Початок. Але далі, чи то під настрій, але вражена, як в 15 років працює в підлітка аналітика. Напевно, не на пустому місці. Маючи великий читацький досвід, хоч-не-хоч, але "філософія" бере верх.
Дочитала "Зруйнована гавань" Тана Френч і "Пів'яблука" та "Інші пів'яблука" Галина Вдовиченко. "Зруйнована гавань" - в цілому не вразила. Я здогадалася хто вбивця. Мабуть найбільше вразив мотив вбивства. Хоча я люблю деталі і описи, але тут мені їх забагато. Бо понад 600 сторінок для такого сюжету - трохи перебір. "Пів'яблука" та "Інші пів'яблука" - це моя особиста класика жанру. Просто люблю цю книжку і перечитую вже не вперше. Кожна з головних героїнь якась особлива. Та і особисто в мене якась асоціація з особистим життям, проводжу паралелі з своїми коліжанками.
обожнюю цього автора. Але після деяких його книг треба довго оговтуватись. Важкі, з жорстокими сценами, але затягують, на диво. Головоломка найменш кривавий його твір. Медовий траур і Адський поїзд для червоного ангела - отам фантазія автора вже розгулялась не на жарт. Але чуттєвим особам читати не рекомендую.
Я мучу останніми тижнями «Сяйво» Стівена Кінга, ще розв‘язка залишилась. Потім щось легше хочеться читнути.
Люблю Кінга, але "Сяйво" щось не пішло мені. А що ще з його творчості порадите, але щоб не дуже криваве?...Я не чуттєва особа, але на 9 місяці хочу чогось такого..запутаного, але не дуже кривавого
Я не всі його книги прочитала, тільки 6 штук. Але всі вони досить криваві, Головоломка найлегший з них твір. Тому Вам, та ще й в такому делікатному стані, я б не ризикнула радити інші його твори. Можу порадити напружений детектив Лінвуд Барклі "Исчезнуть не простившись"(рос. переклад) і "Бойся самого худшего"(рос). Ну і загалом всі його детективи досить непогані, напружені, але без жорстоких подробиць.
А я прочитала вже все що можнак, зараз розпочала " Сплячі красуні". Тетянка можете спробувати "Втечу з Шоушенка". Розумію, що фільм можливо бачили, але читати книжку, це зовсім інакший сценарій в голові створюється.
то я про Тільє писала, не про Кінга)))я аж здивувалась, що ніколи про Сплячі красуні Тільє не чула, а то ви про іншого...
Дякую, я вже її читала . Я страшенний любитель читання, ще з дитинства, весь час в пошуку чогось цікавенького.... --- дописи об"єднано, Jul 16, 2019 --- маєте електронний варіант?......
Давно не читала саме художньої літ-ри, і ото недавно вирішила взятися до "чорного ворона" Шкляра. Дуже добре мені пішло, думала, що історичне може бути трохи нуднувато, але ні - і пізнавально історично, і художні елементи дуже гармонійно поєднані. Єдине, що допитувала книжку на відпочинку вже в Туреччині, де навколо якраз купа москалів, про "тупі морди" яких саме так багато в книжці. Так що ненависті до відпочивальників воно мені додало конкретно! Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Дівчата, а хтось зараз якісь "соплі" читає? Бо мені зараз серйозні книги не заходять, так і лежить недочитане, в племінниць вже книжки тягаю.
Сару Джіо візьміть собі. Воно хоча б красиво написане, хоч і «мило». Або Марка Леві, якщо з нотками позаземного.
Я ще читала серію книг про "Шопоголік" Софі Кінселла, а потім і інші її книги (Девушка и призрак, Богиня на кухне, У мене есть твой номер,) . То не зовсім соплі, а навпаки більш смішне. Діалоги, події , романтика - настрій піднімає і веселить. Позитивне одним словом. З більш сльозливого -Джоджо Мойс. Або Джоді Піколт - в неї і сльози, і юридично-судові, але більш серйозні ( "Мій ангел охоронець" , "Дев'ятнадцять хвилин" , "Роковое совпадение", "Час прощатися" і інші).
Якщо треба щось геть несерйозне - то може бути "Кіт без прикрас" Террі Пратчета. Якщо якийсь роман - то "Шоколад" Джоан Гарріс або "Хранитель забутих речей" Рут Хоган. Нещодавно читала "Усі яскраві місця" Дженніфер Нівен, то роман про американських підлітків, трохи емоційно важкий, але вартий того, щоб його прочитати. Ще з молодіжно-ненапряжного можуть бути книги Джона Гріна. З сучасної української літератури можна почитати твори Міли Іванцової (то якщо треба "соплі") або Лариси Денисенко (в неї в книгах трохи більше гумору).
Щось не зайшла зовсім. Почала читати продовження її історій, і то геть не той рівень перших книг. Тре пошукати)) Класні книжки, дійсно гарно написані. Я щось зараз на підліткове підсіла. Коти-вояки, таймлесс, школа добра і зла, академія вампірів. Гаррі Поттера он вже який раз перечитую
В такому випадку книжки Джона Гріна мали б вам підійти. "В пошуках Аляски", "Винні зірки", "Черепахи аж до низу", "Паперові міста" - якраз таке підліткове, про дружбу і кохання з елементами детективу. А ще я вже радила в сусідній темі "Томасину" Пола Гелліко. Книга ніби вважається дитячою, але мені під настрій зайшла "на ура". Цитата з книги: На словах про росіян я надовго задумалася. Книга була написана у 1957 році. Вже тоді наші північні сусіди асоціювалися лише із загарбниками і вбивцями. Ну і загалом цитата в наш непевний час є дуже актуальною, принаймні, допомагає змиритися з тим, що зараз робиться навколо. Хочеться вірити, що Богу видніше.
"Рік хоґе по-данськи" - реальна історія британської журналістки, яка заради чоловіка погодилася на переїзд до Данії, однієї з найщасливіших країн світу. Протягом цілого року головна героїня перебуває в пошуках секрету чи рецепту щастя громадян цієї країни. Про працю і відпочинок, про науку і медицину, про виховання дітей і традиції Данії. Не занудно, цікаво, захопливо, насичено емоціями, стильно і дотепно навіть про податкову систему і оподаткування доходів. Спонукає до створення свого хюґе і виведення власної формули щастя. Рекомендую.
