Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? Виявляється я ще сюди не писала. Питання в пп змусило перевірити. Яким чином виник нік? Це була подвійна провокація. Liliyah - натяк на жидівство, Romanova - зрозуміло. Тим більше, що наголос люди радше на перше "а" ставлять, ніж на перше "о". Liliyah виникло через те, що мені шалено не подобалася транскрипція мого імені в закордонному паспорті. Я тоді з обуренням жартувала, що лиш h наприкінці бракує, і була би, як Sarah. І дожартувалася. А Романова - від того, що чоловік Роман. І від мого захоплення польською мовою. Я тоді, як це придумала, дописувала як гість на коментарях до статей газети. У нас тоді компутер мав лише 4 гіга. І тоді ж надрукували один із моїх коментарів на першій сторінці "львівської газети", під тим самим ніком Лілія Романова. Так віртуальний нік фактично став псевдонімом. Коли приїхала до Канади, то в першу чергу подумала саме про Львівський форум, та й нік уже якось природньо до мене вернувся. І на початках таки було, що піддавалися на провокацію деякі. Свої, патріоти, зразу сприймали як чужинку, інші - за свою. Потім з того робилася мозаїка...
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? ...а я собі читаю як ЛіліЯ (тобто з наголосом на останній склад) то навіть не жидівське, а якесь арабське або татарське Алія, Джеміля у мене нік з двох частин: Мартінка - ясне діло що від Марти, - і ДП - тобто Дніпропетровськ. я перший час підписувалася Мартою, але коли реєструвалася на славетному Смітфастчаті (є тут хто звідти, до речі?), ясно що там уже була Марта. щоб у Львові та не було Марти а жила я тоді в Дніпрі, ну і якось так - Мартінка з Дніпра. значно пізніше, зайшовши якось на той же чат (то вже був кінець його існування, мабуть), натрапила на певного HartemDP. зацікавилася, що ж за "однофамілець" у мене завівся, а виявилося що то мій добрий давній друг, якраз із того короткого дніпропетровського періоду життя... досі спілкуємося, це вже 11 років як ми знайомі. а гугль каже, що в Закарпатті є село якась-там Мартінка (Крайня чи шо) і що в болгар певна гармата так зветься
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? Просто творчий псевдонім Лія Віхола ,а в миру Анна. Імя "Лія" запало в душу після книги "Маятник Фуко"
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? Я свій нік вперше використала в жж. Слово "nattsol" означає "нічне світило". Історія походження ніку, а заодно і аватару, така: Колись, на 5-у курсі, ми мали завдання розробити "відфонарний" фірмовий знак. Я тоді гортала давньоірландські прізвиська (цікавилася рунами і скандинавською міфологією), натрапила на слово "nattsol" і порадила своєму коханому зробити чорне стилізоване сонце і додати напис "Nattsol Records" (на зразок "Moon Records"). За роботу, тоді ще моєму хлопцеві, поставили "відмінно", а ми собі подумали, що колись в майбутньому започаткуємо власну справу і назвемо фірму "Nattsol", а оте сонце використаємо для логотипу Ця мрія ще досі є... загалом, вважаю, що мені цей нік пасує: люблю ніч, люблю дивитися на місяць, люблю містику, а ще люблю щось таке "готічненьке"
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? ну не скажіть, я б не здогадалася так його читати, у мене в голові читалося так: Мартін Кадр)))))))))))))))а чому сама не знаю.....
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? В мене все просто - зареєструватись на форумі змогла тоді, коли під серцем носила свою лялясю Ось так і вийшов нік за її майбутнім ім"ям
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? В мене завжди були проблеми десь зареєструватися, бо імена КРИСТИНА чи Христина чи Христя..чи щось в тому роді завжди зайняті...і тут скористалася звертанням до мене коханого "хрусько"....додала трохи інтерпретації і на світ з`явилася "hruska"...але читають, як тільки можна...
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? :y::y::y::y::y::y::y::y::y::y:ой, супер!!! Ще такого ніхто не говрив!!!! Файно-файно!!!
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? А мій нік з'явився дуже просто!!! В мене чкасто холодні ноги і руки, за що рідні лагідно називали жабою Тому я і жаба
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? Це ж треба, я тільки так і читала. І мені дуже сподобався такий солодко-духм"яний варіант. Під час одних із перших моїх відвідин ДП, перечитавши декілька Ваших дописів, виникла така думка, що Романова це причетність до чоловіка (аж надто на чужинку Ви не подібні). Проте, пізніше вперто читалось із наголосом на -а-. Більше так не буду. Щодо мого псевда. Цокотухою я є з 1994 року, тобто з часу мого членства в одній з найкращих молодіжок Львова. Тоді ще з мене піджартовували на тему партіотичного звучання, але комунікативність була моєю характерною рисою ще з дит.садоча, тому я не зважала. Шкода, що не можливо подати його кирилицею. Підозрюю, що через транслітерацію варіантів прочитання теж може бути багато.
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? куми дочка вимовити Юля ніяк не може, все я в неї Люля получаюсьтому Люлюся
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? Звати мене Марія, але ще в шкільні роки вчителька іноземної звала мене Мері, от коли я прийшла на свою першу роботу відділ кадрів почала звати мене так, казала я так і асоціююсь Відтоді і аська і почта в мене з тим ніком. Так як тут тре було якусь добавку я машинально добавила цифру 5, дата мого народження
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? Я теж так читала постійно. І все дивувалася, чому на аватарі не фрукт. :xaxa:
Відповідь: Мій "нік"- це Я чи ні? А мене тато у дитинстві називав смерфеткою, бо я дуже любила дивитись мультики про смерфів!
