Еміграція з України

та йой, і в Україні можна вчитися без хабарів, але то треба хотіти, а завжди є спокуса заплатити і бути спокійною. Я вчилася в Україні і закордоном і не давала жодних хабарів.
В нас люди шукають, як пройти швидше, як полегшити процедуру і т.д. от платять хабарі всюди, а потім йдуть на форуми жалітися як то все зле, а як добре закордоном, бо нема хабарництва.

 

Погоджуюсь повністю. Було б бажання.
Мої куми виїхали в Німеччину, щоб дати дітям освіту. Але діти і тут не вчились, а там тим більше (бо спочатку в порівнянні з нашою програмою була повна халява, а далі розслабились і все). При бажанні талановиті діти самі поїдуть вчитись і оберуть куди.
Про хабарі. Відівчилась я у Львові з червоним дипломом + робота, на стаціонарі без жодного хабаря. В Києві аналогічно не платила ні копійки. Всі 4 роботи тільки сама. І іпотеку свою також взяла в кредит в 2012 році. І доходу в 5000 грн на сімю з 3 чоловік вистарчило. Основне бажання.
Але погоджуюсь оптимальний вік щоб емігрувати років в 20-25. І морально легше (корні не пустили), і фізично (мова, робота, навчання).

 

Та можна ,але там білше шансів влаштуватись потім після навчання на робту,тим більше якщо ти добре вчишся,а в нас не завжди.Кожен підтягує свого кума,брата,свата і так цілий клан.А людина зі знаннями і з червоним дипломом працює не за фахом,бо потрібні гроші.

 

та і закордоном ніхто роботу не дає після університету. Якщо людина любить свою справу і знає базу, то вона знайде роботу, незалежно від країни.

Пройшло два роки після закінчення університету і в мене ще є одногрупники, які досі нічого не знайшли, а є й такі, які мали роботу ще не закінчивши навчання. Панібратство є всюди, людям з хорошими звязками набагато легше і в Україні і закордоном.

А якщо людина вчилася, бо батьки запхали і з жалем, що всюди хабарі, таки пхала гроші за екзамен, бо то легше, то цілком логічно, що якщо її так же не "запхають" на роботу, то вона ніколи по спеціальності працювати не буде.
Ну і часом наш вибір професії в 17 -18 років не надто обдуманий і зовсім нам не підходить. Головне не боятися спробувати щось нове.

 

Можна. Просто всі хочуть на "грошовиті" посади і ще й бажано відразу після навчання. А починати з нуля і за півставки - та ви що я ж стільки на навчання потратила.

Колись шукали студента останніх курсів на 1500 грн на півдня роботи. Приходили, фиркались, в мене ж вища освіта за такі гроші нехай люди без освіти працюють(((

Мій знайомий медик дуже хотів оперувати. У Львові за це треба було дати хабар. Він поїхав у районний центр. І оперує, і бери додаткові години. Офіційно отримує близько 6 тис гривень і практику

А закордоном такого немає? Скільки перестрілок було в школах/садочках за останні 6 міс в тій же Америці/Канаді?А теракти?

Світогляд формуємо ми - батьки. Це як закласти не брехати, не красти.

 

Не зовсім так. Сестра вчилась у Німеччині, але після навчання довго шукала роботу за спеціальністю, бо пріоритет мають німці, роботодавець має бути дуже зацікавлений в іноземному працівникові і мусить підтвердити певним службам, що на цю посаду немає фахівця-німця. До того ж, там теж є безробіття, тому то не все так просто. Сестра працювала і в Бразилії, і у філії німецької компанії на Канарах аж поки не пощастило таки влаштуватись в головному офісі в Німеччині. Добре, що вона сама без сім'ї, досить мобільна була, бо інакше такі пересування по світу заради роботи - проблематично.
В мене таке переконання, що еміграція - не для слабаків. Треба бути дуже мотивованим і налаштованим на працю. Помилково думати, що якщо тут не виходить вибитись в люди і нормально заробляти, знайти своє гідне місце під сонцем і забезпечувати своїх дітей, то варто тільки виїхати в іншу успішну країну - і життя налагодиться...

 

Зовсім так не думаю,знаю,що там на початку буде ще важче ніж дома,але правильно ви сказали,еміграція не для слабаків,а для людей,які хочуть чогось в тому житі добитися і щось змінити на краще.Не так для себе,як для своїх дітей.Вірю,що і в Україні колись настануть такі хороші часи,що люди не будуть думати про міграцію,але це ще зовсім не скоро...

--- дописи об"єднано, 17 Липень 2015 ---

Ось тут я з вами погоджуюсь))Бо як на мене,то я теж обрала собі не ту спеціальність,треба було послухати батьків.Але як то кажуть:"Наука в ліс не йде"і ці знання приходяться будь-де.

 

власне це такий аспект в емірграції, якому отак в мріях виїхати можна й не надати належної ваги: емігранти з резидентами ніколи не будуть в рівних умовах, і те все, що ми приміряємо на себе, бо в них так є, ще зовсім не означає, що і емігранту дістанеться. Я вже не кажу про суспільне становище і чисто психологічне самопочуття на других-третіх ролях. Так що, правильно Ви @tsiuma , кажете - це не для слабаків.

 

Є таке. Навіть якщо не треті ролі, а от взагалі часто люди там почувають себе чужими.

Розмова мого чоловіка, який прожив на той час в США 5 років зі своїм дідом, який жив в Канаді:
Дід:ну і як тобі в Америці?
Онук: Добре, але ось уже 5 років тут, та почуваю себе якимсь чужим.
Дід: я прожив тут 20 років і все одно почуваю себе чужим....

Ну і скажу ще - мій чоловік матеріально в сша жив набагааато краще ніж зараз тут, прожив там 8 років і добився в плані посади і матеріальних статків немало, але тут, в Україні, є я - і це все переважує. ))) Якби мені було 20 - я б спробувала емігрувати, а так навіть не збираюся - причини чудово описала @flame.

 

Цим все і сказано,якщо людину,щось тут тримає,то звичайно що їй буде не комфортно десь у іншому місці.Але якщо нічого не прив'язує,то як бачимо люди їдуть і доробляються до чогось кращого,ніж було.

 

Багато років, та й зараз, чоловік заводить мову про "а давай, давай, виїдемо" ... І давно вже би це зробив, якби не я. Я не уявляю себе в жодній іншій країні! Не строю з себе поборницю, чи святошу- боронь Боже! Маю друзів за кордоном, навіть близьких родичів. Щаслива що їм там добре, не осуджую людей, котрі хочуть виїхати- бо це нормально! Але не я! Хай мої діти, внуки чи ще там хто. Якась я от така.

П.С. дискусій підтримувати не буду, це всього лиш факт.

 

За кордоном приблизно так само це називається "networking". Тільки там беруть своіх друзів і знайомих (переважно бувших співробітників) які підходять на цю роботу а не всіх підряд. І "вівддячується" фірма офіційно (з цієї суми треба заплатити податок), якщо ви їм привели підходящого працівника.

Мій чоловік після закінчення універу по дурі написав в рекомендаціях сусіда, який працює за такою ж спеціальністю і сказзав що йому позвонять. Той троха здивувався, бо рекомендують переважно тих з ким працював пред тим. Так от мого чоловіка на роботу не взяли бо сусід сказав що нічого про знання і навики мого чоловіка не знає. Можливо це не єдина причина, але варіант.

 

Дівчата, хто може зорієнтувати по процедурі виїзду на пмж закордон? Цікавить, які документи треба тут в нас надати в міграційну службу і чи треба на час процедури (а це 3 місяці триває) залишати їм закордонний паспорт?
На сайті міграційної служби інформації немає, кажуть, щоб до них особисто під'їхати на консультацію. Може, хтось таке робив, то розкажіть попередньо що до чого, дякую.

 

цього літа моя знайома зробила пмж в німеччину, все оформила за 1 місяць, паспорта не залишала, які документи і де, я не зовсім в курсі, бо вона зараз в Німеччині, але паспорта не залишала це 100% (можливо на кілька днів, але не місяці це точно)

 

Так, ви праві, я вже їздила в міграційну службу і все розпитала. Там дійсно паспорт здається в самому кінці процедури на пару днів для проставляння відмітки про пмж.

 

Розкажіть в 2х словах для чого оформляти ПМЖ в Україні? І для чого потріна відмітка в паспорті?

 

Я шось теж розумію пмж в німеччині а оформлення в Україні ? Як це?

 

В Україні потрібно відмовитись від укр.громадянства, про що ставлять відмітку в закордонному паспорті і знищують український. Тільки після того в Німеччині можна подавати на німецьке громадянство. То я не для себе, а для сестри дізнаюся, вона вже давно в Німеччині.

Ну і цю всю процедедуру так само можна пройти і в Німеччині в укр.консульстві, але то займає трохи більше часу. Тому сестра має взимку приїхати у відпустку і хоче зробити це тут.

 

Німеччина напевно одна з тих країн де не можна білше ніж одне громадянство, так?