Аутоімунний тиреоїдит

Так, бо ттг 0.01. Власне, шо не цукерки і та дівчина, яка пила той тіамазол і власне ій його виписала лікарка, до якоі я йду, казала ій після таблетки не годувати дитину 4 години. А сайт е лактаціч каже, що ризик дуже низький і на гв не впливає.

 

зрозуміла, що мене можуть невірно зрозуміти, тому напевно варто уточнити, - те, що я тут писала про можливість не приймати препаратів при гіпертиреозі, то стосується конкретно післяпологового тиреоїдиту,

(і, зважаючи на самопочуття, звісно)

бо там специфічна причина і перебіг, гіпертиреоз там транзиторний, потім переходить в гіпотиреоз. У Вас мабуть інша ситуація.

 

Та я зрозуміла, все нормально. Я після пологів не перевіряла, вилізло то вже як малій було 3 роки. Але ще в 2000 році мала проблеми з серцем ( міокардит), ніби пролікувалась, і мигдалини видалила, а тахікардія не проходила, ніхто в той час в районі нічого не порадив. Аж поки робила в обласному центрі ехо серця, то лікарка ледве могла зловити щось у тому "тріпотінні", то вона і підказала, щоб я взяла скерування на аналіз гормонів у ендокринолога, хоч і Узд щитовидки на той час було без змін . Тоді і була вперше виявлена підвищена функція, пролікувалась, аналізи стали нормальні, та й по всьому, забула . Ніхто не сказав час від часу то контролювати. Малого народила в 2007, найменшу в 2012. То весною 2015 чуть не загнулась. Воно десь певно собі вже раніше повернулось, але якесь вялотекуче, а як казала мені лікарка, мала стадія може не проявлятись зовні роками, а стрес спровокувати різкий " вибух". А хіба мало стресу ми всі мали в 2014 та й потім... З того часу і лікуюсь, з перемінним успіхом. По їхніх протоколах, якщо до 2- х років не вдається побороти, тобто якщо після лікування і відміни ліків та фігня повертається, то кажуть, треба видаляти. А потім знову ж підбирати дозу еутироксу пожиттєво. А я вже скоро 3 роки ... Кажуть, що тіамазол токсичний на печінку, і довго то тривати не може. Але я консультувалась з знайомим лікарем з Європи, то він сказав, що в нього є пацієнти, що приймають роками мінімальну дозу і нічого, що сильне серцебиття більш шкідливе, ніж та мінімальна доза. І якщо я знайду - дослідним шляхом - свою мінімальну дозу, то можна ще потягнути, тим більше в мене середня стадія. І що з віком функція щитовидки має тенденцію до зниження природнім шляхом, то навіть на фоні автоімунного процесу може щось і внормуватись, а може і ні. Принаймі він не такий категоричний, як наші лікарі, щодо видалення. Отак і пхаю потрохи ту біду вперед, що 2 місяці здаю аналіз і коригую дозу вже сама, бо мені писали такі схеми, що збивали нижче норми, потім повна відміна на кілька місяців, знову показники зашкалюють, потім все спочатку. Ну їх нафік з такими експериментами. Чи наші і їхні лікарі вчаться по інших книжках? То тепер я вже сама, пробую знайти мінімальну дозу і якось тягнути... Не знаю, чи довго.

 

В мене був токсичний зоб і гіпертиреоз. Діагностували мені його в 14 і то вже тоді, коли дійшла до повного виснаження і навіть по сходах підніматися було важко. Приймала тіамізол (метизол) безперервно 10 років, постійно корегувала дозу. А вже потім, коли лікування не давало результатів, повністю видалила щитовидку. По самопочуттю скажу, що пожиттєвий прийом еутироксу не настійльки страшний, як симптоми гіпертиреозу. Тахікардії немає, самопочуття покращилося (було постійне відчуття слабкості), навіть характер став іншим і загалом в 30+ почуваюся краще, ніж в 20. Але поспішати видаляти теж не варто, бо то таки не зуб вирвати.

Не знаю чи пов'язано з видаленням щитовидки, тому сховаю під офф, але здається здається мені, що якщо вже є автоімунне захворювання, то після видалення можуть проявлятися захворювання інших органів ендокринної системи. Можливо так співпало, але за кілька років після видалення проявився і підвищений пролактин, і гірсутизм, і труднощі з зростанням перелому (паращитовидні залози на кальцеобмін впливають).

 

Дякую, що ділитесь досвідом. В мене родичка закордоном ( той лікар, то її чоловік), то має понижену функцію, то теж приймає еутирокс, доза підібрана добре, і аналізи і самопочуття в нормі. То справді просто замінник природнього гормона, багато людей і зі своєю щитовидкою його п'ють. Просто операція - то завжди страшно, і як не є критичний стан , то почекаю. В європі ще практикують не видалення, а "вбивання" радіоактивним йодом, а в нас це не поширено. Я поки приймаю тіамазол, то тахикардії немає і самопочуття більш - менш нормальне, жити можна. Значить, ще попробую потягнути. Вже скоро 47, дітей більше не планую, аналізи буду контролювати. Треба ще Узд поновити.

 

Була я вчора в поліклініці у ендокринолога, а сьогодні, щоб ще навєрняк -- пішла в ендокринологічний диспансер. Отже, сьогодні лікарка підтвердила призначення вчорашнє -- знач п"ю 50 л-тироксину і вітаміни та заспокійливе. Зате я розібралась (довго лікарка мені пояснювала))) із отими АНТИ ТПО. І знаєте що -- то взагалі не треба тішитись, коли воно падає.

Отже, як я вже вище писала -- торік у мене все було в нормі з гормонами, тільки підвищене АНТИ ТПО (250) і по узд -- ознаки автоімунного тиреоїдиту. Оскільки гормони Ок -- то із лікування лише йод-селен.

Цього року на УЗД щитовидка така ж, ТТГ завищений, але АНТИ ТПО -- 150. І я ж тішусь -- бо цей показник впав (торма там до 34).

Виявляється, що оце АНТИ ТПО -- це (ну я вже дуже на хлопський розум -- так як і мені пояснювали) -- це щось, що руйнує нашу щитовидку. Чим виший АНТИ ТПО -- з одного боку це означає, що сильніше її руйнує, але із іншого боку -- означає, що Є ЩО РУЙНУВАТИ -- тобто щитовидка працює!!! Тому торік АНТИ -ТПО у мене було підвищене, а гормони в нормі. Цього року -- ТТГ завищене, анти ТПО -- менше. Тобто тому АНТИ ТПО вже просто нема чим зайнятись -- бо воно вже зруйнувало ту щитовидку, якщо вона уже не виробляє гормони так, як треба.

Чи торік мені призначили неправильне лікування? Ні, правильне. Як мені сказали -- ета жизнь, дєтка. Це саме те, що лікарі називають "спостерігати". От цього року наспостерігали підвищення ТТГ -- і вже мусиш пити гормон

 

То точно. Гормони і все, що з ними пов'язано, кажуть дуже не прогнозовано і непередбачувано. В моєму випадку ( підвищена функція ) - 30 % імовірність повної ремісії за 2 роки, 30 % імовірність, що буде повертатись. Інші 40 - що ніц не допоможе. Тобто може бути і так і інак. Автоімунні процеси в більшості теж загадка, конкретно в моєму випадку - щось в організмі сказилось і спонукає щитовидку працювати забагато. Логічно було би впливати на те "щось", але ніхто не знає що то і як і чим вплинути. Добре, що винайшли хоч ліки, якими пожна пригнічувати функцію щитовидки, бо інакше варіантів ,окрім видалення , не було би. А так ще є шанс потягнути час і сподіватись, що те "щось" можливо, зникне... Але це чиста лотерея...

 

У мого брата гіперфункція вперше в 20 років. Перший і основний симптом -- дуже трусились руки. Діагноз довго не могли поставити, бо не дуже то й по лікарям ходив. Казали, від хребта, ще щось там, ну але нарешті комісія в армію відправила на гормони -- і вуаля, десь місяць в стаціонарі (але він дома ночував) і півроку лікування. Все минулось, все війшло в норму. 6 років все було ОК, а потмі якось різко, просто за кілька місяців (якраз так співпало, що я Злату народила і не сильно його бачила -- то маю фотку із хрестин -- в кінці червня -- там нормальний пацан, а вже у 2 листопада -- 4 місяці минуло) -- очі дуже повилази, худющий, -- відпраивла його на гормони, -- зашкалюють. Пішли на УЗД -- кажуть, тільки оперувати, бо щитовидка кінська (потім операція 6 годин тривала, при звичних 2). Але він не пішов на операцію, бо його лікарка (і ніби не погана, завідував ендокринології в діагностичному центрі) сказала, що треба спершу "очі запхати" назад, а потім оперуватись, бо після видалення вони не залізуть. Дотягнула та лікарка до такого стану, що він казав, що вже вранці себе так почував, ніби всю ніч вагони розгружав, худющий... То весна була, а його лікарка казала -- восени видалимо.

Ну я не знаю якими істериками

він має і свій розум, і жінку, але подумати про себе чомусь розуму бракує -- то хіба я змушую до лікарів ходити

я змусила його піти хоч ще до якогось лікарія (тут, на ДП мені порекомендували, я в неті телефон знайшла і він відразу прийняв, без записів, без грошей, без черг, сказав, завтра в другій приходьте. Тільки глянув -- відразу сказав в мед на на операцію.

Він пішов, то був тиждень перед Паскою. Там на нього студіків навели цілу купу -- ще м такої щитовидки не бачили, в той же день поклали, через пару днів прооперували -- казали, що навіть тиждень чекати не можна, бо там вже серцю -- срака. А та лікарка до осені казала чекати...

От, і ще що йому казали, коли він оце в 26 почав лікуватись -- казали, що 99%, що лікування нічого не дасть і треба буде вирізати. Бо якщо у нього був такий збій із гормонами один раз -- в 20 років, то воно має або взагалі не повторюватись, а як повториться -- то вже фіг вилікуєш.

ой, щось на "щитовидних" емоціях розписалась) йду в садок -- мену туди, як модель покликали))) щоб з дітьми лего складала, а мене фоткати будуть

 

а де це по вихідним роблять?

 

я робила МРТ голови в Параскеви в суботу і мені сказали, що результат буде в понеділок. Я так ту тітоньку просила, щоб сказала мені відразу результат... Мене голова боліла і я дуже, панічно боялась -- і вона мені все розказала найголовніше -- тому просіть

 

поділіться прізвищем, будь-ласка. Можна в ПП

 

Дівчата, я п'ю Селен, але на березень, в зв' язку з сезонним загостренням, лікар виписав ще Оксилік. Я сьогодні прочитала, що до його складу також входить селен. Чи не забагато буде селену?

 

Якщо не помиляюся, там добова доза .Проконсультуйтеся краще з лікарем.

 

Та я би з радістю, але записують аж через тиждень

 

Дешевше не бачила. Я купляю поштучно, ціна однієї таблетки 174-186 грн.