Ми, не бідні, але й не багаті

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

а може тому, що в кожного є своє розуміння багатства?! і той, хто щасливий в сім"ї і в житті є просто доброю людиною, незалежно від матеріальних статків є багатим духовно, бо ж пам"ятаєте- "не здобувай собі скарбів на землі, а здобувай на небі", та й "що дасться- те примножиться!"...

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

Tyfelka, тема трошки про інше

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

тішить, що є люди, які під словом "багатство" в першу чергу розуміють духовне. А я от - матеріалістка.

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

вмію. При чому з легкістю.
Але в нас в компанії так прийнято, ми рахуємося один з одним зі школи. І якщо хтось з якихось причин не може собі позволити відпочинок по такій-то сумі грошей, ми шукаємо варіант, який би влаштував всіх.
А шмаття - я про нього взагалі не думаю. Купую, що потрібно і на шо вистарчає грошей, маю майже весь одяг зручний і на "нині", а "на вихід" рідко щось обновлюю, тим більше, що зараз нема потреби.
Щодо їжі, я рибоманка, не завжди є можливість лосося, а чи треба? короп чи карасі в клярі смачнющі.

До чого я це? до того, що якщо навчитися жити по своїх можливостях, то і в прикрих ситуаціях можна бути щасливим. Зрештою, у кожного свої потреби. Задовільняти їх не гріх, от тільки пасує орієнтуватись, де межа

А вміти сказати, що мені сьогодні це не потрібно, бо я маю інші витрати, це насправді дуже і дуже просто

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

В данний період мого життя мені важко признатися що на щось мені не вистачає грошей.Взагалі з появою дитини я набагато гостріше реагую на нестачу грошей ніж раніше.
Людей які суються з такими запитаннями в мене в оточенні небагато, справжні друзі знають наші фінансові можливості, тому такого не питають.
Щодо заздрощів що хтось може собі це дозволити, а я ні, то я таким не хворію, я насправді за своє життя не прикладала багато зусиль щоб заробити побільше грошей чи просунутися в карєрі, є можливість надолужити все після декрету.

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

Направду,я частіше зустрічалась з ситуаціями,коли люди ниють і жаліються,що на те чи інше в них немає грошей,щось їм недоступне і т.д.
Причому,є знайомі,в яких це основна тема розмови,і відповідь на всі пропозиції,хоч люди і не є бідними. Думаю,це така звичка,або щось типу "оберегу",щоб не позаздрили
Сама теж часом можу "пожалітися",ну принаймні,фраза "в мене на це немає грошей" ніколи почуття сорому не викликала. Часом можу так сказати,коли просто не хочу щось купляти чи робити.

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

Тема трохи з'їхала в бік іншої (про щастя).
По-моєму, у більшості людей віком 30-40 років думки такі, як написала Маруся:

, бо ми віримо, що змінити ще все можливо.
І я не виняток, і мені ніхто не вірить, що у мене на багато бажаних речей грошей немає. Але ми з чоловіком активно працюмо, щоб це явище справді було тимчасовим і не робимо з цього великої проблеми.
А от радість обновки/досягнення/прибутку друзів/подруг ніколи б не дозволила собі зіпсувати. Моя найкраща подруга дуже багата, але вона ніколи не робить з цього предмет розмови і це до наших багаторічних відносин не має жодного стосунку. Я щиро тішусь її радості і не намагаюсь стрибнути вище своєї голови. Вважаю, що особисте матеріальне незадоволення не є причиною і виправданням для того, щоб вколоти ближнього. Взагалі багато коли краще промовчати, ніж ляпнути зайве.
А от старші люди не встидаються зізнатися, що грошей у них не достатньо. Певно зневірилися вже у тому, що можуть щось змінити

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

Ба, а багатих бовдурів значить нема?)

Чули таку притчу -
Один чоловік зауважив, що один немолодий селянин довше всіх працює і більше інших на себе бере. Він спитав його - чоловіче, нащо Ви так тяжко працюєте?
- Щоб заробити багато грошей і мої діти були щасливіші.
- А Ваш батько теж так вважав і теж стільки працював?
- Так, звичайно.
- А чому ж Ви не стали щасливими?

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

І я згадала, чи то притчу, чи то анекдот, який добре ілюструє психологію багатого і бідного:
Лежать два негра під пальмою.
Один каже - Давай заліземо на пальму, нарвемо бананів і продамо їх?
З часом заробимо на цьому грошей, купимо плантацію, наймемо працівників, вони будуть працювати а ми будемо лежати під пальмою, відпочивати і нічого не робити!
А другий каже - А я і так відпочиваю і нічого не роблю!

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

Нє, в Україні є ще третя психолохія. Влаштують мене батьки в податкову і зажену я бідного і багатого на сосну або смереку заберу все і потім буду лежати під пальмою і ніц не робити. ))

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

значить саме час вводити нову тему! Кому ті банани треба, хто їх не бачив? Шишки! Ось де птіца щастья завтрішнєва дня!
Ну, я жартую звичайно.. Але креативний підхід теж важливий.
Доречі, раз ми заговорили про дерева, згадався отакий реальний приклад із життя:
у моєї бабусі в садку є 15 яблунь, біля 20 різних сортів. Дідусь захоплювався селекцією, насадив. Влітку щодня ми збирали там цілу ванну яблук. Це тільки тих, що нападали. У сусідів ситуація схожа. Яблука, груші там просто нікуди дівати. Живуть переважно пенсіонери, возити до райцентру далеко і нічим, самі усього не зїдають, тож частину згодовують худобі а частина гниє. Так тривало багато років, аж кілька років тому хтось додумався їздити вантажною машиною по селам, купувати фрукти за копійки і здавати на переробку. Люди не нарадуються. Яблука самі вивозять і гроші дають. Питання, чому цього ніхто не додумався організувати раніше?
Один відомий амер. бізнесмен сказав таку фразу - Для того, щоб бути успішним, не потрібно бути розумнішим за інших. Потрібно тільки випередити інших на 1 день.
Здається, дуже влучно сказано.

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

мені легше поговорити з знайомими на теми мало грошей,все таке дороге,і кобасу тепер штучну роблять-перекинутись загальними фразами ніж сказати скільки заплатила за (напр)стрижку,туфельки чи ще щось.Не люблю коли рахують мої гроші,А ще коли по підрахунках виходить що грошей більше ніж в "рахівника"...
Фінанси в наш час і в нашій державі поняття настільки непередбачене що краще про них сусідам і знайомим не дуже і хвалитись.От коли купляю якісну річ по доступній ціні-інша справа-економію ніхто не відміняв(напр. вдалось купити туфлі за 150, які вартують 200 з гаком бо були останні)-таким і похвстатись не гріх.Про свої фінансові - чи + можу сказати лише кільком дуже близьким людям і то не завжди

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

Тут цікаве місце. В світі на сьогодні переважна більшість людей не є багатими. В США це десь 10% олігархату до 90% інших (можна сказати бідних або небагатих). В Україні це відношення ще більше на користь бідних. І так десь завжди було і є. Більшість і не може бути багатими (матеріально) бо це фізизно не можливо. Тому питання чи Нютон був дурний? Чи все в суспільстві повинно керуватися меркантильними інтересами? Але тоді справді як було зазначено дописі Бори:

Тут варто зазначити що в ніякій країні зарплата вчителя (доуніверситетського рівня) не є і не може бути надто високою або дуже достатньою бо теж не можливо. Як і зарплати багатьох професій. Хмм якесь зачароване коло виходить. Незрозуміло що робити. Америка якась. Повно лікарів які не можуть знайти роботу бо забагато їх і тому продають наркотики на ліво а медсестер нема. Бо не престижно і медсестрами працюють тільки дурні люди. Хмм, тяжке життя коли всі знають як намазати масло на хліб але не знають як робити хліб і масло. Непрестижно воно, легше вз'яти БМВ в кредит і показати сусідам. Щоб не думали чогось там собі. )

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

ндааа, влучно ви тут висловлюєтесь. але якщо чесно, то чи багато з Вас хотіли б бути олігархами?! думаю що ні, просто справді хочеться отримувати з/п, яка б дозволила хоча б кредити на все бажане сплачувати...

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

справа в тому, чим більше заробляєш, тим більше хочеться... і як на мене то не погано, є до сого прагнути, куди рости

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

я взагалі не люблю обговорювати з чужими людьми чиєсь матеріальне становище. І наголошувати,що зараз нема грошей на щось не буду.З друзями- запросто. Гроші- набута річ.Сьогодні є, завтра ще більше...

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

Я не маю звички обговорювати свій матеріальний стан з іншими. Просто намагаюся його покращити, щоб дозволити собі те, що хочу. А якщо дуже хочеш, то все зможеш.
Багаті люди ніколи не кажуть: "Я не можу". Вони запитують у себе: "А що мені треба зробити, щоб змогти?"

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

Якщо справді немаю, то так і скажу!!!

 

Відповідь: Ми, не бідні, але й не багаті

Вмію! Я не вважаю, що гроші це головна річ якою можна похвалитися чи пишатися! Звичайно цей елемент відіграє важливу роль в нашому житті, але не до такої міри щоб ними хвалитися!

І звичайно оточення і виховання відіграє в цьому важливу річ!