Правду кажуть чим більше ти чогось хочеш і чекаєш тим повільніше воно до тебе йде...Забити на все чи що??
я з своїм чоловіком так і познайомилась. ЦЕ ж не означає що ви тільки спілкувались в інтернеті а потім назачили дату весілля, і незнали один одного. Ми після тижня спілкування зустрілись в живу, і менше ніж за рік одружились. В кожного своя історія і своя доля..
Підписуюсь під кожним словом В мене теж коли не було стосунків, я завжди скаржилась подрузі на свою самотність. Вона ж мені відповідала: Невже ти думаєш, що з появою стосунків ти станеш миттєво щасливою? Я так ображалась на її слова, вважала її егоїсткою, оскільки вона мала тоді коханого. А потім все сталось так, як я хотіла, і мій рівень щастя не сильно піднявся. Тобто, щастя – це наше внутрішнє відчуття себе в цьому світі. І ніколи нещаслива дівчина не стане щасливою в стосунках, а тільки щаслива стане ще більш щасливішою. Тому спочатку треба навчитись бути щасливою без нікого, наповнити своє життя .
100%, в мене так було Період мого життя, коли я найменше сподівалась зустріти свого принца - настав тоді, коли зовсім про це не думала Так що - повний релакс всім, хто дуже прагне зустріти свою любов
Вчора, відповідаючи на стандартні питання хлопця із сайту знайомств, мене осінила думка, що пошуки кохання в 30 років це справжній жах. Мабуть, тому я його не шукаю Ти відповідаєш мільйон разів на одні і ті ж запитання (і я не говорю тільки про сайти знайомств, в реальному житті така сама ситуація із тими, хто шукає), і все відбувається похапцем. Бігом запитати, чи вона була одружена, чи має дітей, чи хоче сім'ю, якнайбільше дізнатись про неї в найкоротший термін, бо час піджимає. Це справжня гонка, все робиться нашвидкоруч. І ті чоловіки, які шукають, не шукають рідну душу, а шукають майбутню дружину, і таке враження, що твоя душа нікому непотрібна, лиш би була красива, вміла робити те і те, хотіла того і того, ніяких виключень з правил, а не підійшла, буде інша. Не велика біда. Я вчора відчула себе на якомусь конвеєрі, тому я з нього сходжу. Я проти пошуків Але я "за" спілкування з протилежною статтю, я "за" знайомства на інтернет-ресурсах, але в якості просто знайомства, а не в пошуках кохання для створення сім'ї. А дальше може бути будь-яке продовження...
Як на мене, таке буває коли людина ще не знайшла саме того єдиного. Так, хороші стосунки це клопітка праця. Інколи хочеться на все плюнути і жити самостійно і ні від кого не залежати. Але це проходить. Знаєте, це як вирощувати квіти у садку. Цілу весну пахаєш як кінь, клянешся що це останній раз ти копаєш ту грядку, на наступний рік та нехай воно все буряном заросте і моєї ноги в тому квітнику не буде, але як ти тільки бачиш результат - вся злість пропадає, ти насолоджуєшся роботою і на наступний рік історія повторюється завжди спочатку треба шукати хорошого друга, а не відразу чоловіка. В певний період життя в мене була ідея фікс - вийти заміж. Нічого, пройшло Зараз насолоджуюсь життям. Як мені одна розумна жіночка сказала: це ти вибираєш, а не тебе! Так закладено в природі ми гуляли у парку, і по річці плавали дикі качки, однікачечки були красиві, різнокольорові, а одні - сірі, не цікаві. От ті красиві - то це були особини чоловічої статті і сіра качечка дівчинка мала сама вибрати собі "кавалєра". Не знаю на скільки то правда, але мені ось таке розказали ! саме так
@Jusi, душа Богу потрібна, а не чоловіку) ну але розумію, тут про внутрішній світ, але на кожен товар свій покупець. Є також дівчата є, яким достатньо бажання чоловіка одружитися, створити сімю, а комусь цього недостатньо... мені напр. дуже часто ріже вухо, коли кажуть "ми файно живемо з чоловіком". Я не розумію що це означає)) тобто нема конфліктів? Він задоволений борщем, а вона його зарплатою? Носки не розкидує? То якось так однобоко, ніби квітка на торті Для мене стосунки і тим більше сімя то стііільки рівнів, є шось і банальне, а щось неповторне Але я розумію, що кожному своє, є люди які підходять до стосунків більш примітивно, а в когось возвишеність на возвишеності, думаю що майже кожен з нас десь посередині)) а не гірший кращий іншого Надіслано від мого SM-J700H, використовуючи Tapatalk
тому і виникає ось таке: Станеш, і будуть метелики у животі(я також до певного часу думала що таке ільки в книжках буває)...Тільки треба знайти і підтримувати справжні стосунки! Можливо я дуже дотошна, але до всього підходять з теоретичної сторони, вивчаю все з різних сторін і т.п. От досліджувала питання стосунків в різних культурах. Зі всього вибрала одне - нічого відразу не буває Щоб побудувати хороші і міцні стосунки, треба пройти декілька етапів: від просто знайомих до подружжя. Звісно, я не живу по книжці, але коли все переосмислила, життя змінилось Найголовніше правило, ніколи не казати собі: я вийду за цю людину заміж! Я поставила ціль: я вийду заміж і буду найщасливіша у сімейному житті. За кого...А в мене є вибір і я маю сама вибрати з ким буду найщасливіша. Щоб зробити вибір, треба добре все оцінити і перевірити. В мене багато подружок повискакували заміж бо: він гарний, в нього хороша зарплата, в нього власна фірма...Дивлюсь на їхнє життя і плакати хочеться. Проблеми і конфлікти бувають у всіх, але завжди треба шукати людину з схожими тараканами, що і в тебе в голові п.с. то все теорія. Кожен випадок унікальний...
@Jusi ну, не знаю чи вірно Ви дивитеся на то питання, ну невже у Вас нема таких питань до протилежної статі, щоб не попасти на козла чи мудака????Невже не цікаво, про людину яка гіпотетично розглядається на кохання чи одруження , Джусі, то непринципово, взнати що то за фукт))))? По одній простій причині, щоб не вгрузнути в дурні, незрозумілі та нелогічні стосунки опять..... Відповідаючи на питання людини, автоматично дає Вам право задавати свої питання....ось і все. Нічого тут такого нема, нехай людина робить собі висноввки як і я....А те, що питають, то не експрес вивчення людини, це вже з опери навчені досвідом, як своїм так і чужим....Плюс по питаннях людини можна і собі робити висновки... Для прикладу, мій чоловік на першому побаченні спитав чи хочу дітей, бо в попередніх стосунках дівчина дітей не хотіла, а він хотів.....халепа...
от як би все це поєднувалося в одному й тому самому чоловікові, то можна було б зразу виходити заміж я звісно жартую знайомитися і спілкуватися звичайно потрібно, бо пасивне очікування на другу половинку може тривати довго. І може бути як тому анекдоті "Дівчина чекала принца на білому коні. І ось одного разу хтось постукав у двері. Це прийшов поштар і приніс їй пенсію" Якщо хотіти вийти заміж, то можна за будь-кого, а треба хотіти прожити з кимось життя. Не просто поставити цей штамп в паспорті, а створити сім'ю. Тому, якщо ставити собі ціль - вийти заміж, і вже з цією метою ходити на побачення - то розчарування важко буде уникнути Треба справді просто жити, але не чекати на принца дома. Якось може це заплутано і незрозуміло виглядати, але треба шукати не шукаючи. Не закриватися в собі, бути готовою до стосунків, але заміжжя це не ще не все. Після одруження починається у пари свій довгий шлях, де все буває, і погане і добре, але треба потім все це проходити разом
Просто розкажу, так, для інтересу: колись подруга розказувала історію про досить відомих людей (якийсь азіатський посол, дипломат, щось таке), так от, він мав одружитись із певною дівчиною, визначеною для нього, так і зробили. Ці люди були незнайомі до весілля, чи ледь знайомі, але вони це сприймали як традицію, як данність. Там не було несприйняття того, вони з пошаною одне до одного ставились. Так от, найцікавіше - цей чоловік був надзвичайного розуму, ерудиції, порядний і хороший, дуже добре до неї ставився, по-маленьку його дружина почала в нього по-справжньому закохуватись, і зрозуміла, що вона йому як людина нецікава, бо недотягує до його рівня інтелектуально. Тоді вона взялася до самоосвіти, добилась неймовірних успіхів, почала спілкуватись з ним про це все, і він також почав закохуватись, одним словом, в кінці кінців то було дуже щасливе взаємнозакохане міцне подружжя. Мені ця історія дуже подобається - бо вона розказує про те, що хороші люди, працюючи над собою заради іншого, пізнаючи і показуючи себе як надійних, вірних, щирих, можуть добитися чудових стосунків, навіть чогось такого, на перший погляд неймовірного, як кохання, якого не було на початку шлюбу. Що вже говорити про зворотню хронологію. То що стосується праці і віддачі у стосунках. Але першооснова тут - ці люди мають бути хорошими. Тому, підтримую @Hermi, що треба розгледіти друга в чоловіку і хорошу людину (може і необов'язково це розділяти в часі: дружба і закоханність). Багато дівчат нехтують цим, надаючи більшої цінності саме "метеликам", а коли вони відлітають і настає час працювати над стосунками, може вже і зовсім не хотітися, бо залишається малознайома людина поряд, стосунки з якою не мають вже і цінності - цінними ж бо були метелики...
одна з східних філософій (здається Веди, але я можу помилятись) справжнє кохання прИходить з часом, а закоханість прОходить з часом. Якщо з перших хвилин знайомства у тебе в животі метелики - кидайся того ровера і шукай іншого(це згідно з одної з філософій), метелики полетять, а як потім жити? @Mansikat Ваша історія, якраз є прикладом побудови довготривалих, справжніх стосунків (згідно східних вчень). У європейській культурі таке не практикують. Але я була свідком розвитку стосунків за схожим сценарієм в Україні (дуже близька знайома), результатом захоплююсь. Дійсно дуже щаслива сім'я. Так, є конфлікти, але вони настільки гармонічні і щасливі разом!!! І вже майже 5 років. і нічого на початку не поєднувалось, чоловік ледь школу закінчив у свій час, дівчина розумна і комунікабельна(ну і звісно симпатична, душа компанії). Зараз мають все! Дівчина стимулювала хлопця розвиватись, а він не хотів її втратити. На початку їхніх стосунків, я свою знайому постійно перепитувала, ну навіщо тобі оте чудо! Вона казала, поживемо побачимо...Я ж завтра за нього заміж не виходжу. 4 роки зустрічались, згадую яким він був в перший день нашого знайомства, а який зараз...дві різні людини!
Я розумію, про що Ви говорите. Але якщо людина, яка навіть добре не запам'ятала, як мене звати, питає, чи я хочу сім'ю, чому я досі неодружена, які в мене плани на майбутнє, то мені хочеться бігти світ за очі, бо я відчуваю себе товаром на базарі
От 100% то так є У нас з чоловіком схожа історія - як ми познайомились, обоє хотіли щоб в першу чергу була хороша, чесна, і радісна людина. На момент одуження у нас були стосунки схожі на дружні. Звичайно були й зачатки почуття любові (скоріше захоплення людиною і повага), але ми знали, що якщо підходимо одне одному по якихось своїх цінностях ( з моєї сторони, я хотіла, щоб половинка була доброю, чуйною людиною, хорошим батьком і надійним другом), то все решта ми набудемо з часом. Уже восьмий рік разом, і здається, що більшого кохання ніж є у нас, не існує Дуже рада, що свою половинку розгледіла зразу, не будучи осліплена, і тепер щодня заново закохуюсь у свою половинку. До слова згадувані " метелики" у нас теж уже присутні. Тому правду кажуть, що справжнє кохання приходить з часом, а не з першого погляду.
так само можна говорити і про чоловіків. Базар там трохи унікальний ти ніби на прилавку і водночас ходиш і вибираєш з прилавків, тому порівняння з товаром трохи не то, бо так є неможливо. Ніколи не задумуалася про себе в такому ключі, питали відповідала, звісно на нормальні запитання. Проте питання чому ще досі незаміжня- доволі нетактовне..От чого ніколи не розуміла, чого не відповідають на привіт, як срави? Як на мене, сидять роками на тому сайті, нічого крім сексу на один раз не цікавить, бо чого там сидіти роками, звісно стандартні фрази з життя починають набридати, і хочеться етакого.Нормальні хлопці пишуть звичайно, питають про звичайне, а старожили, тренуючись і тренуючись становляться професіоналами і дуже креативними, проте сумніваюся що такі хочуть чи то кохання чи серйозних стосунків.....
@Jusi, може то треба, як для пріколу, підготувати список відповідей на їхні стандарті питання. І вже приходячи на перше побачення давати в розрдрукованому вигляді як резюме. і хай собі читають, а на інші теми, то можна говорити а якщо серйозно, то я Вас розумію, як то набридає одне й те саме розказувати в мене по іншій ситуації, з лікарями така проблема, коли приходжу до чергового нового лікаря, то вже там в п'яте чи в десяте треба повторювати свою історію але може то справді вони (хлопці), думають, що задаючи такі питання більше дізнаються про людину, бо всіх таке питають. якісь більш оригінальні, цікаві теми, можуть прийти при наступних зустрічах. це все би я відносила до першого враження, бо не завжди всі задумуються над тим, що кажуть, чи питають.
В мене є така відповідь: Одруженою не була. Дітей немаю. Заразними хворобами не хворію То на мою таку відповідь вчорашній хлопець навіть не усміхнувся, а сприйняв це всерйоз і теж про себе таке сказав Я певно перетворююсь в мале чорне стерво
а може він так пожартував? п.с. я колись на сайтах знайомств, на питання "розкажи щось про себе", відповідала заготовленим повідомленням. Там було щось аля таке "Я дочка дирехтора колгоспу, тато купили компухтер і я тепер шукаю файного господаря, маю штири гектари поля, телє, поросє, гиндики... " ну і ще багато всього в тому дусі (було написано саме так!) одиниці це сприймали в серйоз. Але після того досить часто завязувалась розмова...
