Як думаєте - чи варто кожого разу аж так аналізувати свій намір? Чи незабагато фільтрів? чи не простіше іноді відпуститися? Може у вас такий психотип і вам ок, але мені зайве аналізування додає стресу. Мені легше включити режим "аааа, нас.....ть" і най ся діє Божа воля)))я дуже люблю анекдот про те як питають в Отця як він спить - бородою під ковдру чи бородою поверх ковдри. Отець задумався, так як ніколи не акцентувався на цьому і сказав, що вночі перевірить, і наступного дня, коли його спитали, відповів "А най би вас всіх...я цілу ніч не спав, крутився, ніяк не міг зрозуміти, як мені ліпше - бородою під ковдру чи зверху")))
ми зараз небагато бачимось, спілкуємось. І я не хочу витрачати цей дорогоцінний час на будь-що. для є інші теми
я ще раз подумала і зрозуміла, що говорити "будь-що, як получиться" - не люблю. Може - просто не маю в оточенні дорослих, які би мене безкоштовно приймали. От писати дурниці - запросто, вантаж вагон. А говорити... живе спілкування таке цінне, я вчуся слухати. --- дописи об"єднано, Dec 21, 2020 --- аж перечитала, здалось, що слово "мені" там було --- дописи об"єднано, Dec 21, 2020 --- Повертаючись до баранів і воріт - чоловіків, роботи і хобі, вибачте, ггг. мала незручну ситуацію, коли мені почав виговорюватись знайомий. Так захоплено, прям ойойой. Наговорив тонну і, відчувши ,що загрузив, - каже: "ой, ти вибач, просто мене дружина зовсім не слухає вдома. То я хоч тобі" Я порадила йому налагоджувати стосунки з дружиною. І зрозуміла, що не хотіла би бути на її місці - щоби мій чоловік ходив до інших виговорюватись і шукати порозуміння. Було неприємно - майже так само, як колись, коли одружений чоловік чіплявся до мене незаміжньої.
Які інші. Хороше вміння. Юля, ти зациклюєшся. і зараз почавши запит «а як у вас», закінчиш [як завжди] «ви нічого в мені не розумієте, мені так добре». Ну добре і добре. Якщо для того щоб вас вислухали треба ставати на мостик - це погано, але враховувати завантаженість вух, мозку і загальні диспозиції подружжя (одне триндло, а інше нормальне мовчун) дуже корисно. Ага, а з тими, що зраджують жінки не сплять... Те що він так сказав, то не факт що правда. Ну в сенсі частково може правда, може йому треба виговоритися на 100 пунктів, а в жінки є тільки 30. І прям кінця світу в цій ситуації я не бачу. Чоловік знайшов собі вільні вуха і присів. На загал - як з будь-якими потребами, погляди в подружжя можуть не цілком співпадати і руйнувати себе щоб раптом чоловік не пішов до іншої поговорити/поїсти/поспати - не варіант ніколи. Або ви якось це врегульовуєте (більшість цих питань регулюється), або двері там.
зазвичай саме так і кажуть та однозначно. Але я вперше замислилась про таку гостроту потреби. І карантин змусив. Вуха співробітників же стали недоступні. Тепер багато хто хоче виговоритись...
І зазвичай це неправда. З чого ти вирішила що тобі правду казали, а не підкочувались. Тим більше що осадочок залишився. Не знаю що там з карантином. Мій чоловік не працює з дому.
50 на 50, звісно. Але то було дуже щиро, як "пробило". Суто "підкочувальників" за кілометр бачу. Я ж не знаю про правду. Того і спитала, як з задоволеністю потреби виговорювання в інших. Перевірка гіпотези.
Так то ти не на той форум прийшла. Треба було до мужиків. І якщо поставити аватарку з фото, то кількість «недослуханих» зразу в 10 буде вищою, ніж якщо з котиком...
та чого. Мені було цікаво, чи справді хтось може сказати, що "ось ця частина життя мого чоловіка мене не стосується". Не для того, щоб забирати їхніх чоловіків, ттт. --- дописи об"єднано, Dec 21, 2020 --- я на своїх сторінках завжди з фото
та однозначно, що є такі сторони. Але ти скажеш йому, якщо він такий весь на емоціях прийшов до тебе, "слухай, мені це нецікаво"? Він скаже тобі те саме?
Двері ми поставили в вересні. До того був опенспейс на другому поверсі. А праця вдома - з лютого, ще до карантину.
Слухайте, думаю, що у сім'ях зі здоровою психосферою є розуміння того, що партнер має право не дати фідбеку на ваш запит і той же ж партнер має розуміння того, що інший не включить через це режим ображеного. Ідеально це виглядає так: - о, слухай, в мене сьогодні на роботі було таке. - мені це нецікаво( не зараз, болить голова,....) - ну ок, тоді піду орігамі поскладаю - ну і добре, успіху Ну це в ідеалі))) але я про те, що треба дозволяти собі ту реакцію, яку ти хочеш і дозволяти партнеру те саме. При цьому розуміти, що ніхто не став гіршим тільки тому, що зреагував не так як очікувалось.
Нова сторінка - нове життя Згадала про ситуацію знайомих, коли дружина сама запитувала «А що там на роботі?», а через пару хвилин - «Ой, ти мене втомив тими розмовами»... Є ж робота типу подорожі... Орел і рєшка . Я б, з однієї сторони, з захопленням то все слухала про таку роботу, а з іншої - заздрила та відчувала несправедливість, що чоловік має пригоди, а я в баняках, памперсах та дитячих конфліктах . Тому і це можна враховувати, як причину чому залишати роботу на порозі житла, а не тільки тому що нудно чи проблеми на роботі загрожують фінансовому здоров’ю сім`і.
Я мала хорошу практику з дітьми, - задіяння фізичного контакту, щоб розпаралелити їх - коли вони хочуть всі одразу всім одразу ділитись. Або - коли хтось приходить щось розповісти, а я ніяк не можу вислухати : клала руку на голову або Дмитрові вже - на плечі - і, уважно дивлячись на нього, казала: - будь ласка, запам'ятай це і розкажи мені за 5 хв/коли я відпишу лист/коли я відповім на телефон. Згодом стало достатньо просто покласти руку на голову - приміром, коли я говорю з кимось з дорослих, прибігла моя дитина і хоче говорити, а мій дорослий співрозмовник завершує фразу. До чого згадала - якось випадково, за звичкою, застосувала це з чоловіком. Він почав говорити до мене, коли я не могла слухати. І я, взявши його за плечі, сказала: "Це дуже важливо, не хочу говорити про це на бігу. Можна за годинку за обідом послухаю тебе про це?". Коли говорила, то в ці кілька секунд моя увага була тільки до нього. І так, як і у випадку з дітьми, ургентна порція уваги таки отримана. А предметно потім дуже добре поговорили. Якби хто хотів перевірити це в своїй практиці - думаю, рівень фізичного контакту має передавати рівень стосунків. Тобто, якщо нема звички багато обійматись і багато фізично контактувати - буде трохи дивно схопити чоловіка і вербально програмувати на відтермінування розмови. По собі знаю, що відтермінування - це не дуже приємно, але в рази краще за відмову. Світ неідеальний, і я готова сама це приймати, а тому дозволяю собі і з близькими так чинити. --- дописи об"єднано, Dec 22, 2020 --- деколи буваю комерційною фотомоделлю. Також - робота, про яку не всім і розповіси, бо воно сприймається як "вихваляння". Але про це якось і ділитись не хочеться, бо воно саме собою ресурсне. Ділитись хочеться там, де треба підтримки, чи уваги, чи просто обіймів на розповідь
таки неправильно прочитала. Те, з чим я типу погоджувалась - це "реагувати так, як хочеш, щоб реагували на тебе". Те, що написано насправді, також дуже відгукається - в сенсі, що це класний формат взаємного комфорту.
І в іншу тему. Їжа як спілкування. Не люблю готувати (скрізь про це говорю), але нещодавно сильно зацінила моменти, коли ми всі збираємось за столом і їмо їжу, яку приготувала я. І коли всім смачно, але головне - звичайно, нам з чоловіком (ну бо по ідеї всіх решта ми народили і вже привчили до своєї їжі). В такі моменти так добре, що здається: та не так вже і страшно воно - готувати Може, справа ще і в тім, що діти виросли з немовлячого віку, і ми якщо всі збираємось - то це 6 реальних осіб, кожен на своєму місці , з власною тарілкою і приборами. Я аж почала компот в графін наливати і блюдечка під кавові горнята ставити Від купленої чи замовленої їжі, від трапези в гостях - якою би смачною не була - такого ефекту нема. Звісно, буває і "немашожерти", і кавардаки за столом, і ladybuggy істерики по підлозі. Та і бачимось тепер не так часто. Але буває реальний недільний обід, коли всі так якось мовчки об'єднались за пловом і яблучним пирогом, поговорили... і поки діти несуть посуд в посудомийку, можна зустрітись поглядом з чоловіком, і подумати... щось таке .... Заради цього я, напевно, буду менше фукати на готування і не так нагло передавати їжоменеджмент Дмитрові.
