Я така затуркана, така затуркана... )))))

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

в мене було схоже: ранок, я збираюся бігти по справах, беру щітку, беру тюбик з зубною пастою, витискаю пасту і збираюся чистити зуби; мій брат спостерігає ту картину і хитро підсміюється. я зрозуміла що щось тут не те, коли піднесла щітку до зубів і зрозуміла, що паста якось не так пахне - то був крем для рук :D питаю в брата: "ти чого мені нічого не сказав?" - а той: "я сам кілька разів за той крем хапався, але на щітку ще ні разу не витискав; хотів подивитися, коли ти помітиш"

п.с. щойно помітила що лінієчка мені каже, що я в очікуванні 11 місяців і скількись там днів:eek: вже грішним ділом подумала, що я така затуркана, щось не те ввела собі; а насправді схоже, що сайт мама-тато глючить: раніше ж усе добре показувало

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

В мене брат двоюрідний одного разу помив голову молочком до лиця Едельвейс, як зараз памятаю. Він як прийшов з ванни, я так провела по голові і кажу: "Воно якесь як 2 місяці не мите"
Пройшла година, а його коротке волосся не висихає! ой як згадаю
Потім він розказав чим помив голову, і каже :" Я ще так багато того намастив, бо думаю шось не піниться та й не піниться"

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

пригадався сьогоднішній діалог з чоловіком: ми жартували, що у майбутньому полетимо космічними туристами на кілька хвилин в космос, щоб подивитися на Землю з космосу. ну я і кажу:
-на кілька хвилин - то замало, так не цікаво
чоловік:
- можна тоді на місяць на міжнародну станцію
я:
- на місяць то забагато
чоловік:
- на який місяць? :eek:

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

Згадала ще…
Як віддали мене в школу, то я майже кожен день щось губила і бідна моя старша сестра мусіла водити мене по всій школі і то шукати. Перезувне, то стабільно було, перезулась лишила під лавкою. Раз навіть форму шкільну загубила, переодягнулась на фізкультуру, прийшла додому без форми.
А ще раз сестра вела мене за руку в школу, а я досипала на ходу, сестра так мене вела і собі розмовляла з своєю подружкою, то я прокинулась від того що лицем в дерево зайшла.

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

Оооо, я пам"ятаю, як загубила в школі перезувне. Була в страшній паніці, але на щастя, його знайшли і мені повернули.
На другий день я так пильнувала, щоб не лишити в школі перезувне, що лишила там портфель зі всіма манатками )))

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

я щойно "відзанчилась". Відкрила аську, хотіла колєзі повідомлення написати. тицькаю, тицькаю, а воно нічо - навіть курсор не ставиться. ну, думаю, новий комп, а вже......... Виявляється я тицькала в те віконечко, де маю читати відповідь, а не писати... ну промахнулась, малость...

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

Я зранку часто буваю сонна, бо я сова - пізно лягаю, а зранку встати дуже важко. Завжди собі зранку роблю каву, а потім грію їсти. То вже два рази було, що я брала цекерничку, набирала ложку цукру і замість кинути в каву - кидала в миску з борщем. Причому миска і горнятко стояли поруч. Мусила 2 рази виливати борщ, бо такий був солодкий, що неможливо було їсти. Була і третя така спроба, але свідомість включилась якраз тоді, коли ложка зависла на мискою, тоді я подумала: "Стоп! що це я роблю? Чи я вже зовсім здуріла?" Потім сиділа і сміялась сама з себе, добре, що ніхто не бачив.. Суп був врятований.

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

я звикла, що зранку роблю каву спочатку чоловікові, бо, зазвичай, снідаю пізніше. він п'є каву з цукром, а я - без. кілька разів було таке, що на автоматі сипала собі 3 ложки цукру з гіркою, а потім дивувалася, чого це моя кава без цукру така солодка?

згадалося ще з розряду про окуляри: я поперемінно ношу то окуляри, то контактні лінзи. одного разу я зняла окуляри, вдягнула лінзи... і знов начепила на носа окуляри, ще й здивувалася: чого це я так погано стала бачити?:D добре, що майже одразу окуляри зняла

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

я рідко щось плутаю, хіба імена...але то, мабуть, найгірше-бо називати співробітника з яким працюю більше року іншим іменем....а ще одного разу я сказала чоловіку, що купила червону білизну, про яку він мені, начебто, колись казав, що любить...натомість почула лише "кохана, ти мене явно з кимось плутаєш, я не міг такого казати червоного кольору я взагалі не люблю, хоча ця й справді класна") І що відповісти на таке, га?

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

о, згадала:
1. не раз, коли мене знайомили з кимось, я замість того, щоб сказати "дуже приємно", казала "дякую"
2. а ще кілька разів, коли знайомилась з кимось, замість того, щоб після того, як людина представилась, самій назвати своє імя, називала імя тої людини))

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

А я тиждні два назад,сиджу на роботі і хочу щось сказати до співробітниці(а вона не просто співробітниця й подруга),дивлюся так на неї видаю якісь звуки типу : б-а-у,і не можу пригадати як її звати,вона на мене так дивилась ніби мені погано..А десь черех хвилину кажу :Маріна прикинь забула як тебе звати!
А вона далі дивилась на мене квадратними очима і тільки потім ми зареготали двоє

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

а ще вічно все гублю, не знаю чи се сюди, але певно жи так, бо хіба я не затуркана, якщо тричі гублю ключі від хати

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

Багато чого, що тут було написано, і в мене було.

І окуляри шукала, коли вони на носі були, і штани з колготами разом знімала, а потім одягла ті штани, і дивувалась, що то за випуклості по боках ) а то колготи всередині ) , і в чай собі кидала 3 ложки цукру, замість собі одну і коханому 2; пульт постійно шукаю, бо залишу десь на кухні, або на шафі, а потім шукай.

А ще мала минулого року такий собі підзаробіток - цілий день сидіти на телефоні мобільному і обдзвонювати всю Україну, то бувало, що автоматично тримала телефон біля вуха і так ходила, а потім думаю: "Чому гудків нема, або чому трубку не беруть?" А то я номер не набрала, а телефон біля вуха тримала.

А ще я ношу контактні лінзи. То деколи ввечері сиджу втомлена і думаю, чи я уже зняла лінзи, чи ні? Сиджу придивляюсь до всього, чи бачу, чи ні, і думаю, то певне я почала краще бачити ), бо ніби зняла. Потім іду до дзеркала і придивляюсь, і виявляється, що все-таки, не зняла. ) І окуляри теж одягала поверх лінз в такій же ситуації )

Або ходила шукала ножиці по хаті, а вони в мене в руках були )
І деколи зранку теж не пам'ятаю, коли я встигла почистити зуби, бо все роблю спросоння, на автоматі.
Короче, смішна тема, сміялась до сліз, коли читала дописи.
Пишіть ще, сміх продавжує життя. Може і я щось згадаю.

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

А в мене баба одного разу приходить в мою кімнату і приспокійно переключає канали пультом від іншого телевізора!!!:xaxa:

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

Я одного разу поверталася з відрядження з Києва страшенно хвора. Вся в гарячці, горло дере, з носа ллється. Спати не можу, просто задихаюся. Мушу вставати в п’ятій ранку, думаю піду попрошу чаю в провідниці. Стукаю в купе провідника, вона висуває голову, а я кажу – можна чаю в десяту каюту? ))))))))))) Ну вона й вилупилася на мене.

А ще одна коліжанка має дві квартири. Одну вже давно здає сімї, а на другій живе сама, але оскільки її часто не буває в Україні, то взяла туди студентку жити. Причому взяла недавно. От попросила вона мене подзвонити тій студентці і сказати, щоб та заплатила за телефон.
Я відкрила список в мобільному, набрала номер і балакаю.
- це квартира такої-то
- так
- дзвонила ваша хазяйка, попросила заплатити за телефон
- та ми кожен місяць платимо (так обурено):bazar:
- я розумію, що ви платите, але вона просила щоб ви заплатили
- та ми кожен місяць платимо (ще обуреніше)
я вже розізлилася, думаю от нахаба – якась студентка зелена, тільки поселилася і буде тут сперечатися.
І вже кажу їй строго: я не знаю як ви платите, але хазяйка просила заплатити. Прошу спуститися вниз, взяти квитанцію і заплатити. Думаю, то не важко.
Пауза......
не пам’ятаю вже точно як ми ту розмову завершили, тільки я вже аж розізлилася, ходжу по хаті і чоловікові розказую – ну нічого собі нахаба? Я їй кажу, що просили заплатити, а вона щось доказує. І тільки десь через дві години до мене дійшло чого вона казала, що кожен місяць платить – бо то я подзвонила на ту квартиру, де люди давно живуть. Стииииииииидно було.... але я так і не наважилася передзвонити, вибачитися ((suicide:

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

Ще трохи про телефони, але ці випадки були не зі мною, а з моїми співробітниками, очевидно від перепрацювання, чи що.

1. Сидимо ми в офісі, дзвонить стаціонарний телефон. Один з наших хлопців, який сидів за тим столом, на якому знаходиться телефон, бере трубку, слухає, а потім говорить другому, який сидів за іншим столом в другому кінці кімнати: "Це тебе". А той, довго не думаючи, навіть не встаючи з крісла каже "Алло" в повітря. Ми так тоді з нього сміялися.

2. Тепер випадок з тим, хто в першій історії брав трубку. Обдзвонював цілий вечір людей по роботі, номери телефонів були написані в компі, тому це виглядало так: дивився в монітор, а потім набирав телефон на стаціонарному телефоні. І до того донабирався, що черговий номер моб.телефону набрав на клавіатурі, і головне сидить так, щолкає клавіатурою, а потім ще й чекає, чому гудків нема. Аж поки сам не замітив. Одне слово - голова вже не варила в кінці робочого дня.

Ну а про третій випадок я вже писала, як з телефоном біля вуха ходила, а номеру не набрала.

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

Йде другий тиждень чоловікової відпустки, кожень день в поїздках, подорожах... сьогодні ледве прокидаюсь пів на одинадцяту, йду в ванну, видавлюю зубну пасту на щітку і дивуюсь "Чому вона рожева?", а то паста малого... короче сьогодні в мене полуничний подих

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

Ой, у мене затурканість хронічна, корінням йде у далеке дитинство...
З першого класу щось забувала, губила, виходила в тапочках або халаті під шубою; мала років 10 - відправили у табір в Польщі, поруч жили наші родичі і часто забирали мене в гості, потім ввечері дядько на мотоциклі відвозив назад, то я одного разу так в шоломі і попензлювала далі, добре, що дядько нагадав...
Стала більшою - поїхала на рідні села, вирішили з сестрою піти помитися, а єдиний душ був у колгоспі кілометрів за три, найкоротша дорога пролягала через будову, а перед тим тиждень лив дощ, болото було страшенне, - я примудрилася там втопити босоніжок, дивом сама у те болото не впала. Тону в болоті, прошу сестру подати руку, а ту зі сміху аж скорчило... Босоніжок я тоді якось виловила, протерла як могла, але то мало що дало (босоніжок замшевий був) - довелося ще півтора кілометри чалапати як чудо горохове: один босоніжок чистий, інший сіро-бурий з болота. А біля мене йшла сестра і тішилася цілу дорогу. :D
Ще одна моя сестра слухає колись радіо, а потім і каже "ну як таке можна транслювати?" Я :eek::eek: (звичайна собі передача на замовлення слухачів, має виступати "счастливый случай"). Перепитую, що тут такого непристойного, а вона мені: "ну як що, якісь чотири с*чки!" (мушу сказати, що надворі був кінець 80-х, тоді в ефір такого, як зараз, не пускали)
Коли народилася мала і прийшов час першого візиту до поліклініки, мій вічно невиспаний чоловік, який вже третій рік як пішов за зятя до хати з двома котами, запитав лікарку про складочки "на задніх ногах". Мабуть лікарці було не звикати, відповіла вона досить спокійно, а ми ще довго потім сміялись.
А так я також палю чайники, забуваю про воду у ванній, кладу цукор до холодильника...
Ще згадала про випадок з мамою: вона колись працювала вахтером і мала декілька разів на день телефонувати в міліцію і звітувати, а одного разу набрала робочий номер тата (добре, що трубку взяв він - там був один телефон на кімнату) і давай йому доповідати, що "у постової ***** на посту все спокійно!"

 

Відповідь: Я така затуркана, така затуркана... )))))

а замість зубної пасти ніхто не видавлював крем для бриття? ото було моє здивування, коли чищу зуби - а з рота рясна піна йде і на смак якась дивна
Ще за совєтів оцет продавався в пляшках скляних, як боржомі )) от я в дитинстві раз напилася такого "боржомі" туалет на весь день був мій
а закаканий памперс ніхто не прав? НІ? )))) ну то вам пощастило, я вам скажу ))) бо після ТАКОГО деякі речі не вижили - і запах пречудовий залишився і кусочки...еее... дєцкай нєажиданнасті в волокнах