Відповідь: Гіперактивність? Вибачте, але ще більшої дурниці не чула! Якщо даєте таку інформацію, то хоча б уточнюйте вік дитини. Та і взагалі є багато чинників, чи дитина уже взагалі малювала, чи може показували як крапочки малювати чи кружальця і тд
Відповідь: Гіперактивність? Недавно почула, що гіперактивній дитині бракує вітамінів групи В. Чи чув хтось про таке від лікарів? Чи може тут є медики, які б могли підтвердити чи спростувати таку думку? Вікіпедія пише, що для нервової системи необхідні вітамін В6 та В12, які містяться переважно у рибі, мясі, печінці, крупах і т.д. Гіперактивність, як я розумію, викликана підвищеною збудливістю нервової системи, то може таки вітаміни допомогли б?
Відповідь: Гіперактивність? Гіперактисність-це про нас.Вже 14 років з нею живемо(ну і не тільки з нею). Теж чула,що вітаміни групи Б мають позитивний вплив на нервову систему.А ще мені казали,що в США медики вважають,що таким дітям по-менше цукру давати,звести до мінімуму.А на радіо Ері була теж спеціальна передача на цю тему,то там ще сказали,щоб по менше мучного споживати,бо це негативно впливає на розвток розумових здібностей,саме у гіперактивних.
Відповідь: Гіперактивність? Наскільки знаю, то це традиційний підхід у наших лікарів - медикаментозне втручання. Для всіх. Але кожен випадок індивідуальний - тому, хто б вам що про свій не розповідав, навряд чи це вам допоможе.
Відповідь: Гіперактивність? Дівчата. Зокрема Уляна, Мамочка, Loyal Чи змінилось щось за кілька років. Бо прочитала вчора ваші дописи, це чисто про мою дитину От цікаво чи переросте, чи такий і залишиться. Я реально виживаю біля нього вже.
Відповідь: Гіперактивність? напишу про свою дитину. Як була маленька зовсім то активно махала ручками і ніжками. Як почала сідати то ще могла посидіти і побавитись. А як поповзла в 8 міс то тут і почалось. на місці ніколи не сиділа, повзала як той метеор, все відкривала, витягувала, все розкидала. На руках більше ніж 1 хв не сиділа, викручувалась. Мене трохи виручав стілець для годування, я її туди садила, ставила свою тарілку на той столик і їла, тримаючи одною рукою тарілку щоб не перекинула. Коли вже починала балуватись тарілку забирала і спускала на підлогу. Спускала на підлогу а вона кричила бо знову щось хотіла з їжі, давала їй щось жувати, потім знову приповзала щоб знову щось пожувати. Почала ходити, то любить їсти на ходу. Зараз теж довше за столом не всидить. На горшку теж не може всидіти, тому даю якусь забавку. Коли йдем гуляти на двір, приходим до пісочниці, діти нашого віку чемно бавляться в "пасочки" моя донечка якщо побачить щось нове для неї то побавиться до хвилини, поспілкується 1 хв з дітьми на своїй мові, потім хапає відро і лопатку і ганає з ним по всьому майданчику, потім за межі майданчика, бо тож треба все пощупати. Ще коли самостійно не ходила то вже лазила по драбинці на гірку чим шокувала всіх мамочок. За руку ніколи не ходить, вириває руку і десь біжить бо треба вивчити всю територію і потрогати все, особливо машини, калюжі це для неї щось неймовірне. Іграшками довго не бавиться, не концентрується на чомусь, одне кидає, хапає інше. Коли кажу давай поскладаєм іграшки, кине 1-2 іграшки в коробку і побігла по своїх справах. Коли читаєм книжки, вистачає терпіння подивитись малюнок на одній сторінці, потім вона приносить інші книжки аби я почитала, я тільки почну віршик, вона на то вже не дивиться і не слухає, вже десь біжить. Коли до неї говорю, все розуміє, все покаже, дещо назве, щось і виконає що скажу, але якщо їй захочеться. Цицю теж їсть спокійно тільки коли змучена тобто на сон, а так прибіжить, цьмакне і знов десь виривається і так було завжди, як була менша то на вулиці погодувати було цілою проблемою, бо все її відволікало. Але я з того тільки тішусь, моя дитина просто рухлива, їй все цікаво. Моя доня дуже компанійська і страшенно любить воду, тому хочу водити на плавання. ПС: до речі я в собі теж помітила, що я не можу займатись якоюсь монотонною справою, наприклад вишивка, в"язання, рукоділля не для мене, бо не можу довго всидіти на місці, в школі ніколи не могла до кінця прочитати книжку.
Відповідь: Гіперактивність? Хм... чи змінилося щось... "Діагноз" не змінився. Поведінка трансформувалась відповідно до віку. Активність - все та сама. Більше того - ми мали недавно проблеми з печінкою/шлунком ( невідомо чим саме) то були наслідки після отруєння. Вроді вилікували, позбулися, тут знов дитина рве ні з того ні з сього, задишка. Почали перевіряти далі вже не тільки в гастроентеролога. В кінцевому результаті - у вас гіперактивна дитина, а їм вирвати - простіше простого, просто він надлишку емоцій. Як наслідок - треба набратись терпіння і все. Коли я говорю до сина, а він на це просто не реагує, бо йому потрібно доробити почату справу і йому хай хоч світ валиться він це таки зробить. Крик - не допомагає, "по дупі" - так само дуже короткотривалий ефект, спокійно - просто не чує. Як наслідок - маємо 7 вибитих зубів, періодично побиті то коліна, то лікті, то одне і друге. З іншого боку та впертість і безапеляційність дозволяє добиватись свого і вчитись новому - їзда на ровері, роликах, плавання ( дуже боявся на спину лягти плисти, але вперто сам пробував, поки не вийшло) Прописали нам Тенотен попробувати попити. До того часу нічого не давала малому, бо просто сприймала дитину як таку. Але деколи нерви не витримують + маємо поповнення вже вдома, то певно доведеться спробувати хоч якийсь курс. Заодно перевіримо дієвість, щоб потім на початках школи застосувати, бо чую, що буде дуже весело. Певно, моя відповідь оптимізму не додала... Але скажу, що я маю чудесного сина, якого сприймаю таким, як він є. Так, я знаю, що він може вчудити щось на рівному місці і те "щось" буде дуже непередбачуваним. Але це така дитина - не флегматик!!! Я собі слабо уявляю, що може бути інакша дитина. Такий темперамент, характер, спосіб мислення, така врода. В нього чудесна пам"ять і видає речі, які, здавалось, мав би давно забути. Гарно розвинута логіка і причинно-наслідкові зв"язки. Ну не може дитина дочекатись щоб я договорила з кимось, бо йому відповідь потрібна ВЖЕ!!! Але ж в даний момент та відповідь для нього дійсно важлива...
Відповідь: Гіперактивність? PanteraLviv, то все про нас. Тільки "літати" ми почали в 9 м. ну і часом поводить себе спокійно (дуже рідко)), а ще ми і цицю їмо не спокійно (може стояти раком на одній нозі, а другу тримати в горі))
Відповідь: Гіперактивність? Ми теж в такому віці почали "літати", правда самостійно пішла в рік, бо повзала як метеор. Спокійно себе поводить після сну(недовго)
Відповідь: Гіперактивність? Навіть не уявляю, як то)))) відкрила очі(шиииироко), сіла, швидко злізла з ліжка і пігнала))
Відповідь: Гіперактивність? Моя теж так, просто "спокійно" малось на увазі що трохи чимось грається і не робить в хаті бурю.
Відповідь: Гіперактивність? Дівчата, у вас самі звичайні активні діти. Без діагнозів))) Зачекайте трохи - і книжки ще спокійно читати будете і інші спокійніші ігри теж. Мала одного такого живчика, тепер другий такий самий - тільки ще й за братом все-все повторює.
Відповідь: Гіперактивність? Ну я спокійно книжки читати і з 5-ти річним не могла (хіба як був в садочку ) Якшо в мене в хаті 5 а ще ліпше 10 хв спокою, то вже значить шось начудив. Я не кажу, що в дитини аномалія якась - то така дитина. Як мені малого гастроентеролог не могла прощупати живіт, бо йому вже було задоооовго лежати і нічого не робити. До такого просто треба звикнути, пробувати передбачити (хоч це дуже важко) і читати, коли дітки сплять або в садочку пи.си: ми ходити також почали в 9 місяців, а бігати в 9,5... більше практично не ходимо. Хіба за руку з кимось. А так або скачемо по дорозі, або йдем задом наперед, або боком, або по бордюрі. З двору приходить мокрий повністю, так, що аж пара з голови може йти.
Відповідь: Гіперактивність? чи пройшли курс ? якщо так, то чи є хоч наймізерніші результати? ---------- Додано в 15:37 ---------- Попередній допис був написаний в 14:18 ---------- http://angelyatko.com.ua/school_deteil.php?id=5 В цій статті все слово в слово про мою дитину... Невропатолог з поліклініки теж нам зробила запис в карточці про гіперактивність. і якщо раніше мені це якось особливо не заважало ( ну активна дитина. непосидюча, той що), то зараз вже більше тижня я просто в такому дикому шоці, що просто не знаю, що маю робити(((( Я просто розплакалася від агресивних дій синочка сьогодні! Перші три дні в садочку пройшли супер і без сліз, вчора-сьогодні ранкові плачі за мною, відштовхує від себе діток, що надто близько впритул до нього підходять. А сьогодні взагалі вихователька сказала, що він вкусив в руку хлопчика, що на голову від нього вищий! Ви собі навіть уявити не можете, ЩО в мене творилося на душі після цих слів! Так тут пише, що: "На гіперактивну дитину шкідливо діють місця з натовпами людей (магазини, базари). Не ходіть з нею часто в гості. Бажано, щоб вона бавилася з однією дитиною, причому спокійною, флегматичною (чим більше дітей у грі – тим вище перезбудження). Не кваптесь віддавати дитину в дитячий садок." Але ми проживаємо абсолютно самі, якщо мені потрібно кудись піти по справам, то я завжди тягну його із собою по поштах, банках. магазинах, маршрутках і т.д, бо навіть на 2хв немаю на кого лишити(( перестати водити в садок теж не можу, бо звільнитися з роботи немаю фінансової можливості, а найняти няньку за 3000грн, коли сама отримуєш 1500грн тим більше((( Одним словом я просто в розпачі!! Можливо хтось стикався із такою гіпергіперактивністю, то порадьте як Ваші діти адаптувалися в садочку ( великому колективі) Бо це про нас зараз: " - її дуже важко вкласти спати, вона дуже погано засинає, - не реагує на заборони; у будь-яких обставинах, завжди і всюди поводиться однаково активно; - дитина неконтрольовано агресивна – безпідставно б’ється, кусається, дряпається, штовхається, кидається камінням, землею тощо"
Відповідь: Гіперактивність? Навіть не знаю, що сказати... Пачку випили, може, замало, але більше поки не готова давати. Результату непомітно... Як вже не буду витримувати, то імовірно, що повторю. Нам попередньо невропатолог виписував Нормокід. Яка між ними різниця - не знаю. Мене стримує те, що в малого мого зі сном все ок, а в тих таблетках всіх один з показів.
Відповідь: Гіперактивність? в мене обоє дітей гіперактивні, мене це дратує, але з тим треба жити На прогулянці часто малий (2.10 р) раптово кидає каміння в машини, в дітей-людей. Ніякі розмови не діють. Стараюся не допускати взагалі брати каміння або палиці до рук. З сном мали проблеми поки не перестала класти вдень спати. Тепер встає в 9.30 і САМ засинає в 21.30. Як буде в садку то буде зранку вставати в 7 год, а далі вже проблема вихователів, як його вкласти спати (донька не спала в садку, але і не шуміла) Минулого року малий штовхнув внучку виховательки. Викликали швидку, бо та дівчинка втратила свідомість і мала вивих плеча. Я відразу сказала, що "діти є різні, і садочок не тільки для флегматиків". Ту дівчинку я більше в садку не бачила. Мені прикро, що мій малий таке вчудив, але невже через гіперактивність я маю тримати його вдома?... Нехай "суспільство" вчиться жити з такими дітьми. До речі, мала (6.8 р) теж чудила, але зараз окрім бігання по вулиці все переросла... Ну і засинає 30-50хв...
Відповідь: Гіперактивність? Шокували ці слова - не те слово. Ваша дитина - це не проблема суспільства, це, насамперед, ваша проблема. Можна тоді і навпаки сказати: "нехай всі гіперактивні діти вчаться жити зі спокійними дітьми". Чому спокійні діти мають старжати від надто активних? Тим більше, що саме гіперактивні діти завдають шкоди іншим, а не навпаки. Ясна річ, що ви, мабуть, і на роботу ходите, і тримати дитину всь час вдома не вийде, але від того стражати інші діти не повинні. Іншим бітькам тоді як поводитися - не пускати дитину в садок, бо там її вдарять до втрати свідомості? Не знаю, може, це і проблема держави, зважаючи на кількість гіперактивних, турбуватися про те, щоб вони мали своє місце в садку, де могли б окремо бавитися від інших, але з такими ж. Але тим не менше - вам відповідати за вчинки своїх дітей, а не іншим.
Відповідь: Гіперактивність? я з малим була в невропатолога - ніяких відхилень не побачив. На вулиці і він, і я вже отримували купу зауважень за виховання і т. д. Але батьки спокійних дітей ніколи не зрозуміють, що такі діти практично не можуть приборкати себе. Я не була присутня коли мій малий вдарив ту дитину. Але це 20 дітей, ясельна група. За всім встежити не можливо
