Відповідь проста - молитись Богу. Це непросто. Каламбур, та.. І видно навіть по опису ситуації, що не все в порядку в душі у того чоловіка. Його веде плотське, а плоть - грішна. Жодні аргументи, ультиматуми, скандали не спасуть. Бог засуджує таку поведінку, коли є колишні, коханки і просто спокуси. Зверніть увагу на модель сімї: Бог-чоловік-дружина. Тому дружині треба звертатись до Бога, щоб вирішити проблему.
Говорити, говорити і ще раз говорити з чоловіком про все. От буває часто, що чоловіки не люблять так багато говорити, як жінки, тоді не знаю... Але він повинен знати, що Вас це болить, що це впливає на Ваш нервово-емоційний стан, настрій, продуктивність на роботі чи віддачу сім"ї, на стосунки в сім"ї в цілому. Чисто гіпотетично, якщо чоловік з коханкою припинили свої стосунки, а просто спілкуються, бо вони якимось чином пов"язані (робота і т. д.) тоді це ще можна прийняти, але тільки, якщо Ви це дозволите. Якщо Вам це не подобається, тоді чоловік зобов"язаний зробити вибір, що для нього важливіше - спокій в сім"ї чи таке (невідомо для чого потрібне) спілкування. Варіант "нічого не чую, нічого не знаю і не бачу" це варіант, який веде в нікуди. Його можна використати хіба при окремих епізодах, коли потрібно взяти тайм-аут, щоб мати час добре подумати над подальшими рішеннями і діями. От я б не змогла, знаючи все, люб"язно спілкуватись, подавати істи-пити під ніс, догоджаючи чоловіку чи навіть займатись сексом, вдаючи бажання і пристрасть. хоч насправді на душі біль і образа... Тут ще писали про колишніх. Якщо я правильно зрозуміла у Вас не той випадок, адже зв"язок з коханкою був уже під час ваших тривалих відносин в шлюбі. Скажімо, якщо люди до одруження мали якісь стосунки, їх щось поєднувало, вони розійшлись тихо-мирно, то в тому, що вони десь-колись по потребі (наголошую) поспілкуються не бачу нічого поганого. Чи при зустрічі "привіт, як справи, як поживаєш, що нового, щасти, па-па" - це нормально. Але не більше. Мудрості Вам і гармонії в сім"ї!
Спитайте його?? Він взагалі в курсі, що Вам боляче? Розсердився? А Ви як на це зреагували? Ви хочете сім*ю зберегти чи ілюзію? А себе зберегти хочете? Чи готові собою пожертвувати заради видимості сім*ї?
Знаєте, класичний варіант, таке майже в кожній 2-3 сім"ї. Але розвиток подій залежить від багатьох факторів, яка дружина, який чоловік, які відносини в сім"ї і тд. Мусите обрати для себе той шлях , який для вас прийнятний, це все дуже індивідуально. Дивіться по ситуації, більше проводьте час разом(ой як важко), головне знайте, що ви хочете від даної ситуації. Можна багато писати, але.. ви питайте, а ми будемо відповідати.
Мм, а можна якесь посилання на джерело? Якщо Ви оперуєте такими точними числами, Ви певно маєте доступ до якоїсь статистичної бази.
я думаю, що такого джерела немає, але також погоджуюсь із цією думкою. Тому що нормальні мужики не зраджують. Навіть якщо нормальний і закохався у когось іншого -- то він по чесному піде із сім"ї і не буде спати із двома. А ото таке бидло невпевнене і перелякане -- от воно і зраджує. Ттому воно і боїться із сім"ї піти: а що мама скаже, а тато, то ж треба крок зробити, рішення прийняти. А для чого -- тут жінка, там коханка. п.с. От у моєму оточенні люди не зраджують (не дарма ж оце придумали -- "із ким поведешся"? чи "скажи хто твій друг, скажу хто ти..."). Я як таке чую -- то це в мене як із розряду фантасики. А як ще покажуть мені тих мужиків, які зраджують і сім"ї з дітьми кидають -- то відразу моя теорія підтверджується: гімно-гімном, я би з таким за один стіл не сіла
Юля, та чоловіки рідко заводять коханку через велику любов до неї, як правило, це просто секс. То чому вони мають кидати дружину, яку люблять? Тому тут справа не в тому, що люди скажуть і т.д., а в тому, що в такій ситуації у них все і є: і любов, і різноманітний секс. Страх тут ні до чого.
@Jusi , в силу своєї минулої роботи, бачила чоловіків, які просто шукають секс, зазвичай, чоловіки ті самі, а дівчата змінюються, також бачила стосунки коханців, які тягнулись роками, про деякі знали і дружини. І це далеко не просто секс.
Як я це люблю...) прямо тред під постом якого-небудь богданакарпенкаПосилання на ДССУ або автореферат дисертації з соціології не буде, вибачайте. Життєвий досвід про 99 зі 100. Подружні зради набагато поширеніші, ніж можна собі уявити. Якщо ж дуже хочеться статистики можу навести таку: 80% заяв про розлучення подають жінки і тільки 20% чоловіки. Джерело: Жінок, що подають на розлучення, в 4 рази більше за чоловіків Причиною є не тільки зрада, але статистика загалом досить красномовна. Якщо підняти Єдиний державний реєстр судових рішень за останні років два, то там статистика якраз поза 90%. Ну і професійне. Я маю справу в основному з сімейними спорами і спадкуванням. За 16,5 років стажу - 1 (один!) чоловік позивач у справі про розірвання шлюбу. Причина: дружина за кордоном знайшла собі хахаля. У колег теж якісь поодинокі випадки з причин алкоголізму дружини і якогось психозу. Тобто чоловіки нікуди не рипаються поки їм комфортно, як бачите.
Якщо би жінку любив, то коханку би не шукав, то моя особиста думка і я ніколи її не зміню і не повірю, що коханка може бути одна за життя чи то просто була помилка, а тепер буде все добре і бла-бла-бла.... І як мені сказав мені один "знайомий": чоловік в ліжку з коханкою може забути про жінку, а з жінкою він не забуває про коханку. Тому їх в ліжку, як мінімум троє... Ну і дуже часто чоловіки заводять коханку не заради самого сексу, його може і не бути, як такого. А якщо і є то, не обов"язково, кращий, ніж з дружиною. Все набагато складніше і у кожній такій історії свої причини.
ех...це точно. Мені вдалось вляпатись в одну таку історію, правда без сексу і мінімізовано зустрічі (бачились ми виключно по роботі і то я старалась уникати цю людину), але час від часу він щось пише. Короч, це щось аля мого колишнього, але ми мали аж 2-4 побачення років 10 тому, потім я зтупила і ми розійшлися. Пару раз він мені щось писав, потім почав зустрічатись з своєю теперішньою дружиною і підчас того зустрічання міг і мені писати досить еротичні повідомлення, це мене вкурвило і я взагалі перестала з ним спілкуватись (він клявся що дуже сильно кохає теперішню дружину,а мені чого писав я толком і не пам'ятаю). Потім випадково зустрілись на роботі, він щось там ляпнув "а все могло бути по-іншому"...Після того почали частіше пересікатись, але щоб поговорити тет-а-тет не було можливості і я того навіть боялась. Ну він почав мені писати на пошту, загальні фрази, про погоду\життя\кар'єру. Розказував про сім'ю. Сім'я в нього ніби щаслива (з його слів). Якось пропонував зустрітись за чашкою кави, я запитала "для чого", відповів - бо з тобою цікаво спілкуватись...запропонувала познайомитись з його дружиною і дитиною, відповів - ну тоді вже не буде цікаво спілкуватись..."І шо ето било?". Я ніколи не є ініціатором спілкування, він час від часу пише щось загальне. Чи про мене знає його дружина не знаю, але я ні на що не притендую, він цікава людина, корисна мені в професії, я нічого немаю проти дружби з ним і він знає що ні на що я більше не погоджусь. Інколи складається таке враження, що він пише щоб просто поговорити, скучно чи що.
А я не люблю. Коли так, як Ви, мух до котлет. Ви в попередньому дописі радили форумлянці сидіти тихо і не рипатись, аргументуючи тим що чоловіки самі рідко на розлучення подають. Ще й якусь "статистику" навели... А те, що шлюб фактично може перетворитсь на бутафорію, Вас, очевидно, взагалі не бентежить. Як і емоційний стан жінки, яка лежить килимком і не відсвічує, роблячи вигляд, що "все окей, польот нормальний". Пс. Можете не коментувати мій допис, Вашу позицію я зрозуміла, як і Ви мою.
Моя Вам порада - ігноруйте, не відповідайте на листи/повідомлення. При зустрічі можна перекинутись парочкою фраз типу: привіт, як справи. Він одружена людина, колись писав Вам еротичні повідомлення, Ви ж розумієте що симпатизуєте йому. Яка дружба??? Відкрийте очі і не вляпуйтесь в болото. Навіщо Вам щоб та нещасна дружина через Вас проливала сльози. Я розумію що у Вас намірів жодних, тоді навіщо взагалі ті переписки. Мені колись теж колишній просто так писав (вже одружений), а потім почав розказувати що я любов його життя, і він готовий розлучитись. Йой, тоді я зрозуміла що треба терміново те "спілкування і самообман про дружбу" припиняти.
@jassystay, я таки відповім, мабуть. І закриємо тему. Вибачайте якщо зачепила щось Ваше особисте. Але не варто приміряти все на себе. Порада була не Вам. Кожен тут написав свою думку, а жінка собі сама вирішить, вона ж не зелене дівчисько в рожевих окулярах. Життя не чорно-біле. І так, зраджена жінка не завжди хоче вигнати зрадника з ганьбою і викинути його речі з вікна, а іноді бажає зберегти сім'ю. Перед тим як наїжджати, незле було б читати уважно і пост топікстартера, і мої. Але якщо задача була злити негатив на ноунеймів в інтернеті, щоб не зриватися в реалі, то поведінка зрозуміла. Вчепитися до когось - і панєслась. Я вже виросла з віку інтернет-воЄнів і надаю перевагу інтелігентним дискусіям. Тому з агресивними вихлюпами не до мене. Дякую за розуміння.
позначила, що погоджуюся, лиш з одним але: в принципі, коханка може бути одна на все життя. Але то буде і все життя на трьох. Буває так, що чоловік одружується з певних причин ( чи то думає, що любить; чи то просто давня гьорлфренд ставить питання"треба щось думати або розбігаємося",а тут ще і батьки зудять, що"пора женитися"; чи то гьорлфренд вагітна і звалу немає; чи то матеріальні причини...). А потім "бах" і зустрічає ту, в яку закохується. І з сім ї через певні причини піти не може, і коханку кинути не може ( бо там любовь-морковь). Отак на трьох і живуть (якщо дружині не вистачає духу самій той круг розірвати. То біш- по суті вступитися з трикутника). А років через "надцять" чоловік може і піти до давньої пасії. Тут у мене в одному колі знайомих нещодавно подібна драма і розвернулася: 15 років постійної коханки. А через 15 років, як діти виросли, сказав "гуд бай" дружині і звалив до любові всього життя. І ніби там все гуд. Він щасливий- дитинка теж там не так давно народилася. Чи не з явиться у його житті ще наступна коханка? ну хто його зна. Але, враховуючи вік, коли вже хочеться спокою- навряд Схожа історія була з ще одним моїм близьким знайомим: дружина і коханка. І від дружини піти не може, і коханку кинути. Там коханка вирішила розірвати той круг і виїхала з України на заробітки. Чоловік мало голову не втратив- такі приступи на нервовій основі мав, що йому на роботу швидку викликали. А тоді зірвався і поїхав за нею. Привіз назад. І що? А далі все ще тривало багато років так само: з дружиною розійтися не міг (дитина, майно), коханку кинути не міг. Дитина виросла, за той час заробив собі на інше майно, залишив хату дружині і оселився у новому помешканні з коханкою. Ну але суть для мене одна: я ніколи не повірю в те, що чоловіка із сім ї можна "забрати". "відбити". Якщо там дійсно є сім я, а не фікція "на люди". Чи коли він весь такий "благородний" не може поставити дружину та дітей у незручне становище і піти із сім ї ( та і родичі, друзі не зрозуміють) . Ну а той чоловік, який в анемнезі має не одну коханку- ну то навіть не коханки. А так- простий перетрах на певному етапі. І там дійсно уже не помилка. А якесь самоствердження через власні комплекси шляхом отримання перемог над черговою пасією так. Одна з моїх коліжанок дитинства у свої 40+ має давнього одруженого бойфренда. Який власне до неї приходить не за сексом (хоч і той теж є). Просто тут йому "відпочинок душею" ( то не варіант, що вдома малі діти-замахана дружина і хочеться втекти, бо діти там дорослі ,дружина теж при справі). А вона що? Ну за її словами- їй таке підходить.Можуть десь разом їздити, може він до неї приходити і просто чай пити і розмовляти, може і секс бути, може їй допомогати у вирішенні її особистих справ чи питань по роботі. Ну ось є "дружба в трусах" і "дружба без трусів". То останній варіант
Вибачте, джерело російською. Але ситуація дуже подібна на Вашу: 17 років шлюбу, троє дітей, коханка... Сподіваюсь, що Вам стануть в нагоді коментарі психолога: Письмо. "Как направить его в сторону семьи?" Офф. Цей блог взагалі мега крутий, хтось тут на ДП його порадив, вже не пам'ятаю хто саме, але я дуже вдячна цій людині!
Дякую . Багато різних порад. Не знаю та в мене дах їде. То я намагаюся на дану ситуацію з гумором дивитися . Та щось найшло ніби вибухну , переклинило , не можу - постійно думаю про те , що він з нею спілкується , нехай не спить та скільки того діла , зара з не спить , а з часом хто зна . Не можу спати , їсти. Говорити з ним не хочу і не можу . Після останнього його спілкування , проплакала цілу ніч потім написала йому листа. " Лист людині ,яку я кохала і сподівалася , що це моя половинка на все життя. Та виявилося не так гадалося , як сталося. Дорогий чоловіче! В мене не вистачить здоров’я на твої походеньки . Не знаю чому так але я такі відносини дуже боляче переживаю , я хворію . Гадала , що сім’я чогось варта, що треба боротися, намагалася зрозуміти , пробачити . Ти цього не цінуєш. Отже в тебе сім’я це не основне. Головне твоє его чи можливо кохання не можу знати . Отже тобі мого пробачення і не потрібно . А насміхатися з себе я не дам. Я теж знаю собі ціну. Я достойна поваги і чесних відносин. Нехай як завжди буде винна жінка. Нехай так , я вже звикла бути крайньою у віх . Та плювати мені в душу не дозволю. Я все можу зрозуміти, закохався то прямо скажи і не муч мене . А не приходиш і розказуєш « я ж до тебе прийшов». Мені послуги робити не треба. Я теж варта того, щоб мене любили . Я по натурі людина скупа « чужого мені не треба , але й свого я не віддам». Тому ділитися ні з ким не збираюся. Мені не треба чогось половину « або все або нічого». Намагалася , пробачала , сподівалася , що тобі це те ж потрібно , що я тобі потрібна, виходить ні. Розумію вона молода , глядяна , як ти кажеш створена для «кохання» , «знає як себе подать» , «знає собі ціну» то любітеся собі я не заперечую. Та не треба об мене витирати ноги . Не потрібне моє кохання і вірність тобі , нічого переживу. Я вважаю що в 40 років життя не закінчується і в мене є заради чого жити . Більше принижуватися не буду і присаджувати свою гордість , заради сім’ї не збираюся я так розумію , що це того не вартує. Нав’язуватися людині , яка не хоче мене не збираюся. Виходить що це лише мені потрібно. А тобі начхати. Ти наробився, зморився, приїлася жінка чи що там не знаю. Ти якби цінував наші відносини , я в же не кажу любив мене , хоча б поважав. Просто приходиш під ранок з ухмилкою і все. Я більше так не можу. Як би це було разово. А це вже переходить в регулярність. Я к ти кажеш «Що там такого» . Нічого. Просто нічого . Просто плюєш в душу і тебе навіть совість не мучить. Я хочу чесності. Брехні більше терпіти не збираюся. Я тебе не тримаю. Не хочеш зі мною бути будь ласка іди на всі чотири сторони ." Не знаю чи я вірно вчинила . Ні з ким про дану ситуацію не говорю, не хочиться виносити сміття з дому. Лише на форумі трохи біль свій "випишу" то трохи легше стає - попускає. Дякую за розуміння.
@YNadiyka, якщо не можете все це спокійно сказати в розмові, то правильно ви зробили. Тільки от після листа вже треба відійти в сторону, переїхати в іншу кімнату, а згодом, коли він не зрушить з місця, подати на розлучення. Одним словом, таки не дозволити йому плювати в душу. Та й сама собі не плюйте - обходьте його телефон десятою дорогою.
