Від того часу,як донька вийшла заміж,ми завжди вечеряємо разом зі сватами.Вечеряємо по черзі,то у нас ,то у них.А обов’язки по приготуванні Святої Вечері ділимо між собою,щоб не дуже напружували ці приготування.Цього року вечеряли мали вечеряти на виїзді.Підвела нас машина--не змогли завести,зранку заводилась,а вечером хоч плач.Викликали майстра,проблему знайшли,а зремонтувати не могли--не було де купити потрібну запчастину.Спроби викликати таксі не були успішними.Так от,до чого така довга прелюдія:подзвонила до доньки,що ми повечеряємо дома.У відповідь дістала виховну бесіду про сім’ю і т.д. Зі словами"ми вже виїхали за вами своєю машиною" донька поклала трубку.Наша людинА.
не виправдовуйтесь і нічого не пояснюйте. я люблю вас вже давно і вам пощастило -- у вас хороші стосунки із дітьми. і у моєї мами хороші із нами. ми теж вчора по снігам-морозам доїхали на вечерю. І свекруху я люблю (вона, правда, цього не знає))), тому і не навантажую її вечерею. І якщо в когось щось не так -- не потрібно весь форум у своїй правильності переконувати!. І ви праві -- сім"я -- це кілька поколінь, точніше всі!
Кажете не хочеться, краще з вами побуду. А борщ потім зварю, або чоловік зварить. Та й по проблемі. Або взагалі, дитину мамі на руки і на кухню разом, овочі почистили варити поставили та пішли, а потім кому там зручно заглянув, докинув, що треба, та й маєте борщ.
Я не виправдовуюсь,просто хочу донести до людей,яке це щастя--велика сім’я,велика родина.Треба цінувати те,що маєш зараз,а не шкодувати за тим,чого вже не повернеш.Як у кожній сім’ї,буває всього, нічого ідеального нема.багато залежить від батьків,від виховання.Але як приємно бачити,що твої дорослі сімейні вже діти дивляться на світ твоїми очима.А от ті розмови про"жити для себе",то просто бравада і молодість.Так,кожна людина повинна мати свій особистий простір,свої уподобання і захолення.Але ж особистий простір і сім’я,зовсім різні речі.
Але Ваша мама то не тільки дідмороз.....Думаю, Ваша проблема в стосунках в тому,що Ви (тільки не смійтеся) не вивчили одне досконально. І дуже по різному сприймаєте однакові речі і події. Звідси конфлікти і непорозуміння. Ви хоч раз маму питали чому їй так їй дідмороз припав до душі? Можливо для себе відкриєте щось нове..... А тепер історія. Моя мама ДЄВА за гороскопом)))) критикант ще той. Так почили ми на Різдво колядувати. Співаємо і моїй мамі все не те. Особливо діставалося моєму татові, в нього правда гарний голос. То він затягнув, то заскоро і т.д. Коли почала я маму розпитувати, що то їй ми ніяк не вгодимо, звісно я зробила зтого жарт). Виявилося моя мама ноти знає і колись грала на бандурі, і їй наші любительскі перекручування різали вухо. В кінці ми посміялися.
@Валентина Соболь Майже у всьому з вами погоджуюсь, окрім цього Це холодні, невстановлені стосунки і намагання виправдати недоотриману любов, розуміння і турботу. Жити для себе і бути близькими з батьками запросто можна одночасно. Не обов'язково щось комусь доводити і когось в чомусь переконувати, жити для себе то ж не означає відокремитись, то означає самостійно вирішувати. Як на мене, дитина, яка знає, що у неї багато рідних, близьких, кровних, які її люблять, цікавляться нею, діляться досвідом - значно щасливіша і впевненіша. І отримує прекрасний приклад здорових відносин в сім'ї.
Родинне свято. @Kvitneva я нікого не намагаюся змінити, і навіть переконати спеціально не намагаюсь. Ви праві, мама кожну мою відмінність від неї сприймає як ваду (хоч ніколи цього не визнає). Цікаво, що з віком я стаю дуже подібна на маму зовнішньо, треба їй побільше казати і про це і про те, що мені це подобається.
cjomcjomka Ви можете мільйон разів ставити мені "не погоджуюсь",а я сто раз більше буду старатись відстоювати свою точку зору.Не знаю ваші життєві обставини Погоджуюсь з дописом marianast .Влучно,коротко і ясно.Мені здається,що cjomcjomka з роками поміняє свої погляди,адже сама мама.А мій допис Це цитата.І вона мені дуже подобається.А якщо "добре,що мама не приїхала" на вечерю.Вона вечеряла сама?І вас душа не боліла?
@Валентина Соболь , те що я не погоджуюсь, - хіба це значить, що я хочу змінити Вашу думку? Абсолютно ні. І свою думку я не відстоюю, а просто "розминаюсь" у формулюванні. Плюралізм, нема абсолютно правильної думки
Ви можете розминатись скільки вам завгодно. Ідейний плюралізм або плюралізм думок - це вічна, природна форма людського разномислия, без якої неможливий сам поступальний розвиток людства. У кожній області і в будь-якій сфері кожна людина, будучи посвоему унікальним, володіє своїм рівнем знань і неповторним досвідом, у людей не однакові і розумові здібності, а тому в кожний даний момент кожний має свою думку, свою думку з того або інакшого питання, відмінну всім або чимсь від думки інших. Це природне інакодумство, і його результати - найбільше надбання людства, його повсякденний мислительний фонд, невичерпний резервуар знань. Чи сподобається вам плюралізм ваших дорослих дітей по відношенню до вас в майбутньому.Чи буде ваш плюралвзм солідарний з плюралізмом ваших нащадків.Чи буде :"Плюралізм-це неправильно,і попрошу його до мене не приміняти!" cjomcjomkaблондинка-Бажаю вам багато любові,сімейного благополуччя і сімейного тепла.Щоб ви в тій любові і теплі були завжди.
Любов. Любов, а не егоїзм - то абсолютно правильна позиція з якої треба вирішувати неполадки в стосунках з мамою. Дівчата, оті діди морози, сидіння з дітьми, погляди на допомогу -то лише наші неправильно встановлені стосунки з мамами. Ми їх переносимо на наших дітей, свідомо і несвідомо, і не відомо якими наслідками колись воно полізе. Такі дрібні, побутові речі треба вирішувати спокійною, часто важкою розмовою між двома дорослими жінками. Деколи не вдається, деколи виходить не спокійна, але з часом зусилля приносять результат. В мене теж не прості стосунки з мамою, але працюєм над гострими кутами і жити стає комфортніше. Мама вже давно не є вирішальною людиною в нашому житті. То треба зрозуміти і їй і нам. Погано коли помагає гіркий досвід. Цього року пішла з життя моя свекруха. Молода, енергійна, прекрасна, любляча мама. Згадую її надмірну опіку над дітьми, метушливість, абсолютну не об'єктивність щодо свої дітей, вони в неї були ідеальні і крапка. Всі речі,які на початках не могла прийняти чи викликали роздратування, яких зараз дуже бракує. Дивно, що ми розуміємо наскільке велике і тепле місце займає в нашому житті людина лише коли воно стає пустим і холодним. Бережіть рідних, особливо мам. Не прогинайтесь у всьому,звичайно. Просто пам'ятайте, що завжди можна порозумітись, особливо якщо не керуватись егоїзмом
То не результат, а просто епізод. І це не дрібниці, а важливі речі. Я ж не приходжу до мами додому і не питаюсь спеціально при дітях чи при інших людях, чому вона не ходить до церкви, чи чому не пече паску, чи чому не працює на роботі чи якісь інші незручні запитання. Це її світогляд і її світ, і я не втручаюся і не переконую. Чого і для себе хочу і про що прошу. А наслідками від моїх власних дітей мене страшать від моїх років 15 , я вже не боюся.
@cjomcjomka я вас не страшу, і не повчаю. Просто не вперше зустрічаю на форумі епізоди ваших з мамою стосунків. Не знаю повної картини, але інтуїтивно мені видається, що ви поводите себе так як і очікує ваша мама. Взаємоприйнятний формат-стояти на своєму. Я би, зі своєї дзвіниці, доручила чоловікові відкрито поговорити з мамою, на предмет чому вона всерйоз не сприймає вас як авторитет для ваших же трьох дітей. Ну, в мене такий чоловік, що він вміє коли треба сказати найважливіше і при тому не зачепити жодного болючого місця. Між ними того протистояння нема, обмін інформацією буде інакший
@marianast я не стою на своєму, бо нема про що сперечатися. Дорослі люди мають різні погляди і це нормально.
Конфронтація можлива на спільній території. А якщо спільної території нема, то і конфронтації нема. А прийти в гості і зробити двіж - це не конфронтація.
Тобто, не знаючи життєвих обставин інших людей, Ви сто раз більше будете їм нав'язувати свою точку зору і переконувати їх, що тільки вона є правильною. І те, що в людей можуть бути інші обставини і погляди на ту чи іншу ситуацію Ви зрозуміти і прийняти не можете і не хочете --- дописи об"єднано, 8 Січень 2017 --- Мені от не зовсім тут зрозуміло. Хто відповідальний за побудову стосунків? Мама з дитиною? Чи дитина, коли підросте, з мамою?
Я не нав’язую свою думку.Я висловлююсь з мамської сторони.Моя молодша донька старша від cjomcjomkaблондинка- на 4 роки .Ще раз наголошую,що не знаю,які там обставини,не беруся судити.Але так відноситись до найріднішої людини.Хоча...може мама так заслужила...може у них в сім’ї так прийнято...Ну,а якщо наше не в лад,то ми зі своїм назад. Постараюсь свої думки тримати при собі.Всіх благ.Веселих Свят!
