Заручини - це данина традиціям і деякій гарантії майбутнього весілля... Як вони відбувались у Вас? Які традиції, на Вашу думку, "повинні" супроводжувати цей, так би мовити, обряд...?? Це дійство "родинне" чи суто "інтимне"(лише для закоханих)?
Відповідь: Таїнство заручин... Заручини, то у Церковному розумінні, не є Таїнство. Обряд, традиція - так, але не Таїнство. А чи вважати їх родинним святом чи особистим закоханих, то вже як прийнято у сім"ї когось із закоханих, або відносно їхніх бажань щодо проведення цієї події.
Відповідь: Таїнство заручин... Ми заручились років 9 назад, потім розійшлись а потім одружились 5 років тому. Заручини були з гарним перстнем і відмічанням цієї події в ресторані, але це було швидше несерйозно, так, ще один привід погуляти. А я дуже хотіла гарний перстенець А коли проходили передшлюбні навчання нам розказали, що таїнство вінчання колись було відокремлено від заручин - коли священник одягає молодятам обручки, колись це робилось за декілька місяців до самого шлюбу. Тоді молодята мали час подумати і все зважити, бо шлюб на все життя. І в Домініканах казали, якщо хтось з молодять захоче пройти обряд заручин перед весіллям вони допоможуть.
Відповідь: Таїнство заручин... А мій наречений зробив все несподівано: Я ходила на одні курси, і коханий запропонував мене забрати з курсів, я звичайно погодилась! Ось після курсів підходжу до його машини і грає музика "Белые розы", і дістає букетик білих троянд. А потім каже що ми маєм заїхати в одне місце і некаже куди! Заїджаєм в шикарний рестогран, а там нікого крім офіціантів нема! Заводять нас в зал виключають світло, включають маленьке бра і свічки, зробили нам романтику, і включили нам весільні пісні! І як після такого можна нездогадатись? Потім позамовляли всякої смакотіщі і делікатесів. Потім коханий встає на коліно і робить пропозицію, і я погодилась, одів колечко, обнялись, поцілувались, і десь тільки через пять хвилин я подивилась на колечко, колечко було дуже гарне з трьома бриліантами. Потім повечеряли і поїхали до мене додому купили пляшку шампанського і солодке, щоб відмітити з батьками. А потім того ж тижня, звичайно, було стандартно як і у всіх: прийшли батьки нареченого і коханий при всіх просив руки у моїх батьків.
Відповідь: Таїнство заручин... У нас взагалі креатив получився. Верніше у нього! Бо я була в шоці троха. Пішли ми на день святого Патріка в дім Роберта Домса 17 березня цього року. Замовили столик. Всі довкола хлопці повдягали кілти (шотландські спідниці), взяли по гальбі пива. Сиділи з друзями, веселились. Пішли потанцювали під ірландську музику (гарний гурт ше тоді грав). І тут коханий бере мікрофон (він попередньо домовився), ну думаю, зараз буде розказувати як мене любить Ну таке очікувала від нього, що просто скаже пару слів. Аж тут він шось починає з сумки діставати (обручку), встає на коліно і просить моєї руки. І тут я прозріла. Я навіть не знала, що сказати. Я думала, що ми якось сядемо з ним на кухні та і вирішемо одружитися, а тут таке. Публіка звісно вимагала відповіді, я там шось промявкала (ну не шось, а "Так" звісно) і ми почали танцювати. Всі друзі і знайомі підходили, вітали нас (а Львів то велике село, зустріли купу знайомих в домі Роберта Домса). Ех, стільки емоцій!
Відповідь: Таїнство заручин... У нас так було. За три роки до шлюбу, правда. Були присутні лише ми, священик і один свідок, який і дякував також. Театральна романтика а-ля "все для тебе" - то для мене фальш, тому нічого такого в нас не було.
Відповідь: Таїнство заручин... Ми заручилися 1 січня в Катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії, ввечері після літургії. Були тільки ми. А потім пішли додому і разом з моїми батьками відсвяткували за шампанським цю подію. Це було за 1,5 р. до шлюбу.
Відповідь: Таїнство заручин... Скажіть будь-ласка, що потрібно зробити, щоб заручитися в церкві? І чи є якийсь термін після цього, коли треба взяти шлюб? Чи це вже наречені собі самі вирішують? На мою думку слово "заручилися" більше підходить тоді, коли це відбулося в церкві, перед Богом.
Відповідь: Таїнство заручин... Цитую з сайту УГКЦ: Заручини – це богослужіння, в котрому наречений і наречена обіцяють друг другу перед Богом, що будуть разом прямувати до вінчання. Заручини звершуються пресвітером в притворі або західній стіні середньої частини храму. Пресвітер надіває нареченим кільця, якими вони опісля троєкратно обмінюються. Чин заручин складається із благословення, великої єктенії, властивих заручин, пресвітерської молитви і відпусту. і ще: Взагалі бажано, щоб заручини відбувалися один рік перед шлюбом, в іншому випадку рекомендується, принаймні шість місяців перед шлюбом. Синод Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ, що відбувся в Трускавці 30 липня 2003 року, так постановив на цю тему: Постанова 3. Чин Заручин (благословення наміру одружитися) можна проводити не менше аніж за три місяці до дня уділення Святої Тайни Вінчання. Заручини можуть відбуватись як у храмі, так і вдома.
Відповідь: Таїнство заручин... Заручини мали б бути за рік до шлюбу, як і описано вище. Це час вияснити абсолютно всі нюанси в вас самих і в вашому майбутньому подружжі. Сама церква дає вам час все добре осмислити і усвідомити. Думаю, якби це було більш широко відомо, то багато пар би таки заручались в церкві. Можливо, було б менше розлучень і сімейних сварок особливо на 1-му році спільного життя
Відповідь: Таїнство заручин... А для того, щоб заручитися в церкві потрібно проходити якусь науку? Чи можна одразу прийти домовитися і заручитися?
Відповідь: Таїнство заручин... Підійдіть до священника, в якого хотіли б брати шлюб, і вам все пояснять! Не спішіть все робити. Нехай вам спочатку пояснять все! Наприклад, в мене в церкві кожен священник відповідає за певні справи (дошлюбні науки, навчання дітей...) В даному випадку краще підходити до того, хто займається передшлюбними науками, бо може вам і інший пояснити, але це буде не "спеціаліст вузького профілю"
Відповідь: Таїнство заручин... Скоріше всього науку не потрібно проходити, адже науку проходять безпосередньо перед самим одруженням. Можна про це запитатись у священника через інтернет-на сайті української греко-католицької церкви є така рубрика *запитуємо священника*, або підійти безпосередньо в церкву і запитатись (як пропонує Loyal).
Не потрібно, бо це ні до чого не зобов*язує. Це просто духовна допомога парі у спільному зростанні. Відповідаю з власного досвіду. 1. потрібно домовитися зі священиком. 2. терміну нема. можна взагалі потому розійтися навіки, якщо не складеться щось. 3. наречені самі вирішують, коли готові робити наступний крок. Важлива деталь: інтим після заручин також є гріхом. Ми були 3 роки заручені. Наші знайомі, хто рік, хто два, хто пів, а хто лише пару місяців.
Відповідь: Заручини Скажіть, будь ласка, як мені хлопець запропонує одружитися і подарує перстень на заручини чи маю я через деякий час подарувати йому перстень який він теж буде носити на правій руці до одруження????:confused:
Відповідь: Заручини Ну я такого не чула і не бачила але якщо є бажання то можна і таке зробити. Особисто я б так не робила )) Хоча можна перстень подарувати просто так на день народження наприклад (так робила я і повірте коханий був дуже радий і приємно здивований)
Відповідь: Заручини Нащо? Те, що ви пишете, то світські заручини. Лише після церковних наречені носять обручки вже (саме обручки), а після світських заручин нічого такого не повинно бути.
Відповідь: Заручини Це повинні бути спеціальні обручки? Потім з ними ж одружуються чи на одруження мають бути інші?
Відповідь: Заручини Це ВЖЕ обручки. Тобто це ті обручки, з якими ви все життя будете ходити. На шлюбі в церкві обручками обмінюватися вже не будете, бо ви пройдете цей обряд раніше. І до церкви маєте прийти вже в обручках. Якщо заручини відбудуться рік до шлюбу, то вінчання почнеться вже саме з вінчання. Другого разу заручин не може бути. Подивіться молитовник. Там є окремо чин заручини і вінчання. От за цим лінком подивіться. До слів Священик іде перед зарученими до тетраподу. - заручини. А після - вінчання.
Відповідь: Заручини а ми сьогодні заручилися!!! ой... так хочу поділитися своїм щастям)))) це було так класно!!! я підозрювала, що той момент уже близько, але чомусь розраховувала, що це буде на Новий рік.... а сьогодні, коханий сказав, що просто прогуляємось в центрі... запропонував піти на Ратушу... і от.... оглядаємо ми панораму Львова... і тут мені моє сонечко каже, що у нього є ще одна мрія... в цей момент я подумала, про що завгодно, але не про одруження ))) а оглядаюсь - він уже стоїть на одному коліні, і в руці тримає коробочку з колечком, який ще декілька місяців тому я пригляділа собі, вибиравши подарунок знайомій.... я була, мяко кажучи, в шоці )))) а потім ще були прекрасні троянди, які він попередньо залишив на прохідній... ах... а на колечку ще вигравірувано напис "Я тебе кохаю"... ох... я така щаслива!!!! тепер кожного разу, як я чую дзвін головного годинника нашого міста, мене просто перехоплюють прекрасні відчуття )))
