Ага, в нас сусідська дівчинка, їй тоді було 2рочки, а молому 6 місяців, переконувала мене, що я "погано йому дупцю витерла- бо ще щось залишилось"! Тре домовитись з її мамою не розповідати дітям нашим то, бо ще товаришувати перестануть.
У сусідського хлопчика(4 роки) народилася сестричка. Приїхали з пологового. Він з нетерпінням розлядає її ( такий собі чекліст): -О, два очка - є! Ручки - є! Ніжки і пальчики на ніжках - є! ( і тд) Ой, а пісюнчика нема(( Бідна-бідна дитина, як же ти пісяти будеш?!
Саша сів на підлозі і спиною сперся до дивану і так чухається (з боку в бік совається). Зайшла бабуся і питає що він робить. --Бабусю, ти знаєш, я певно перетворююсь на кота. --Чому ти так вирішив? --Мене свербить спина, то блохи кусають. --Ну то давай щоб ти повністю не перетворився обстрижемо твої нігті. Нігті обстригли, Саша глянув на руки і видає: --Ну і що ти зробила? Нічого не змінилось, блохи далі кусають. І пішов чухатись далі)))
минулого тияжня була у гостях, а там хлопчик-забіяка 3,5 роки, може багато всього наговорити. От сидимо у альтанці, прибігає до мене і каже "Буде секс?", ми посміялись сказали що буде Його мама правда почервоніла, але нічого, малий побіг далі. Сидимо, чаюємо, стало жарко, я скинула піджак, прибігає малий: "о, ти вже розділась, то коли вже буде секс?", получив від мами що так не гарно говорити і заплаканий далі побіг. Всі гарно посміялись з мене, бо я в компанії наймолодша і малий для "сексу"вибрав саме мене. Спікся тортик, смакуємо, і тут прибігає малий і починає на нас сварити "ну я ж просив, що як буде секс, то щоб мене покликали!"...І тут нам дійшло що дитина хотіла...
Наша розмова вчора зранку: - "Мам, а я сьогодні йду в садок?" - "Ні, сьогодні зробимо собі вихідний, підемо в зоопарк!" -" Ух ти, мам! Ти сьогодні добра! А знаєш чого ти добра?" -"Чого??????" - я в шоці, значить коли дитина йде в садок, то я зла?! - "Бо ти виспалась, мам, і стала добра!"
Збирає тато доню (4,5 роки) в садочок. В сусідній квартирі мешкають бабуся з дідусем. Вийшли на коридор, доця каже -"Тато я хочу цукерку в садочок" -"Катрусю, цукерки скінчились, після садочку купимо." -"Ні, я хочу вже", і трохи вередує. На то все виходить наша бабуся, вникає в суть справи, дає дитині цукерку, цьомкає на дорогу. По дорозі до машини - раптом пробило -"Я хочу 5 цукерок, а не одну" -"Катрусю, є одна і більше на сьогодні не буде!" -"Але я хочу 5", знову вереди. і тоді до тата "Раз 5 цукерок не ма, одної не хочу - забирай собі". Ну чоловік забрав ту злощасну цукерку. Дитина по дорозі заспокоїлась. Їдуть собі. Тато питає -"Катю, і що це за нечемна така поведінка, і за скільки цукерок ти вередувала?" -"За п"ять" -"Точно за п"ять" -"Ну добре, за чотири"... Приїхали, прийшли в групу, переоділись. Катруся питає -"Тато, а я вже чемна?" -"Вже чемна" -"Ну то дай мені вже ту цукерку...." -"Прошу" -"Дякую, і не забудь ще чотири купити, після садочку".......
Ніяк не заспокоїться з тим моїм невмінням пісяти: -спробуй, тобі вийде пісяти стоячи! -ні, бо я дівчинка . Дівчатка пісяють сидячи, тільки хлопчики стоячи. -ну добре, як ти виростеш і станеш хлопчиком , я тебе навчу!
Малій півтора року і ми на гв. То так вступ. Сидю недавно в туніці надворі, моя малявка підбігає пробує задерти кофту або залізти через виріз і приповідає: Ам, ти де? Ам, ку-ку!
Вкладаємося спати, малий товчеться по всьому дивану, ніяк не може вирішити де він буде лежати. Повзе до мене, обняв "мама люблю", полежав, подумав, поповз на інший край до чоловіка обніматися "тата люблю". Ще подумав і вклався таки рівно посередині, розвалившись "зірочкою" на пів дивану зі словами "Ляд (Влад) люблю!" Нє, та дитина від скромності не помре - вчіться, дівчата, як треба себе коханих любити
Влад проснувся, кажу "їсти будеш"? Він мені "а тепел їсти кабацки будес", з"їв, "а тепел хліб їсти будес", поїв, каже "а тепел кехіл їсти", попив. Подумав, подумав "а тепел ідем на вулицю камінцики (камінчики) їсти" І таки наївся як завжди ще й камінчиків і піску, бо у нас всьо по плану.
Збираємо нині ягідки різні на компот. І малий пропонує: -мама, давай ще кабачок, -ні, бо він не фрукт, він овоч(відповідаю), -то давай бурячок, -він також овоч. Синочок перерахував все, що росте на наших грядках, а тоді: -мама, а щавка то овоч? А я, отак одразу, й не знаю що то воно таке. Кажу малому: -а ти як думаєш? - То дерево, мамусю. -чому дерево? -бо бачиш має стовбур і листочок, точно дерево, просто таке маленьке-маленьке, як лялля!
Підслухала сьогодні в парку, як мама з донею (дівчинці років 6) бавилися в "слова": - Вареник! - Килим! - Море! - Оленко, слово "море" вже було, називай щось інше. - Ні, не було! То було Чорне море, а тепер - Азовське. Вони різні!
О і я згадала підслухану розмову). Мама з двома синочками бавились на майданчику, ну більше години, поки ми там були. Мама: "діти йдем вже додому" Малі ще не хочуть. Старший хлопчик(3.6 рочки): "Мама, але ж я дещо забув" М:"що?" Х:"я забув побавитись". І бігом в пісочницю
Питання донечки: "Мама, а чому ті вінкси мають так мало одягу, одягають замале і хочуть, щоб всі бачили, що вони голі" (і то моя дитина зовсім не фанат Winx, зате спостережлива)
Донечка починає щось трохи лепетати "бве", "аме", "пту" і ще всіляки звукосполучення. Син так радісно-здивовано: - О, вона вже говорить, як справжня дитина! girl_crazy:тобто, раніше була не зовсім справжня) Раптом поміж ті звичні "а-бе-бе" і "гу-гі" у доці просковзнуло "а-бе-ве", братик до такого був зовсім неготовий: - Нічого собі, вона вже абетку вчить! А тут вже відточується відчуття гумору. Говорили про Причастя, про тіло і кров Христові, про Бога, що всюди єси і все наповняє, про те, що Він невидимий і безтілесний. - Ясно! Значить, якби Бог був тілесний, то весь космос був би величееезним хлібом! чесно кажучи, не знала, як реагувати. Ніби жарт( бо це був власне свідомий жарт) простий і невинний, але чи варто дозволяти жартувати на цю тему?
заглядає мій Тарасик до криниці, а сусідський хлопчик робить йому зауваження, каже: - ти що хочеш впасти в воду, і щоб сюда приїхало телебачення і знімало про тебе новини???
Напускаєм ми нині з малим воду до басейну. Ну і малий філософствує(любить він то дєло): -мама, а в озево хто воду напускає? -ну, дощик, джерело... -дощик сильний падав - калюжі мавенькі були, а озево- велике! - ну, ще Бозя дощику допомагає. Бо то Бозя так зробила, щоб було озеро, щоб ми купались, плавали, щоб рибки були.. Трохи помовчав а тоді вибив 100 балів: - певно дооовго Бозя пвацювала, щоб в мове водички напустити, доовго-довго.
Племінниця запитала, чому на вулиці тільки дорослі голуби і жодного маленького? Вона вже забула про своє питання, а я тиждень мучуся: куди ці підступні птахи ховають своїх дітей?!
Маркіян нині в ударі. Просив включити мультики, я не дозволила. він відійшом і сам собі під ніс: - Якась непослушна мама!