Ми і наші мами

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем Хомуся, 31 Жовтень 2008.

  1. Kroshka Enot

    Kroshka Enot Well-Known Member

    Я Вам дуже-дуже співчуваю.
    Бажаю знайти правильні слова до мами (єдине: пам"ятайте, що коли людина (мама і Ви) на високому градусі емоцій, конструктиву не буде).
    Може мама увійшла в такий ..ммм.. делікатний вік, коли гормони не дають жити? Тоді є добрі новини - це з часом минеться.

    Бажаю Вам розуміння і підтримки від чоловіка.
    Якщо це прийнятно для Вас, закцентуйте увагу свекрухи, що Ваша думка про її сина кардинально відрізняється.
    Сподіваюсь, Вам вдасться набути внутрішнього спокою і вміння трохи іронічно (а деколи може саркастично) реагувати на мамині випади в сторону Вашої сім"ї.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
    • Подобається Подобається x 2
  2. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    Дякую! То дуже добра ідея поговорити на випередження з чоловіком. Так і зроблю.
    З мамою намагалася трохи поговорити звідки стільки агресії, то у відповідь: а що я такого сказала? Ну реально... Чим далі тим веселіше...
     
    • Подобається Подобається x 1
  3. Rapsodiya

    Rapsodiya Well-Known Member



    а по факту- дівчата добре написали поговоріть перше з чоловіком..родичі часом ведуть себе не так як би нам хотілося, а реальність така, що рота дорослій людині закрити дуже важко, заспокоїти її істерику теж. тримайтеся. я думаю, якщо родичі чоловіка адекватні, вони зможуть розідлити що Ви - то Ви, а Ваша мама - то Ваша мама.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  4. iragonzales

    iragonzales В декреті

    @Happy Fiancee а чому Ваша мама такоі думки про вашого чоловіка? Ви щось таке розказували? Пригадую ,колись ви по якійсь єрунді також тут на нього жалілися...Перша порада,коли Вам настільки неприємно було сьогодні - тоді про погане мамі нічого...
    Я може неправа ,але би надто не била поклони вибачаючись перед чоловіком..Коли він почне розмову,просто спокійно скажете що то було неправильно на Вашу думку...І що попросите маму більше так не робити.І все...
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  5. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    @Happy Fiancee, я би не вибачалась за маму. Але розмову точно би перша почала. В стилі---"ну от наші з тобою родичі нині упять наваяли скульптур... якби було добре жити самим ... і щоб лиш в гості... і то почергово, правда??"
    тобто і суть донесла і свою позицію окреслила і з мужом одне ціле.. і альтернативи йому не залишили. Ну бо ж не скаже він---нє. зле би було. давай усі скопом жити.
     
    • Погоджуюся x 6
    • Смішно x 2
    • Подобається x 1
    • Зе бест! x 1
    • Креативно x 1
  6. Rodionochka

    Rodionochka Безнадійна оптимістка

    До чого тут це?
    @Happy Fiancee, плюсуюсь за розмову з чоловіком на випередження. Бо що там буде свекруха говорити, то вже таке.
    Ну і мамі я б донесла свою думку про цю ситуацію. Людям треба говорити, а не чекати коли до них саме дійде. Бо до деяких не доходить).
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  7. iragonzales

    iragonzales В декреті

    До того,коли мама поганоі думки про зятя,бо ій щось там зайшло -то одне. А коли мама вислуховує весь час від своєі дитини,що хтось там іі ображає - то інше( тобто зять). Коли перший випадок - так мама неправа. А коли другий тоді треба добре сісти і розкинути мізками і розібратися в тій ситуаціі. Коли формулянка прсто не хоче,щоб таке повторилося - нехай мамі більше не жаліється на чоловіка.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  8. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    @iragonzales так я і не жаліюся. Зазвичай я свої емоції тримаю в собі. Що теж не добре, але то вже інша тема. Просто є люди, які фіксують в спогадах здебільшого негативні події та емоції. І от мама якраз з таких. Крім того, є лише її думка і «неправильна». Ми (і я і чоловік) всеодно робимо по своєму. А маму це обурює. Загалом всякі її втручання стосуються дитини. Класика жанру - поради від родини, бо батьки молоді-зелені.
     
    • Співчуваю Співчуваю x 1
    • Корисно Корисно x 1
  9. iragonzales

    iragonzales В декреті

    @Happy Fiancee не розказуйте мамі нічого, будете мати спокій(не буде мати інформації і теми для розмови). Але і не давайте іншим топтати свою маму і самі не топчіть, якою би неправою вона не була, особливо в очах чоловіка....На жаль, це зіграє проти Вас чим за Вас. То мій досвід. Логіка третьо сторони така -" погана Ваша мама -погана Ви, бо Ви дитина своєї мами".Особливо зараз, коли у Вас трохи не все гладко в стосунках з чоловіком... Може дуже і дуже боляче відгукнутися.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  10. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Знаючи свою маму, я відразу після одруження виробила таку лінію поведінки, де її вибрики вже передбачені системою. Словом, часто чоловік чи свекруха бурчать, що я до мами несправедлива, бо то мама і що б вона не говорила чи не робила, то так має бути, і треба помовчати, потерпіти. Ггг. То все до того моменту, поки мама при них не починає всіх вчити життя. Але я ж вже ні при чому, я всіх попередила, що характер в неї "сквєрний", а як їм треба, то прошу мовчати і терпіти. Опція "пожалітися на чоловіка" відсутня взагалі (от свекрусі чи свекру я легко можу наябедничати, хоч це теж не по книжках і не по правилах, але я чудово знаю, що в дрібних конфліктах, де чоловік просто з вредності робить шкоду, можу на них покластися. А до великих конфліктів в нас на щастя не доходить). І я добре розумію, як то є, як людина пам'ятає лише погане. Часом не треба ні слова говорити, а вона одним оком побачить якусь спірну ситуацію і вже є про що поговорити пару років. В мене рецепт простий: взаємини з чоловіком в мене на першому місці, тому тут і працюю. Якби моя мама свекрусі щось на нього ляпнула, свекруха би швидше за все змовчала, а якби не змовчала, то ми б разом поржали над тим, бо ця думка не є важлива. Але вже як чоловіка думка тещі зачіпає, то треба або зменшувати залежність сім'ї від неї, або миритися. Ну а як інакше? Я знаю зовсім небагато галицьких батьків, які, давши дітям щось матеріальне, просто дають і все. Переважно то є так, що "от ми вам, а ви невдячні не хочете слухатися старших і мудрих". Ну нема кордонів в них. Залізти в баняки до дочки, в шафі порядок навести, внуків по-своєму доглядати, "мирити" дітей в сімейних конфліктах - то все є звична річ. Така собі плата за матеріальне. А взагалі чоловік не на вас і не на тещу злиться. Він злиться на себе, бо не зміг так собі організувати життя, щоб бути госеодарем на своїй території. Тому тут такоє. Мама винна тільки частково.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 6
    • Подобається Подобається x 5
    • Смішно Смішно x 2
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  11. Gudzyk

    Gudzyk Active Member

    Щось все це ну таке знайоме... :girl_in_dreams::girl_in_dreams::girl_in_dreams:
     
  12. shparynka

    shparynka Well-Known Member

    Майже свіжий перл від моєї мами. В дитини ДЦП!!!! Бо вона не говорить!!!! Реченнями!!! Усвідомленими словами!!!!
    Це ще майже місяць назад вона таке видала. Шукала симптоми в неті, дивилася передачі про таких діток. А про мене казала- а ТА ( я тобто) сидить і сміється!! Ну блін... місяць після того я не дзвонила, не приходила. На її дн прийшла. І так - ой, вона так дивно ходить, ну так дивно, я ще такого не бачила. Ой, в неї такі великі ступні! Сама маленька, а ступні тааакі великі (ага, прям 39).
    Бісить, бісить вона мене, аж до трясучки. Ще до "постановки діагнозу" норм спілкувались, а тепер ну наче відвернуло від мами. Реально. Коли бачу, що вона дзвонить, не хочу брати трубку. Ну для чого, поясніть мені, вишукувати дитині діагнози, для чого? Щоб сказати- а бачиш, я тобі казала, не роди так пізно, роби аборт, а я ж тобі казала. Блііііін, ну живи радій життю, що весь час не так?
    Я місяць її не чула-не бачила, і ви знаєте, так менеі було спокійно, справді, жаліється, жаліється, на всіх. А коли я заїкнулась, мовляв, вас троє в 3-кімн квартирі, чого ти, ми он четверо в однокімн. Відповідь- ой, ну й шо, а вон семеро живуть, і нічо, так шо мовчи. Ну то чого ти мені тут ниєш? Кароч..... не можу спілкуватись, не можу, весь час в голові, що оце ж дивиться на малу і її недоліки підмічає. Шо дєлать?
     
    Останнє редагування: 19 Червень 2018
    • Співчуваю Співчуваю x 12
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  13. Happy Fiancee

    Happy Fiancee Well-Known Member

    @shparynka співчуваю і розумію. В мене свекруха любитель діагнозів і лікувань. Я теж на форумі писала коли вже накипіло. Мені хоч легше, що то свекруха. Бо я з нею майже не спілкуюся. Ну і плюс, що чоловік на моєму боці. Після одного з таких візитів сказав, що ми більше не будемо приїзджати, якщо вона не заспокоїться. А взагалі розказуємо по мінімуму.
     
  14. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун

    @shparynka давайте я Вас розраджу. Моєму малому 2.8. Той не те що реченнями... з нього пий-пий і ням-ням кліщами тягнути треба... "тато " і "мама" лиш по фотках в вайбері.
    При чому соображаловка працює на всі 200%!
    Скажіть своїй мамі, якщо вона ходить до церкви, нехай подумає над своїми словами щобо абортів.

    Ну і про свою ще кілька слів. Няні не бери, не трать гроші. Кажу: "ок. Звільняйтеся, буду вам пару т.грн в місяць додавати до пенсії". Відповідь: "а чого то я з твоїми дітьми сидіти маю?". От і поговорили....
     
    • Співчуваю Співчуваю x 4
  15. shparynka

    shparynka Well-Known Member

    взагалі нічого не розказую. зовсім. а тепер то тим більше.
    і в моєї так. Все знає, соображає, принесе-віднесе.
    давайте))) в мене є файнезне віскі))) а серйозно, я не переймаюсь. Єдине, що пам"ятаю свою реакцію на "діагноз", вивалені очі і щелепа на підлозі. Бо до такого додуматися то треба мати талант. А сьогодні- ой, ну мало що я там сказала. Маразм в неї вже починається, чи шо.
    ой, то така розмова була наступного дня, коли ми повідомили, що вагітна. Ніч переспала, а зранку дзвонила, ще й ображалася, чого то я їй раніше не сказала. Бо це ж можна було ЩОСЬ зробити!!!
    нє то нє, спитати можна. Воно вам т реба? Будете мати згрижені нерви, казаннє по якомусь приводу. Де можна обійтись своїми силами, треба обходитись. Свій спокій цінніший, їй-бо.
     
  16. Zaychenya

    Zaychenya Пухнастик-гризун

    Ой... в мене такий Хлопчурисько з великої букви. Хоч не б'ється, не прикрий, ніжний до неможливості. Але його "активність" доводить мене до крайнощів. До істерик і суїцидальних думок (((
    Тому моїх сил замало. Просто по факту деколи спихаю мамі під якимось приводом
     
    • мімімі мімімі x 1
  17. shparynka

    shparynka Well-Known Member

    ппц. Жму Вашу мужню лапку і обіймаю.
    і то, напевно, її крайня межа.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  18. Oleksandrochka

    Oleksandrochka Well-Known Member

    @Zaychenya посилаю вам хвилі спокою! Все так не буде, переросте! Тримайтеся) В мене деколи аж сльози проступають, коли я бачу, як сусідські діти бавляться НА ОДНОМУ МІСЦІ 30 хв самі!!!!
    А про мам, добре, що моя мама далеко. Нам тут бувало Таааак складно, словами не описати ті роботи і всяке різне. Але в мене ні разу не виникло думки малого віддати мамі хоч на пару місяців, щоб встати на ноги за той час. То все так швидко минає, в мене епізоди картинками лишилися в пам'яті, і я ні разу не жалкую, що мені ніхто не допомагає. Та допомога потім боком вилазить.
    Ну і черговий перл від моєї мами: малий так часто кашляє, бо в нього глисти і золотистий стафілокок! Тому, дуже скучаю за мамою, але дуже радію, що вона мені не "допомагає")
     
    • Подобається Подобається x 7
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
  19. mamvasulka

    mamvasulka Well-Known Member

    Мій Васько такий був, родичі які приїзджали в гості, були в шоці. Зараз йому 8 років, переріс, активний але жити можна. Натомість найменша " дає джасу" за двох старших дівчат і Васька разом взятих. Чекаю коли вона переросте.
    По темі, я дуже люблю маму , в нас чудові стосунки, кожендень зізвонюємось по вайбері і завжди з нетерпінням чекаю коли поїду до неї і спихну дітей, :girl_crazy:а я буду читати книжку і т д , але я співчуваю своїй сестрі яка зараз живе з мамою, їй не солодко. Мені з свекрухою легше жити , ніж я б жила з мамою
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Зе бест! Зе бест! x 1