Як ставляться мужчини до розлучених жінок з дітьми?

не знаю, я з таким не стикалась. Тепер розлучених дуже багато, що чоловіків, що жінок.

ой, хто Вам зустрічався, що у Вас такі думки?

 

Ви взагалі знаєте статистику розлучень ? 75 % перших шлюбів закінчуються розлученнями. Нікого зараз не здивуєш розлученням. Не беріть дурного до голови. Що значить жінка безвідповідальна, яка розлучена. А що терпіти все життя ?

 

Як же я люблю такі фрази)).

Любов це любов.
А оте бажання її розділити на людей/ситуації/додай своє - нє, ну я розумію звісно причини. Та то вже не в цю тему.
Ну а по темі - вітчим/як і мачуха - їх завдання піклуватися про дитину до її повноліття. А не заміняти рідних батьків. Як і любов не дорівнює віддавати своє життя іншим людям.
Рідні батьки - вони одні на все життя. Якими би вони не були. І оце бажання замінити - воно має свої наслідки.
Я колись мала багато різних думок по темі. Та коли глибоко вникнула в природне батьківство - все стало на свої місця. Батьки живуть своїм життям. Діти живуть біля них. Своя дитина, чужа - все окей. Аби дорослі одне одного любили, в принципі вміли любити і дійсно були дорослими(а не тільки по паспорту).

Чогось в темі бачу тільки питання різної любові.
Я би ще підняла тему екологічної любові.

 

То ж уже скільки прикладів наводили щасливих шлюбів після розлучення, невже досі нема крупиці віри, що так може бути?

 

Суспільство, люди, ви немаєте чого звертати на них уваги вони вам ніхто , вони вам сльозу не витруть, істи недадуть, і не пригріють тому впершу чергу подумайте про себе,а потім про дітей! Мужчини ставляться так до жінок як жінки самі себе подають! Якщо ви шукаєте для себе чоловіка і для дитини тата ви його знайдете! а якщо просо щоб хтось був то так і буде. Тому подумайте самі чого ви хочете!!! Питання стоіть не зовсім правильно!

 

Вже бим була спала, але ще хтілам сказати. Не тим ти ся переймаєш Олю, не тим. По-перше, те що зробила такий крок, то вже зробила. Добре чи погано життя покаже, хоча я не думаю, що то на зле. Погано буде, якщо ти в тому болю застрянеш.
Менi дуже сподобалось як недавно сказав один ребе/вчитель: - Якщо ти втікаєш від слави, але оглядаєшся чи вона за тобою біжить, то вона в твою сторону не подивиться і пройде повз тебе. Не думай наперед, а чи знайду собі іншого, а чи буде інший... Спочатку розберись яка ти і той який твій сам тебе знайде. Як каже моя улюблена психолог, ти від нього лопатою не відіб*єшся.

--- дописи об"єднано, 27 Серпень 2016 ---

Страх, біль і зависть! Коли тебе переконують багато років, що ти недолуга, починаєш в то вірити. Тому спочатку треба то полікувати, а потім вже нового партнера шукати.

Аби не було образ, то я більше про себе кажу, якщо що...

 

Оля!

Забудь про думку суспільства! То якесь таке кліше з минулого сторіччя. Я не суспільство? Чи ота вся твоя группа підтримки - не суспільство?

Переймася тільки собою зараз, оте якесь аморфне суспільство в твоїй шкірі не жило, не живе і жити не буде.

 

Та, ну, блін, хто таке сказав.
Я захоплююсь тобою. Розумна, талановита, бойова.
Люди можуть говорити багато, стань не залежною від тих думок, котрі тобі не підходть, від тих поглядів, котрі дратують.
Якщо ти приймеш позицію жертви, так будуть і відноситися, якщо приймеш позицію переможниці- все буде відповідно.

Leila, ти, по перше- самодостатня жінка, забезпечена своїм жилом і не просиш ні в кого доппомоги- це вже великий плюс.
Знаєш скільки жінок терплять, бо бояться, що затовчуться, коли нема куди іти, коли ти розумієш що не витягнеш фінансово, ти не маєш де жити, коли при цьому ше й на руках маленькі діти, коли...коли... і так в цьому болоті живуть довго. Тоді суспільство, так зване, розмислює про цю жінку, що ця жінка дура... себе не поважає і т.п.

В тебе були шанси змінити все, ти і змінила, а все, що навкруги говрять, судять, стереотипи, обмусолювання всякі тебе зараз не повинно торкатися.

Раджу діяти по ситуації.
Ти мислиш занадто-занадто узагальнено.
Буде об"єкт- будеш придивлятися, аналізувати.
Чоловіки направду бувають різні.
Зараз тобі просто треба заспокоїтися.

Моя знайома з двома дітьми жила в ситуації, де чоловік пив-бив, забила на усе, знайшла собі хлопаку молодшого на 8 років, ше й нижчого на дві голови. Яяяяяк її в зубах носили, інколи це просто противно було слухати. При чому це злітало з язиків тих, в котрих, кхм, мяко кажучи самих чорт пойми шо в сім" ї діється Але пройшло десь орієнтовно 5 літ. Не знаю, не знаю, я з ними не живу, але народили вони ще одну спільну дитинку і навіть ті же люди кажуть, шо виглядають щасливо. Всюди разом ідуть, ніхто його ніколи пяного не бачив. Має добру роботу, купили дім... Але вже говорять, шо смішно, бо вона після пологів трохи поправилась і тепер він конкретно виглядає, як її четверта дитина.

. І в нас таки хоре сусупільстов по відношенню до цього- пліток, колупання в чиємусь особистому, роздачі тупих порад, котрих ніхто не просить. Коли сім" я розлучається, конкретно певний період часу їх починають обговрювати з різних боків і з різних ракурсів

і майже кожен вважає, що має право там щось аналізувати, коментувати, роздумувати. Огородити себе від того по максимуму і думати тільки за себе- це головне.

Тримайся.

 

Як ставляться мужчини до розлучених жінок з дітьми?
Так, як Жінка сама себе позиціонує. Або, як незалежну, самодостатню, розумну жінку...або, як покинуту з "двома на шиї". Все залежить від самої жінки, як вона сама себе "поставить", так буде ставитися до неї суспільство.

 

От як би то так себе вміти поставити? Читаю, слухаю лекції, бо не навчили в дитинстві любити себе, дбати про себе, тепер треба вчитися. Та і все-таки двоє діток, хто б що не казав, то таки велика відповідальність. На себе і часу бракує і сили.

 

Не погоджуюся! Якщо Ви зробили такий кардинальний крок, то перше чим Ви мотивувалися, то любов`ю до себе, що Ви такого не заслужили.
Можете мене виправити, можливо помиляюся, бо не знаю ситуацію...та все ж думаю, що люди, які себе поважають, люблять і знають, що заслуговують на краще вирішують змінити життя.

--- дописи об"єднано, 3 Вересень 2016 ---

Того Вам ніхто не підскаже...дійте щиро і воно саме так вийде , розумні люди до Вас потягнуться, а дурні - нащо Вам?

 

@Leila мені теж чоловік каже, що я не вмію себе поставити. Ну типу я рідко можу комусь заткнути рот, щайвий раз не перепитаю нічого, рідко можу звернути увагу людині на негатив, бо рахую, що не маю права нікого повчати.
Але, аналізуючи це все, я зрозуміла, що я просто така людина. І не всі можуть/не всім треба бути бойкими!
Скоріше, треба поставити себе в сенсі "самовираження". Прокинутися, й не думати, який в мене загнаний день буде сьогодні, помочі нема, розуміння нема і т.д. А подумати одразу, скільки часу є насяку справу, скільки часу можу виділити на себе, що роблю ввечері доброго/приємного. І в цілому, вставати зранку з позитивними думками.
Мені отакий позитивний настрой+дисциплінованість (що дозволяє виділяти часина себе) дуже допомагають. Бо інакше, є ризик погрузнути в негативних дрібницях, марнотратстві часу, і на вечір бути виснаженою й не реалізованою. А це не потрібно нікому!
Тому видаліть зі свого мозку фразу "про 2 дітей", які є для чогось перешкодою. Якщо ви молода, гарна, розумна, та ще й справляєтесь в радість з 2ма дітьми - то це ж просто супер! То не перешкода для нормального чоловіка, а навпаки, плюс вам!
Ну і з досвіду дитини, що росла в сім'ї з вітчимом. Не сподівайтесь, що хтось стане батьком вашим діткам. Не стане! У мене з маминим другим чоловіком склались прекрасні відносини (мені на момент розлуч батьків було 10 років). Він мене відвозив до школи, ми разом подорожували, він був на випускному. АЛЕ тата ніколи б не замінив. На емоційному рівні, він не вважав мене своєю дитиною, а я дочкою. І це факт, що тут зробиш. Це ж правда. Нікому й не потрібно цього! Я його поважаю.Він Чоловік моєї мами. І головне їхні відносини. А гарного дружнього ставлення мені вистачало. Діти це з віком розуміють!)

 

Я зараз "зализую" рани, будую нові відносини з дітьми, мені прикро що діти мене звинувачують що я вигнала тата, що не захотіла щоб він з нами жив. Час покаже як і що буде, але і родичі не дуже за те що я так вчинила, засуджують, от тому такі думки

 

думаю. що діти звинувачують не тому, що вони так вважають. А т ому, що їм в голову це гарно вкладає той самий тато чи бабуся. Тому що діти безпосередньо "вигнала" можуть розуміти лише в тому випадку, коли були неодноразово свідками того, що мама дійсно виставляла тата за двері чи погрожувала "вигнати". В іншому- це те, що їх накручують дорослі, намагаючись довести "поганість" мами. яка їх вирішила позбавити батька ( хоча по факту, батька у дітей ніхто не забирав. Ніхто не заваджає батькові продовжувати виконувати свої обов язки і реалізовувати батьківські права. Насправді дітям у цьому плані ще важче, ніж тобі. Бо через нерозумних дорослих вони стають предметом маніпуляції і отого "помийного відра", куди дехто виливає весь свій негатив ( на дітях відіграти злість на іншого партнера легше- вони не можуть дати відсіч. на них- не страшно робити викид свого відношення до екс-партнера). Тут хіба для себе зрозуміти. що насправді діти так би не думали без зовнішнього впливу. і не картати себе по причині "забрала батька". Бо цього немає.Ну жив би батько далі поруч, виливав свій негатив на дружину; дружина- на чоловіка. А опосередковано це все на себе все-рівно приймали би діти. Бо абстрагуватися від несприйняття партнера, який тобі щодня робить боляче- то практично нереально.Знаходиться той "слабший", на кому рано чи пізно настає черговий зрив. І найчастіше емоційно удар на себе діти приймають.

наскільки ти залежиш від родичів? Якщо ніяк- то їх думка має бути на рівні "послухала і забИла". Вплив на твоє життя може мати лише той, від кого ти якимось чином залежиш ( фізична допомога, матеріальна...) і цим порушуєш його зону комфорту

 

Це жахлива насправді думка, у вас, вибачте за відвертість, самооцінка нижче нижчого і вам варто зосередитись на підвищенні своєї самооцінки, тоді на вашому шляху трапиться великий вибір чоловіків, які будуть готові любити вас всю, а не зручними для них кавалками, і будуть мріяти возитись з вашими дітьми лиш би ви щасливою були і дозволили бути вашим чоловіком.
мій чоловік любить мою дитину і сам каже, щоб я говорила, що це наша дитина. я відчуваю вдячність за його увагу і любов, але одночасно це і єдиний прийнятний для мене варіант, інакше він не був би моїм чоловіком.

щоб вміти себе поставити, треба розвивати себе, вкладати в себе максимум сил, часу і грошей, балувати себе якимось дрібницями і крупними речами. Почати із зовнішнього вигляду, бо це насправді найшвидше і найпростіше, обов"язково зайнятись спортом, бо це дуже надає самовпевненості, не дозволяти нікому вам вказувати, ображати вас, не спілкуватись з людьми, які вам говорять "кому ти тепер потрібна", розробити для себе і натренувати собі кілька фраз, якими ви таке присікатимете, займіть себе крім потрібних цікавими справами настільки, щоб ваші родичі не мали коли вам говорити, що вас не підтримують,бо вони занижують вашу оцінку, бо їм не подобається така ситуація, часто батькам стидно зізнатись, що їхня дочка розлучена, і вони свій стид виливають на звинувачення і докори, замість того, щоб підтримати. Повірте, я знаю, про що кажу, бо це все пройшла і насправді то робота над собою і на жаль і над своїм оточенням.

 

@Leila Оля, ти така чудова дівчина, гарна, розумна, в тебе все буде добре, тільки в це маєш повірити, прийняти в серце. А ти закопуєшся в комплексах і стереотипах. Діти рано, чи пізно ітак все зрозуміють. Вони ж ростуть. А ти така вся квітуча, ніжна, не думай, а що, якщо, а так, а сяк. Просто живи і тішся тим, що ти така, що діток маєш, що не терпіла відношення принизливого від чоловіка, а звільнилась від цього.

 

Майже по темі:

 

@AdFeja що ще раз підтверджує, що все залежить від того, як себе поставить жінка!

 

Дурня. Я завжди відповідаю: Следи за собой, будь осторожен. Зробила і собі і дітям добре. Так, знаю, важко і матеріально і психологічно, це перейде, треба час. Коли відпустить і коли сама себе відпустиш - все зміниться)) Розкажу при нагоді)))
По-друге, хтось слушно зауважив - якщо мужчина є мужчиною, то в нього нема страху/упереджень/і .тд. до розлученої з дітьми.
зі.Слухай Ан.Ноун.

 

Якщо жінка з дитиною лишилась сама не через вибрики власного характеру, то є шанс знайти ще свою половину. Не всі чоловіки вороже ставляться до таких ситуацій. Знаю особисто таку пару, вже очікують на 2 дитину. Справді щасливі, сяють.