Багатодітна сім'я - коли їх більше ніж нас

Ви платите податки? Ви в курсі скільки стягується? І коли я це все сплачую, то я хочу, щоб у разі потреби я отримала якусь допомогу, от навіть вийшовши в декрет. І, що маєм - змінили порядок нарахування лікарняних і, звісно, в користь держави. Абидно однако.

 

теж думала про це і дуже тішусь, що Віруся має двох старших братів. Хоча, отим Старшим Братом, про якого завжди мріяла я, для неї є і буде Дми. з Сергійком вони будуть майже-двійнятами.

 

Є люди, які звикли сидіти комусь на шиї. І це не залежить, чи вони сімейні, чи одна дитина в них, чи більше.
Вони звикли, що всі мають їх жаліти (причина для цього завжди знайдеться), допомагати, і що їм всі щось винні.
А, повертаючись до теми,
коли багатодітна сімя живе і поводить себе так, ніби всі інші їй щось винні, то це - дико.
але те саме стосується і небагатодітних сімей.

 

В любому випадку, багатодітна сімя - це важче. Важче, ніж бути самому .
Я в батьків одна, і от спостерігаючи їх останні пару років, бачу, що їм якось сумно. З однієї сторони, настав той славний час, коли дитину (мене) виростили, виховали, женили (звичайно, не все по маслу було, але таки виростили) - і можна "пожити для себе". Та ось це життя для себе - їм не в радість. В них є можливості, ресурси, сили, бажання ще виховати-виростити пару дітей - а за відсутністю приходиться всю гіпертурботу приділяти мені та онукові та чекати (просити ) на нових онуків та коли ми онуків завезем в гості. А в гості виходить привезти найчастіше - раз на квартал, на тиждень-два, бо відстань 500 км.
Я не розумію пари, в яких головним орієнтиром НЕ народжувати дітей (принаймні, другу-третю) є так звана "нестабільна економіка". Це дурість чи просто необізнанність, незнання.
Зі своєї сторони, коли ми дізнались, що наша друга дитина теж хлопчик - для нас стало зрозуміло, що третя вагітність з надією на дівчинку звичайно буде. І це щастя. І після трьох дітей ніхто робити вазектомію чи перевязувати труби не буде. Бог пошле - то будуть можливості виховати гідну і четверту дитину при наших певних цілеспрямованих діях на забезпечення наших же дітей.
Для мене не є самоціль народжувати-народжувати... З першою вагітністю у нас була повна яма і по фінансам, і певний час жили з батьками, і здавалось що халепам не буде кінця.. Але якось пройшло півроку, рік, два, влаштувались окремо, дитина росте, є що їсти, погуляти, вдягтись - от і настав час роздумів на рахунок другої дитини. Всьому свій час.
Головне, як писали вище - це відносини між батьками, які дають любов, піклування, мудре наставлення своїм дітям, своїм прикладом показують як треба правильно будувати відносини, домомагати іншим, не сидіти на місці в очікувані чуда.

 

Я проти того, щоб багатодітним були якісь додаткові виплати, які можуть неблагополучних стимулювати народжувати, але я за бонуси, типу знижок на гуртки, садочок, відпочинок (типу третя і всі наступні діти - безкоштовно - ну це я так мрію), проïзний на транспорт, якщо дитині до школи ïхати треба.
І дуже мрію про нормальну страхову медицину. Наприклад, в Німеччині є державна страховка, яка приблизно 8% від зарплати і покриває основні витрати на всю сім'ю. Тоді діти не є додатковим фінансовим навантаженням під час хвороб.
Якщо говорити про державні виплати, то нехай вони будуть однаковими для всіх діток.

Надіслано від мого HTC Desire C, використовуючи Tapatalk

 

ну мені єдине що подобається, що в Німеччині до повноліття на дитину виплачується 200 чи скільки євро, і це не залежить вді прибутків (сума там дещо міняєтсья залежно віку)
тобт за ті гроші можна дитину взимку взути і одягнути спокійно

 

Таке є. Жодна дитина не буде ходити гола. І на садочок вистачить, або майже вистачить.
Але я би і ті гроші відмінила, бо ж всякі мігранти тим користуються. Народили по 3-4 дітей і півзарплати є.

 

ну та... я правда не дуже вникаю в деталі, але власне такі нюанси були б добрі не для мігрантів, а для "корінних" жителів
мені видається що їх з самого початку придумали суто для німців, які не дуже мали бажання народжувати, тобто типу підняти демографічний стан)
для німців дитина це теж "графа видатків", яку варто добре обдумати, а якщо йдуть виплати, ще й до повноліття, то вже зовсім інша справа
бо от в нас при народженні дається певна сума і при економіі її на певний короткий час може вистачити (емм, могло при попередньому курсі валют)
а далі що? далі більшість мамів мусять віддавати в 2 роки в садок і йти працювати, бо допомоги 130 грн, а якісний дитячий зимовий комбез коштує як мінімальна заробітня плата

 

Я і чоловік одинаки я все життя мріяла про брата чи сестру, але склалося інакше( і я завжди знала, що хочу точно не одну дитинку) тепер маю двох синочків і мрію про солоденьку дівчинку)і чоловік теж не проти) вже б і зараз
Якось так вже складається, що сім'ї із трьома дітками тепер не є рідким явищем, як було раніше. Особисто для мене багатодітними є сім'ї із 5 і більше дітками. Тоді вже дійсно такий собі садочок дитячий


Надіслано із мого Tapatalk

 

Німеччина не Америка. Тут дитина не дуже дорого обходиться. Садки дешеві, початкова школа зовсім безкоштовна, а далі хіба як дуже круту гімназію обирають, то платно. Вища освіта безкоштовна, майже всі студенти підробляють, щоб за харчування і житло платити.
Доволі часто трапляються родини з 3-ма дітьми. Мабуть, пішли позитивні зрушення.

 

Переді мною в моєї лікарки-гінеколога оформляли декрет ще одній жінці, яка була в поліклініці з трьома дітками десь 4, 3 і 2 років, ну, і вагітна четвертою дитинкою. Ми разом чекали під кабінетом, то я дивлячись на цю сім'ю задумалась. Діти бавились по коридору і розважались як могли, такі живчики. Але видно, що сім'я навіть не середнього достатку. Я знаю, що не маю права так оцінювати, але чисто по зовнішньому вигляду: дітки в доволі заношеному старому одязі були. І щось мені їх стало на мить навіть шкода... Сім'я благополучна, просто мабуть дуже скромно живуть.
І от через пару днів в соцстраху зустрічаю знову ту жінку, а вона ще виявляється має і старшу дівчинку десь 5 років. Тобто вагітна швидше за все вп'яте, хоч я і не впевнена, що бачила всіх дітей.
Вперше бачу у Львові таку багатодітну маму. Аж крутилось на язику якесь питання, точно не можу сформулювати, але воно би швидше за все вийшло некоректне. Чому аж п'ять дітей?.. чи щось в тому стилі. Мені то не вкладається в голові.

 

таку -- це яку?
бідну?
чи з 5 дітьми?

 

Ой навіть не знаю, що відповісти. Мабуть, і те, і те разом. В першу чергу, що з 5 дітьми. Ярлики не хочеться вішати, але помітно, що вони не заможні. Це ж так важко. А діти ростуть і витрати сім'ї збільшуються.
Мені стало цікаво, чи прораховують якось багатодітні сім'ї свої можливості, чи йдуть за тим принципом, що як Бог дав дітей, то дасть і на дітей? То я пхаю носа не в свою справу? Але чим керуються батьки?

 

як мама шістьох дітей(з різницею у три роки приблизно-тобто фактично половину з своїх вже 40 років я тільки дітьми і займаюся-власне займаюся,а не просто народжую і живу на дитячі гроші) спробую вам відповісти: знаєте,мене завжди дивує,коли люди от так впевнено вважають,що можуть прорахувати свої можливості щодо виховання і забезпечення певної кількості дітей,або зупиняються на одній,щоб вже точно все їй дати. Наше життя таке непередбачуване і в одну мить все може змінитися в гіршу сторону, може трапитися лихо, можна втратити здоров"я. може обірватися життя... або скільки буває випадків,коли гине єдина дитина-гарна ,хороша,вихована,внаслідок трагічного випадку. Ш що залишається,для чого жити далі?...власне,я веду до того,що не все в житті можна спланувати,діти є не тільки для того,щоб забезпечити їх матеріально,насправді важливо,якими людьми вони стануть і це вже не в матеріальному становищі справа.

 

А чому шкода стало тих діток? Виглядали сумними?
А в нас сусіди мають 5 діток, так мені подобається їх сім'я! Різниця між найстаршим і найменшим певно років так 17, дівчинка одненька, якраз посередині. Цікаааво мабуть так, коли дітей багато, і кожне ж різне...
З іншого боку, гроші грішми, але то треба мати просто невичерпний емоційний резерв, щоб на кожного відреагувати, слово сказати, і самій не загубитися. В нас он двоє тільки, то, буває, тиждень з чоловіком поговорити не можемо нормально, не по півречення і то ще доця маленька, не так "ефір займає"...
Словом, захоплююся багатодітними сім'ями, а особливо їх мамами!

 

@maty це все так, але в наш час і матеріальний аспект дуже важливий, як не крути. А хто вже скільки народжує і як - то вже їхня особиста справа, дорослі ж люди.

 

Зараз це рідкість і тому трохи непривично. Колись це було нормою, і одна дитина в сім'ї не вкладалась в голові
Як на мене - головне щоб ті діти були щасливі, щоб батьки їх дійсно любили і поважали кожного як особистість. Якщо виростуть достойними людьми - вони самі собі дадуть раду в житті, і без грошей від батьків.

 

приїжджайте до нас "на район" У нас мамочок з дітками у кількості 3-5 штук тут на парафії багато ( ну з 5 не дуже- всього 2 сім ї, а от 3-4- то достатньо). Причому то зовсім не нужденні сім ї. Не олігархи, але і не ті, як живуть на соціалку . Моя сусідка- мама п ятьох. Між найстаршою і найменшою дитиною різниця років 17-18.Усі їх дітки гарно виховані, акуратні, займаються спортом, в т.ч. професійно. І мама і тато в тих діток не виглядають замученими і забембаними життям. Дуже приємні люди.Причому з дітками там завжди вони обоє навіть гуляли чи гуляють завжди у 80% часу разом. НЕ знаю, як було, коли вони мали лише 2 -ох старших, бо з цією сім єю познайомилася , коли в них уже 3 дитинка народилася.Але з трьома останніми дітками вони майже завжди були разом . п.с. ні нянь, ні бабусь-дідусів тут ніколи не було . Ще є у нас на парафії одна жіночка, яка свого старшого сина народила, коли і я ( різниця у 3 дні), тобто йому 11.6. За ці роки вона встигла ще 3 народити і зараз знову вагітна. Теж не сказала би, що це нужденна сім я ( хоча от у її випадку там реально всі діти лише на мамі, і по ній видно, що фізично важкувато)

 

Ну ви вкурсі шо в мене 2. І недавно мені сказали шо я мама героїня бо в мене аж двоє... В той момент мені щелепа відвисла бо ніякого подвигу я в тому не бачу . Але тепер я вже розумію що люди які сильно закручені на заробітку фінансів часто так думають . В моєму випадку то була жіночка ( діамант ) з компанії амвей . Хоч вони і позиціонують себе як додатковий заробіток, ага шоб там додатково заробити до статусу діаманта треба покинути основну роботу і шей понаднормово літати . Але то таке .
І от наші сусіди 7ро дітей . Мама сама просто не взмозі вигуляти , нагодувати і все решта поробили . Там двірник , дві няні , повар , прибиральниця . Тато живе в окремому котеджі бо того шуму не витримує ) .
В чоловіка знайомий сам з сім'ї де 7ро дітей . Нормально вихований . Подробиці не розказує але каже часом при розмові - 7ро не треба дітей .
В інстаграмі є Таня Ілічева в неї семеро . Звісно що там цілий штат прислуги . Мама виглядає шикарно , фото одне гарніше від іншого . Дівчата там просто шаленіють від того яка гарна сім'я , і просять порад як вона так все гарно встигає , просять зустрічей і мастер класів як бути такою супер мамою )))) .

Я не знаю чи то супер мати 7 ро дітей . Попри любий достаток я маю трохи іншу думку .

 

а давайте, буде змінювати оте "матеріальний аспект дуже важливий" ?
всі разом?