Не секрет. Головним чином займаюсь якісним контентом для продажів, але також вступаю у різні проекти як творчу співпрацю. Пишу дедалі менше, більше - навчаю писати та консультую. Допомагаю в рекламних, освітніх, політичних кампаніях. Комерційна авторка блогів, які продаю з авторськими правами - тобто, пишу замість людини від її імені. Не зовсім SMM, бо трохи більше. Добре, що Ви питаєте, бо я сама часто питаю себе, як це все називається Перед карантином вже починала наймати собі допомогу. Мала окрему перекладацьку галузь, досі думаю, що з тим робити. На карантині ситуація різко змінилась, я на 3 місяці пішла в айті маркетинг, потім ситуація ще раз змінилась, і я повернулась "на свій хліб" і знову потроху стаю на ноги. --- дописи об"єднано, Dec 15, 2020 --- в мене зараз творчий різдвяний дурдом Освітнє, вірші, пісні, сценарії. SEO з листопада нема нічого. Але в разі чого - буду знати до кого звертатись, дякую.
Та мені точно не горить. Мені цікаво чи я взагалі в таких умовах можу працювати (в сенсі такого типу завдання виконати). Сценаріі я вмію. Дуже дорослі. Чорний гумор спеціалізація моя.
я тобі так скажу. На початку, на англомовні унікальні статті розміром 2 тисячі слів мені йшло до 26 годин чистого часу на одну статтю. Писати по 1 годині 26 днів неможливо, не лише через дедлайн, а і через те, що треба сконцентруватись на роботі щоразу. Треба мати якийсь хоча б частковий чіткий робочий день або ніч. Хіба би якісь маленькі завдання були... але на маленьких свої приколи - часом вони повністю з ключовиків складаються, і попробуй тут без махлювання унікальність зробити. Не відмовляю від спроб. Знаю, що україномовні такі завдання теж бувають, просто ніколи не мала з тим справи. Можливо, українською почати було би легше в організаційному сенсі (дітей на час написання доведеться комусь іншому організувати) --- дописи об"єднано, Dec 15, 2020 --- раджу зробити портфоліо автора, якщо хочеш з цим працювати. Але наразі в творчості я не шукаю підрядників, маю трохи іншу задачу.
я цікавлюсь суто з просвітницькою метою))) не тямлюв теперішніх актуальностях. писати точно не буду, хоч за освітою журналіст-міжнародник, і свого часу(1998-2004рік) періодично писала, теж на замовлення, і сценарії також на радіо писала і всяке таке, але в якийсь момент мені стало так важко, власне через те, що то дистанційна творча робота. Типу я сиджу така на дивані, дзвінок - треба таке і таке, ну я далі сідаю і лину в якісь творчі дєбрі, так, що ледь з них вилажу. Ну тобто я зрозуміла з віком, що мені потрібна робота точно поза домом, з чітким графіком і чіткими обовязками, які припиняються, щойно я покидаю робоче місце. Мені досі іноді сниться, що я вдома не встигаю щось комусь написати і я прокидаюсь в холодному поті, з думками "Ух, добре, що це тільки сон". От власне мене дуже виснажував страх не встигнути щось написати-здати.
Розумію Вас. Але, порівнюючи підхід до найманої праці 15 років тому і тепер, бачу, що все дуже змінилось і це ледь не недосяжна мрія Зараз всі стараються, щоб "працівник жив нашею справою". Відстеження робочого часу, тотальний контроль, оплата лише за години, присвячені завданням... Розумію роботодавців, які мусять щось вигадувати, щоб люди не приходили "вигулювати костюми". Але зворотній бік очевидний. Молодь або фанатіє або ламається, досвідчені шукають золоту середину або забивають і починають свою справу Від слова "залученість" в мене вже алергічна висипка
часом цей кошмар у мене буває в реальності. Ну але. Який вибір, така відповідальність. Є ще чимало інших кошмарів, як-от місяць без прибутку. Давно не було такого, а буває ж. Час непевний, контракти короткотермінові, робота проектна, "продавання себе" виснажує. Багато, багато всього. Щодо дистанційної роботи - з карантином взагалі стало дуже важко з робочими особистими межами, поняттям робочого дня тощо. Доводиться заново то все вибудовувати і намагатись якось вберегти себе... Ну і ще, щодо моїх заробітків, щоб не перехвалюватись. 1300 доларів - не щомісяця виходить точно така сума. Це цифра для всіх комфортних потреб, і частково перекрити ризик. І це 9-12 годин роботи щодня, часто частина робочого дня - це ніч. І ще багато, багато нюансів
Трохи такий шок, який я отримала нещодавно, при тому, що я не шукаю роботу, і не поніторю рівень зарплат, а просто випадково побачила/ почула: 1. Оголошення в ФБ про вакансію двірника в Сільпо - 2/2 дні, 8:00-22:00, зарплата 6500 грн серйозно??? Проводити на вулиці по 14 годин 15 днів в місяць за ці гроші? 2. Родичка в пішла працювати в Простор, оплата 30 грн/год, 10 години в день, 4/2 дні, ітого 300 грн/день, і десь так само приблизно 6 тис/міс як в того двірника, але хоч не мерзнеш. І там, і там треба пахати як віл, а не сидіти в телефоні. Людоньки, що ж це робиться? як на мене, це просто знущання і приниження, бо кожен вид роботи однаково важливий, а не комусь все, а комусь дуля!
Не про конкретно ці зарплати, але при тому, що всі професії важливі, порівнювати затрати на освіту і підвищення кваліфікації двірника і, наприклад, юриста неспівмірні. І двірник по замітав і пішов додому і не думає про те як платити зарплату найманим працівникам, не має відповідальності особливої. дизайнер теж малює у векторі малюнок за 10хв, але він щоб це робити вчився «трохи» більше, і ви (ми) платимо не тільки за ці 10 хв, а й за попереднє навчання.
Я маю на увазі, що то не просто низькі зарплати, то сльози((( при теперішніх цінах на продукти і комунальні... І що людська праця не цінується взагалі. Такі величезні мережі магазинів по всій країні, з такими надприбутками, і так знущаються з простих людей.
В нас багато де «сльози» в плані зарплати. Ніхто не заважає змінити професію і всяке таке далі по тексту. Якщо що, то мені то все теж не подобається, бо зп вчителя - теж ж саме, що у касира (а може й менше, залежить від місця праці і навантаження). Важкість і виніс мозгів не порівнюю, бо касиром не працювала. Можна ще не жити на одну зарплату, а на дві-три. Але то, як Юля вище писала, 9-12 годин на добу, з робочими вихідними. Я щось не можу придумати собі роботи з зп хоча б 20 000, стабільним графіком, чіткими обов’язками, вихідними, повністю офіційну.
пригадала, як влітку 2006 я працювала офіціанткою за 25 грн на день, 08:30-23:00 тиждень через тиждень звісно, що в інший тиждень доводилось займатись іншою роботою, ну і плюс стипендія у літні місяці також була... Може, двірником також шукають якогось студента? Хоча, студенти нині не ті... --- дописи об"єднано, Dec 16, 2020 --- ... і не дірєхтора
щиро кажучи, я здивована фурором у приватні повідомлення і в обговореннях, як до мене по колу доходять. Через ті 1300 доларів, які я навіть не щомісяця заробляю. Читаючи ДП, мала уявлення, що тут в багатьох по кілька тисяч дохід Чи то здатність жінки заробити таку суму хоч деколи настільки шокує? Ех. дехто з "дорогеньких" запідозрив мене у проституції. Мені на очі навернулася щира сльоза і я драматично спитала, як вони могли? подумати таке? Що я коштую нещасні 1300 на місяць
А мене цікавить інше питання де можна заробити так, щоб в рік відкласти 100 тис$? Мій дохід дуже навіть символічний за 7.5 годин по сьогоднішньому курсу 965$. Викупила нас голландська корпорація. То з лютого надіюсь на покращення з/п. І по з/п мій шеф має близько 4500$ в місяць, випадково бачила його податкову звітність. Можливо в інших, з іноземним капіталом, фірмах мають ще раз так. Тяжко судити є дуже різні з/п.
корупція only --- дописи об"єднано, Dec 18, 2020 --- Нещодавно якраз говорили з кумом, також підприємцем. Мені так полегшало. Бо з нестабільністю фінансів нерідко здаєтсья, що я - останній лузер, а от "всі нормальні люди"... І лише поговоривши з чуваком реально слово в слово, я зрозуміла, що це все ж вірний шлях. Шлях того, кому не дала старту багата родина, і хто намагається творити своє майбутнє в Україні... як би високопарно то не звучало. Тепер я розумію, нащо оті всі підприємницькі спільноти. Поговорити про це все разом, з такими самими, - безцінно. Треба кудись вступити
@Basyanya вже і у львові така зп (як у вашого начальника) для досвідченого програміста досить реальна. Навіть не треба йти керувати. 100тис$ в україні тяжко наскладати за рік. За кілька років якщо двоє працюють в іт можливо.
@WinterDog мій начальник не керує))) він просто такий як всі, працює, та й все. Просто він перший працівник фірми)))) в плані перший працівник окрім засновників фірми, які почали в тій фірмі працювати))) та й у Львові в іт, теж мені здається, що не все так прекрасно. Знайомий починав з 500$ чи 600$, 2 роки тому, зараз може має 1000$, а може й ні. Фірма американська не спішить піднімати з/п. Я цього не заперечую. Але чим більше заробляє, тим більше тратиш. Відповідно навіть при вхідних даних, що обоє мають по 4,5 тис $, хоча більш реальна сума 4,5тис $ на двох. І якщо закласти, що половини з/п відкладати, то 100 тис$ 3,5 роки можна назбирати, але не за рік. Та й я собі слабо уявляю, людей, що "не пють і не їдять", тільки гроші "в шкарпетку" ховпють. А щодо ситуації з укр іт, мене страшенно дратує, що у всіх з/п "космос", а податки мінімальні. З мене знімають 275$ податку кожного місяця плюс роботодавець платить ще 250$ в казну.
ну, серед моїх знайомих дуже небагато хто має стабільно помісячно такий дохід. Символічним я би його точно не називала
