У всьому винна жінка?..

Відповідь: У всьому винна жінка?..

"Не поволяю" - я мала на увазі не в буквальній формі. В якій би формі (м'яко, у вигляді дії чи натяку, обхідного маневру, вмілого прихованого маніпулювання) не було виявлене оте "не дозволяння" - воно залишиться можливим тільки тоді, коли жінкою дорожать і її поважають, бояться втратити, з нею рахуються (з якихось причин, у всіх вони ніби і однакові, але і різні на різних етапах життя).
Якщо навіть жінка - тонкий психолог, то не варто думати що всі чоловіки такі вже "прості".. багато теж можуть відчувати тонко коли є чого "боятися" (як ото діти відчувають чи слова батьків мають під собою підстави, чи - хай собі постараються достукатися, а я знай своє), а коли - немає, а значить - нема чого і напружуватися для партнерства. Бо це ж праця. А так - "нікуди не подінеться", любитиме і так.
І лише діти, які не бояться покарання - бо їх не карають в принципі, які "бояться" тільки одного: побачити що батькам прикро і боляче, і чоловіки які "бояться" того ж - можуть бути і є тими партнерами.. яким, власне, і "не позволяти" практично не доводиться. Лише навзаєм домовлятся і шукати способи як краще домовитися.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

Так. Але таким він має народитися, таким він не стає, на жаль.
А щодо того, коли постійно боїшся втратити, то в якийсь момент, перестаєш боятися і все. Робити шось спеціально для того, шоб не втратити, переступати через себе, то завжди недобре (я тут і про чоловіків і про жінок.)

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

Оце 100%! В якомусь сенсі егоїзм - класна річ. Той хто живе "для себе" і робить щось лише для себе (а не для когось, нехай і коханого) має більше шансів на щасливе подружнє життя, аніж класична "віддана" жінка, яка занадто багато думає про інших і на догоду їм переступає і переступає через себе. Біда в тому що часто в неї дуже обмежений вибір при якому вона могла б того не робити..

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

Любов зла. Коли любиш (закоханий) - не міркуєш зважено, готовий цілий світ під ноги покласти, все своє віддати, і наївно гадаєш що це взаємно. Людина ж має на когось вихлюпнути бажання любити і турбуватися.. якби всі виходили заміж "за тих", то у нас би були гареми з багатьма жінками в одного "толкового" чоловіка. А решта чоловіків лишалися б холостяками. Але "розбирають" всіх по одному. Не всі встигають "вихопити" "найкращого" першими. На всіх за законами фізики не вистачить.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

Я написала "в якомусь сенсі егоїзм - це класна річ". Так, для деяких м'яких жінок, що беруть на себе забагато відповідальнрості за стосунки, трохи егоїзму - означає автоматично трохи більше щастя.
Тому що в нашій звичаєвості жінка вважається егоїсткою тоді, коли за мірками Європи, скажімо, вона і далеко не егоїстка. Я мала на увазі саме поміркованість, щоб, так би мовити, не наступати собі на горло скрізь і однобоко заради "збереження гарних стосунків".

Той, хто в коханні пам'ятає про себе і у стосунку до себе "не дозволяє" зловживати своїми почуттями і своєю добротою, щедрістю, всепрощенням, напевне вже не так уже і любить/кохає.. Кохання і закоханість - це часто в дії саме і є забування про себе заради когось, дарування всього тому, кого любиш (з надією на взаємність). І якщо це надмірне дарування, понад силу і можливості.. то воно потім болить і перетворюється на оте наступання собі на горло через "не можу". Ми ж тут про чоловіка і жінку говоримо, а не про безстатеву звичайну любов до своїх батьків чи сестри, брата, друзів.
Любити можна братньою такою собі любов'ю на деякій відстані, і про себе та свої інтереси не забувати. А там де чоловік і жінка - там трохи інша любов, і коли вона стане такою вже аж християнсько-спокійною, без хвилювання крові.. то чимало років може минути.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

Лілю, тобто, у вас від початку вже було таке ставлення чоловіка, таке налаштування. І не Ви його у чоловіка "виховали", докладаючи багато років зусиль з "нуля", правда ж? Хоч я розумію, що дещо і від Вас залежало в той час коли ви почали зустрічатися.

Якби всі одружувалися саме з такими свідомими чоловіками, котрі так думають, мислять, осягають суть, намагаються слідувати біблійним заповідям, то було б справедливим так багато відповідальності за подальші стосунки покладати на жінку.
Але поки не всі старотові умови однакові.. то і направду не можна аж так у всьому що не так у стосунках вважати "винною" жінку, з чого і почалася ця тема. ІМХО.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

100%. Ви знаєте на власному досвіді переконалась, що якщо жінка деградує - то і чоловік підсвідомо переходить на її рівень і починає сприймати її як немічну і залежну. А якщо жінка себе реалізовує - і тут не обовязково пахати на трьох роботах, а по ночах мити хату, можна робити щось для душі (у цьому плані я в захваті від деяких наших формулянок)- то і чоловік буде сприймати таку жінку по іншому. Маю думку, що допоки жінка буде відчувати себе залежною від чоловіка доти вона такою і буде і ніякі хати і гроші їй в тому не поможуть.
Ото тему прочитала - і таке враження що чоловік це як тварина якась, яку треба нагодувати, попрати і ше чогось дати. Але мужчини теж мають душу, якісь плани і захоплення, просто направду мало жінок задумуються про це, а чоловіки мало про те говорять, от як мій для прикладу. Лиш на 5 році спільного життя розколовся про свою заповітну мрію - і за неї почала любити і поважати його ще більше.
Звичайно різні бувають обставини і по різному люди сходяться і по різному живуть і мають різні погляди та бажання, але допоки жінка поважає сама себе доти і її чоловік буде її поважати. Ми якось дуже привязуємось до матеріального (до хатів, городів, дорогих речей) а забуваємо що є речі важливіші. Ось до прикладу:
"Літній суботній ранок переважно у всіх українських сімей починається із прибирання, пилесосення, готування, закруток іт. д. іт.п (і з власного досвіду теж) - коли чоловік скаже давай плюнем і поїдем кудись на природу до прикладу - жінка починає кричати що хата не прибрана, їсти не наварено, а йому природа в голові.....
А чому б не поїхати - чи щось стане із тою неприбраною хатою, чи щось змінить в негативі зготований обід....

Ага, прямо як на розпродажі Але то не значіть - що ті хто не встигли мусять підбирати що лишилось - як воно їм не пасує. Чи тільки тому що подешевше
Одним словом - тре міняти себе і свій світогляд, менше зважати на "а що скажуть люди" а більше робити речей у своє задоволення. Чоловіки почнуть мінятись разом із вами, а як не почнуть - то ну їх.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

писала-писала - все стерла

в принципі Ліля все гарно написала. Повністю погоджуюсь.

І кохані жінки, ми таки часом самі ліземо на рожен. Може не будемо?
А що скажуть сусіди - то все дурня щастя воно нам не додасть і не відніме.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

Я навіть починати не буду бо маю правдиву войну домову з цього питання. І винна я завжди у всьому і повинна я йому. Головне що лишень я повинна а він ні.
Моя мама також з тим боролась тільки неправильними методами от і я не знаю як з тим правильно боротись. Але моя мама зробила собі дітей і чоловіка слугами в хаті. Отже і виходить що в нашій родині таке правило - хтось повинен комусь прислуговувати, якщо чоловік прислуговує жінці тоді це правильна сім’я а якщо навпаки то це неправильна. Але нажаль ніразу ніхто не піднімав питання про рівні права і рівний обов’язок служити один одному на благо родини.

У мене є дуже добра коліжанка протестантка то коли я їй нераз жалілась на таку поведінку свого чоловіка, при тому що я була незалежна фінансово і не потребувала від нього нічого окрім ласки і тепла, то власне та жінка мені сказала продовжувати казати - я не буду, а він нехай робить що хоче бо коли людина робить на зло вона буде за це покарана. Вона мені казала, нехай він кричить іде де хоче і робить як вважає за потрібне, а ти просто молись за нього в ті моменти. Це звичайно не життя а пекло але якщо йому не сказати онте тверде НІ, навіть знаючи що це призведе до величезного урагану, покращенню ніколи не бути. Він сам зрозуміє що його вчинки приводять до знищення його самого.
Я зараз за вашим описом залежна від чоловіка але я йому сказала - НЕ ПОЗВОЛЮ! НЕ БУДУ!!! І він мені казав що йому пофіґ бо він все собі сам може і постійно нарікав яка я не така. Так я не така але тим не менше це не робить мене гіршою від нього. І коли він на мене пальчиком ото махав що я не така і говорив до мене зверхнім тоном, я йому зразу сказала пальчики веєром тримайте в кишенях бо я хоч і не працюю але не є тут під вами а я є вам рівня. Отже прошу спілкуватись зі мною як з рівною, а не вмієте то можемо і не спілкуватись.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

Це їхнє життя, їм і вирішувати. Можуть вважати себе гідною найнай(дорожчого), не піддаватися і не водитися з тими хто їм не пасує, залишаючись в гордій самотині, а потім шкодувати що життя минуло бездітним пустоцвітом при наявності всіх жіночих можливостей. Чи не боятися любити кого можна полюбити (а не хотілося б, та невідомо де таких шукати) - і ні про що не шкодувати.

А стосовно "тре міняти себе і свій світогляд, менше зважати на "а що скажуть люди" а більше робити речей у своє задоволення" - то це 100%! Тільки так і треба.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

+ 100
абсолютно згідна з вами.
Якщо жінка сама на себе не понавішує обов"язків, то ніхто того не зробить. А чоловік сприйме будь-який варіант.
Якщо жінка буде робити на 3 роботах, дітей виховувати й хату в порядку тримати, їсти варити - чоловік сяде, "лапки" поскладає і сприйме як належне.
А якщо буде працювати, як схоче, а у вільний час на манікюри ходити, з подругами на каву - чоловік почне більше рухатись і теж сприйме як належне.
Тобто все залежить від того, як жінка сама себе поставить.
Звісно, якщо жінка звикла все тягнути на собі, розбалувала чоловіка і дітей, а потім раз - все кинула та пішла на забави, буде шок у всіх навколо, подумають, що дах поїхав. Але поступово можна перевиховати і найбезнадійніші варіанти.
В когось вистачає терпіння перевиховати себе, а тоді й чоловіка, а для когось простіше все почати з чистого листа з іншою людиною.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

Точно, я вже десь писала, що самі чоловіки таких жінок набагато більше поважають.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

А якщо не почне і не буде? А якщо коли жінка почне менше заробляти і не стане чим платити за квартиру в місті, то все до чого йому стане спонукання - це повезти її і дітей в село, бо там хата є, -а йому і в селі буде добре (на роботу не тра ходити, бо там її немає, спортивки і шльопанці носити цілий рік-одна економія, вільний графік городніх робіт), а жінка буде курочок тримати і йому яєшню смажити, картопля буде - багато йому не треба...
Не завжди амбіції і потреби чоловіка є високими (хоч здебільшого чоловіки амбіційні і часто це теж - важіль впливу, але не завжди і не зі всіма працює). То що, жінці понижати свої потреби, і дітей, і не робити собі самій добре (заробляючи на себе і на дітей, на повноцінне харчування і фрукти принаймні)?
Такі ситуації може і нечасті, але бувають. В багатьох ситуаціях жінка може себе "поставити", але доки це не шкодить інтересам її і дітей.

 

Відповідь: У всьому винна жінка?..

щось таке виглядає ніби хтось кимось має "покрутити", а треба домовлятися. Треба щоб чоловік не "вважав що це його рішення", а щоб це таки було і його і ваше спільне рішення!