Коханий, спиш? А як без нас Париж?

Коханий, спиш?
А як без нас Париж?
Ранкова кава, свіжі круасани?
На світі стільки див і дивовиж,
Що й наших двох життів на все не стане.
Я згодна на щось менше, ніж усе.
Наприклад, на Монмартр о шостій ранку.
Бонжур!.. ти щось бурмочеш… кес-ке-се?
Я допиваю кави філіжанку.
Арабіки бентежний аромат,
Такий міцний, що й мертвого розбудить.
А ти все спиш? То як же наш Монмартр?
Без нас йому, напевно, сумно буде.
Мовчиш. Ну, ну.
А я тобі кажу,
Що навіть сон, коханий, має межі.
От зараз все покину й побіжу
Шукати, де ті ейфелеві вежі…

© Мар'яна Савка