во, ось це мене і нервує: на ДН, іменини, 14 лютого, дату одруження і 8 березня. я обожнюю піони. І от, якось приїжджаю з подорожі на наст. день після свого д.н., а в вазі розкішний букет піонів і паааахне. Я так втішилася, а потім чуть не впала, як допетрала, що то МОЇ півонії зрізані Чого я бурчала він так і не зрозумів.
Ну, вже 4 рази в рік. А якщо ще порахувати орхідеї, цибульки квітів, поїздки кожного місяця в Голандію в садові центри і воження за мною возика, замість того, щоб подивитися футбол, Формулу 1 чи виставку машин. То вже не все так зле. Я якось пробувала пояснити, які саме букети люблю, але кинулася того . В кожної людини своє сприйняття краси. А якщо серйозно, мій чоловік має вихідний тільки в неділю, а так приходить додому майже в 22.00, я навіть не знаю, де би він ті квіти так пізно міг купити. Я його і без квітів люблю. --- дописи об"єднано, 7 Квітень 2017 --- Пішла б в тему: Забила би.)))
часом до квітів додається пакетик з порошком, якийсь консервант чи що. Тюльпани були з ним, а троянди, до речі , без того пакетика, стоять два тижні самі по собі. Чоловік випендрюється, що то від великої любові в нас власне так і сприймається Колись я казала *в нас закінчилась олія, а ще треба купити муку, кефір і квіти*, потім чоловік сам казав *в нас вже квіти підів"яли,треба змінити*, і купляв Хоча, може ми з вами про різне говоримо, то поясню: якісь феєричні букети на триста квітів я чекаю виключно на певні дати, а щотижня мені вистарчає скромних сезонних квітів (чесно, я більше тішусь сезонним піонам з ринку, ніж пафосним букетам, але то між нами) І це в нас власне звиклі закупи, як продукти, хімія чи свічки, які ми сотнями купуємо в осінньо-зимовий період. Тре, і фсьо!
Я спершу просила - "купи мені квітів, мені це дуже приємно і потрібно". Нуль. Ще раз. Нуль. Купила сама собі в бабці букетик за 10 грн. Питає звідки, кажу ти ж не купуєш, то я сама. Через кілька днів приходить з квітами! Я тішилась як мале цуценя))) стрибала по хаті))) от і весь мануал --- дописи об"єднано, 7 Квітень 2017 --- @arushka у мене теж вишло вироблення умовного рефлексу купив - побачив неймовірну радість дружини, відчуття, що догодив нарешті
в нас то не є стимулюючим фактором. Кажу купити - без питань: купив - приніс - віддав. Дія зроблена. А мені ефект не той, я хочу, щоб сам. Всьо сам так от і я про те ж В них вдома взагалі ніхто ніколи ніякі квіти нікому не дарував. Ну є на грядці, та й достатньо. Я стільки років борюся і "одні двійки"
у мого чоловіка теж, я не борюсь, а чітко озвучую свої бажання. Якщо не працює -сама собі фея. Як правило, чоловік на такі речі дуже реагує, йому важливо реалізовувати мої захцянки особисто. Кажу *мені дуже приємно,коли ти...*.Повірте, ваш теж зреагує, що в хаті завжди, невідомо звідки, завжди свіжі квіти Стидно признатись, але з масажами я колись вдалась до шантажу*Мене болить спина/руки/ноги*, * в мене целюліт* - можеш помасажувати? чи мені шукати масажиста?* Не можу грішити , але більше десяти років я маю вечірній масаж рук/ніг, і це ініціатива чоловіка Але даю сто відсотків гарантії, якби я колись не озвучила чоловіку, що мені це важливо/потрібно, він би в житті не довідався, чому я злюсь, а я б засохла від неврозу
ну, задачі чітко нарізати - то я дуже добре вмію. Робота в мене така Я ж намагаюся якось вкласти в свідомість, так щоб без слів, без постановки завдання. фіолєтово. Є - значить йому простіше, ніхто не буде казати то зробити. я тішуся, як мала дитина. Ще й не забуваю його прихвалити і, часом, не тільки вербально.
о, в нас в період зустрічань квіти були раз в 3-4 тижні і якось після одруження той темп тримався довший час. А потім так непомітно проміжки ставали доооовшими... і от тепер якось вже теж часом згадую, що давно не було квітів. Так мені бракує от зараз тих барвистих тюльпанчиків, і купила б сама, але з дитиною я той букет до хати не донесу (( І ще от останнім часом чоловік таки вже як бере шось, то оберемки по 17-20 а то й більше троянд. А мені воно якось зовсім не те, та й ті сортові троянди зараз якісь такі несправжні часто на вигляд, часом мені від тих букетів навпаки сумно. Але наразі так і не придумала ще як то пояснити. О, а ще був період, коли він вирішив, що мої улюблені троянди такі оранжево-червонясті, і довший час лиш їх купував, то вони мене вже потім аж дратували. А взагалі моя мрія - букет з кольорових троянд, так щоб по пару штук яких жовтих, рожевих, бежевих...
А в нас, якось періодами, чоловік знає, що для жінки квіти, ТО,щось особливе, тому дарує квіти не тільки, в якісь особливі дні, а просто так зненацька, хоча це буває не так часто, але несподівано і мені дуже приємно. Побільше б таких днів!
@flame, натрапила на статтю Лабковського про цю тему Ось тут стаття повністю http://labkovskiy.ru/publikatsii/pochemu-odnim-zhenshhinam-daryat-podarki-a-drugim-net/
Та ладно, тут все так індивідуально, що капець. Мій чоловік знає, бачив не раз, що я дууууже люблю квіти спонтанно. Але в його інженерно -чітко розсортованому мозку- це якась чепушня ті квіти, він дарує те, що вважає дійсно вартим уваги. Я вже сто разів казала, що дарувати мені те, що подобається йому якось не альо. Але він впевнений, що він знає краще. Він робить гарні подарунки, дорогі, але часто не для моєї душі. Цього року показала йому який браслет хочу на ДН. Тре було подзвонити, замовити в ювеліра, наперед пометушитись, він цього не зробив і притарабанив мені....... Сертифікат в адідас) відчуваєте різницю між ніжним браслетом і спортивною одежиною? Бо він ні. Нє, я звичайно нагребла на той сертифікат на себе з ніг до голови, і з взуттям, і верхній одягом( а що дєлать?), але хотіла зовсім не того. І то стандарт. Не можу донести до нього, що гарний подарунок не означає бажаний.
Хтось певно з мене посміється, чоловік дарував квіти часто, ну взимку може десь раз в 3 тижні, але в теплішу пору квіти в хаті були постійно. А я от начиталася, що квіти коли в'януть, забирають енергію, і сказала, що більше не хочу їх в хаті бачити. Проблема в тому, що тепер мені сумно, бо я не знайшла тому альтернативи, а так приємно було відчувати, що про тебе думають( Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
покажіть мені людину, яку не дратує викидати щось, що неприємно пахне Я чому спитала - вважаю, що важливо йти в напрямку себе, а не написаних десь інструкцій. Навіть якщо джерело авторитетне, це не означає, що треба погоджуватись з абсолютно всім, що у ньому написано. Ні разу не засуджую читання всякого психологічного, біоенергетичного тощо. Просто за здорову критичність при впровадженні в життя.
Нєєєє, то треба щоб подарунок був ніби йому, але йому ні до чого) Типу запонок, красивих, дорогих і які нема куди пристроїти Якщо серйозно, то я користуюсь усім, що він мені дарує. Подарунки хороші, практичні. Всякі хотіли, квіти купую сама, окрім свят Ну не з кожного чоловіка можна зліпити таку модель поведінки як тобі тре. Але в кожному мабуть можна розгледіти оті знаки уваги, просто вони інакші.
а треба ліпити? я за двосторонні процеси. Чинити з ближнім так, як хотілось би, щоб зі мною чинив він. Якби мене хтось принципово ліпив під себе... З тими квітами взагалі варто визначитись. Чи потрібні вони, чи просто в когось є і хочеться бути не гірше. Чи брак уваги - а якщо так, то чи компенсується він квітами. Чи був "квітковий" період до шлюбу чи на "ранніх стадіях" (ггг) шлюбу. Якщо таке було, обом подобалось, а потім зникло - то треба подумати, що ще зникло - і повертати все разом. На мою думку, звісно.
