Відповідь: Сім'я чи робота? а я такий *лінивий голубець*, що обрала б сім*ю, і не сувала б носа навіть з дому )... головне, щоб чоловік забезпечував цілком і повністю, а я вже буду старатись, щоб і йому, і нам всім добре було ) а захочу працювати - можна і на дому щось придумати, знання дозволяє, та і бажання впринципі є.
Відповідь: Сім'я чи робота? Вибачте, власне не зрозуміла вашу відповідь. Стосовно усього іншого. Дискусія, як видно, змістилося дещо в інший бік. Чому жінки вирішують робити кар'єру? Яка мотивація? Я цілком розумію, що вони хочуть заробляти гроші, щоб допомогти матеріально своїй сім'ї - це цілком благородно. Чи є ще щось? І що означає, як тут писали та примарна "самореалізація"? Наскільки жінки усвідомлюють те, що роблять. Чи вони просто мавпують чоловіків? Бо незалежність як на мене не аргумент, що я, зрештою, намагалась довести.
Відповідь: Сім'я чи робота? А в мене склалося враження, що то так, "поговорити". Бо спочатку про роль в житті жінки трьох "К" і чи є місце для розуму в її голові, а закінчили Так і не зрозуміла позиції: Ви за "3К" чи власний егоїзм? А на рахунок цього Ну так. 5 років в виші мають вчити життя і поглядів на нього. А освіту в Вікіпедії будемо здобувати.
Відповідь: Сім'я чи робота? і я не зрозуміла. вас протягом 2-3 днів полярно змінилась позиція? ---------- Додано в 19:48 ---------- Попередній допис був написаний в 19:45 ---------- та не треба нікого жаліти і сміятись не треба! хіба інших причин для сміху немає... а ви не допускаєте, що можуть бути інші причини "коли біжать на роботу"?
Відповідь: Сім'я чи робота? В цій гілці про це багато написано - і про те, чому кар"єру роблять, і про мотивацію,і про далеко не примарну самореалізацію у всіх її виявах - від кухні і до робочого кабінету Про мавпування трошки потішило Як на мене, то реалізація себе відбувається через улюблену справу/заняття, а мавпування там просто недоречне та і не потрібне Аргументи (в т.ч. незалежність) у кожного свої, залежно від потреб. Просто у вас справді настільки все заплутано, то питаєтеся, як мені видалося, аж з жалем, нащо жінкам розум, бо маєте наукові здобутки, прагнете тої науки - і не знаєте як встигнути, бо сім"я витіснила науку з вашого життя. Через декілька дописів пишете, що зробили свідомий вибір і ні про що не шкодуєте - то властиво, нащо було підносити тоді тему про те, що сім"я вам не дає займатися наукою, якою все-таки хотіли би займатися. А потім ви з деяким сарказмом..ні, хай буде просто з іронією, звертаєтеся до кар"єристок. Переконуюся у своїй попередній думці, що ви просто заплуталися. Дуже сильно. Або вам чимось не сподобалися дописи чи щось вас зачепило, і ви почали підсвідомо захищатися - хоч ніхто не нападає на вас!
Відповідь: Сім'я чи робота? і ваш, "некар"єристочка", декрет також не врахують у стаж ---------- Додано в 21:13 ---------- Попередній допис був написаний в 21:07 ---------- а це закопроект прийняла "світова влада" чи українська? а як же тоді кількатисячні виплати при народженні дитини? це засіб, щоб не народжували? І термін "винищувати людство" - надто голосно сказано! дані дії точно нікого не винищуюють, а лише регулюють і то, якщо сприймати ці закони так як ви
Відповідь: Сім'я чи робота? А ніхто і мови не вів, щоб бути незалежною від половинки і дітей. Повторюся, незалежність психологічно-бар*єрна, побудована на страхах, негативі та інш. А ви себе до кого відносите? У вас теж свої досягнення в науці?! Тоді для чого взагалі викладачі, давайте будемо усі вчитися через Гугл, Вікіпендію. В Україні і так навантаження на одного вчителя(седньої та вищої школи) у двіччі меньше , ніж у Європі. А що стосується то щось я не пам*ятаю, щоб мене вчили колись в інституті чи зараз в аспірантурі погляду на світ, а тим більше життя. Мені здається, що виховувати нове поколівння у Вузах вже напевне пізно. Це виховання має бути значно раніше. Читаючи пари на 5-му курсі, бачу я себе ведуть студенти, ну не знаю чи вдасться змінити їхні стандарти і принципи. ---------- Додано в 23:04 ---------- Попередній допис був написаний в 22:58 ---------- Для кого примарна, а для кого має інше значення. Тут неможна нікому нічого нав*язувати. І де написано і завірено "печаткою", що чоловік має робити кар*єру, а жінка якщо теж займається, то вже мавпує? Ми маємо рівні права та обов*язки.
Відповідь: Сім'я чи робота? А ви не припускаєте, що ми, жінки, дуже різні. Одним приносить задоволення виховання діток, піклування про чоловіка. Інші "кайфують" від приємної, цікавої роботи, особистісного росту, спілкування з колегами та клієнтами, реалізації цікавих грандіозних ідей і проектів. І немає нічого поганого ні в одному ні в іншому випадку. Повторююсь, для різних жінок і щастя різне. Проблеми виникають здебільшого тоді, коли під впливом суспільства "домогосподарка" через силу, через "не хочу" ходить на роботу, інакшим словом це назвати важко або коли "кар'єристка" під впливом суспільної думки і кимось придуманих правил народжує дитину, створює сім'ю. Звичайно, я навела крайні приклади. Переважно жінки вміло поєднують сім'ю з роботою, в різні періоди свого життя більше приділяючи увагу одній чи іншій сфері. Основне, щоб жінка слухалася свого серця та своїх бажань. Тоді вона буде щасливою. Навіть "домогосподарка", яка жодного дня не працювала на роботі, чи "кар'єристка" без сім'ї та дітей.
Відповідь: Сім'я чи робота? Ви що приколюєтесь? В Європі навантаження втричі менше ніж в Україні. А мене якраз нічого не вчили ні у вузі, ні в аспірантурі. Думаю, на навчання у наших вузах покладатися взагалі не варто. Зрештою, знаю методики навчання у деяких закордонних вузах. Тому пишу, що ніхто людину нічого насправді навчити не може, якщо вона сама не навчиться, тому - в інтернет і до книжок... Тим не менше, під час написання дисертації, керівник мені надав чималу моральну підтримку - він був моїми "плечима", як зрештою і має бути. А стосовно погляду на світ. Я вдячна Богові за зустріч з кількома людьми, які мені показали свій погляд на світ і на науку і які мали вплив на моє формування як науковця. Вони дали мені не знання (не ксерокс статті і не написали мені план роботи), вони дали мені значно цінніше - людське ставлення, натхнення до роботи і розуміння навіщо то все робиться. Так, я також себе зачисляю до "кар"єристочок". Я не зовсім усвідомлюю, що таке "самореалізація", але я розумію, що таке покликання. Це коли ти робиш роботу, яку крім тебе ніхто інший зробити не може. Зараз моє покликання - мої діти, для яких тільки я можу бути мамою і яких я не лишу на няньку і, слава Блогу, можу собі дозволити не віддавати у дитячий садок з 9.00 до 17.00. Причому діти і домашня рутина - це важка і відповідальна робота, порівняно з усім іншим чим я займалась в житті. Тому дійсно, як тут мені багато хто писав, всьому свій час... Ну знаєте декому і крег та маріхуана кайф приносить Ну раз ви такої думки, я рада за вас Ви, взагалі, знаєте які завдання ставлять перед собою глобалісти? Напевно щоб ми всі краще і веселіше жили
Відповідь: Сім'я чи робота? Вибачте, звичайно, але тоді абсолютно не має сенсу ваш найперший допис у темі - ви прекрасно в собі розібралися, знаєте, чого хочете. Питання: що спонукало вас питатися, нащо жінкам розум? Ви писали, що з цікавості. Але коли питають з цікавості, то не реагують так різко на дописи інших людей. А сторінкою раніше було саркастично - іронічне Ви непослідовно. Змінюєте свою позицію що два дописи. Вам хочуть допомогти і розрадити - а ви пишете так, ніби вам нав"язують протилежну від вашої позицію. Одначе!!! Я теж успішно закінчила вуз і вчуся в аспірантурі. І якось язик не повертається сказати, що мене там геть нічого не вчили. То нащо ви стільки часу ходили у місце, де вас нічого не вчили??? П.С. Про глобалістів і сутність навчально-виховного процесу у вузах можна говорити багато і змістовно - але, думаю, що не у цій темі.
Відповідь: Сім'я чи робота? masaryk, Крег і марихуана приносить кайф не "декому", а виключно всім, хто їх вживає. Тільки от щось не зрозуміла, до чого тут це?
Відповідь: Сім'я чи робота? Працівників освіти у загальній структурі зайнятих в Україні - 15,5%, тоді як у РФ-9,7%, Німеччині-5,9% Польщі-7,4%, Британії-9,1%, США-9,1%, тобто в Україні працівників освіти майже вдвічі більше, а співвідношення "учень-учитель" в Україні становить 8,6, тоді як у Німеччині-18, Польщі-11, Британії-20,1, США-14,3, Японії-18,8, тобто в Україні навантаження на працівника освіти майже вдвічі менше, ніж у перелічених країнах.А що стосується видатків на освіту: Ураїна 5,3% від ВВП, Німеччина-4,4, Японія-3,4, США-5,5 і т.д. ---------- Додано в 23:52 ---------- Попередній допис був написаний в 23:47 ---------- А вчення керівника не є наукою в аспірантурі?
Відповідь: Сім'я чи робота? Спробую відповісти на поставлені запитання лише відносно себе, адже, як правильно тут сказали - жінки різні, і переконання в них різні, і ті переконання можуть кардинально змінюватись, але це життя - ми постійно шукаємо, навіть якщо цього не усвідомлюємо. Для мене питання мотивів моїх вчинків одного роду із питанням змісту мого життя. Коли я ще навчалася, думала, що буду кар`єристкою, адже була відмінницею, призером і т.д. і т.п. та мала в голові ідеал сильної незалежної жінки. Коли зустріла чоловіка - це все мені видалось пустим, головне, аби бути поруч (так я і досі вважаю). Але з`ясувалось, що нам для життя необхідно більше грошей, ніж він зміг заробити, тому, щоб не ламати психологічно дорогу мені людину і забезпечити відносно непоганий рівень життя я стала заробляти більше сама. Інколи закрадалась думка, як би було добре побути вдома, народити дітей, вести господарство і ні про що більше не піклуватися, та тут "вилазить" питання "самореалізації", яке для мене не примарне. Я відчуваю, що догляд за дитиною дуже важливий, але це не все, що мені потрібно. Звучить егоїстично, мабуть... Пригадую свою маму, вона деякий час сиділа вдома і це її гнітило - вона зривалася на нас з татом, моєю найзаповітнішою мрією була мамина робота, я хотіла бачити її щасливою, мені шкода було, що така молода вродлива жінка сидить вдома і страждає... а час минає... Для нас більшим щастям був борщ і голубці раз в тиждень, ніж гарячі сніданки та вечері щодня. Питання про усвідомлення своїх дій і мавпування спочатку мені видались смішними, ледь не образливими))) Але якщо вони виникли, значить, щось послугувало підставою так вважати... Мабуть, то стереотипні питання, навіяні феміністичними гаслами, до яких я ставлюся байдуже. Я вважаю, що жінка і чоловік - люди , а не "мисливець" і "берегиня". Якщо їм подобаються соціально вказані ролі, якщо вони щасливі - то будь-ласка, це їх право. Але якщо в тих ролях некомфортно, то вони мають право також з меж тих ролей і виходити... Додам ще про незалежність. Так, для вас то не аргумент, для мене теж... Але я знаю багато жінок, для яких це було головним мотивом. Причини банальні - в сім`ї або батько, або чоловік пив, піднімав руки, не давав гроші, або давав лише на продукти і то під розписку... Тому вони дали собі слово, що ніколи не будуть так жити, не будуть просити, а зможуть забезпечити і постояти за себе самі.
Відповідь: Сім'я чи робота? Сім'я чи робота? Дуже слушне питання, особливо для нас мамочок у декреті! Зараз такий час,що особисто я б пішла на роботу не заради карєри, а заради грошей, бо їх катастрофічно не вистачає, правда не знаю чи моя зарплата б дуже допомогла, але всеодно гроші які б вони не були, але зараз не маю можливості піти, дитина маленька ще!!!
Відповідь: Сім'я чи робота? сім*я, дитинка, домашня обстановка... а чоловік нехай заробляє гроші , щоб їх вистачало, і навіть було трохи більше )
Відповідь: Сім'я чи робота? не зовсім зрозуміла ваша позиція. ви розглядаєте роботу тільки як "заробляння грошей". ви не думаєте, що деякі жінки йдуть на роботу не тільки заради матеріальних благ?
Відповідь: Сім'я чи робота? Говорячи про себе, то можу сказати, що без роботи мені вдома " роги ростуть "!!! Робота для мене не лише цікава з фінансової сторони ( хоча не приховуватиму, що я досить меркантильна ), а ще тому, що я нею живу, і не важливо яку посаду займаю чи які обовязки виконую. Знаю, що завжди повинна бути підтягнутою, доглянутою і красивою!!!!!!! Бо признайтеся чесно самі собі, якщо сидиш дома, то не завжди із зачіскою і манікюром, а найчастіше в старому, але улюбленому халаті, з бардаком на голові, нігтями з обдертим лаком і часто ходимо в гості до холодильника!!!!!!!
Відповідь: Сім'я чи робота? Батьки прагнуть лише найкращого для своїх дітей. Саме тому вони повинні дбати про забезпечення сім'ї: відповідне харчування, одяг тощо. Проте діти також потребують ласки, уваги, просто мати батьків поруч. Нерідко розуміння цього призводить до багатьох внутрішніх конфліктів: що вибрати? Виявляється, ці дві речі можна досить непогано поєднати - звісно, якщо докласти деяких зусиль. А щоб зберегти при цьому хороші стосунки зі своїм чадом (і не гризти лікті на старості), варто дотримуватися 10 правил спілкування з дитиною. Правило перше Не приходьте додому голодними Голод не тітка. Через нього людина стає дратівливою і нетерплячою. У деяких на цьому тлі починаються головні болі. Намагайтеся перед приходом додому випити хоча б горнятко чаю або з'їсти йогурт. Правило друге Не перевтомлюйтеся Надмірне фізичне й розумове навантаження погано впливає на самопочуття. Людина стає дратівливою. Дитина зовсім не винна в тому, що вас завантажили на роботі, до того ж вона не зрозуміє чому викликала роздратування. Переступаючи поріг будинку, залишайте за дверима всі "дорослі" проблеми. Правило третє Правильно розставляйте пріоритети Ніколи не говоріть про роботу так, щоб дитина могла подумати, що робота важливіша за неї. Робота вам подобається, а дитину ви любите. Правило четверте Спілкування з дитиною - найважливіше в світі Не варто відштовхувати дитину, якщо вона прийшла до вас у той момент, коли ви зайняті готуванням вечері або взяли роботу додому. Дитина це людина, а вечеря й робота можуть і почекати. Правило п'яте Дитина повинна бути помічником і рівноправним членом родини Не дискримінуйте дитину, доручаючи їй найбільш неприємну хатню роботу. Наприклад, миття підлоги, посуду. Чому дитина повинна виносити сміття? Так, тому, що командуєте ви. Найпростіше - домовитися про черговість робіт: раз виносите сміття ви, раз - малеча. І графік в коридорі вивісити. І бажано записати собі свою чергу на нагадувальник в мобільний - на випадок якщо забудете, а ви таки забудете... Правило шосте Не самостверджуйтеся за рахунок дитини Ви доросла людина, і тільки із цієї причини ви більше знаєте й умієте. Ви краще миєте посуд і граєте в комп'ютерні ігри. Але якщо ви прагнете, щоб ваша дитина на відміну від багатьох інших сучасних дітей виросла впевненою у собі й у своїх силах, спілкуючись із нею, намагайтеся поводитися так, щоб вона почувала себе вмілою і кмітливою. А щоб не задирати носа, спробуйте згадати себе в її віці: ви взагалі поняття не мали, що таке комп'ютер... Правило сьоме Робота всього лишень засіб для забезпечення родини Якщо робота для вас стала сенсом життя, подумайте десять разів перед тим, як заводити дітей. Діти в таких родинах нещасливі. І квапляться якомога швидше вирости. Це ознака нездорової родини. Правило восьме Умійте слухати Багатьом батькам здається, що все, зроблене дитиною, усі її слова - незначні й неважливі. Вона же маленька, що там може бути "глобального". Насправді всі справи, слова й вчинки дитини так само важливі, як і ваші. І якщо ви будете зневажливо дивитися на інтереси й справи дитини, ніякої довіри між вами не буде. Не оцінюйте вчинки дитини, а намагайтеся їх зрозуміти. Правило дев'яте Радьтеся з дитиною Повірте, дитині цікаво, чим ви таким займаєтеся на роботі. Розповідайте їй про ваші думки, переживання. Запитаєте в неї поради, а ще краще, скористайтеся нею. Не думайте, що дитина ще "не доросла" до "дорослих" справ. Це не так. Вона може багато чого не розуміти, але дуже добре відчуває емоції, і тому вас можуть здивувати дитячі поради. До всього іншого, радячись, ви формуєте в дитини здатність висловлювати власну точку зору, показуєте, що між близькими людьми важливі відвертість і довіра. Правило десяте Не докоряйте шматком хліба Уникайте згадувати про матеріальну залежність дитини від вас. Це ранить дитину й принижує її. У неї може скластися думка, що вона вас обтяжує, і ви утримуєте її з почуття обов'язку. Якщо вам здається, що це й справді так - звертайтеся до психолога, і чим швидше - тим краще. Все повинне бути з любові. До того ж, на старості, коли ви виявитеся в залежному становищі, вам не доведеться соромитися того, що ви говорили колись, і гірко гризти лікті. ---------- Додано в 18:33 ---------- Попередній допис був написаний в 18:33 ---------- http://www.dyvensvit.org/?go=www.chasipodii.net/mp/
Відповідь: Сім'я чи робота? Якщо порівнювати, то для мене сім'я на першому місці, а робота вже на другому. Для мене робота - це перш за все заробляння грошей для задоволення потреб своєї сім'ї. А якщо робота ще й подобаєтся і хороший колектив, то це ще 1 великий плюс. А де себе краще самореалізувати, чи вдома, чи на роботі - це, на мою думку, особиста справа кожного.
