Медична реформа

Тема у розділі 'Ой слаба я, слаба я...', створена користувачем Багіра, 25 Жовтень 2017.

Партнер розділу - центр лазерного лікування варикозу Артема Чеховського
  1. Багіра

    Багіра Well-Known Member

    дякую за інформативну відповідь!
     
  2. marianast

    marianast Well-Known Member

    Тато впав днів 10 тому, до лікаря йти категорично відмовлявся, покульгав два дні і розходився. В п’ятницю почала знову боліти нога. Мав такий больовий синдром, що не міг навіть лежати, поворухнутись теж не міг. Моя сусідка фельдшерка, я побігла за нею, попросила наколоти знеболюючим щоб я могла його хоч в машину посадити. Уколи не подіяли, тата болить все гірше, бачу, що вже ледь витримує. Викликаємо швидку на 112. Приїздить львівська бригада ( живемо ми 12 км від Львова, від лікарні швидкої допомоги -14-15 км) вводять знеболююче через катетер. Не помагає. Грузять тата на носилки, кожен мінімальний рух приносить йому страшний біль. І кажуть що везуть в районну лікарню. Прошу везти до Львова, кажуть, що вони не мають права, хіба що я знайду конкретного лікаря, який погодиться прийняти тата і надам їм всі дані і контакти цього лікаря. Окей, за 10 хв маю дані лікаря на руках, тато вже в кареті, лишаю дітей з фельдшеркою, поки десь в пробці стоїть чоловік. Лікарі швидкої набирають диспетчера, докладають ситуацію, кажуть що у Львові в приймальній нас чекає лікар, диспетчер відмовляє везти на Львів, везуть в район, пропоную гроші, не беруть, бо на машині gps, диспетчера не послухати не можуть.
    Зв’язуюсь з львівською лікаркою, каже мені - не біда, в тій лікарні, куди нас везуть, немає нічого крім рентгену. Приїдете, черговий лікар вас огляне, поясніть йому, просіть, нехай напише попередній діагноз і відправляє вас до Львова на дообстеження.
    Приїжджаємо в районну, виходить хірург, якийсь нервовий, пояснюю, прошуся до Львова.
    «Я не маю права пацієнтів до Львова відправляти, мені за таке влетить»
    « Як не маєте? Он в мене лікарка на телефоні, каже, що це звичайна практика»
    « Що мені ваша лікарка? Що ви мені телефони пхаєте? Заносьте хворого»
    Тата заносять в якусь комору, рентген кабінет, темно, брудно, нема нікого, перекладають на тапчан, він виє, сіріє.
    Я дзвоню, шукаю будь яку швидку з носилками, яка поможе мені вивести тата звідти. Вроді обіцяють мені якусь запасну машину, яка вже за нами їде.
    Лікарі швидкої щось знервовано перемовляються з місцевим хірургом і летять на ДТП. Хірург вибішений. «До Львова вона хоче»....
    Тільки виїхала на наступний виклик львівська бригада, кличе мене до себе в кабінет. Тато лишається в тому напівльоху сам, від болю відключається на секунди.
    Лікар : « Давайте проаналізуємо помилки, яких ви припустилися, по- перше - ви викликали швидку зі Львова, треба дзвонити не на 112, а на 103, щоб приїхала за вами наша швидка. Я не можу їм віддати назад пацієнта, якого вони мені привезли. Але он я маю номер якогось там водія швидкої, давайте домовлятися і він вас до Львова завезе».
    Відповідаю, що швидка за нами вже їде. Він ще більше виходить з себе : « Всьо вона вже домовилася, всьо вона вже знайшла, дивися...»
    Хочу його обматюкати і видерти йому очі, але мовчу, бо боюся, що карета за мною не приїде і мені таки доведеться домовлятися з тим мудаком. Біжу до тата, який там конає від болю, але до нього чомусь не підходить ніхто з медперсоналу. Не роблять рентген, не знеболюють.
    Тим часом в той «рентген кабінет» привозять потерпілого з ДТП, мужчина мабуть на 150 кг, лежить на лівому боці, права нога в шині, права рука висить в плечі на шкірці, як сосиска, в нього больовий шок, не може дихати і сповзає з носилок, паски його вагу втримати не можуть, лікарі швидкої теж- він дуже важкий і страшенно потовчений. Час іде до цього потерпілого не приходить ніхто, минає десь хвилин 7. Лікар швидкої починає верещати в паніці : «Під...си в білих халатах!!!! Він зараз наї...ться і здохне». Я його не засуджую, він ледь тримав того мужчину, аж вени на його шиї повздувалися. Його треба десь покласти, нема нікого, вони приймають рішення перекласти на стіл для рентгену, бо потерпілий от-от або перекинеться з носилками на підлогу, або порве ремені, які його втримують і таки опиниться на підлозі. На стіл опущений рентген апарат, пробують його підняти, крутять в різні сторони, а він все рівно опускається на низ. Нарешті приходить лікар, чухає потилицю і каже : « Та то певно в реанімацію везти треба» і того бідолаху від нас вивозять.
    Ми в повному ігнорі. Татом починає трясти. Тим часом лікарка зі Львова починає з’ясовувати який діагноз в хворого, які заходи вжиті і чому пацієнту відмовили в дообстежені. Приганяється якийсь інший лікар, оглядає татову ногу - крововилив від копчика до коліна, все синє-зелене-чорне-червоне, тверде і гаряче. Питає чи їде за нами машина, відповідаю ствердно. Каже, що це дуже добре і іде кудись.
    Обіцяю татові, що якщо через 5 хв не буде машини, дзвоню до чоловіка, в нас великий багажник, вивеземо самостійно.
    Бачу крізь вікно, що на подвір’я заїжджає машина швидкої, яка не схожа на всі інші, біжу до водія. Слава Богу- за нами!
    Позаду мене з`являється ще якесь чудо в білому халаті : « Ви не можете їхати, Львів дзвонить, виясняє ситуацію, викликали головного лікаря, він летить сюди розбиратися.»
    Щооооооо? Мені не треба зараз розбиратися.
    Даю водієві гроші : « вивезіть нас звідси, я вас прошу.» Він домовляється з двома санітарками, грузять тата в машину. Їдемо......
    Враження, що вирвались з пекла.
    У Львові все було добре. На фоні попередніх подій мені підходило все. При тому, що лікарка , яка нас чекала, давно пішла додому. З дому ми виїхали в 16.40 в лікарню попали в 21.00. Весь цей час тато страждав від старшного болю.

    Думаю весь час хто і де був не правий. Що можна було зробити по іншому.... не знаю.
    В лікарні побачила візитку « Богдана». Як мені вилетіло з голови, що можна викликати приватну машину? Як я забула про них?
    Апатія така від того всього.
     
    Останнє редагування: 7 Квітень 2019
    • Співчуваю Співчуваю x 29
  3. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    @marianast, мені стало страшно. А ще дуже уявляю стан Вашого батька, бо два роки тому мала дуже схожі проблеми, не могла нічого: ні стояти, не лежати, не сидіти, нічого. І плюс перший триместр вагітності. Той страх і безвихідь я ніколи не забуду... Просто лікарі реально розводили руками і казали випити заспокійливе(.
    Живемо за містом. Прописані у Львові. Договір заключили з сільською лікаркою. Тепер я навіть не знаю кого викликати у невідкладному випадку. Я з тих переляканих. І чемних. Але за дітей горло можу перегризти). За себе точно ні. Що б робила я? Не знаю...
     
  4. marianast

    marianast Well-Known Member

    @Rodionochka в нас так склалося у випадку з швидкою- було велике ДТП, близько до районної лікарні, диспетчер скеровував туди всі машини швидкої. Якби не така необхідність нам би дали дозвіл їхати у Львів.
    І другий момент - хірург, який нас прийняв в районній рідкісний придурок, чмо озлоблене. Відправити нас у Львів-це 15-20 хв для нього, пише підозри на щось там пострашніше і потребу МРТ. І нас могла везти будь яка машина з носилками, не треба було тих обладнаних дефібриляторами і т.д. Зрештою така нас і вивезла.
    Для себе засвоїла урок - в жодному разі не погоджуватися їхати в районну, навіть якщо обіцяють переадресацію.
    Зрештою мені в районній лікарні так і сказали - ви що в селі не могли знайти бус і пару хлопів? Завезли би відразу куди треба.
     
    • Інформативно Інформативно x 1
  5. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    А приймуть? От що теж лякає. Я розумію, що хабар вирішує дуже багато, але ж...
     
    • Тупо! Тупо! x 1
  6. Blondo4ka

    Blondo4ka Well-Known Member

    От мене дивує: з одного боку ,ми можемо вибирати лікаря, а з іншого- прив'язані до якихось внутрішніх лікарських правил.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  7. marianast

    marianast Well-Known Member

    Ми проведи в приймальному відділенні більше двох годин, за той час приходили різні люди, з різною пропискою, нікому не відмовили.
    Але я вважаю, що нам дуже пощастило з працівниками як людьми.
    У випадку зі швидкою хабар нічого не вирішив і прийнятим не був. Все вирішив диспетчер і gps.
    Ми теж приїхали із самозверненням, одразу викликали двох хірургів, здали аналізи, зробили узд, кт, рентген і доплер судин. На рентгені попросили оплатити роздруківку, на кт попросили лишити 100 грн на матеріали.
    Більше нікому ми нічого не платили.
    Вже коли оприділили у відділення, з моєї ініціативи заплатили за «платну» палату, оплатили всі медикаменти. В суботу була операція, хірург досі « не оплачений» ставиться добре, приїздить щодня, перевязки робить сам, навіть в свої неробочі дні ( видно по одягу).
    А, анестезіологу заплатили скільки сказав.
     
    Останнє редагування: 10 Квітень 2019
    • Інформативно Інформативно x 3
  8. raspberry

    raspberry Well-Known Member

    Ми з малим вже два рази мали справу з інфекційною. Одного разу на Кирила і Мефодія, другий - на Мечнікова. Обидва рази приїжджали самі. Нас брали без проблем. Навіть самі рекомендували залишитись і прокапатись кілька днів.
     
    • Інформативно Інформативно x 2
  9. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    В мене просто то якось неоднозначно), в плані - прописка, проживання, сімейний лікар. Тому запереживала). Розумію, що поки що приїхати самому, то приймуть. Але якщо раптом треба буде скерування на щось, а лікар районний, то відповідно і скерування буде в район, напевно.
     
  10. Materynka

    Materynka Well-Known Member

    @marianast, я теж думаю, що в разі таких ситуацій краще одразу своїми силами їхати на Львів. Бо район це трата часу + в них напевно вказівки по мінімуму направляти на Львів. Зараз напевне доступ до львівських лікарів став ще обмеженішим через оцю всю бюрократію.
     
  11. marianast

    marianast Well-Known Member

    Так, однозначно. Але тато був не транспортабельний самостійно. Треба було бус і носилки. Ну хоча би бус, плюс троє людей щоб винести. Мені не так просто організувати такі умови посеред робочого дня. Та і я не думала що будуть такі проблеми з швидкою
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  12. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    @marianast а в яку лікарню Львова ви поїхали? Якщо з дитячими лікарнями я більш менш розібралася, то що в нас з дорослими? Яка приймає пацієнтів з області?
     
  13. marianast

    marianast Well-Known Member

    @Happy Fiancee Швидкої допомоги на Миколайчука. Самозвернення. Лікарня не обласна, але нікому не відмовляють.
    Обласної ніби нема, може медінститут, я не знаю. Я так розумію, ургентних везуть в район, район вирішує і скеровує.
     
    • Інформативно Інформативно x 1
  14. marianast

    marianast Well-Known Member

    Помер той чоловік.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 3
  15. Raven

    Raven Мама малятка

    @Rodionochka, при лікарнях є черговий терапевт(чи як там його). Він може дати скерування, якщо ви без.
     
  16. marianast

    marianast Well-Known Member

    Потребую допомоги колективного розуму.
    Я позбирала всякі довідки-пояснення і вирішила скаржитись на районну лікарню і на конкретного хірурга.
    Дзвонив мені в п’ятницю головний лікар і просив завтра прийти до нього поговорити. Піду.
    Схиляюся наполягати на догані лікарю. Як вона відіб’ється на зарплатні/роботі/і т.д. доктора?
    Про звільнення навіть говорити не буду, бо це треба вимагати в судовому порядку, а я не чуюся в силі в це влізати.
    Яке ще покарання я можу вимагати в адміністрації лікарні? Взагалі - що я можу вимагати?
    Головний лікар сказав: « Я знаю, що до вашого батька за півтори години ніхто не підійшов. Такі речі мають бути покарані»
    Пояснюючу від хірурга маю на руках, написав, що ми приїхали і я почала вимагати везти нас у Львів медичним транспортом, він відмовив, побіг до потерпілих з ДТП, коли прибіг з`ясував, що нас нема.
    Упустив пару принципових моментів як на мене, зокрема, що прибігав до нас ще двічі- раз натякав на хабар, другий раз відмовляв іншого лікаря подивитися тата, бо ми «у Львові домовилися».
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1