Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Я вважаю, що робота нас змінює. Мене точно. Як і кожне нове середовище чи досягнення. Скажімо, коли я вступила до вузу, то тим самим значно підвищила свою самооцінку, а отже і змінилася моя поведінка. Чим більше я дізнавалася і чим більше читала, тим більше я ставала іншою. Те саме, коли вперше почала працювати: нові знання, нові досягнення, вплив нових людей, які були для мене на той час авторитетами. Добровільно ми змінюємо роботу на кращу, тому це можна розглядати як нове досягнення, ми стаємо розумнішими, вчимося знаходити спільну мову з колегами. Ми знаходимо нових друзів, тому на старих залишається менше часу, на жаль. Зрештою, ми змінюємося не лише через роботу, а просто стаємо іншими.
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? тут розмова велася трохи в іншому ракурсі. прочитайте на 1 ст. 1 і 3 дописи. яка ваша думка?
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Та власне і я про те.. .Просто, на мою думку, нас змінюють робота, гроші і т.д., але не лише вони. Просто коли люди багато часу проводять разом, навчаються разом, то в них багато спільних інтересів, а потім після влаштування на роботу, одруження , народження дітей вони починають менше разом час проводити, а спілкуються і з іншими людьми, які теж впливають на них. А оскільки кола спілкування різні, то й інтереси змінюються, а отже і менше спільних тем для розмови, тому все менше спілкуємося зі своїми старими друзями і віддаляємося один від одного. Змінюються не лише наші друзі, а й ми... Можливо, є одиниці, які не змінюються...
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Це просто як про мене. Плюс мене ще до реального життя повернув чоловік, ми якось один одного постійно відтягували від бажання попрацювати ще і ще і ще і від думки що без тебе на роботі світ завалиться. Я одна з тих сумашедших кар'єристок, які в свій час думали, що без них все завалиться, що насправді зовсім далеко не так - адже завжди хтось прийде на твоє місце і буде якось виконувати ту ж роботу, може краще, може гірше, але фірма не впаде і світ не завалиться, бо нема незамінних... І тільки вже в декреті, я зрозуміла скільки друзів через такі гонки невідомо до чого... відійшли в сторону, поміняли номери телефонів... от таке. А правильно сказано "не имей 100 рублей, а имей 100 друзей"... А дистрибюторство у Мері Кей, АІГ Лайф, Амвей тощо - це шалений відбиток на людині в плані світогляду того, хтоє тим дистрибютором і в зміні ставлення до неї оточуючих, хоча я думаю, що для деяких людей така робота на певний період часу є помічною в зміні самооцінки, адже для того, щоб шось "толкать" треба вірити в те, що "продвігаєш", а значить ти маєш бути переконливою і впевненою в собі, щоб тобі повірили, от як це поєднувати з життям з друзями, залежить від людини... Маю товаришку "Мері Кей" - то у нас відразу була домовленість - ми дружим тільки без її постійних "брильянтових" розповідей і без моїх проектів. Діє
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Принципово нас, мабуть, наша робота не змінює. Можливо у деяких людей з отриманням вищої посади розкриваться те, що було схованим до цього? Про себе можу сказати, що бізнес мене змінив тільки в плані більш серйозного і тверезого ставлення до життя (хоча і до цього воно було дуже тверезим). Коли знаєш, що твої дії накладають суттєвий відбиток на твоєму добробуті і житті - починаєш занадто часто "грузитись". Хочеться свободи!!!
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Я помітила що змінює,як що на роботі все спокійно і все лагодиться то і людина задоволена і несе позитив,а як навпаки то зла і недобра інесе це зло і додому і в транпорт(треба ж десь жар злити )
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Робота змінює людину, її ставлення до життя, оточуючих. Робота - це великою мірою середовище, в якому живе людина, а середовище впливає на всіх, навіть на тих, хто вважає себе відносно незалежним від думки інших. У мене є товаришка, яка знає мене багато років. І якось вона сказала чоловікові, що мене дуже змінила нова робота, та я, яку вона знала на попередньому місці праці і нинішня - це дві різні людини. Я також бачу це по знайомих, друзях... Особливо міняються люди, коли вони йдуть вгору карєрною драбиною (і не завжди на краще), або ж коли нарешті починають займатись улюбленою справою, знаходять себе у чому новому.
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Робота змінює нас....хочемо ми цього чи ні...вона поступово нас змінює. Ми на роботі проводимо половину свого життя, якщо не більшу половину. І саме найбільше впливає колектив з яким ти працюєш. Інколи навіть принципи міняються...і потім сама думаю...як так сталось...коли...коли я могла так змінитись???
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Моя робота змінила мене дуже і не в кращу сторону. Мені б хотілося інакшого але змінити покищо немаю змоги.
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? моя робота мене не змінила - бо я така і була - бо моя робота - це те, що мені подобається, і те, що якраз для мене може тому ми з моєю роботою і знайшлися а колектив - то так, звичайно - оточення має великий вплив
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? А мене моя робота дуже змінила!!! В кращу сторону! Я стала набагато розумніша завдяки моїм колегам по роботі! Та й взагалі це дуже важливо, коли тобі імпонує те, що ти робиш! І коли на роботу йдеш з величезним задоволенням! І коли все, що ти робиш, є тобі цікавим. Але найголовніше, коли поряд тебе люди, яких ти розумієш і ви з ними на одній хвилі!
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? моя робота мене змінила. Ще років з 5 назад я була дівчинкою, що завжди на підборах, при макіяжі і гидотливо кривиться при вигляді будь чого "природнього". Інтересів завжди було багато і різносторонніх, але всі вони були "комфортними" "чистенькими" "престижними" і так далі. А потім "накрило" собаками. Породу вибирала ще та, гламурна моя версія, зараз ж працюю з усіма. Підбори - хіба в ресторани або на певні заходи, а так то гуляти з собаками не зручно, макіяж - також до побачення, адже, коли стрижу, то вмиватись від шерсті доводиться щопівгодини. Кліща витягти, перев"язку рани зробити, укол, крапельниця - все те, що мені раніше було "фу-фу-фу" зараз буденні речі. А, головне, змінилось ставлення до себе. Я займаюсь тим, що люблю. І якщо раніше я переживала про те, як я виглядаю в очах оточуючих, то зараз, коли хтось зі знайомих натякає, що я можу собі дозволити сидіти дома і талампати ніжками, а не займатись такою неприємною роботою ( для багатьох кінолог і грумер - професія, ледь не принизливіша за повію), мені до того відверто байдуже
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Я вважаю, що мене робота змінила. Коли вчилася в коледжі то була тихенькою дівчиною, скромненькою. Завдяки роботі, можна так сказати, розговорилася. Як моя мама любить казати: що сталося з моєю дитиною, бо ця дитина дуже багато говорить. Змінилася поведінка.
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Звичайно змінює, причому це стосується і поведінки, і відношення до тих чи інших речей чи вчинків, і до стилю та манери одягатись, говорити і т. д. Моя робота потрубує витримки, максимальної тактовності, ввічливості і т.д... то знаєте, так вже інколи за собою помічаю, що починаю іноді зриватись вдома, бо там можна)) а ще робота допомогла навчитись заощаджувати кошти, бо зараз платню отримую раз на місяць, тому треба все правильно розпланувати, тому частенько стримую в недуже важливих покупках))
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? мене робота не змінила, змінилось ставлення до роботи, спочатку легко відносилась, можна сказати працювала у своє задоволення,нічим не переймалась, потім жила роботою і на роботі, а після одруження все стало на своє місце, сім"я - головне, а робота роботою, прийшла, відпрацювала і забула
Відповідь: Чи змінює нас наша робота? Я також пів року тому працевлаштувалась- стала мамою. Для жінки це велика та найголовніша робота. І повірте я змінилась. Раніше я собі думала, чому жінки так змінюються після народження дітей.....тепер я знаю чому!
Я коли пішла в декрет то дуже змінилась, стала життєрадіснішою, з посмішкою на обличчі навіть після неспання ночами. Навчилась добиватись свого, стала впевненішою в собі. Тльки вийшла на роботу знову стала сумна і змучена доти поки не заберу малу з садка. Вже як забираю дитину з садочка то вона не дає мені сумувати. Знову нічого не хочеться, думаю як би то знайти щось інше і звільнитись.
Думаю, що - так. Мене робота змінює. Перша робота була ще під час навчання (менеджер з продажу). То був хороший досвід на все життя. Мені подобався підхід керівника, його методи роботи. Далі пішла робота по спеціальності. Для порівняння скажу, що в університеті викладачі ставилися до нас завжди з повагою, старалися вселити віру в свої сили. А от на тій першій роботі по спеціальності навпаки. Навіть не хочу згадувати. Відповідно самооцінка знизилася, я відчувала що втрачаю кваліфікацію та здобуті знання. І попри так зване "отримання досвіду", втрачала я значно більше ніж здобувала. Наступна робота була вже значно краща. Ставлення колег і керівництва було на рівні інтелігентних і самодостатніх людей. Хотілося вчитися, розвиватися, тягнутися до цього рівня. Був стимул і бажання. Я почувалася значно впевненішою попри те що доводилося багато вчитися. Морально і емоційно було комфортно. Варто враховувати, що на роботі ми щонайменше 40 годин в тиждень. Тож з колегами по роботі бачимося іноді частіше, ніж з рідними. І тому дуже важливо яким є це оточення на роботі.
