Хто що зробив з сукнею після весілля?

Виникла думка створити таку тему, бо 4 роки сукня вже перекидається по шафах. Продати не виходить (може не там пропоную?). Та і пам'ятаю, що мамину весільну сукню вдягала на перше причастя. Але то була сукня з довгими рукавами, закритою шиєю. Моя для того точно не підійде.
Прошу ділитися досвідом та ідеями.

 

Я до свого весілля бачила кілька випадків, коли ті сукні перекидались, жовтіли, отак віддавались підставним нареченим, в одній я навіть Новий рік у 16 років зустрічала -- в газеті було написано, що треба бути в білому) Тому ще задовго до весілля вирішила, що плаття братиму лише на прокат. Причому у мене вийшла дуже цікава ситуація по грошам. Прокат (а це заразом і ательє) шив такі такі дуже лаконічні весільні сукні на експорт у Швецію по 900 гривень. Наші дівчата такі не брали, бо то дуже запросто було для 2007 року. Мені ту сукню за 900 гривень (яку навіть шили спеціально під мої розміри) -- з одного боку обрізали, з другого дошили, ще десь вишили, ще десь пишноти додали -- за 1600 на прокат здали))) Тобто купити я її могла за 900, а на прокат перешиту за 1600 взяла... Але у мене питання купівлі принципово не стояло.

Зате жінка мого брата купувала і була дуже категорична: ніякого прокату. Мовляв, із маминої сукні костюм сніжинки пошили, і в тому костюмі дві дочки в садок відходили, і ще племінниці... Мені б на таке рука не піднялась -- тому єдина порада: продавайте!

 

Верх обрізала.з низу вийшло плаття.. вірніш в процесі шиття..по забавах не дуж ходжу.то й не спішу закінчувати..в мене гіпюрове плаття було

 

А я свою хочу залишити на пам'ять, вона в мене не пишна, багато місця в шафі не займає. Щось мені не піднімається рука її продати чи порізати. Шкода. Дуже її полюбила

 

в мене навіть дошка в Пінтересті є Trash the Dress

 

поки висить у шафі.
вона не біла і не пишна, тож є варіант переробити на коктейльне платтячко при потребі.

цікава ідея!

 

скоро рік як весілля було.Плаття після хімчистки.Не продала.
Чоловік час від часу нагадує, щоб виставила на продаж бо так просто висячи в шафі точно не продастьсяа мені щось ніяк руки не доходять(( і шкода трошки бо теж мені припало дуже до душі...Та й здається мені що тепер майже не реально продати весільне плаття, навіть за символічну ціну .а інших ідей нема на жаль окрім як продати, або щоб в шафі місце займало, бо пишне воно...
Послухаю собі, може хто що порадить цікаве

 

Повернула в прокат і не шкодую. Гарна була сукня, дуже мені подобалась, хоч також «простуватенька» була на 2005 рік.. атлас і перлинки. Початково я хотіла сукню з вишивкою, стразами і фатіном, вдвічі дорожчу. Поміряла — штучно якось, як Барбі. А як свою побачила, то про ніяку більше й не думала. Щоб купувати, 20 років зберігати, перепродавати чи дітям перешивати — ну не розумію я того. Досить, що вельон лежить всі ці роки.. і лежати буде. Краш-фотосесія —це круто, але в мене б рука не піднялась ))

 

лишила.
планую витягувати, як і мама, раз в рік для доньки міряти) в нас дв родині є багато весільних суконь, вельонів, панчіх і взуття і тд, навіть з 60х рр, всі в чудовому стані, переміряно енну кількість разів, (навіть моя вже була міряна і наштовхнула коліжанку на ідею своєї сукні), тож сподіваюся і моя стільки ж протримає і послужить дівчатам.
першопочатково був план на 15-20-25р перефарбувати в бордо і гульнути в ресторані, але то треба хвігуру втримати.

 

я своє продала, але в мене скромне було

 

Моє висить в шафі. Хоча, як таке, то воно не дуже весільне. Коротке, але біле. При бажанні можна, ще десь одягнути. Але ще нагоди такої не було і

 

Моя рік висить в шафі. Ніяк не знаходжу часу кинути її на якісь сайти, може хтось купить. Сама сукня пишна з атласу. Я б собі якусь спідничку з неї зробила б,якщо так постійно буде висіти в шафі.


Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk

 

В мене були дві сукні - одна на розписку, інша - для церкви (ці дві дві події в різні дні були). Так от до церкви і, відповідно, на святкування брала сукню з прокату і взагалі не пожаліла - сукня дуже класна, але варіант практичного використання чи можливості переробки її навряд чи знайдеться.
А на розписку мама мені пошила зовсім просту сукню з гарного матеріалу, не обтяжену вигадливими лініями чи складним кроєм ( цікавості образу додавали прикраси). Це плаття дуже люблю й надіюсь влізти в нього наступного року на 5-річчя шлюбу...може то б якусь памятну фотосесію забабахати, в стилі "тоді й тепер"? Було б цікаво)

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Я отак подумала, і вирішила, що я вже певно дуже стара), бо не пам'ятаю,,де я ту сукню діла))). Так склалось, що мала дві. Одну - шила на замовлення, і за тиждень до весілля забирала. Коли побачила - зрозуміла, що то є не то. Побігла в прокат і взяла зовсім інше. Його вернула після весілля. А де то перше - не пам'ятаю))). Воно було молочного кольору, вузьке, атласне. Мало по собі квітки з дорогого мережива і перлинки. Досить просте.

 

купила і зразу здала в прокат. Знала, що якщо залишу, то вже не зможу продати

 

Я своє планувала переробити (перефарбувати?) і одягнути ще на 10 річницю. Ну і тримати як певний "еталон фігури"
А недавно дістала з шафи і зрозуміла, що воно і раніше сиділо на мені не ідеально (дякуючи "насватаній" кравчині ) а після вагітності у мене реально ребра ширші стали (і груди трохи більші ) і стало савсєм пєчаль
Тому буду пороти і перешивати на щось (тканини там, правда, небагато - бо воно не сильно широке і секроєне 6-клинкою) та ще й мереживо тому буде важко щось придумати
Поки маю думку покромсати на кусочки і пустити на щось таке

Ну а ще малюсінькій шматочок лишити на яку "нарядну" нічну сорочку для особливих випадків

Ну і тут натрапила на ідеї 33 идеи как перешить свадебное платье (трафик) але мені майже нічого не сподобалося

 

Я своє теж брала в прокат. Принципово не купляла, щоб потім в шафі не висіло. Дуже мені подобалося, але я не худенька, тому мабуть не змогла б продати. В подруги вже 6 років висить. Хоч казала, що брати на прокат категорично не хоче, тепер проскакує"чого, я не взяла на прокат...".

 

Я своє намагалась продати-не вийшло. А тепер в мене донечка і я вирішила залишити для неї як сакральну розвагу)

 

Моя сукня висить в мами вдома. З часом заберу її собі, бо наразі немаю місця. Сукня для мене дуже дорога, бо шила мені її моя мама, тому буду собі її тримати, як дась Бoг доцю, буде міряти, а як ні, то невістці дам міряти) А загалом, то чесно кажучи не хотіла б брати напрокат, бо потім би цілий день була в стресі, щоб часом не заплямити, чи не розірвати. А так себе почувала цілком вільно, гуляли, їхали в трамваї і т.д.