Відповідь: "Бути сильною" Сильнішими нас роблять втрати найрідніших.. Бо ти починаєш розуміти, що немає вже підтримки ні від кого - ти повинна все робити сама... і робиш..
Відповідь: "Бути сильною" Для мене бути сильною стало актуальним з народженням первістка. Тут уже була відповідальність не тільки за себе, а за щось маленьке, безпорадне))). І виносити, і народити, і вигодувати могла лише я. І тут не можна було бути слабкою. Зараз бачу, що міцне плече чоловіка дає мені розслабитись, але коли його немає тижнями - я голова сім'ї, і я - сильна. А ще для мене бути сильною - це жити по совісті, дуже важко))). І на завершення - для мене зараз прикладом сильної жінки є подруга, яка пішла у монастир. Це настільки сильний поступок, особливо у іі випадку, що часто, коли мені важко, думаю про неі..., і здається, що всі мої проблеми - це не так складно.
Відповідь: "Бути сильною" Що таке свобода? Свобода- це робиш, що хочеш. Так? Жінка, яка себе називає сильною, бо все на собі тягне, не дуже то і вільна. Бо ж тягне, тягне, тягне. Я ось геть не сильна(муж каже, що без нього пропаду)) ) і я себе вільною відчуваю на всі 100%.
Відповідь: "Бути сильною" Свобідна- напевне незалежна, і не скована ні чиїми словами, поглядами і принципами. Я вважаю, що незавжди сильна людина є свобідна! Sent from my GT-S5830i using Tapatalk 2
Відповідь: "Бути сильною" Аплодую! Сама недавно прийшла до висновку, що чоловіків треба переконувати в тому,що ми без них пропадем (точніше не переконувати, а давати їм можливість прийти до такого висновку) мені вже правда запіздно, бо спостерігала в знайомих, дуже різних людей, що найкращі чоловіки саме в тих хто робить вигляд ніби то абсолютно не пристосовані до життя... Це ж якою сильною треба бути=)))) Вільна-вільна, бо не від кого не залежить... Але позиція "Роблю, що хочу, бо те що треба робить муж" мені б мабуть смакувала більше...
Відповідь: "Бути сильною" Сера, моє Вам шанування, чесно)) от у мене так не виходить, оце- ти сильна, ти зможеш, вже дістало. Поділіться секретами, га?
Відповідь: "Бути сильною" То певно швидше в тему мистецтво бути жінкою Згодна на всі 100%, що жінка сама має давати можливість чоловіку бути при ній сильним. Бо то вже людська сутність більшості така - якщо ми відчуємо, що щось за нас можуть зробити, тоді нащо напрягатися При всій умовності розподілу обов'язків у сім'ї (крім тих, що потребують фізичної сили) такий розподіл таки має бути присутнім, хоча завжди хтось буде в лідерах В ідеалі у кожного має бути своя сфера лідерства. Та якось традиційно наші жінки беруть на себе аж забагато лідерства у життєвих справах сім'ї. А потім ше дивуємося, і звідки то "мамині синки" беруться
Відповідь: "Бути сильною" Інколи не розумію, як це можливо зробити, якщо я єдина у сім'ї працюю, а чоловік вже енний місяць без роботи інколи навіть по дому сам нічого не посинає робити без нагадування (я чекала, чесно, але коли вже задовго то тривало, то приходилось нагадувати) А насправді так хочеться вже нарешті перестати бути "сильною", а почати бути "жінкою"
Відповідь: "Бути сильною" А для мене сильна людина - це сильна особистість, відповідальна, надійна, з міцними переконаннями, які здатна захистити. Це однаково стосується чоловіків і жінок. І я б не ділила цю силу у шлюбі, обоє сильні, разом сильні, просто сфери відповідальності поділені, там, де кожен "сильніший". А тих жінок, хто все на собі тягне і має при цьому безвідповідальних партнерів (не стосується тих, хто є сам), назвала б витривалими, терплячими, але не сильними. І думаю, що справді сильна жінка, сильна особистість, не зможе прикидатися безпорадною, і маніпулювати таким чином чоловіком - вважаю, що маніпулювання і лицемірство - це не риса сильних.
Відповідь: "Бути сильною" А як на мене, сила жінки зовсім не в тому, щоб багато заробляти, все тягнути і всі питання підряд вирішувати. Сильна жінка випромінює енергію, до неї тягнуться, на неї рівняються. І якщо буде потрібно, вона повинна перепрофілюватись з домогосподині в бізнес-вумен або навпаки - і при тому не робити з того трагедії. Вміти комфортно перейти в зону особистого дискомфорту. Якось так
Відповідь: "Бути сильною" Це найгірший варіант - мовчки чекати і сподіватися, що хтось про щось сам здогадається Якщо ви бачите, що щось не так - варта це обговорювати, і так доти, поки не прийдете до якогось вирішення. Тоді не залишатиметься місця для образ, невиправданих очікувань і ролей тяглових конячок.
Відповідь: "Бути сильною" У мене виходить якась палка з двох кінців: абсолютно не хочу на нього тиснути, бо буде казати, що мої слова розходяться з діями (дещо раніше ми з ним зачіпали варіанти безробіття, і узгоджували, що в разі чого, ніхто ні до кого не буде мати претензій, а особливо фінансових, поки інший член нашої сім'ї шукатиме собі роботу до вподоби). Хочеться з ним обговорити усю ситуацію, але боюсь підібрати неправильні слова. ---------- Додано в 13:06 ---------- Попередній допис був написаний в 13:04 ---------- Але мені важко уявити, скільки ще мого терпіння вистачить жити на одну мою зарплату (мені помимо їжі та господарських витрат інкол так хочеться побути "жінкою", як я писала раніше, і дозволити собі щось більше ніж торбу продуктів на тиждень) Ех....мені певно ще вчитись і вчитись життєвої мудрості.....:confused::confused::confused:
Відповідь: "Бути сильною" Тут мабуть важливо чи він справді активно шукає собі роботу довподоби, якщо бачите прагнення і зусилля, то, на мій погляд, вартує його підтримати і не гризтися тими грошима, але якщо то всякі відмазки...- то зле, тоді поговоріть таки, скажіть, що самі не справляєтесь, що тяжко, і що вашій сім"ї для розвитку потрібна і його участь - чоловіки ж люблять вирішувати проблеми, дайте йому це зробити!
Я завжди хотіла бути сильною, і пробувала стати такою не раз. Моментами в мене сама собою проявляється ця якість, особливо, коли стосується ситуацій, які не беру близько до себе. А останнім часом в силу різних обставин, маю дуже велику потребу бути сильною не в деяких ситуаціях, а виробити в собі стержень, який буде проявлятись як частина мене. Сильною незалежно від обставин. Знаю, що стати такою буде непросто для мене. Та все ж... Коли життя мене ставило на коліна, я піднімалась і знову йшла, і не вниз, а по крутіших і цікавіших дорогах. От, значить потенціал маю (в екстримальних умовах). А як в собі виховати чи знайти ту силу, щоб вона була на постійній основі? Можливо, в когось є бажання поділитись досвідом..
Досвід когось не дуже допоможе, але дещо можна взяти, дуже багато залежить від різних життєвих ситуацій і обставин, а ще особисто від вас, все просто, якщо є певна ціль в житті, потрібно її дотримуватись , вірити тільки в свої можливості і знання , не варто довіряти іншим бо зараз світ такий важкий , що іноді найближчі тобі люди можуть тебе зрадити або поставити в рамки за які ти не можеш вийти , а життя створене для того що б ми могли показати себе і лишити слід після себе!
А я вже втомилась бути сильною(так як з чоловіком розлучилася і живу одна з сином)Іноді буває важко це все тягнути на собі і бувають моменти коли хочеться плюнути на все...але згадую про сина і про те,що жаліти себе не можна)Хоча так хочеться побути слабкою жінкою біля сильного мужчини
Сила на постійній основі - це дар від Бога , бо лише Бог помагає переходити навіть найважчі нездоланні за людськими мірками труднощі і в тих труднощах скріплює людину. Це досвід мого життя і життя моїх друзів .... Моя мама хворіла 7 років, важила 43 кг ( а до хвороби 70 кг ) я ще не була одружена в той час, лікарі не давали жодних надій на одужання, бо не могли встановити діагнозу ... Навіть зараз , коли вже пройшло багато часу я завжди пам"ятаю скільки сили давав мені Бог в ті дні, коли їздила з мамою з лікарні в лікарню - Івано-Франківськ-Львів - Київ і знову по колу .... А вдома крім хворої мами ще на моїй голові були два брати, тато + мамин брат каліка, який жив поряд з нашою хатою.... Тато і старший брат заробляли кошти на лікування, а я взяла на себе хату і догляд за мамою в той час мала вільний графік на роботі і заочно вчилася в університеті ... .... Бог зцілив маму одного дня, коли ми вже змирилися і втратили всяку надію, що буде краще !!! Зараз також маю багато труднощів і є дні коли зовсім немаю сили .... Тоді віддаю своє життя в Божі руки і вчуся приймати себе такою виснаженою, змученою, розбитою і в тій немічності Бог скріплює і помагає йти вперед !!!
