Дівчатка, таке питання - болів пупок під час вагітності, майже від початку і до кінця. Народила - далі болить. По УЗД все добре. Лікарі розводять руками. Може в когось подібне було? П.с.було два кс Sent from my Lenovo A3000-H using Tapatalk
Може, перевіритись на діастаз? Загалом, це може бути в межах норми, якщо обстеження нічого не виявило. Під пупком проходить зв'язка, яка сильно розтягується підчас росту матки. В мене на 20-25 тижнях вагітності другим сином болі були такі, що я зойкала. Але потім вже не турбувало.
тільки що перевірила по цій сторінці, таки діастаз....три добрих пальці влазить, причому дуже глибоко... що робити?
Дієво! Та не дуже противно, просто солена водичка, тому смаку як такого не залишається, неприємно звичайно промивати, але мені дуже навіть помогло.
Я якраз відмучилась з сильним нежитем...Дякуючи гінекологу... Промивала носа хьюмером, та мастила маззю піносол. Не дешево....Але балона хватить на довго.! Перший день промивала маніакально багато раз...Десь кожні дві години... І подіяло...На другий день вже було легше....Ще два дні і повністю пройшло...Буду користуватись і надалі... Всім раджу.
Я задумувались теж над тим Хйюмером, чи Аквамарісом і щось так і не купила...Але лікарка мені про них і не казала..Лише краплі Піносол від насмарку... Щойно полоскала водою з сіллю. То таке противне((( тішу себе тим що треба бо не можу з тим носом вже(( і гріла ніс лампою синьою..Завтра повторю...Надіюсь на позитивний результат) А не скажете скільки вартує той Хйюмер? І який там об'єм? (Як не буде легше,теж би купила)
За хьюмер я заплатила 200грн за балон в 150мл. Думала цього буде не надовго але була вже у відчаї... Помилялася. Перед цим день промивала водою з сіллю і є різниця скажу. Хьюмером легше. Просто треба привикнути. Нахиляєш голову на бік над умивальником, в верхню ніздрю вставляється наконечник балона і натискаєш і тримаєшся на протязі 2-3сек. Потім висмаркуюсь. І так кілька раз під ряд на одну і на другу ніздрі. Мазь піносол дуже класна штука, дієвіше ніж краплі. І вистачить на дуууже довго... Промастити ніздрю зсередини мізинчиком. Мені терапевт теж виписала краплі, які нічим не помогли. А на огляді в ЖК гінеколог Насварила, чого зразу до неї не звернулась. Казала хьюмер або акваморіс. Купила те що було в аптеці.
Я вже не мо-о-ожу!!! Я не хожу, а кочуся як стара бабця. Ноги як труби, ввечері ледь волочу. Спина, як настоюся, починає боліти, і просто болить час від часу. Сидіти не можу, стояти не можу, ходити багато не можу, лежати тільки на боці і то міняти треба бік. Я як тюлень! По мені можна міряти вміст кисню в приміщенні, ще мені гаряче і я пітнію як не знаю хто. Мені все важко, люди мене нервують, а людські скупчення просто вводять в паніку. Помітила, що дихати стало легше, це типу вже? Дитина опустилася в таз? Ще 35 тиждень он починається! То не зарано? Я ще не хочу! Я ще не готова! А-а-а!!! Я боюся родів!!! Я хочу щоб мене ніхто не чіпав! Коротше паніка. Хоч тут виговорюсь, бо перед чоловіком і дітьми мушу триматися.
@Arapeta не лякайтеся мене, бо в мене тільки 24 тижні повних, то я вже замучуюсь швидко впродовж дня...і люди мене теж бісятьА що ж буде далі...Судячи з вашого допису важко прийдетьсяі мені і оточуючим А чому чоловіку не пожалієтесь трохи? Хай би вас потішив, приголубивможе б і вам полегшало..
Бо він ще більший панікьор ніж я! Ще його заспокоювати. А він мене теж вже бісить. Йому добре, не йому родити, навіть на родах не хоче бути, каже в коридорі чекатиме. Ненавиджу всіх чоловіків! Їм з пузом не ходити, не мучитись, не родити. Взяв дитину на руки - і ось воно щастя! Я теж так хочу!!! Буквально ось минулий тиждень мені стало набагато важче, я просто не можу швидко йти, всіх відправляю вперед, а сама ззаду плентаюся, виходити з квартири навіть не хочу. Блін, а треба! Я не знаю, як я той місяць доходжу. Я просто не уявляю. А дитина здається вже опустилася, значить вже скоро, то я вже в паніці. Все нормально, нічого дивного при вагітності, але як же мені важко і страшно...
@Arapeta оо, мій муж теж не хочуть на пологи йти...казала йому щоб хоч трошки коли почнуться перейми побув поряд,підтримав - навідріз відмовляється.. не хочу заставляти,ні так ні... але трошки обідно за то... і мій муж мене тоже іноді бісить(((( і взагалі таке враження що чоловіки ні трошечки не намагаються зрозуміти нас і підтримати в такий період(суджу по свому)...та, він не відмовля мені ні вчому - але хочеться більше - елементарної уваги,щоб більше цікавився мною і малятком... коли йому розповідаю що нового прочитала,почула про розвиток нашого малючка в даний період то відмахується від мене, мовляв, я єрундою страждаю((( коли читаю якісь книжки про розвиток дитини,теж якось скептично до мене ставиться....( або ще, коли прийде додому (чи коли спати лягаємо) позачіпає мене,шось попопристає....блін, нє щоб погладити животика, до маляти поговорити...то в нього в голові одне.....вони всі такі, мужики? чи тіко мій?? чи то мене так поміняло і я бачу тіки те шо бачити хочу??
