Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Я спершу зі злості казала, що теж не люблю, а мій Дмитро мудріший за мене, казав - а я Тебе люблю. То я вже від нього навчилася, теж тепер так відповідаю на "нелюбов" А ще коли хочу пожартувати, на "Я Тебе не люблю!" відповідаю "Любиш, любиш!!!"

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Я своїх також за це ганяю. Якщо ми не збережемо мови то коли вони самі допетрають що їм того треба?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Я колись переймалась тим у моєї Ликери.

Потрапила у дитячий інтернаціональний колектив - проблема зникла.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Вчу-вчу своїх малявочок говорити "будь ласка" - і одні двійки... Постійно "мама, дай машинку", "мама, дай пити" - а я відповідаю "Дай поїхав в Китай" або "Принеси ляльку поїхав в Китай" Діє!

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Моїй малечі теж "будь ласка" якось не йшло, то ми перейшли на легший варіант - "Прошу (мені) дати.... прошу (мені) зробити....".
Здається, їй навіть сподобалось - частенько використовує оте "пошу мені", навіть, коли не знає, чого б це попросити .

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

А як реагувати коли малятка падають на асфальт и топочуть ногами. Сьогодні таке побачила, добре що погода хороша)). Мамочка просто стояла біля нього,він покричав і встав і пішов. Оце її витримка. А правильно як?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

От такая ситуація. Ви на дитячому майданчику і ваш малюк грає машинкою. Підбігає друге маля і хоче бавитись також машинкою вашого малюка. Плаче ,а ваш не дає машинку. Що Ви зробите в такій ситуації? Дати іграшку цій дитині щоб не кричала, чи ні?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Напевно так і правильно, він зрозуміє, що нічого не доб"ється істериками і припинить їх влаштовувати. Діти ж набагато хитріші ніж ми про них думаєм

Якщо вже не дає свою власну машинку, то мабуть нічого не зроблю, хай робить мама того плачучого маляти

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Яруська Що ВИ будете робити в цій ситуації?

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

В якій саме, про машинку? То я вже написала-НІЧОГО, якщо моя дитина не хоче свою річ віддавати іншій дитині, то проблема мами тої дитини.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Liliyah Romanova психологи і радять не давати і не обмінюватися іграшками. Бо це його іграшки і тільки малюк вирішує,що йому з ними робити. Коли це читала,то була вражена. Хоча тепер розумію на 100 % правильність таких дій.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

Моя мала часто сама все роздає.
Але років три тому був один випадок, коли її привезли до свекрухи разом із двоюрідною сестричкою (нашій було три рочки, тій - два), і там така війна за іграшки пішла! Обняла Настя каченя, лягла на нього пузом і реве, сестричка її тлумить по плечах, а над ними прабабуся плаче, свої руки під кулачки підставляє. Ситуація була схожа на описану Лілею: всі іграшки, які є у бабусі - наші з дому, батьки другої внучки з собою їй нічого не дають, бо у бабусі є купа Настиних іграшок. Я розумію, що малій дитині не поясниш, але дорослі могли би здогадатися, що можна щось на обмін взяти.
Про це мені потім прабабця розказала, мала партизанилась - вона взагалі ніколи не видасть, що її хтось образив, хіба що потім забуде і промовиться.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

А я б ділилась забавками з іншими дітьми. І своїм кажу що нема нічого страшного в тому якщо ти даш іншому хлопчику забавку побавитись. У нас було багато випадків коли ми жили в місті що діти приносили забавки на майданчик і всі бавились забавками усіх. Правда потім всі батьки пильнували аби позабирати свої забавки.

Так само як до нас приходять чужі діти бавитись і вони собі дозволяють брати любі забавки за бажанням, а коли ми ідемо до них то вони вже того не руш, те не бери... тут не стань. Онце вважаю не правильним. Якщо ти свого не даєш то чого до чужого маєш право?

А те що інша дитина перед вами закатує істерику то я б з дитиною просто поговорила і пояснила що то мого хлопчика забавка і я його попрошу з тобою поділитись, але це не гарантовано. Дітей треба просто переключити. Найважливіше не показати дитині, любій дитині своїй чи чужій, ваші емоції. Вони для того і закатують істерики щоб викликати в вас обурення тоді вони чуються на рівні. Треба залишатись спокійними як двері і говорити до них зовсім без емоцій.

 

Відповідь: Як Ви реагуєте на сльози і вимоги дітей?

и з тими забавками теж маємо проблему. Приходимо до сестри в неї двоє старших дітей 4 і 2,5 поки.. то старша їхня все забирає, меньша за нею копіює... а моя тільки щось візьме то зразу "віддай! Це моє!" вмовляння не працюють. Коли до нас прийшли то умудрилися і Вірині забавки позабирати.. Сестра реагує на це говорить з своїми дітьми, але вартує їй скритися з горизонту як все повторюється.. Я поки що думаю не вмішуватися.. хай мала сама вирішить ці питання з сестричками. Хоча спостерігати за цим чим раз тим прикріше.