Привіт Леді! Маючи невеличкий досвід спілкування на цьому форумі пишу все відразу, може камінням не закидаєте. Вже більше двох років вдівець (дружина довший час хворіла, а потім її не стало, все це супроводжувалось різноманітними стресовими ситуаціями), добре за сороківку , виховую дитинку . Приблизно пів року тому потоваришував з жіночкою, молодшою за мене з трьома дітками, розведеною три роки, до цього була одружена більше 10 років. Все вміє, все знає, дає собі раду у житті. Дітки доглянуті. Самодостатня. Можу навіть сказати що дві правих руки. Стосунки закрутились, дах мені не зносило як за інститутських часів, все було якось спокійно. Я був дещо замкнутий, скупий на слова, можливо вагався, можливо боявся, можливо минуле стримувало, можливо ще щось, якщо коротко ДУЖЕ ТУПИВ... Вона була повною протилежністю, постійні повідомлення на вайбер про все на світі, що зготувала, що робила, що купила, що скучає, запрошування в гості , натяки на спільні прогулянки з дітьми і тд... Було все включно з ліжковою гімнастикою. На початках були розмови, вона поцікавилась чому торможу. Пояснив що чоловік її живий здоровий і в подібних ситуаціях за рік, два, п"ять згадає що в нього дітки. Також сказав що можливо моя ситуація загнала мене в певну коробочку з якої мені не конче хочется чи не можеться вийти так відразу... На що отримав відповідь що чоловік є не поганою людиною але сильно пив, бив її та дітей, гуляв, зникав тижнями . Як потім з"ясувалось судились довго , теми судових позовів різні(домашнє насильство, розлучення, аліменти, і тд . все це є у вільному доступі у мережі...). Вона сказала що у нього інша жінка і він викреслений з її життя назавжди. А з коробочки вилазь бо який зміст в таких зустрічаннях. І я трошки відпустив себе. При всіх наступних зустрічах безліч разів повторювала, який я хороший зі всіх можливих боків і що все буде добре. (не вірив що так буває) Я був таким яким і був на початку знайомства. заторможеним дурнем, хоча трошки запізно це зрозумів. Зустрічались , писались, то частіше, то рідше. Взагалі вайбер - це її. За три місяці спілкування почали з"являтись повідомлення "може пора припиняти стосунки, вже можна було і попробувати пожити разом а ти далі тормозиш", на які я не дуже звертав увагу, якось розрулював квітами, подарунками. ще через місяць приблизно прочитав що не змінюсь, мені б тільки зустрітись на кілька годин в тиждень, ліжечко і по справах, що вона має інші плани на життя, перейшла на інший рівень. одним словом ПА ПА. От після цього відразу відчулася пустка і голову розносить і груди рве. Через тиждень пішов до неї, поросити пробачення, при спробі порозумітись, пояснити, що тупив бо дурень, що змінився , дуже люблю, не можу без неї, почув у відповідь- Вибач я помирилась з чоловіком. Попросила не писати і не дзвонити, бо як чоловік взнає- буде зовсім не смішно. Про мене ясна річ чоловік ні сном ні духом. Не добре бажати чужу жінку, але в даній ситуації розум мій дуже далеко, а груди рве на шматки. Так тупив, так тільки зараз зрозумів що не цінував того що мав. Два місяці минуло, все стало байдужим. Зв"язаний ситуацією, жодних рухів у її бік не можу робити. Вони разом більше двох місяців. Розвіятись забути переключитись, не хочу, не можу, не цікаво. Ясна річ я розумію, що у житті можливо все, але... Запити холодною водою, щоб у грудях не пекло, і спробувати минуле залишити у минулому?, яка ймовірність що чоловік змінився на краще, чи все рано чи пізно піде по протоптаному шляху? І що відбувається зі мною?, забрали улюблену іграшку, яка якщо можливо і повернеться відразу стане не цікавою? Чи це хороші почуття, яких я відразу не зрозумів, життєвий урок, щоб цінував у майбутньому того хто поруч? Чи навіть якщо чоловік і не змінився і знов зірветься шанси у мене мізерні? Я просто буду їй не цікавий, як пройдений рівень? ось десь так...
Моя думка: це було не здорове спілкування. Вона для вас іграшкою. А ви для неї рятівником. Це дорога в нікуди. Якщо ви не робили певних кроків їй назустріч, значить не було бажання. От і все. Тут нема чого розбирати. Рекомендую тільки психолога, щоб розібратися в собі.
Те, що чоловік змінився, можливо, але малоймовірно. Такі зміни - дуже велика рідкість. Якщо знову розійдуться, шанси у вас є однозначно, але вам треба вже зараз вирішити, чи готові ви до серйозних стосунків і приходити до жінки одразу з конкретною пропозицією. Одружитися чи пожити разом - вирішувати вам. Починати знов те ж саме не буде сенсу. Схоже, просто "зустрічання" її не цікавить. Вам в захист, нічого аж страшного ви не зробили і 3 місяці, то не є дуже великий термін. Дехто роками на новий рівень стосунків перейти не може. Бажання жінки не втрачати час на зустрічання треба поважати і зрозуміти. Навряд чи й вона була шалено закохана, бо дуже вже прагматичний у неї підхід. Як на мене, вона трохи поспішає, але то її право. Якщо ви не готові на таке, то дайте їй спокій. Якщо вже готові, то думаю, у вас ще буде шанс все змінити. Надіслано від мого POT-LX1, використовуючи Tapatalk
На словах «чоловік непогана людина, але пив і бив» Ви мали елегантно піти. Три місяці стосунків - це не той термін щоб педалювати з‘їжджання. То як в «службовому романі» - жінка симпатична, але , на жаль активна. щойно з судів вибралась і давай-давай швидко шукати з ким зразу знову жити. Розумна людина навпаки після такого дмухає на холодне і нікуди не поспішає. коротше кажучи, я не бачу що Ви сильно такого втратили. Запийте водою. і про свою поведінку подумайте. Не чому ви «тормозили», а чому вас потягнуло в такі дивні стосунки. П.С. Ліжковою гімнастикою ви теж ранувато почали після знайомства займатися. Воно як не з того починаєш, то так і виходить не втуди. П.П.С. В них з чоловіком все піде по протоптаному, не сумнівайтесь, але не так як ви думаєте. Вона буде ходити від нього туди-сюди. Можливо навіть вас буде прикладати до себе як пластир, але прогноз такий собі. А і рвання грудей на шматки і драма - це ознаки незрілих і співзалежних (в поганому значенні) стосунків, а не великого кохання.
От тормозите… а потім втрачаєте… і кому від того добре?( співчуваю, не тормозіть більше, візьміть себе в руки
Якби ви одружилися, це б сталося у шлюбі і вона пішла б до чоловіка, і вам емоційно ще було б важче, на жаль
