, здоров'я своє трохи знищите, ще й дасте заробити на Вас таким крутим лікарям, а якщо і получеться народити дитину, то потім доля її не дуже добре складеться, бо мама її свідомо пішла на вбивства (бо як правило за гріхи батьків потім ой як діти-внуки-правнуки страждають), але то не страшно, всі так роблять"
Багато хто дійсно не знає, що це згубний шлях завагітніти. Але перше ніж " лікувати", треба задуматися за що мені Бог не дає дітей?? Може я контрацептивів вживала, може аборт я, чи моя мама-баба робили? Може я не хотіла колись дітей? І вже тоді починати лікування: піти до сповіді і до причастя. Особисто мені це допомогло. Після багатьох спроб завагітніти я пішла до Церкви, ходила до сповіді і кожного дня на ранкову літургію до причастя і рівно за 2 Тижні я взнала, що вагітна. Ще давала карточки за прощення роду...і так з кожною хворобою можна зцілитися...тільки треба довіритись Богові

 

Правда про штучне запліднення тут описано на якому конкретному етапі відбувається вбивство

 

Шановна прошу не переходити на образи і особистості.
Ви так і не процитували де я писала що це нормально!
Де написано що мене образила і обурила стаття??
Довели себе до істерики і плюєтесь на людей ядом.
Прошу вести себе коректно, і не приписувати мені особисто те чого не було.
Бо виглядає що прийшли роздмухати тему і просто поображати людей.
Я спитала контактні дані лікаря, назву клініки, щоб детально почитати для себе інфо і що це правдиві джерела якщо для вас то спричиняє якусь травму або думаєте що потреба в правдивій інформації іншоі людини це образа то не дописуйте і не оббріхуйте інших.
Дякую, але хочеться спілкуватись нормально і культурно, а не в стилі істерики.

 

Вибачте, якщо я Вас чимось образила... Але я написала про свій особистий досвід, а не про когось, тим більше не про Вас.

 

@tinkaKris , не вступайте в суперечку. У вашому стані не треба зайвий раз нервуватися. Та і суперечка в цій темі є абсолютно беззмістовною, бо ще раз повторюся, що люди, які не мали проблем з вагітністю ніколи не зрозуміють тих хто їх мали. Їм все було легко, а значить, якщо в когось іншого є проблеми, то вже значить, що людина тяжко згрішила і молитва їй в поміч. Сорі, якщо когось образила ))

 

Дякую це порада в топ на всі роки в цю тему, її треба закріпити і перечитувати, бо то направду до абсурду деколи доходить.
Але ніколи не розуміла людей які вважають що ти більше християнин від того що через день ходиш до церкви, а насправді до людей ставлення... Таке собі))
І не можу зрозуміти як приписувати, що Бог який є добрий і є любов, може не давати діток людям бо якась чиясь баба в третьому коліні робила аборт? Хм. Вибачте це ще про християнство, віру і екз чи вже про бабок і родові прокляття ?))

 

@Ninana ви якось не з того боку на форум зайшли. Думка ваша зрозуміла. Педалювати не варто.
це вам офіційне попередження.

 

я ділюся своїм досвідом, тим що мені дійсно допомогло, можливо комусь також це допоможе. А до церкви я пішла не для того, щоб вважати себе більшим християнином за когось, а біда заставила. Я перепрошую, скажіть будь-ласка, в чому ви побачили моє ставлення до людей "таке собі"? Так, Бог є добрий і любов і він обов'язково дасть діток, тільки треба щиро до сповіді і до причастя прийти. Якщо баба померла і не покаялася не тільки за аборт, може щось інше, ми ж не знаємо якими були наші баби- діди-прадіди, то діти потім страждають. А сповідь і причастя це захист. Я б сама в то не повірила, ще рік тому. Але за цей рік і взнала 2-х людей, які від раку з метастазами зцілились, я завагітніла. Це не означає, що вони не лікувались, просто під час причастя Ви приймаєте самого Ісуса і він веде Вас. Тоді він приведе Вас до хороших лікарів, які Вам не зашкодять, а дійсно допоможуть.

 

Ну та, тут постійно гнуть цю лінію, проти штучного тільки ті, хто легко завагітнів, або ті, хто на нього не має грошей. Іншого варіанту нема. Ну-ну.

 

от чесно не хотіла писати вже нічого в темі про ЕКЗ, але ось ця фраза заставила, бо не можу стриматися! не думала ніколи, що причина відсутності в мене дітей - це гріхи моїх предків, і що це мені покарання! ви наче робите поділ людей на тих, хто має дітей ( і відповідно не грішив, і тому його нема за що карати), і грішників, яким Бог не дає дітей.
але не буду вести з вами суперечку щодо цього, бо думаю, що так кожен залишиться при своїй думці.

 

Ну, тут Ви в дечому не праві - Бог є любов, і він не карає людей за їх гріхи, і за чужі гріхи також, бо Він дав людині вибір. Є лиш її вибір, рішення, яке може принести негативні наслідки для тої людини, шо і називається гріхом, бо людина шкодить собі, комусь і, власне, своєму Творцю. Іншими словами Він прохає людей неробити злого, для їх же добра.

 

Ви праві: Бог не карає, це гріх нищить людину, вибираючи гріх людина відвертається від Бога. Якщо ми відходимо від нього, то як він може нам допомогти? А Бог завжди чекає на нас з великою любов'ю і милосердям у сповідальниці.

 

Бути теоретиком з власною дитинкою це супер і писати аби писати теж. Добре що вам все вдалось. І навряд чи ви зрозумієте жінку, яку просто в душі розриває біль від того, що вона не може стати мамою. І питання на яке вона не може знайти відповідь роками- за що на неї покладено такий тягар Є гарний вислів одного священника - "Молись так ніби все залежить від Бога, але дій так ніби все залежить від тебе".

 

Дівчата, щоб зупинити вашу суперечку, напишу і я. Ми вже 3,5 роки з чоловіком намагаємось зачати дитя. Позаду купа лікарів і дві спроби ЕКЗ. Невдалі спроби. Всі ембріончики гинули в обох випадках. Я знала позицію церкви щодо штучного запліднення, але до мого випадку ніяк не могла застосувати її. Вбивства не було. І от перед сповіддю в черзі я почала просити Бога, щоб відкрив мені істину, чому ЕКО це гріх і чи це взагалі гріх. І в сповідальниці зі сльозами на очах я зрозуміла, що причина в недовірі. Мені просто потрібно було повністю довіритись Богові і чекати свого часу, адже Бог ніколи не запізнюється... Для себе я постановила, що більше не буду робити ЕКЗ. Але і не буду засуджувати інших, так як знаю, через що доводиться пройти подружжю, яке не може мати діточок. Я вірю, що у кожного свій шлях.

 

Мені знайомі Ваші відчуття... Тому я розказала про себе...і поділилася своєю практикою, а не теорією, з надією, шо комусь це допоможе і когось вбереже. Бо якщо мені і ще багатьом це допомогло, то чому Вам не допоможе? Я нічим не є краща за Вас, а той гірша. І тепер я Богу дякую за ті терпіння в моєму житті, через які привів мене до себе, бо якби не вони, я б далі жила в тій темноті, і ніколи б до нього не прийшла

 

Я розумію про що Ви. Просто люди, які зіткнулися з проблемою безпліддя дуже вразливі. Вони ідуть на форуми шукати підтримки. Про таке не говорять з колегою чи подругою за ранковою кавою... Тема штучного запліднення дуже особиста. Наші люди часто засуджують ті пари, які на це зважились і лікарів, які працюють в цій сфері і навіть діточок, які народжені завдяки ЕКЗ. А я спілкувалася з багатьма жінками і лікарями, як вживу, так і на форумах. І знаєте, в більшості своїй це дуже хороші люди, світлі і добрі. І всі вони діти Божі. І тільки Він може їх судити. А те, що Ви пишите про свій досвід, це дуже добре. Думаю ваші дописи багатьом допомогли. Не всі ж пишуть на форумах. Багато з нас просто читають повідомлення, знаходячи щось корисне для себе.

 

Я ні в якому разі не засуджую жодну людину, якщо і засуджую, то тільки сама себе. І я розумію, що багато хто наважується на Екз з відчаю і незнання чи нерозуміння, так само і працює в тій сфері з того ж таки нерозуміння. І про Бога якось в нас не прийнято писати чи говорити, а якраз і в ньому є всі відповіді на всі запитання. З приводу форуму, то я дуже рада з того шо є такий форум.. Сама років п'ять просто його переглядала і шукала для себе інформацію

 

Розумію, що намагаєтеся довести, але навіть якщо Ви і на 100% праві, то таки досить різко, жорстоко і категорично звучить. І боляче читати таке жінкам, яким і так важко, бо можуть сприйняти, що тільки тим, хто без гріха Бог діток дає. І далеко не всі безплідні аборт робили, і про гріхи предків важко щось дізнатися. Може я і не права, але більш схиляюся до думки не ЗА ЩО, а ДЛЯ ЧОГО.

Так, сповідь і причастя дуже потрібні і помічні, але немає універсальних інструкцій. А якщо таки не дасть, то вважати, що погано молилася, не щиро розкаялася, недостатньо вірила і є занадто грішною? Чудеса трапляються шодня, але скільки є життєвих історій, коли людина щиро вірила, а таки не зцілилася, не вилікувала чи втратила близьких. І не тому, що не вірила, а тому, що в неї зовсім інша життєва дорога, покликання.
Позицію Церкви поділяю і для себе ЕКЗ не розглядаю як прийнятний варіант. Не змогла б я свідомо вирішити вбити кількох дітей (ембріонів) заради народження інших. Хоча так, життя вчить, що й зарікатися ніколи не варто, але не хотіла б ніколи дійти до такого варіанту вирішення проблеми. Проте не маю права засуджувати людей, які обрали такий спосіб стати батьками. Трохи егоїстичним (не кажу, що не нормальним чи протиприроднім) є бажання мати саме власну дитинку і стати біологічними батьками за будь-яку ціну. Особливо дивує позиція чоловіків, які прагнуть мати рідну дитинку, бо ж не вони виношують і народжуть, то чому б не стати батьком усиновленої дитини?
Якщо щось, то я сюди не просто пофілософствувати прийшла. В своєму житті залишила шанс для дива і вірю, що таки стану ще колись матір'ю, нехай навіть і не біологічною.

 

Як жорстоко маючи власних дітей осуджувати жінку, яка хоче відчути радість материнства. І хоч я дуже горджуся людьми, які всиновили дитину і люблять її, як свою, але всім це дано. Кожна жінка ж, напевно, хоче відчути життя в собі, серце, яке у ній б.ється, пологи, годування. Це таке щастя, яке ні на що не проміняєш.
Та й як на то пішло, то давайте не будемо онкологічно хворих діток лікувати. Раз Господь їм дам цю хворобу, то може у нього є плани цю дитинку забрати до себе? А ми втручаємось і "любов перетворюємо на протокол". Давайте у всіх випадках смиренно сприймати дійсність, чому ж тільки ЕКЗ?
Знаєте, дівчата, на все воля Божа. І якби десь вище було Вам написано НЕ стати матір"ю, то хоч 10 ЕКЗ робіть, толку не буде.
Стосовно думки церкви, теж не все так однозначно. Сьогодні думка така, завтра кардинально протилежна.

Згадайте хоча б святу інквізицію.

А ваш поїзд до того часу може вже піти...