Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

недавання хабаря пацієнтом - то зміна вже і тепер, а не чекання коли ж в лікаря з/п буде відповідна/ чи то совість прокинеться, і він сам відмовиться і не візьме хабаря.

чесно, твоя цікавість дійсно особливо цікаво виглядає після твого припущення

але відповім - ми з чоловіком до твоєї уявної більшості не належимо - я себе в груди не б'ю і не зарікаюсь, але разом з тим хабарі не практикую - ні в лікарнях, ні в податковій чи в інших органах. По судах не ходили - Бог милував.

За пологи я грошима не дякувала нікому, - санітаркам, котрі робили тричі на день вологе прибирання дала шоколадку та цукерки до чаю, палатний лікар та неонатолог ходили зі "знаками питання" в очах, але так і нічого не дочекались.
Чоловік десь за місяць після сімейних пологів подарував лікареві подарунок (в багатьох розмовах вони знайшли спільну тему - подарунок чоловічий і відносно „матеріальний”).

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

а я не сказала, що ти до неї належиш, винятки є, і як каже Орман, наприклад такі як вона вбивають правила
Не ображайся, припущення про

я сформувала на основі багатьох відомих мені випадків.
Ну от такі ми різні

---------- Додано в 18:09 ---------- Попередній допис був написаний в 17:55 ----------

я на писала

а не Фіяна належить до

---------- Додано в 19:56 ---------- Попередній допис був написаний в 18:09 ----------

трохи не буду мати коли відповідати, але напишу ще загалом.

От мені ліТчьно близька тема медицини.
не тому що я вчилась, а тому, що вона в нас зруйнована. Медицина.
Ліля, для особистого інтересу, ти застрахована. Мабуть. Можу помилятись.
Скільки коштували акушерки на твоїх ДП? не в сумі, а скорше у співвідношенні до вашого сімейного доходу? Можеш не відповідати - питання насправді особисте і провокативне.

У 1996 я поступила в виш.
Це був ЛДМІ. Спеціальність - педіатр.
Далі це був ЛДМУ - спеціальність та ж.
На потоці вчилось 100 з гаком люду.
На паралельних (звідки випускники йдуть на інтернатуру акушер-гін-в, хірург-в і т.д.) більше 100.
Стоматологи - окрема тема. Сан - гік (СЕС) - теж.
Так от. Сподіваюсь ні в кого нема таких спогадів з навчання як у мене: ранок, 09.00, піднімаємось на кафедру основ педіатрії. Гардеробна студентська внизу, підвал, кафедра - 4 поверх. По дорозі купа плачів і стогонів. від чого? хто його зна? ми, невиспані, писавшиє усю ніч ідіотські нікому не потрібні лабораторні валим на пари. Ми - 3-й, або 4-й курс. Я йду і дивуюсь: чому? чому ми не там? батьків вагон, до них ніхто не виходить, ніц не пояснює, вони всіх тих медиків, лікарів, чи як їх називати... матерять на чому світ стоїть... - чому? бо так, то помогли, то вони не знають чи вже/ше помогли/поможуть, і така каша... кожного дня.
5й курс... 2001 рік - я його закінчила краще, ніж всі решта. я щось типу ривок зробила, я хочу бути лікарем, я щось зміню. І тут ідею, я хочу іноземну освіту. Мама в шоці, я в академці, мама плаче, я в Європі. Мій дипл...о..блом... до сраки. Я вже тут рік, це уже практично 2003 а я знаю точно я не ХОЧУ НЕХОЧУУУУУУУУУУ вчитись в медицині. Ні!
А що я хочу? я хочу жити нормальним комфортним життям, мати дітей (інстинкт материнства точно мій), о-О, а шо медицина забирає стількиииииииии часу? ні фіга сє? і тут спогади ОХМАТДИТУ, лікарень, таке всяке.....таке всяке... ні, я хочу сім'ю, я хочу вдома! я хотіла хірургом? операцій впродовж 8-10 годин одна? а потім до доби часу в лікарні??? і потім вислуховувати...??????, нєєєєєєєєєєєєєєєєє!!!, я хочу жити в Україні. І Я чесна з собою. Я Не Хочу, НЕ ХОЧЧУУУ:
щоб хтось рахував мої гроші, щоб мене ЗнеПоважали, БО НЕ МОЖЕ ЛІКАР ЖЕБРАКУВАТИ, ВКЛАВШИ СТІЛЬКИ ЧАСУ В СВОЄ НАВЧАННЯ, не можееее. А решта утопія.
Тому справді.
Поступайте кожен згідно своїх думок, бажань, бачень.
Була би непоганим медиком в Європі, але хотіла жити в Україні.
А тут - або, або..., або..?

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

Фіяночко,ну але ж так само віддячувалась? Поясни різницю між грошима і презентом?
Це те саме, що йдучі в садок хтось дає матер. допомогу (гроші) а хтось купує телевізор/витяжку чи компютер... але ж суть одна.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

Для мене є різниця – „подякувати” ще до пологів чи після пологів перед випискою і зробити подарунок через якийсь час (місяць) пост-фактум якщо з’явилось бажання чи ідея подарунку.
раз ти порівняла зі садком - це щось на зразок - купити телевізор в садок після випуску зі старшої групи

100%, і вчитель не може жебракувати, і ще ціла купа офіційно низькооплачуваних професій...
а якщо подивитись трохи глибше – окрім часу в професію медика переважно вкладено цілу купу сірих грошей – бо надто часто в нас медична освіта купується (маю на увазі вступ-іспити), і майбутні посади також дуже часто купуються, або інколи навіть „передаються в спадок” по сімейно-родинній лінії.
З мого кола знайомих тільки одна людина поступила у львівський мед самостійно без хабарів, правда за 5-тим разом. Усі інші (а їх багато – домовлялись за вступ; хто на державному - відкуплялись від обов’язкового розподілу; домовлялись за посаду, а тепер рахують за скільки часу відіб’ють вкладені інвестиції).

Ти не змогла, бо ти

А більшість себе особливо не стримує і нахабно зазирає в кишені пацієнтів.
Чесних і порядних, дякувати Богу, також не бракує, я себе також занесу до списку "щасливчиків", я переважно тільки таких зустрічаю, але передовсім певно тому, що ретельно вибираю.
Хто сміливіший – відкриває власні приватні кабінети/клініки, але рідко хто так робить - більші ризики, більша відповідальність перед пацієнтами, та й не для усіх вузьких профілів це передбачено законодавством.

+100%
і з них, з людей тра починати.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

вчителя можна в процесі навчання дитини поміняти, коли не влаштовує, а хірурга під час операції якось не поміняєш)
Це раз.

купити телевізор в садок - це дурне порівняння, якщо після випуску дитини. Бо що ж то не бажати добра дитині і не купити його, щоб дитина мала щось краще в час перебування в садочку?
Думаю, з садком порівняння недоречні в б.-я. випадку, оскільки телевізор - поганий приклад, а те, що батьки можуть зробити ремонт спільними зусиллями в групі, де їх діти не вважаю взагалі хабарем/взяткою тощо.
Краще піду з теми, бо я її бачу зі всіх сторін, а не тільки очима пацієнта
З Занудою згідна повністю, система гнила. Вся.

---------- Додано в 12:58 ---------- Попередній допис був написаний в 12:53 ----------

і яка його вартість? бо він ж то всеодно не зовсім то і подарунок. Або є таке поняття тепер подарунок за послуги у державному закладі?

---------- Додано в 13:01 ---------- Попередній допис був написаний в 12:58 ----------

з мого кола знайомих усі медики вчились на платному медичному, включно зі мною. Це теж сіро-сіро...
Ой-ой-ой яка тут неправда пишецця. Бо сіре бабло воно у всіх вишах. Чи медичне бабло особливе? Юрфак - він дорожчий. Чи державний чи платний. Але це нікого не зачіпає

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

Ну не могла ж ТАК відповісти на

Відповіла про свїй випадок вдячності коректно...

бо є приватні нотаріуси. А ПБ приватних нима.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

І дуже шкода. Особисто мені. Тому, не можна вважати за норму надання послуг окремо від "правил". Коли я свідомо іду до лікаря, і кажу, що я хочу у вас обстежуватися, без скерувань, направлень і т.д., то винна тут тільки держава, а не моя голова, що я плачу в ту касу, яку маю. А маю я перед собою тільки людину. Була б каса на Орлика, за візит у професора Беш, я би чесно туди сплатила. Щось я не так написала?
Катя все правильно написала, від зміни обкладинки форма змісту не міняє
Тут і довідки про щеплення (фіктивні) можна приписати, і купу-купу всього.
Я ніколи не буду казати, що вимагати гроші це добре. Це дуже і дуже погано. Інша річ - захотіла дати і дала. І тут не важливо коли, в якому вигляді, як саме.

---------- Додано в 15:36 ---------- Попередній допис був написаний в 15:27 ----------

До речі думаю, що 70% з тих, що розказують і скаржаться на вимагання, це ті, хто сам добровільно "віддячується". Бо це ментальність українця така.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

Я із меншою малою більше місяця провела в Охматдиті. Пережили багацько і операцію і реанімацію і післяопераційні і прості палати. Зробила висновків багато і питання "хто виноват?" абсолютно не доречне. А от, "що із цим робити" - це вже друге питання.
Можна зрозуміти і лікарів і хворих. Але коли лікар є людиною в першу чергу - його відношення буде однаковим і до тих хто подякував і до тих хто ні.
У нашого хірурга відношення було однакове до всіх - він на наш постопераційний період пішов у запой і забив на всіх .
Нами займався інший доктор - приділяв належну увагу і догляд і без "подяк" давав вичерпну інформацію, хоча не був зобовязаний це робити.
Молоді дівчатка -сестрички на свій страх та ризик пускали мене до малої в реанімацію без будь-яких подяк(бо в нас виявляється в реанімації з дітьми бути не можна - заборона СЕС, хоча направду просто немає умов спільного пребування), а деякі гонорові молоді доктори радили мені йти додому і не заважати їм працювати і з питанням "Що ТИ тут забула?" - гримали передімною дверима.
Мені в голові не вкладався той повний безлад, байдужість, умови і некваліфікований та не готовий до роботи із дітьми персонал і в той же час поведінка мамів, які лежали з дітьми і сприймали це все як належне і не задавали жодних питань і при кожній появі доктора пхали йому щось до кишені і коли приходили родичі на відвідини то теж по одному підходили до лікаря на окрему розмову!!!!!
Ми винні в тому всі - що маємо таке відношення і таку систему медицини.
Ви знаєте, маю думку, що поки адміністративні пости у лікарнях будуть займати лікарі, а не люди із відповідною на те освітою - доти в нас буде бардак. Хірург має бути в операційній а не клеїти скотчем вікна на зиму.
А найстрашнішим висновком, який я винесла із цього всього - ні у кого починаючи від прибиральниці і закінчуючи завідуючими відділення - немає абсолютно ніякого почуття відповідальності за якість виконаної ними роботи і абсолюто ніякого страху за її неякісне виконання. Відсутня система покарань та притягнення до відповідальності, а "мовчання ягнят" цьому сприяє.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

+ 100, прямо в точку.
Ми також як лежали на Орлика з малою, в сусідній палаті хлопчику на антибіотик пішла сильна реакція що потрапив до реанімації, ну а ведуча лікар каже: а звідки ми можем знати які можуть наслідки на будь-який препарат? Зібрали нараду, побесідували і все між собою вирішили, що винних не має, так просто склалися обставини.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

точну суму не назву, бо

Але у грошовому еквіваленті сума подарунку суттєво відрізняється в нижчу сторону від тарифів, котрі можна зустріти у гілці "Раджу лікаря", і, по-друге, сума на той час становила дуже невеликий відсоток від нашого сімейного сукупного місячного заробітку.
І ключовим тут є не вартість подарунку, а час, коли його було подаровано. Ми з чоловіком ходили на консультації до лікаря в пологовий один раз, інколи двічі на тиждень більше двох місяців до пологів. Візити не обмежувались консультаціями, - часто здавала аналізи, особливо останні 5 тижнів, бо мала проблеми з сечовим. Лікар ніяк не натякнув жодного разу про оплату чисельних консультацій, чи аналізів.
В день пологів був біля нас, не відлучаючись, більше 6 годин. Потому приїжджав до нас щодня, інколи заходив по кілька разів на день, на відміну від докторки, котра прийняла у сусідній палаті пологи в нашої колєжанки, по звичній схемі – крапельниця – епізіо, взяла на лапу, самостійно визначивши і назвавши суму, і більше її вони не бачили, на телефонні дзвінки вона також кілька діб поспіль не відповідала – бо "майскіє свєта". Виписувала нашу подругу інша лікар, котра мусіла в свою чергу також взяти і в свою кишеню, за виписку. Наш лікар виписав нас "без нічого", і не чекаючи нічого в майбутньому.
Думаю подарунок чоловіка став для нього приємною несподіванкою. До речі, моя подруга, через декілька тижнів після пологів спекла йому власноруч сирника і завезла його разом з пляшчиною доброго сухого, чим розчулила його ледь не до сліз.
Тому добрий лікар для мене обов’язково мусить бути доброю і порядною людиною.

Так, медичне бабло особливо сіре, втім майже так само як і юридичне. Тому і обидві системи дуже гнилі – і судово-правова, і медицина.
Єдина різниця - безкоштовна медична освіта – велика рідкість, а безкоштовна юридична освіта – більш реальне та поширене явище. Посади продаються/купуються чи "протежуються блатами" що там, що там. І проблеми правової системи зачіпають усіх також, але то в іншу гілку.

Але те, що ти пишеш, що у всіх вишах сіре бабло – то явне перебільшення...
Я вступила на державну форму навчання безкоштовно і "без блатів", провчилась там 5 років також безкоштовно, як і більшість моїх однокурсників, мої однокласники – хто пішов у виші - також безкоштовно (крім 3 медиків). Мої обидва племінники минулого року вступили також безкоштовно на державну форму навчання. На роботу мене ніхто не влаштовував, та й в принципі по блату на роботу ніхто тобі зараз не візьме поганого бухгалтера, айтішника, економіста з купленим дипломом, тощо.
А про вкладені інвестиції (сіре бабло я писала не тому, що хочу порахувати чужі гроші-хабарі, котрі майбутні медики/їх батьки платять за навчання/посади), а тому щоб пояснити гнилу психологічну складову – будь-які інвестиції мали б окупитись, а більшість їх хоче окупити чи бодай повернути швидко і часто/густо негарними методами.
Я в цьому участі брати не хочу, і принципово не даю коли мені натякають чи очікують, а щоб уникнути неприємних ситуацій - намагаюсь максимально користуватись офіційними платними медичними послугами і ретельно добираю лікарів, якщо приходиться звертатись у державні мед заклади.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

Ото 100%, реально поступити на юрфак, лише заплативши за репетиторів, і я ходячий того приклад

Мене зачіпає - юрфак не дорожчий! Хіба платний, але я чесслово незнаю ціни на платний, тому неможу рівняти. Я вчилася на бюджеті - платили лише репетиторам, які готують до вступу, і все!!! Далі тести, які можна було апелювати - їх розглядала комісія.
А в медінституті наскільки знаю (вчилася сестра і колєжанка) поступали за письмовими іспитами, які не показували, лише проголошували бал, або за співбесідою(платний).
Одне точно знаю - в медінституті немали "нікакой лічной жизни" - як не зубрили то ганяли між одної лікарні до іншої.
А ще собі пригадалася розмова з колєжанкою-хірургом - оперували дуже важку хвору, операція йшла не за планом, а то була її хвора. Ми зустрілись на каві, в неї очі мокрі, руки дрожать і каже - знаєш, я непамятаю, коли я останній раз так молилась, щоб все пройшло добре...
А ще купує перевязочний матеріал за власні кошти бабусі-пенсіонерці, бо в неї немає родичів.
Чого тоді стала лікарем, як все так "грустно" - це була МРІЯ!!! вона з родини медиків у 4 поколінні, з 1-го класу всім перевязувала подряпини і пикладала холодне до синців, з 4 курсу пішла на ніч чергувати медсестрою в лікарню, щоб набратись досвіду... А зараз неможе дитину на море звозити...
Забігаючи наперед, знаю що знов скажуть - то вийняток, що пишу позитив, бо то моя колєжанка, або що мені знов пощастило зустріти такого дохтора, най буде, але мені дійсно щастило з лікарями - два рази оперували мене, два рази лежала в лікарні з дитиною, оперували маму, часто буваю в дитячій онкології (там взагалі працюють святі!!!) стільки надивилась, особливо в лікарні швидкої допомоги як просто рятували життя, не заглядаючи в кишеню і не чекаючи подяки - моя хірург тиждень не виходила з лікарні, бо було багато тяжких, а мене туди привезла подруга, нам обом по 19, всі мої родичі відпочивали, літо було, а в мене внутрішня кровотеча...
2000 рік, крові нема, препаратів нема, та хірург виписала все з аптеки на своє імя. Як приїхали мої родичі на 3тю добу і пішли віддячувались, хірург не взяла, сказала спершу її виходими, потім видно буде... тому смішно,як пишуть що спершу в кишеню заглядають, мені спершу аналізи робили і оперували ...
Тому і пишу, що мені щастило і завжди траплялись ЛІКАРІ (а не хабарники-сволочі- непрофесіонали). І коли вони траплялись не раз і не два, і не три, це щось таки значить... І не варто казати що усі хабарники, беручи за приклад пологові.
А от медсестри і санітаки трохи попили мені крові, особливо з ОХМАТДИТУ але то же зовсім інша історія

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

тобто! це підкреслює те, про що я наголошую! Ти не йдеш до того, хто законодавчо (територіально чи по скеруванню твого дільничного) тобі належиться.
Ти ВИБИРАЄШ, і отримуєш послугу. Я не сказала, що вона має мати вартість. І суму. Але це вибрана тобою послуга, котра... напевно має бути неоплаченою.
Я ніколи не "даю", і ще мені в житті не зустрічались "такси". Може везло, може так склалось. Але я йду на консультацію туди, де мені зручно, і відповідно вважаю, що професор алергології, котрий приймає нас із Софією, бо я знайшла телефон в неті, подзвонила, записалась на консультацію і не маю ні скерувань, ні направлень і т.д., заслуговує на "подяку" з моєї сторони, за умови, що вона для мене не є обтяжливою.
Аж ніяк не скажу, що це хабар.

---------- Додано в 22:10 ---------- Попередній допис був написаний в 22:09 ----------

дорожчий.
я вчилась на платному в меді, моя товаришка на юрфаку. В один і той же ж період вартість навчання/рік відрізнялась в 300 у.о./за рік.

---------- Додано в 22:12 ---------- Попередній допис був написаний в 22:10 ----------

бо нижче пояснюється

а це професія в руки передана. І посада теж.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

Нууу, тут тоже все відносно... 0,25 ставки - це посада???

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

я теж закінчила юрфак Університету ім. Франка- вчилася на бюджеті, перед вступом займалася лише в 1 репетитора ( тоді право здавалося обов язково при вступі). Скажу, що реально не лише поступити, а й вчитися і закінчити з червоним дипломом не заплативши нікому жодної копійки. Перевірено "на собі".

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

підтверджує випуски пачками. у випадку передачі справи поколіннями - це просто початок.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

один розхвалений на цьому форумі і справді дуже хороший УЗДист ( мій знайомий) самостійно поступив у мед за 8(!) разом.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

В цьому конкретному випадку, наведеному мною - ні, там у всіх полярно різні спеціалізації, та й посад нема, рядові лікарі...
І ще згадала - ті 0,25 ставки (молодші) тягнуть ще за пенсіонерів які мають 0,75 і їм вже важко працювати... Скільки повна ставка писати не буду, бо вже писано-переписано...

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

Ну я -теж такий приклад Поступила своїми силами, але правда на платне навчання.

Саме тому я в попередніх дописах і намагалась викласти СВОЮ ПОЗИЦІЮ (я поважаю кожну думку, але залишаюсь при своїй), що коли справа стосується життя дітей, я знаючи що мої права порушують, вимагаючи грошей, і що я чиню злочин - даючи хабар, не біжу в прокуратуру чи суд, я будь-якою ціною рятую свою дитину. Це не голослівні вислови, я дуже довго боролась за життя своєї доньки.Так, давала хабарі, але моя дитина жива. А ті бідні мами , які стояли на колінах і просили, щоб їх дітям вкололи речовину,щоб легені відкрились безкоштовно, бо нема в них грошей...мені важко це писати- але їх дітки не вижили...Я це бачила. Одного разу я подала на лікарку з Ужгородської в суд. І що? Я виграла процес. Але ті хто є тут на форумі юристи, знають - що рішення суду, це далеко не виконання рішення суду. Я маю на руках рішення суду, про те що вона має заборону на протязі 3 років займатись лікарською діяльністю і сплатити мені 15000 грн. шкоди. А вона й надалі калічить жінок, і звісно гроші з неї виконавча служба не стягує , бо у неї "нема майна"..... Не вірю, що будь-яка жінка, яка бачить справжню загрозу життю її дитини - побіжить писати скаргу в прокуратуру замість того, щоб дати 1000 дол. за укол - але її дитя почне дихати!

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

Ну от певно тільки в нашій ментальності можливі такі акценти. Звучить - сама винна? Чи що це? А мало прозвучати - нелюд, і вбивця, подали до суду і посадили на стільки-то. І більше від нього ніхто не загинув. (Нічого особистого, говорю на загал, бо таких дописів багато насправді).
Я прекрасно розумію, що дітей це не поверне. Але таке враження, що про справедливість чи співпереживання тільки на форум пишеться. А насправді все дуже прозаїчно. Нам самим не треба нормальні правила, бо то клопітно. Ходити в міліцію, в суди. На мене як на чокнуту дивились, що я носила заяви в міліцію - нашо? там же ж такі самі сидять. Ех..певно то аж внуки наші інакше жити будуть.

Ну от. Ще краще. А могли колективну скаргу накатати, і трохи упирів би відсіяли, і другу дитину мали б шанс нормально народити не тільки вони, а й решта - совісних би більше залишилось працювати..якщо вся ця історія не перебільшення.

І ще з досвіду. Була неприємність з одним товаром. Пенсіонерка подзвонила в захист прав споживачів і журналістам. І шуму стільки підняли.) При тому, що пенсіонерці все замінили, перепросилися і т.д. Люди, невже наші діти не важливіші за якусь річ? А за ті речі щодня якісь газети пишуть. А виявляється в нас десятками дітей калічиться і вмирає..і в газетах все спокійно..чесно, я трохи не розумію як так виходить.

 

Відповідь: Лікарі і вимагання грошей: Довіддячувалися?

Коли катати? Шестимісячні діти як мінімум 2 місяця в лікарні ( без мами - мамам дозволяють лише дивитись і годувати, якщо її дитинка може вже їсти ) , і від дій лікаря в цей період залежить життя дитинки.