Оминала цю книгу десятим дорогами ))) Все через те, що попередні книги авторки мені не сподобались. А дарма. Книга шикарна. І зміст, і стиль написання.
аж заздрю))) на тій хвилі захоплення скандинавськими трилерами дочитую останню книжку Юссі Адлер-Ольсен. На основі перших трьох знято трилогію , не пам"ятаю загальної назви- Полювання на фазанів, Пітьма у пляшці, і ще одна. Чую, близько до того, що не буду мати що читнути перед сном. Може, хто порадить скандинавів?
@shparynka фільм трилогія назив. Містеріум. Я дивилась колись. Можу порадити Самюеля Бьорка. В перекладі лише дві книги є. Я путешествую одна і Сова. Мені сподобалось. Франка Тільє читали? Він правда французький. Але попереджаю, що деякі твори на грані. Я вже всі прочитала. Є більш легкі, а є дуже важкі...
дякую дуже, дівчатка))) вже все поскачувала)) --- дописи об"єднано, Jun 2, 2018 --- точно. Я все путала з Міленіум.
Я прочитала таку от книжку , тепер ще й мамі раджу її. Американка про французьких жінок. Це не гостросюжетно і не супер дослідження, але цікаво і легко читається. Можна спостерігати стиль життя інших людей в інших країнах. Можна порівняти з своім, з оточенням, уявити,...
Те саме можу сказати і про 2гу частину "Мелодія кави в тональності сподівання". Сюжен банальненкий, проте цікаво читати про побут того часу і загалом роман досить атмосферний. Проте на моменті, коли до Анни почав залицятися інший і я собі як уявила, що зараз ця "любовь-марковь" піде по другому колу, то перестала читати. Закінчу хіба чисто для галочки.
Я дочитала «Гора між нами». Одразу ще фільм подивилася. Спершу стосовно книжки. То мені дуже сподобалася. Вразив кінець, я не чекала такого. Незважаючи на обкладинку головний герой мені уявлявся худим і світлим, а аж ніяк не темношкірим. Фрагмент з полювання на лося був надзвичайно сумний. А от фільм розчарував. Розумію, що фільми зазвичай недотягують до рівня книги. Але повністю змінений сюжет, імена героїв, події. Ну зовсім не те. Без прив’язки до книги, то був би гарний фільм. Хоча кінцівку я би не змінювала.
Нещодавно закінчила читати "Шопенгауер як ліки" Ірвіна Ялома. Заворожує з перших сторінок, дуже інформативна в плані філософськкого пізнання, адже автору вдалося вміло переказати історію життя Шопенгауера (під час студ. років, коли вивчала філософію, я не могла запам"ятати ні однієї біографії філософів), дає розуміння самої філософії Шопенгауера. В плані художнього вимислу, не настільки сильна, проте дуже така catchy, затягуєєє. Я б поставили 8,5/10. Рекомендую.
Прочитала. Цікава. Захоплююча. Хотілось читати і читати. Все цікаво було чим закінчиться. Такі цікаві нотки психології. Класна книжка. Рекомендую!!! Гора між нами. Класна. Читаючи я дуже мальовничо собі уявляла події книги, тому як написано вище.. Думаю фільм мене розчарує, але точно подивлюсь. Рекомендую книгу для прочитання. Кінець цікавий вийшов
Прочитала цю книжку практично на одному диханні. На дворі літо,а потягнуло на Різдво.Всім раджу прочитати і планую докупити решту книг з тої серії.
"Несподівана вакансія" Джоан Роулінг. Дуже сподобалася, сюжет такий глибокий, розкриває дуже багато соціальних проблем, не могла відірватися.
За один день прочитала «За зачиненими дверима». Враження - жесть. Реально страшно. Вкотре нагадує наскільки обережним треба бути з незнайомими людьми, не всі люди добрі, а деякі взагалі схиблені. Навіть не можу сказати раджу чи не раджу цю книгу, бо після її прочитання якась як «в тумані». Мабуть надто емоційним не варто її читати.
«Самотність простих чисел» Паоло Джордано. Напевно я все ж трохи розчарована. Зрозуміло, що головні герої дуже складні особистості з купою психологічних проблем. Але я все ж чекала якоїсь розв’язки. Та її просто не було. Все залишилося як було на початку. Сумно. Таке життя сумне. І самотнє. Важко сказати хто тут винен. Я винних не знайшла, хоч люблю в тому «покопатися». Може просто іноді людина настільки слабка, що не може справитися з тягарем емоцій і з тими проблемами, які є непосильними в певний момент часу. Особливо якщо мова йде про дітей.
Зараз читаю "Париж для самотніх", " Таємнича книгарня містера Пенумбри" та "Маленька паризька книгарня". Манера написання дуже легка, всі кгини в міру романтичні, але однозначно цікаві.
Якраз прочитала. Як же цікаво про життя у Франціі! Як же класно, коли люди в 50 мають можливість щось поміняти в житті! Описи чудові!
З останнього прочитаного: "Морт" Террі Пратчетт. Легеньке чтиво, прочитане за два вечора. Цікава манера написання твору. Скетч на серйозну тему життя і смерті. "Джерело" Дена Брауна - такий собі художній екшн, екранізація мабуть не за горами, якщо її ще не зробили. Твір написаний в стандартній манері Дена Брауна. Досить цікаво, трохи налаштовує пофілософствувати, але передбачуваний сюжет. Я десь на середині книжки вже здогадалась хто вбивця "Квіти для Елджернона" Деніел Кіз - книга справила на мене гарне враження, люблю такі твори, заставляють задуматись над багатьма моментами.
