Відповідь: Діти в Церкві Дякую Liliyah Romanova за наведені посилання. Почитала,дізналась багато філософсько-корисного. Але мене особисто (як кубіту практичну) цікавлять реально-побутові аспекти [поведінки і заохочення] дітей в Церкві. Сподобалась подана вами ідея щодо чемності - Причастя, спробую використати. Тільки питання з якого віку можна користати такими методами впливу? Як на мене, то чим дрібніші діти-квіти, тим вони чутливіші до всіляких обмежень.
Відповідь: Діти в Церкві Ні, такого не практикується Тут йшлося про урочисте перше Причастя якому передують катехизмові науки і перша Сповідь. Вібувається впереважно у свідомому віці - 7-10 років. А УГКЦ (зокрема студійський устав) дозволяють уділення Св.Тайн дітям при хрещенні і далі.
Відповідь: Діти в Церкві Мелася отримала перше Причастя на хрестинах. І отець казав, що можна кожної Літургії її приводити, але я якось боюся, що вона може виплюнути і я не знатиму що робити. і друге- в нас в церкві ніколи не бачила, щоб давали немовлятам, а хрестили ми Меласю в Гаю в іншій церкві. мабуть перед тим слід перепитати отця?
Відповідь: Діти в Церкві Ми саме там (в Гаю) і хрестились. А вперше отець сам - Ясочці тоді було 5 місяців - запропонував дати їй Причастя. Ваші побоювання намарні: діткам дають лише трошки (Св. Крові) вина на край язичка.
Відповідь: Діти в Церкві Ну у УГКЦ є таке поняття як Перша сповідь для якої обов'язкове навчання, а після неї і урочисте святе причастя. Але для самого першого причастя ніяких наук не потрібно бо це діти і тим більше а що ви будете говорити 4 чи 6 місячній дитині? Спочатку дається тільки трошки вина це для того що малі діти можуть виплюнути а коли ви вже впевненні що вже дитина готова до повного причастя то кажете всященикові що можна давати і хліб.
Відповідь: Діти в Церкві Дівчата, прийміть до компанії! Ми з синулькою ходимо кожної неділі до церкви, і кожної неділі йдемо до Св.Причастя. Вперше ми пішли коли йому було 1,5міс. Священник дав лише ложечку облизати. Так було кілька разів. Потім, коли він вже спостерігав за усім у мене на руках, то і сам навчився відкривати ротика до Причастя. А тепер точно все знає як треба робити. Але священник повинен бути обережним, і прослідкувати як дитинка проковтне Причастя. Тепер ми вже навіть вміємо Чашу цілувати і ротик витирати. А от щодо Урочистого Причастя, як це зараз роблять, то я проти. Тому що за цим всім святом, пляттями, зачісками, втрачається сама сутність Св.Причастя. Тим більше, навіщо чекати до 7р.?
Відповідь: Діти в Церкві Маленьким діточкам дають лише краплинку Св.Крові (вина). Головне не кількість, а якість.
Відповідь: Діти в Церкві Ми своє щастя вперше(хрестини не рахую) взяли до церкви на Спаса,ми були біля Східниці,там церква маленька,людей не багато-ризикнули,пішли.Малому був 1рік1міс.Дали йому яблучко в руці,був дуже чемний ,я його навчила ручки складати до Бозі,то він поки на дворі стояли мовчав і хіхікав коли освячували,а коли зайшли то він до всіх ікон підходив складав ручки і казав Бозя.В принципі я задоволена-не кричав не бігав,спокійно себе поводив ну і плюс ми отримали масу задоволеня від нього.до речі то яблуко так з рук і не відпускав,аж поки не прийшли додому.
Відповідь: Діти в Церкві Ми з Богдасиком почали з трьох місяців. Про те, що дитина виплюне можете не турбуватися. Достатньо сказати священикові, аби дав трішки самої крові, просто закцентувати йому, що це маленька дитина. Тіло Христове таким діткам як наші не дають (саме через небезпеку потрапляння на землю). На якомусь етепі Богдан почав відмовлятися відкривати рота. Тоді приклад мами грає вирішальну роль. "Дивись, Богдане, спочатку мама, а потім ти." Перший раз я просто підійшла до отця з малим на руках під час загального причастя і сказала, що ми причащаємся вперше і нам треба пояснити, що робити.
Відповідь: Діти в Церкві Коли наші донечці було від 1 до 3 років, ми називали для неї Св.Причастя "святий хлібчик"... Зараз їй уже 4 з половиною. Кожної неділі, всі роки - дитина у церкві з нами. Вона найбільше чекає моменту Причастя, знає молитви. Окрім Літургії в неділю і свята, молитви, духові розмови, читаня дитячої Біблії - кожного вечора... Кілька років ми проживали у Братиславі, ходили до греко-католицької церкви. Спереду, перед лавками для дорослих, стояли лавочки для діток. Діти, як діти, буває і засміються, і заплачуть, і ходять, і їдять... Але з яким розумінням, терпінням, любов"ю ставились до цього і священики, і прихожани! Не давайте місця страху, коли йдете до Причастя з дитиною, звернітися в той час до Ісуса. А навіть як щось таке і трапиться (не хоче ротик відкрити, чи не хоче ковтати), не бійтеся, не хвилюйтеся надмірно - це ж дитя, та й стається це дуже рідко. А ми, мами, часто в таких випадках чи не більше переживаємо за те, що подумають, чи скажуть присутні, ніж за інше. Якщо дитя ще зовсім мале, не свідоме, тримайте на всяк випадок чисту хусточку біля підборіддя, якщо відвернулось, закрило ротик, не змушуйте, не впускайте недобрі думки у голову й серце - є безліч найрізноманітніших причин, що можуть спровокувати у надчутливій дитячій психіці, а отже і поведінці, таку реакцію... На тему християнського виховання із задоволенням поспілкуюсь. Хай береже вас Бог.
Відповідь: Діти в Церкві Слава Ісусу Христу! Шановні матусі й татусі! Ви, звичайно, знаєте про журнали "Ангелятко" та "Зернятко". Ще раджу придбати для своїх діточок "Біблію у переказі для дітей (є у різних книгарнях, на розкладках біля церкви Св. Андрія, книги всім знайомим рекомендую купувати у книгарнях на пр.Шевченка, їх там є 3, дві -книгарні НТШ, а ще одна, де канцтовари, ноти, підручники, там найнижчі ціни, хоч останнім часом трохи зросли). Гарна книжка - "Християнський буквар". Зайдіть у книгарню "Свічадо" на Винниченка, біля церкви Св.Михаїла, прихожанами якої, до речі, ми є. Там чимало духовної літератури і для дітей, і для дорослих, біблійні мультики, фільми. Зараз там є акції. Буває там "Моя перша зручна Біблія", у вигляді сумочки з ручечкою) для найменшеньких. Ми з донею запровадили таку традицію: увечері перед читанням казки, віршів чи оповідань - обов"язково 2-3 оповідання із Біблії. В неділю читаємо ті місця Євангелія, які були на Службі Божій. Коли хтось захворів, читаємо про чудеса зцілення Ісуса. Повірте, це найбільше зцілює дитину, бо дитина ВІРИТЬ всім серцем і НЕ СУМНІВАЄТЬСЯ, що Бог і Мати Божа помагають їй. Нам, дорослим, тієї дитячої ВІРИ і ДОВІРИ до Бога дуже бракує. Правда? А Ісус говорив: "По вірі твоїй дано тобі." А найголовніше, як на мене, у християнському вихованні - приклад батьків. Якщо дитину заставляють молитися, але вона ніколи не бачить, як молиться татко, або чує, як після Причастя, дорогою з церкви додому ми обмовляємо, осуджуємо, обзиваємо сусідів чи рідних, то... Самі розумієте... Вся наша духовність і релігійність тоді якась не справжня, і віра теж, виявляється, якась поверхнева. А дитина все так тонко відчуває...Хай береже Бог вас і ваших діточок!
Відповідь: Діти в Церкві Слава Ісусу Христу! мої малята, а особливо син, також дуже люблять причастя. Ходити на літургію, молитися перед сном і вранці - ці речі є для нас традиційними і сприймаються дітьми як невід"ємна частина нашого життя. А от традиції молитви перед їжею не було ні в моїх, ані в чоловікових батьків (хіба за святковим столом), декілька разів намагалися запровадити в себе щоденну подяку за їжу але якось воно саме собою переставалося. Чи маєте ви таку практику, і як це сприймають ваші діти?
Відповідь: Діти в Церкві Сідаючи до столу, коротким реченням дякуємо, прошу Бога благословити їжу. Буває вголос, іноді пошепки, іноді в думці. А інколи забуду Треба дякувати вголос, прада? Традиція впроваджується послухом і вправлянням, як писав апостол Павло. Дякую Вам, що закцентували на цьому питанні. За святковим столом молимось теж. Одна моя знайома не доторкнеться до їжі, не зробить ковтка чаю, не промовивши молитви. І я мала змогу переконатися, що це не формальна звичка, а потреба висловити вдячність. Вчу і дитину, і себе дякувати Господу за все: кожен вечір - за день, за дім, за нові рукавички і книжку, за сніг і квіти...
Відповідь: Діти в Церкві Ми також практикуємо спільну молитву перед їдженням. Діти дуже люблять таку (ми її наспівуємо): Благослови Боже з високого неба, Та щоб на цьому столі не забракло хліба, Не забракло хліба, не забракло солі, Боже, наш ласкавий, дай нам ще й любові! Смачного! Але спершу татова молитва (серйозна і коротка): Благослови, Боже їду і пиття рабам твоїм, бо Ти Святий єси, і на віки вічні. Амінь.
Відповідь: Діти в Церкві Ми також ходим з малим до церкви. Коли він був меншеньким, то спав там, тепер троха шумить... то деколи не достоюєм до кінця (малий довше Причастя не витримує). Тепер літо, то стоїмо на вулиці. Ходимо в Домінікани
Відповідь: Діти в Церкві Нашій доці 2 рочки. Ходимо разом на Літургії. Дуже мене здивували погляди людей в церкві, коли ми до св. Причастя разом ішли. Чомусь в нашому храмі я поки-що не бачила таких маленьких діток, щоби приймали св. Причастя. І тому всі так на нас дивляться, ніби ми щось неправильне робимо.
Відповідь: Разом до церкви Ще хотіла підняти питання чи варто ходити на Службу Божу з маленькими дітьми (1-1,5 років)? Часто діти плачуть і як починає одне то вже й всі плачуть і нічого не чути. Може варто наймати на цей час няню? Розумію, що сім'я хоче разом йти на Службу Божу, але в результаті власне Службу вони пропускають заспокоюючи дитину.
