Квартирне питання, чи де ми живемо?

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Перечитала трохи тему (думаю. що то тут так жваво обговорюють) і хочу щось по темі заробітку на квартиру сказати:

от в темі зустрічалися чиїсь розрахунки по ЗП, відкладання щомісяця, щороку - декілька років і що за них можливо купити.
Я таки думаю, що розрахунки неправильні, БО таку ЗП ви отримуєте перший рік, коли прийшли студентом без знань і досвіду. Потім ЗП збільшується (не автоматично), бо ви вже досвічений кваліфікований працівник. Крім того, пройшло ще трохи часу і на кваліфікованого спеціаліста можуть звернути увагу в інших компаніях. Відбувається професійний ріст від нижчого щаблю догори. Тому щороку можливо відкладати більше попереднього.

тут хотілось би згадати про одного знайомого мого знайомого, який без ВО пішов в Арсен і в нього в трудовій було написано щось типу консультант-продавець по крекеру За деякий час він став заступником одного з Арсенів і отримав заочно ВО. ну і відповідно ЗП в нього поступово росла

Звичайно, що автоматично роботодавець не буде збільшувати вам ЗП. Про себе треба не соромитись і вміти нагадувати. Але якщо ресурс на тій компанії вичерпаний і ви оцінююєте себе більше, то варто шукати іншу компанію - у вас вже досвід + ви можете ставити свої вимоги!

В мене в житті склалося так, що я живу на батьківській хаті, хоча на свою квартиру (по грошах) ми з чоловіком заробили до 30ти років. Але якби в мене була така ситуація, що жити потрібно на зйомній квартирі, заробляти і у всьому собі відмовляти, то я би обрала шлях - краще довше на ту квартиру заробляти, але ЖИТИ вже сьогодні. Маю приклад одного знайомого, який мав дуже файну ЗП. Відклав на 1кімнатну квартиру, купив, але ремонт не робив не мав за що - жив далі на зйомній. Коли ще трохи відклав, то вирішив, що краще купить 2х кімнатну, купив - жив на зйомній, потім ще відклав і подумав, що краще ще збільшити житлову площу... при тому всьому він чорно працював. без відпочинку, без того, що я називаю ЖИТТЯ... а якось потім стався в нього тромб... молодий, помер, так і не поживши

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

і я такої думки.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

+100.
А ще дітки є. Їх теж не можна сильно обмежувати.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

соррі, що дописую уривками, просто не знаю коли Фій встане

і ще з того сумного, що заощаджувати можна все життя, але так і ніколи не купити квартиру (не відповідність зарплат, ріст цін на квартири, плюс непередбачувані витрати, на які мусиш взяти із загашника, як от хвороба чи щось подібне). При тому життя пройде і все!! і що ви бачили в тому житті?? Хоча звичайно, що все можливе і за дуже короткий термін.

Для тих хто все таки переконаний, що потрібно мати власне житло спершу, а тоді вже ЖИТИ, розкажу приклад друзів:
Одні мої хороші друзі, якось після інституту одружилися і разом поїхали закордон по робочій візі. думали залишитись там, але зрозуміли за 5ть років що на квартиру вони там не потягнуть, та й вийшло так, що не прижилися вони там - друзів не могли знайти, спосіб життя іноземців їм не підходив. Вони чесно не переймалися квартирним питанням, бо там особа може бути на пенсії і ще знімати житло. Тут вони мали батьківську хату, яку при виїзді продали. Гроші обезцінились і коли вони вернулися, то купити нове житло були не в стані. АЛе там вони на роботу добиралися майже 3години в одну сторону. Тому коли приїхали сюди, купили дві авто (не нові і недорогі) і купили будиночок в селі за 50ть км від Львова в хорошому стані, цегляний, але без ремонту. Кажуть, що вже не уявляють що так швидко можна добиратися на роботу (від 30хв. до години часу, центр не проїзджають), для них це вже норма!!! Потрохи роблять там файний ремонт, проводять всі вигоди в будинок і тп. Я думаю, що це теж вихід. Треба мати хоча б одну машину напевно +гроші на невеличкий будинок. Чим не вихід???
колись наша держава заохочувала молодь повертатися на села - давала безвідсоткові кредити, тепер напевно та програма зупинилася, але треба поцікавитись, може якраз ще щось діє

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Для мене квартира - болюче питання. Колись, ще під час навчання в універі, навіть думати про це не хотіла, бо розуміла, що нереально.
Зараз, коли працюю і добре заробляю, це є вже більш можливим. Через років 10.. Можна і раніше, але тоді треба вмерти на роботі, а я ще молода..хочу жити
Поки що винаймаю квартиру. І все ніби нормально, але коли приходиться переїжджати, в мене - істерика (ну чому я не маю свого кутика, невже я все життя буду скитатися по чужих хатах...)
За ті гроші, що вже вдалося наскладати, можна купити хіба що малосімейку 11 кв.м. І то, ціна така... Ходила я, оглядала кілька таких квартир. Ну не можу я віддати свої так важко зароблені гроші за це.. Ну не може вона стільки коштувати! Її красна ціна - 10 тис., не більше.
Тому зараз трохи заспокоїлась. Навіть починаю задумуватись над тим, щоб так і жити в орендованій. головне, щоб не часто переїжджати. А так.. Вже прижилася, добре мені, я "вдома".. Ну і що, що не моє власне? Може, колись щось зміниться..
Ну і ще, по темі. Знаю, що в багатьох європейських містах влада, щоб допомогти громадянам з житлом, проводить роботи по облаштуванню горищ.
У нашому місті це було б справжнім спасінням! Навіть якщо б просто віддавали, а вже облаштовували б самі люди. Я б так хотіла жити на мансарді!
Може хтось із форумлян чув про таке?

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

От про то йдеться. Не треба писати, що неможливо чесно заробити на квартиру, а просто що вам більше підходить інший варіант.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Читаю я оце все і кажу вам як середньостатистична вже 14р.як Львівянка з 5-річним стажем життя у власній малосімейці(продали бабці будинок і аж викупили 26,6 кв.м. малосімейки) з власного досвіду кажу,що без батьків в Італїї,без спадщини типу хатки в селі від бабці чи бабці з Бельгії,без батьків олігархів чи то багатого коханця чи синочка багатих батьків,який в перспективі стане Вашим чоловіком- Ви скільки б не працювали,чорно чи біло,днями чи ночами то Ви навіть на кавалерку не заробите,хоча є винятки,але у всьому є винятки!

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

в останнє пишу. на мою думку, яку висловила в цій темі- чесно при середній зарплаті заробити на квартиру не реально.

п.с. прошу не перехотити на особистості. це загальна тема , а " не мій варіант". і так, одна з небагатьох тут - намагалася власним прикладом і цифрами аргументувати свою думку.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Касю, не переходжу на особистості. Тут багато хто пише, що не хоче собі в усьому відмовляти, щоб відкладати гроші, а хоче ЖИТИ зараз. Я це поважаю і розумію, більше того, зараз зробила би такий самий вибір.
Про те, що заробити при середній зарплати, не надриваючись - так, не можна. Але багато працюючи -можливо.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

ну от в цьому і розбіжності в дискусії. ви чомусь і надалі вважаєте, що " ніц не робимо", "Не надриваємося", " не шукаємо". робимо і шукаємо.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

а даайте визначимось середня ЗП то скільки? Бо ще залежить хто скільки тратить а також хто вибрав ЖИТИ - залежить як жити. ну ви розумієте

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Я не думаю , що хтось погано чи мало працює, чи не так шукає. Я не знаю нічиєї конкретної ситауції, та і мені не треба знати. Просто не люблю розмов, що щось неможливо. Все можливо! Але треба для себе вирішити, чи воно того варте.

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

я, як imel і Фіяна, вже зарікалась в такі дискусії не сунутися, але маю сьогодні настрій писала-писала-з цитатами і т.д., а Домік ручкою клац і все стерлось, тому хто не любить довгих постів пощастило, скорочую (поки писала тут ще дві сторінки з"явилось) з того,що запам"яталось-
хтось писав, щоб не рівняти Львів і Київ, і що у Києві пропонували роботу за 2500 грн, а у Львові знайти щось таке важко. Так от, я працювала з 3-го курсу (2006 рік), хоч потреби в тому не було, але я для себе розуміла, що мені це потрібно(багато одногрупниць в той час свої (читати батьківські)денні пару грн просиджували на каві-пиві, потім вдома дивились серіали, на парах обговорювали ті ж серіали і нічого відповідно не вчили і не виключення, що через кілька років дехто з них жалітиметься на відсутність власного житла,але то таке)Ставка була спочатку 500 грн (на той час вистачало заправити авто),але з відсотками в місяць добігало 2-3 тисі теж студентка і без бакалавратузараз би на таку роботу точно не пішла б, бо вихідний був тільки неділя і то що 6 ранку,що 2 ночі потрібно було бути в зоні "досяжності".
В оточенні чоловіка хлопці менше ніж за 2-4 тис.долл. працювати на проекті не беруться, при тому працюють на кількох проектах, при тому дехто "творить щось своє", що можна одномоментно за круглу суму продати, тому заробити на квартиру не є складно, а тим більше ,як тут висловлювались нереально. і то молоді люди 20-26 роківЦілком реально. А писати, що чесно заробити самому на квартиру не можливо є неменш не коректно ніж писати,що кожен має те на що заслуговує, хоч, всіж розуміють "хто як дбає, так і має"

погоджуюсь, та й ті люди, що доробились до квартир-будинків-машин не перестають працювати, а працюють постійно тяжко, бо вже і розслабитись не випадає, більший достаток-більше потреб і то вищого рівня
Мій чоловік не має вихідних і відпусток і не має дня і ночі як таких. Звичайно простіше піти на роботу з стабільними 2-4-5 тис долл в місяць з 9-ї до 18 год , але тоді він не купить яхти, а хочеІ запрошення на роботу з-за кордону постіно приходять з гарними умовами і зарплатою вищою ніж в Україні, але, як і мій тато вірить в те, що як є голова то і у своїй країні можна заробляти і достойно жити
звичайно в кожного різні можливості і різний старт, але кожен має вірити в те, що це реально, а не комусь "пощастило" про "пощастило" imel файно написала
як писала Фіяна "стукайте і вам відчинять" (всьо завтра випитуватиму в неї варіанти, чим би то мені в декреті зайнятись
і ще

100 %, а ще мій чоловік постійно повторює, що "треба думати не як зекономити, а як заробити більше".во
наспівуючи:"правильний настрОй-правильний настрОй"

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

простіше..тикне мені , де така проста робота за 5 тисяч доларів..буду ходити...а тепер прошу посміятися...закінчувала я універ-2 червоні ...бажання вступу в аспірантур,бо дуже вже хотіла викладати ...пропозиція залишитись старшим лаборантом на кафедрі+вступ в аспірантуру на заочне...я погодилась...моя зарплата на той час (2004 ) 270 грн....воо..а ти кажеш 5 тисяч доларів......

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

ЗП у Львові? 2 тисячі то потолок, і то це на пальцях перерахувати іноземні компаніі.
З власним бізнесом- так, можливо, але це не просто піти на роботу в 5 тисяч., нема таких нажаль...

Квітка, а ви де живете з чоловіком? маєте власне житло? к

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

я не казала, що проста

і ти відразу 5 захотіла, ух яка

але цілком реальна,до прикладу IT сфера, хтось працює тестером 300-500-1000 долл в місяць і більш ніц не хоче, хтось програмістом за 300-600-1500-2000-2500 долл(відповідно до своїх знань-вмінь) і більш ніц не хоче, а хтось ті самі 2000 долл заробляє працюючи на когось + шукає сам проекти (що є ще +++) + створює щось сам і т.д.
відповідь на питання kati зараз живемо з моїми батьками. На власне житло ще не заробили, бо мети такої не ставили але будемо над тим працювати, ми тільки 2 роки разом, ще є час

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

А можна хоч приблизно написати за яку роботу у львові платять стабільно в місяць такі гроші (при графіку з 9-18 год)?

поки я писала і відповідь появилась на моє запитання

 

Відповідь: Квартирне питання, чи де ми живемо?

Начиталася я форуму, аж забагато. Пішла нині на співбесіду (з амбіціями, з високою самооцінкою, з двома дипломами, зі знанням англійської іт.д.) ТОргова мережа. Оскільки досвіду роботи в галузі продажів нема - запропонували лише посаду касира. Я сказала, що мені підходить, для початку, але (я ж амбіційна!) я планую зробити карєру. Питають: яку зарплату хочете? Ну я ж себе оцінюю... форуму начиталася, тут казали , що себе треба цінити високо. Думаю для початку вистачить 2 тис. грн. Кажу - 2 - 2.5 тис. грн. В пані був легкий шок, подивилася на мене як на варятку і питає: Де ви бачили, щоб касири стільки отримували? в нас з/п 1300 грн. а тому магазині, де більший оборот - 1600. Виникає питання: а нащо було мене питати, якщо касири в вас на ставці? Робота 2 дні через 2 дні.по 12 год.(а як же діти? а школа? а уроки? - хто ж це зробить, якщо чоловік теж вколює як віл, ні дня ні ночі..) Ось тут мої амбіції і закінчилися. Може ще трошки форуму почитаю, знов наберуся..