Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? наталю,якщо ви залишаєтесь з ним постарайтесь незвертати увагу на те що він говорить спочатку буде важко переключати думки а потім звикните,це якщо ви його любите,або ж залишайте і не марнуйте свого часу.повірте,є дуже багато мужчин для яких дитина не буде перешкодою сворити сімю.деякі мужчини люблять чужих дітей більше чим рідні батьки.в мене аналогічна ситуація,наразі терплю бо люблю,але все рано чи пізно закінчується коли люди не хочуть мінятися.живіть заради дитини,а час покаже.пишіть в пп,поспілкуємось.
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? Дайте йому можливість побути на одинці і обдумати чого ж він хоче. І ще ви писали що маєте страх. Чому ви його боїтесь?[/QUOTE] Річ в тому що коли в нас виникають такі непорозуміння то потім все закінчується його істериками,закриванням в ванній,криками...Я ж на це все реагую неадекватно,мені стає погано, япочинаю плакати,а він в такому збудженому стані незважає ні на що.Кричить,погрожує зробити щось з собою.Я живу у страсі за себе,за життя дитини,тому що всі негативні емоції дуже відображаються на мені, за нього,та й взагалі дуже боюся що весь цей маразм буде продовжуватися і після народження малечі.
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? Річ в тому що коли в нас виникають такі непорозуміння то потім все закінчується його істериками,закриванням в ванній,криками...Я ж на це все реагую неадекватно,мені стає погано, япочинаю плакати,а він в такому збудженому стані незважає ні на що.Кричить,погрожує зробити щось з собою.Я живу у страсі за себе,за життя дитини,тому що всі негативні емоції дуже відображаються на мені, за нього,та й взагалі дуже боюся що весь цей маразм буде продовжуватися і після народження малечі.[/QUOTE] Наталю, хто-зна чи щось зміниться... я в схожій ситуації, але такі стосунки не зберагала б...
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? Тоді звертайтесь до спеціаліста. Більше вам ніхто не допоможе. Чим швидше, тим краще (тобто вже, негайно)
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? Капець, як все запущено! До спеціаліста - то звичайно добре, але попробуй наших мужиків до спеціалістів затягнути. Вибачте, але я б на вашому місці тікала щодуху. Він не є здорова адекватна людина, це треба визнати, повірте мені, я такі випадки знаю. Щоб то не закінчилось, що він вас бити почав....
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? наталю,якщо ви знайомі з його дружиною чи не цікавились по якій причині вони розійшлися чи не по тій самій?напевно таки, тікайте.краще мучитися від кохання чим від такого життя
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? це його версія?а поки вони жили разом вона не була фригідна чи його це до певного моменту влаштовувало?невже на щось більше в нього фантазії не вистарчило?МАРАЗМ.
О!!! То він ще й шантажист. Прєллєсно!!! У мене такий самий в хаті. І довго мене шантажував поки не зустрілись мені на шляху добрі люди і не відкрили мені очі на його істерики. Ну і невеличкий курс в психолога дуже допоміг мені дивитись на ці закиди реальніше. А і не конче мужика тягнути. З себе треба почати в першу чергу. Мій так до нікого і не погодився йти, але я йому неодноразово сказала і показала що якщо не хоче нікого слухати то нехай ні на кого не нарікає. Адже це так вигідно - нічого не робити і казати які всі погані довкола.
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? І ви, звичайно ж, ніразу не засумнівались в його словах. Маруся правду каже, вам до психолога так само звернутись треба. Спочатку розібратись в собі.
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? Це говорив не мій чоловік а його колишня дружина.В неї з самого дитинства проблеми по жіночому... А його версія про їх розрив це: просто не зійшлися характерами,не підійшли одне одному,коротше там запутана історія,як виявилося пізніше вони ще і родичі.
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? :eek: А Вам щастило? Перший коханий загинув, другий згвалтував, третій-жити не дає?
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? Як казав Казанова - не буває холодних жінок, бувають мужчини, які не вміють їх розігріти Ха, не зійшлись характерами, я думаю - хто ж із садистом характером зійдеться
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? нового не скажу - що то за дурня так собі вважати "НЕ ЩАСТИЛО" - ми не тварини, в нас через розум, а не інстинкт "одружитись /вийти заміж"... і взагалі в будь-якій сварці/дискусії/суперечці завжди винні двоє, а не хтось один і, як на мене, той хто іншого звинувачує винен подвійно. а діти, ще й двоє, це як, теж не пощастило? бо діти це власне і є щастя, як на мене...
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? З того всього-шкода мені вашої дитини, яка буде або рости в ненормальній атмосфері в житті, бо повірте, нічого не зміниться, якщо ви будете шукати вихід із ситуації самаостійно, або ростиме без батька,якщо ви на все це плюнете, імхо. Бо судячи з того, що ви вже третя, і зі всіма якісь чудернацькі проблеми, і діти для нього, як виявляється теж не є аргументом, він є таким, а ви вчасно цього не розггледіли. В кожному випадку тримайтесь, бо дитині потрібен спокій мами та гормони щастя, час таки найкращий лікар та вчитель.
Відповідь: Язик мій - ворог мій! І що тепер робити? мені теж шкода дитини. після народження дитини стосунки в подружжя міняюся і часто в гірший бік. а після народження дитини сумніваюся , що щось поміняється , бо якщо "коханий хлоп" вагітну так мучить, шантажує і знущається то тут нормальних слів не має - одні матюки. хоча ви, Наталко, теж мабуть не все розказуєте, бо як на мене у вашій сім"ї якась глибока проблема затяжна, а тому бабські теревені вам мало допоможуть. спробуйте розійтися на якись час пожити окремо, тоді побачите чи потрібні ви одне одному , і чи можлива взаємна повага у вашій ситуації. тай взагалі спробуєте яке воно життя без чоловічих істерик і капризів.
