Вища освіта-необхідність чи зайва трата грошей та часу?

Аж цікаво стало. І на яких то спеціальностях ХОРОШИЙ спеціаліст не може розраховувати більше ніж на 3 копійки? Можете приклад навести, ну хоча б 2-3?
Колись мені один лікар сказав дуже мудру річ. Те, що лікар знайомий, зовсім не означає, що він добрий. Я проаналізувала, і таки да, сто процентів. Про знайомих, не скажу, бо таких не маю, а от сусідів і в родині є достатньо щоб трохи зробити деякі висновки. Якщо ви виходите з кабінету сусіда, а вам знайома медсестра каже, не купуйте тих ліків, що він призначив, і взагалі, сходіть до іншого. То, напевно, хтось і не вартує більше тих 3 копійок.

 

Напевно не дуже популярний лікар, якщо можна так швидко на прийом попасти.

І ще й ургентних операцій не проводить. Інакше були б таки затримки.
В нас теж таких лікарів купа. Але чомусь всі хочуть до толкових і досвідчених. Особливо якщо

 

Фб стрічка принесла, в тему

 

Офіційні дані. За 8 місяців 2017 року середня зарплата медика в Україні становить... тадаааам! 4823грн.
Середня заробітна плата за видами економічної діяльності за місяць у 2016 році
По Львову за даними на лютий 2017 року найменша з/п лікаря становить 3200 грн, а найбільша (лікар вищої категорії кардіохірург) - 6500-7000 тис грн. У Львові найменша зарплата лікаря – 3,2 тис. грн, а найбільша – 7 тис. грн, ну тобто та сама середня з/п біля 5000 грн.
Хай невеликий відсоток підробляє в приватних клініках (скільки там платять, 20% від вартості прийому?) або має власні приватні кабінети, щоб відкрити які треба добряче вкластися. А решта можуть розраховувати тільки на лівак. Хтось має хороший як от хірурги чи лікарі з пологових, чи розкручені (не завжди виправдано) прізвища-бренди, навколо яких ажіотаж. Всім іншим десь колись щось тицьнуть або не тицьнуть, як пощастить. Ну і в заробляння на ліках та додаткових процедурах теж звідти ноги ростуть. Вишенька на тортик - прогнозовані масові скорочення наближчими роками в рамках медреформи.
Не писатиму про якихось знайомих, раз всі вони апріорі "не факт, що добрі лікарі". Тільки про власний досвід лікування. Дерматолог звичайної районної поліклініки вилікував моїй мамі руки після року поневірянь по розкручених і брендованих, а мене - уролог від хронічного багаторічного циститу. Ревматолог допоміг чоловікові на роки забути що таке болять коліна. Наша дільничий педіатр (тепер сімейний лікар) дуже толковий спеціаліст з великим досвідом. А ще в амбулаторії хороший дитячий окуліст і логопед. Мені б язик не повернувся сказати, що вони "не вартують більше тих 3 копійок". Так само далека від думки, що не вартують більше лікарі швидких, які бастували за підвищення зарплати і виплату заборгованості. Взагалі не розумію як лікар може заробляти менше, ніж касир в супермаркеті.

П.С. Місяць тому їздила в пульмонологічну лікарню на Сихів. Постапокаліптична така обстановочка, традиційний дубак в приміщеннях, чудові спеціалісти, які теж щось не виглядають багатими і щасливими. Ну, може вміло приховують.

Коротше кажучи час покаже. Якщо ви праві, значить ті вакансії так і залишаться незатребуваними. Бо хорошим спеціалістам і тут вистачає, ніякі закордони їм не треба. А кому не вистачає - ті погані спеціалісти і їх не візьмуть. Якщо ж наші таки поїдуть - значить щось у вашій теорії не працює.

Повертаючись до теми вищої освіти та падіння її рівня та престижності, не можу не погодитися, що

Мені здається, точка відліку з моменту, відколи ВО стала платною. Саме по собі це нормально, але ректори вишів замість зайняти позицію "дорого і престижно", зайняли протилежну: "кожен відрахований студент - втрачені гроші для закладу" і "якщо студент отримав 2 - значить викладач погано навчив". Паралельно з цим пороздували ліцензійні набори, настворювали нових актуальних і псевдоактуальних спеціальностей, повідкривали філії + МОН ковеєром навидавав ліцензії новоствореним ВНЗ. На все це наклалася демографічна яма і боротьба вишу з викладачем за студента почала набирати обертів.
Десь в той самий час роботодавці чомусь вирішили, що на почесні посади прибиральниці та кур'єра, не кажучи вже про дрібний офісний планктон, братимуть людей тільки з ВО. Плюс профтехосвіта практично зовсім була знищена. І батьки масово почали пхати дітей у виші, не заморочуючись тягнуть вони ту науку чи ні. Багато хто щиро вважав і досі вважає, що плата за навчання - це плата за диплом і обурювався, що їхніх дітей змушують писати якісь курсові чи ставлять погані оцінки. Тому вони віддавали у виш лише з гарантією, що дитина будь-якою ціною закінчить і отримає диплом. Солідні виші, щоб не програти в конкурентній боротьбі новоствореним шарашкам, теж пішли на поводу в батьків. І боротьба з викладачем за студента стала ще більш запеклою. Студенти ситуацію "вкурюють" дуже швидко, вже курсі на другому. Хто розслабляється, хто розчаровується. В тонусі хіба що державники і то не всі.
Ну і з викладачами теж все непросто. Дисертації за ціною путівки в Тайланд призвели до того, що у вишах з'явилося багато випадкових людей і це вже зовсім інша якість освіти.
Так воно все і "котилося" поки не дійшло до сьогоднішнього абсурду. А тепер батьки, побачивши, що дипломом тим хіба камін розпалювати, почали обурюватися: стоооп, а що це ви дітей не навчили, що їх нікуди брати не хочуть. Та ваш диплом нічого не вартий! І виші знову почали пресувати викладачів, вимагаючи піднімати якість викладання, мати презентації, відеолекції, кейси та іншу лабуду. Але об'єктивно оцінювати і далі не можна.
Багато з них вже давно абстрагувалися від цього всього і роблять на відчіпного, зосередившись на практичній роботі, бізнесі чи науці.
В ситуації, що склалася, винні всі сторони і як можна розплутати це все, не уявляю.

 

Для початку підвищити вимоги до вступника і строго наказувати тих хто " башляє" і тих кому " башляють". Це найбільша проблема. Якщо студент і викладач почнуть робити свою роботу належним чином, а ці дві категорії стимулюють одна другу до роботи, то вони автоматично підтягнуть рівень освіти куди треба. Якщо ти багато працюєш над отриманням освіти ( а ти багато працюєш, бо іншого варіанту нема) тоді ти максимально зацікавлений в тому, щоб твоя праця в майбутньому не закінчилась ламінованих папірцем, який нема куди приткнути. На справжніх фахівців є попит завжди.
Будучи студенткою, а потім аспіранткою і ас.кафедри) в одному з найпрестижніших ВНЗ, на одному з найпрестижніших факультетів можу з впевненістю сказати, що найбільше нашу вищу освіту нищить можливість " порішати за бабло". Все. Без вийнятків.

 

В Молдові зараз в рекордні строки відновили профтехосвіту і ускладнили завдання ЗНО настільки, що успішно здає десь 30% абітурієнтів. Враховуючи, що в нас з ними багато що йде за одними лекалами в рамках вимог ЄС, можливо в Україні ближчим часом буде те саме. А поки що з підвищення вимог до студентів - тільки ЗНО на магістратуру (і то, за минулорічними результатами маю багато запитань) і обговорюється як варіант ЗНО "на виході", для одержання диплому. Виші, студенти яких показуватимуть поганий результат будуть позбавлені ліцензії або їм зменшать ліцензійний набір. Так чи інакше, кількість вишів та факультетів у вишах буде скорочуватися, це факт. Купа викладачів залишиться без роботи. Як це використає керівництво вишів, що залишаться - велике питання.

Проводячи паралелі з реформою прокуратури і міліції-поліції маю дуже нехороші передчуття, що хто башляв за місце на кафедрі забашляє ще раз, а хто башляти не захоче -з тим попрощаються. Звичайно, залишать зубрів від науки для вітрини. Але зубри від науки займаються наукою і давно вже забили на студентів. Не їх рівень розсипати бісер...

 

В суди і прокуратуру зараз прийшли люди, які без орфографічних помилок не можуть написати жодного документу. А про правила оформлення -узагалі мовчу. А багатьох реально толкових, з великим стажем роботи-"попросили". Зараз навіть серед моїх однокурсників чимало таких, які просто уже в напрузі очікують часу, щоб "вийти на пенсію". Бо коли люди по 18-20 років пропрацювали в прокуратурі, а ніжки крісла зараз під ними навіть дуже хитаються , то основне- тихо і мирно дочекатися до "вислуги років" , отримати пенсію, відкрити свою нотаріальну чи адвокатську контору і спокійно "працювати на пенсії".

--- дописи об"єднано, 29 Жовтень 2017 ---

зав. відділенням ендокринології, 55-річна професорка.

 

У подруги малий цьогоріч поступав. Теж планували в УКУ. Але ,прорахувавши вартість навчання за усі роки, передумали. Пішли на таку ж спеціальність в Університет безпеки життєдіяльності ( колишнє пожежне). Дешевше,хоч і рівень не той. Але папір про вищу освіту буде. Найцікавіше те, що в УБЖ платникам пропонували перевестися на бюджет одразу. Але для бюджету є одна умова: платники вчаться не як курсанти, а бюджетники- підписують контракт як курсанти. Народ боїться у нашій державі зараз підписуватися на будь-які казармово-курсанські умови.Бо невідомо, куди завтра можуть студентів "кинути". Тому: на платному- конкурс, на бюджеті- недобір.

 

Та нормально би виглядало, якби потім не було важко здавати ЗНО свіже.

--- дописи об"єднано, 6 Червень 2019 ---

Робота навіть в МакДональдсі чи бейбі-сітером дуже витвережує. Може я фантазую, але після такого досвіду менше було б вступників в університети і більше в училища (чи як там їх тепер звати).

 

Племінник вступив в Політехніку на комп'ютерну інженерію (чи щось типу того), бо ІТ - то круто. Паралельно пішов у вільний час працювати: ігроленд, аніматор, зараз макдональдс вночі. Зараз на 3 курсі, пари прогулює, вчитись не цікаво, бо розказують зовсім не ІТ, каже, що жаліє, що туди поступив.
А чого не пішов просто працювати після школи, а поступав? Бо батьки сказали. Бо всі з класу поступали. Бо як то після школи не поступати??

 

І це найбільша проблема. Стільки зруйнованих мрій і втрачених особистостей.

Дуже подобається практика, коли після школи їдуть в іншу країну волонтером, дають собі час зрозуміти чого хочуть.

А навіщо стільки студентів, половина з них не тягне програми?

 

Ну це в 20 років супер в Макдональдсі попрацювати, в 40 будуть зовсім інші приорітети. І якась спеціальність так чи інакше буде потрібна. Мій племінник теж вчився на програміста в ЛНУ, теж багато плювався, що вчать не тому. Але, коли пішла мова про курси при ІТ фірмі з подальшим працевлаштуванням - то без закладеної в універі бази він би не зміг. Інша справа, чи потрібна була для того аж вища освіта, чи достатньо було якогось коледжу чи комп'ютерної школи типу ШАГа. Для купи спеціальностей виш взагалі без потреби.

 

я саме це і мала на увазі. Я не вважаю, що потрібна поголовна вища освіта.

--- дописи об"єднано, 6 Червень 2019 ---

а може не будуть. Зараз робочого знайти, якого вчити тиждень, який не зап'є після першої зарплатні дуже-дуже-ДУЖЕ важко. Вища освіта в багатьох сферах не гарантує нічого.

 

Ну те, що сучасні робочі спеціалісти в більшості своїй самоучки - не є гуд. Вони можуть робити стандартну роботу з простим алгоритмом дій, і одиниці здатні до якихось складних робіт. Все таки ці професії потребують спеціальних знань. Дуже тішуся, що МОН нарешті прокинулося і гарячково намагається реанімувати профтехосвіту.
А щодо макдональдса та інших подібних робіт - в багатьох сферах є дискримінація по віку для нижніх ланок. З віком будеш першим кандидатом на виліт, а влаштуватися на подібну роботу все важче і важче.

 

ви мене не зрозуміли. Є робочі професії, які вимагають максимум пів року навчання. А заробіток дають хороший. Так от знайти їх (робочих), щоб не крали і не пили дуже важко. Це і є ніша для тих кого зараз пхають батьки у вищі освіти. При чому батьки ці переважно самі не дуже освічені, але ідея про необхідність вищої освіит для заробітку чомусь міцно вкорінилась.

Це я буквально по гарячих слідах. Є робота, робити навчать, зарплата хороша, а робити нема кому, або алкоголіки, аббо панкИ з вищими освітами.

 

Так ніхто не каже в Макдональдсі все життя працювати. Трохи попрацює, набереться розуму, зрозуміє, як гроші заробляти, подорослішає, зрозуміє, чим хоче займатись в житті, тоді вже можна й більш стабільну роботу шукати.
І необхідну освіту отримувати (вищу чи якусь спеціальну). У нас же нема обмежень по віку для студентів)

 

Теоретично правильно це все, цілком погоджуюсь. А практично все одно є купа нюансів. Робота продавцем, чи офіціантом, чи нянею зробить дорослішим і відповідальнішим, але все одно не дасть уявлення про специфіку якоїсь спеціальності, яка потребує освіти. Зовсім без освіти "потренуватись" мало куди візьмуть. І знову постає те питання, з якого все і починалося: яку професію обрати. Як не крути, тестування можливостей якесь повинно бути. Ну і ще такий момент: є рік-два. Довше тягнути невигідно. Бо як почуватимешся в 25 серед першокурсників на стаціонарі. Про 9-класників в ПТУ навіть не говорю. Тему заочної освіти не піднімаю, там освіти немає. Хіба якісь окремі виключення. Коротше кажучи, складно це все. Хотілося б, щоб все було якось нормально організовано для людей) Ніби дистанційну освіту розвивають, але коли вона буде і в чи нормальному вигляді, чи на відчепись теж питання.

 

це абсолютно несерйозний аргумент. В нас були на курсі 14-річні і 27-річні. Вгадайте з трьох разів кому було легше. Коли людина знає чого вона там де вона є, то "почування" зовсім інші.

дасть час на роздуми. При цьому роздуми не на дивані.

повинно, але результати тестування базуються на відповідях респондента. І ми знову прийдемо до незрілого респондента. Бо таланти не завжди корелюються з практичними можливостями їх застосування.

в мене були в школі такі тести. І там були напрями куди мені дивитися. Щось на кшталт "робота з людьми". Так, я можу працювати з людьми. За кількох (ха-ха) умов. і вже ці умови дуже сильно звужують сферу, настільки, що може мене до людей не варто пускати.

Про свою освіту не жалію. Але я в принципі люблю вчитись, мені б усюди де вчать було добре.

 

Напевно) Коли вчилися мої батьки, то були студенти різного віку: після армії, з трудовим стажем (тоді давалися пільги на вступ). Коли я - старших було тільки двоє на весь потік. Зараз взагалі не бачу старших. Всі після школи організовано поступають) В такій ситуації велика різниця не всім комфортна. Бо крім навчання, є ще й студентське життя. Ну, але все може змінитися. Загалом, звичайно хотілося б вгадати зі спеціальністю і рівнем освіти з першого разу. Бо в другу вищу я щось не вірю, так само як і в заочну)