Цитати про кохання і не тільки

Тема у розділі 'Читальний зал', створена користувачем Un.Known, 16 Грудень 2009.

  1. loveterapy

    loveterapy Матуся-Анюсі

    "Випадок -це Бог, який завжди ходить інкогніто"
    З книги "Бог завжди подорожує інкогніто".

    Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 1
  2. Shashynichka

    Shashynichka Well-Known Member

    Регіна Бретт "Бог ніколи не моргає"
    Літні люди і діти — вони вміють жити. Їхнє життя ніби книга, яку одні щойно почали читати, а інші вже дочитують, насолоджуючись останніми сторінками. Їм байдуже, що про них думають.
    --- дописи об"єднано, 10 Лютий 2018 ---
    Ой Регіна Бретт "Бог ніколи не моргає"
     
  3. Merry

    Merry Well-Known Member

    "Моя відповідь страху тепер..."
    напишіть, будь-ласка, продовження -дуже заінтригувало.
     
  4. Shashynichka

    Shashynichka Well-Known Member

    . . Страх – це мій вічний і дратівливий супутник. Моя відповідь страху тепер така: «Ну і що? Давай сюди свої нові труднощі!».
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  5. Merry

    Merry Well-Known Member

     
  6. Shashynichka

    Shashynichka Well-Known Member

    "Портрет Доріана Грея" Оскар Уальд

    "У своїх стосунках з людиною Доля ніколи на закриває рахунку! "

    "У звичайному світі фактів ані грішники є покарані, ані праведники винагородженні. Успіх дається дужому, поразки зазнає слабкий».

    "Дрібничкове горе і дрібничкове кохання вперто животіють. Кохання і горе, коли вони великі, гинуть від безмір’я своєї сили".
     
  7. Shashynichka

    Shashynichka Well-Known Member

    Лоран Гунель «Бог завжди подорожує інкогніто"
    Кожен вільний дивитися на життя, як на площу, засіяну пастками, які треба оминати, або ж як на майданчик для ігор, де в кожному закутку є якийсь цікавий досвід, який збагачує.

    Життя не теорія. Я вірю лише в силу досвіду, здобутого на практиці, - лише він дійсно може змінити людину. Решта – бла-бла, інтелектуальний онанізм.

    Я губив своє життя, інші ж лишали його собі. Тож моя смерть належала мені, тільки мені.

    Справжній розвиток має відбуватися всередині. Ти щасливий, коли змінюєшся сам, а не коли щось змінюється навколо.



     
  8. Shashynichka

    Shashynichka Well-Known Member

    По-моему, в погоне за нашим «цивилизованным» прогрессом, который требует всё больше и больше природных жертв, мы утрачиваем свой человеческий облик, мы утрачиваем в первую очередь себя, своё Духовное. Ненасытными, нескончаемыми потребностями возвеличиваем Эго, превращаемся в уродливых, бездушных тварей, уничтожающих не только Землю, но и всё живое на ней, в том числе и себе подобных. И считаем это нормой?! Но разве для этого мы появились на свет? Жизнь — мгновение. И каждый в этом мгновении хочет быть счастливым. Хочет, но не может. Почему? Природа нам даёт свои молчаливые ответы на эти вопросы в гармонии своих будней. Только мы делаем всё наоборот: вместо того чтобы наблюдать — убиваем, вместо того чтобы разумно созидать — разрушаем. Да, это страшно — жить со звериной натурой и обладать разумом, где главенствует Эго. Вечные муки… А ведь счастье так близко. Нужно лишь повернуться в сторону Добра и просто стать Человеком
     
  9. Shashynichka

    Shashynichka Well-Known Member

    Бернард Вербер "Тенатонавты"

    Если чего-то боишься, то это потому, что не знаешь, какое решение принять.

    Достаточно как следует подумать, и всё получится.

    Страха нет если только ты сам не позволишь ему существовать.

    Проблема в том, что люди полагают себя совершенно незаменимыми на этой земле и не могут все бросить. Какая самоуверенность.



    Сколько среди нас тех, кто может выслушать правду и сохранить при этом хладнокровие?
     
  10. Khustyanka

    Khustyanka Member

    Мирослав Дочинець. Книжку не пригадаю. :)

    ***

    Про чоловічу і жіночу відданість

    Чоловіки - сівачі. Ввесь час щось сіють - хлібне зерно, свій труд, своє власне сім'я, своє ім'я, свою славу (добру чи недобру). Сіють скрізь і завжди, залишають найцінніше, тому вони й бояться смерти. Жінки ж не сіють своє в чуже, вони народжують живе з живого, себто - відроджуються. Тому смерть їм не така страшна.
    А ще жінки - жертовні, вони відданіші чоловікам, ніж ті їм. Ця відданість і видима, і прихована. Вони стрімголов кидаються захищати чоловіка у бійці. Чоловіки ж не втручаються, коли гризуться між собою жінки.Того, кого обрала, жінка буде захищати до кінця і грудьми, і руками, і словом, і всеперемагаючою любов'ю.
    Не силкуйся скласти жінці ціну. Цінуй її як повітря. Дихаючи, ти ж не перебираєш, яким повітрям дихати, - просто дихаєш ним, як даром Божим.
    І не забувай, що жінка дивиться на світ твоїми очима. Твоя жінка - твій світ.

    ***

    Анкета Жінки

    Як він розповідав про Неї!
    Йому не вистачало слів, а мені уяви. Вона не така, як інші, і водночас така, як усі. Вона звичайна, бо людина, і Вона особлива, бо – Жінка. Вона проста і притому дивовижна в своїй простоті. Вона незмінна упродовж життя і неповторна кожної миті. Вона рідкісна з-поміж усіх, бо це – Вона. Єдина в своєму роді, бо – вона Його. Вона доступна кожному на рівні серця і недосяжна на висотах духа. Вона незбагненна, бо ніякими анкетними даними не передаси повноти її образу.
    «А все ж таки», – під’юджував я, довіритель слів.
    «Ну добре, – згодився він. – Запитуй».
    «Її ім’я?»
    «Ніжність».
    «Сімейний стан?»
    «Вірність».
    «Національність?»
    «Жіночність».
    «Громадянство?»
    «Незалежність».
    «Місце проживання?»
    «І в яві, і в снах, і в думках».
    «Віросповідання?»
    «Пошук благодаті».
    «Прикмети?»
    «Загадковість».
    «Освіта?»
    «Мудрість».
    «Знання мов?»
    «Мова жесту. Мова тембру голосу. Мова погляду. Мова дотику. Мова мовчання».
    «Темперамент?»
    «Радісність».
    «Фах?»
    «Бути щасливою».
    «Посада?»
    «Бути красивою».
    «Хист?»
    «Бути доброю».
    «Покликання?»
    «Бути люблячою».
    «Вік?»
    «Бути завжди».
    У мене не було більше слів…

    Мирослав Дочинець, "Світло семи днів".
     
    • Подобається Подобається x 2
  11. Khustyanka

    Khustyanka Member

    Ось це ще сподобалось.:girl_yes2::kisss:

    Двоїстий мир

    Жінкою мало любуватися. Любити її треба. Любити, як свою душу. Як світло, яким вона наповнює її. Світло очей моїх – так давно казали про облюбленицю. Оте світло, як путь стріли, вказувало на сходження у вишні світи.
    Воно помагало жінці не забувати себе і освітлювати нашу путь.

    Найбільше багатство – добра родина, в якій панує порядок, мир і приязнь. Там, де кожда особа служить своїй сім’ї. Коли муж скромний і відданий, як слуга, а супружниця обходить його, яко князя.

    «Душе моя», – так у прихильности зверталися до прилюбної особи. Бо направду, се єдине, заради чого варто рухатися шляхом поступу. Все – лише для душі!
    Немає сенсу ні в багатстві, ні в здібностях, ні в планах, ні у звершеннях, ні в пізнанні, якщо забута душа.

    Скілько б не було в непомірній сласности й розбещености, чи в змінности судьби, в чоловіка любасок – все’дно судиться йому лише одна Жінка.
    Всі инші – лише тіні її.

    Якщо з кимось, то мандруєш повільніше, ніж сам. Один підеш скоріше, зате в парі – зайдеш далі.

    Жінки правлять світом чоловіків. Файненькі нам подобаються, милі – полонять, розумні – зводять із розуму, а добрі – прив’язують серця.

    Доброчесні жінки є обраними янголами-охоронцями роду людського. Вони сильніші, чесніші й мудріші за чоловіцтво.

    Супружність зав’язується на небі, проте необхідна й небесна терплячість, аби його зносити на землі.

    Найважче у парі – зберегти рівну сердечну щедрість і тривку свіжість почуттів. Близькість висушує їх. Перевагом спостерігаєш таку черідку зносин між двома: спочатку незнайомці, потім друзі, найліпші друзі, коханці, незнайомці… Ліжко – велике й нещадне бойовище любови з самолюбством, сласти з гіркотою, жертви з жертовністю…
    Не шукайте в тій борні перемог. Миру шукайте двоїстого.

    Мирослав Дочинець. "Синій зошит".
     
    • Подобається Подобається x 1